Сторінка -4^
"ЖИТТЯ І СЛОВО"
Понеділок, 19 травня 1-980 р.
(Иродовження)
Перед кінцем тих випробувань у березні 1943
: року я. одержав дуже сумну тедеграліу; в якіїі
- говорилось: "З жалем повідомляємо, що орат
. Міікола загинув під час : виконання обов'язку; Організується . військовиіі похорон"." Микола був моїм середущим братом. Він .був ентузіастом-літу: ном з дитинства. Будучи юнакр.м, він купив дво-містний біплан. Він .час-' то брав когось із. знаііо-
: лпіх; і. возив на ньоліу — :
. о с о б л н в о під ч а с' с по р -. •гпвиих ігор або вистав у-фарХісрських . .околицях, колії вибухла війна, вія
.. перевозив через Атлан тик бомбовози до Англії.
Він .б\\В ІНСТруКТОррЛІ РОЯЛ КеНеІ.ІДІеП; Ейр Форе :
в. Трентон.. Там. попав в схдну страшну аварію ; з ^ своїм .студентом-гіілотом. .Довелось пробути дев'ять . лііСяців у : госпіталі.- По-." тіXV знову' поступив у .вііі-ськово-повітряиии . флот' і .був інструктором на ба- ■ зі к Портедж ла Прейрі. 1 :Одного дня він загинув .. в аварії з 4 австралііїця-.ми,, 2 ііовозеландцямй
З мо їх в о єННИХ С ПОГ А ДІВ
■двома канадцяліИ: ' -оіЛя-Россел, .Манітоба. Я з дружиною ;взяв участь; у військовому похорбпї із Енге.іфелд, СаскечеВаи. .Його' дружина, з якою ' ■він .прожі І в л и ше 9 .\іі с я
ІЙВ; залишилась БДОВбЮ.';
Микола був спортсме-ідом-ентузіастом, грав га-кї і бейсбол, був .членом ТУРФДім-ФКУМ ■ Ми гра:. ли разом. Він любив і шанував тїарод Радянського Союзу. Був гордий, що є по тому боці. Ти о ■й Червона Арліія, що бореться^ проти спільного ворога. Він загинув у. ви- ^ сокому чині vпілбта-ін-: структора РКЕФ.
Після Шайло :ліене ві-дослали до Брендон на вище. тренув|ання артиле. рійського гармаша. Тут ■ л в. 1942^^^ роках грав у бейсбольній ко-.манді артилерійського' центру. Часто моє ім'я появлялось на спортивних сторінках. Ми брали участь у : змагания.х у Вінніпегу, Портедж ла . Прейрі, Ріверс, Ніпава, „. Соуріс, де концентрувались деякі найкращі ка--иадські спортсмени, що тренувалися у різних родах збройних сил.
Командант Брендонсь-л о г .0 артилерійського 'ру хотів задержати і:-на.. 'постійно для
своєї спортивної програми, якій я належно відповідав, бо моїм основним бажанням було стати професійни.м бейсболістом, але Вищий освітній к\'рс ТУРФДім 1936 року і в Паркдейл змінив напрям мого життя, хоч :нік6ли, аж по сьогодні, не запсрестаю грати бей-. сбол. .
Під час тренування в Шайло і Брендоьгі у віль-ні "вікенди" я приїздив до Вінніпегу, де працю-вала/моя дружина. Я тоді про.мовляв на коїщер-1 ах і .чіітингах у військо-иііі формі/ V зв'язку з іим розві дка артилерііі-. с ьк о го - це 11 тру - по к л и кал а мене .'перед комаидаита за порушення дисціиїлі-пи -— за "висіуп на гро-мадськіїі трибуні в формі королівського солдата".; Але нічого не виіг-. ЦІЛО з заходів тих хлоп-"-гаків, які затіяли ту гру, щоб налякати ".мене.
ПІД кінець 1943 року прийшов наказ вііісько-врї головної: квартири з Оттави, що: всі ті, які за-; кііічиЛІГ початкове і вище тренування, мають .б\'тіі занесені В' список для■ Г негаіїного відправлення, за океан. :
Моя дружина була вагітна, коли на початку липня 1943 року негайно і без попередження нас відослали до Галіфаксу. Поїзд заг поїздом відвозив солдатів і аж поки 22,000 не були розміщен] Ііа кораблі"Квін Елиза-бет".Т почалась наша поспішна > подорож- через Ат.пантик. Нас ескортували бомбовози, і пащ корабель робив зігзаги, идоб виминати нацистські підводні човна. Ми ввііі-шлгг в ріку Клаіід. Швидко зійшли з корабля і Нас р>с>змістили в :трену-вальних центрах. *
Двічі мене призначали,. для висилки;'в Італію після V. попередніх приготу- , вань. Об^ідва рази наказ відмінявся. Тоді мене призначили до 13 полку нбльової артилерії Третьої канадської дивізії. Цей полк знатсодився біля Борн.мут на пів-
На тому мітингу я познайомився з прекрасними старшими людьми — чоловіком і жінкою, які були люїми родичалит весь час мого перебування в Європі. Обоє були
ли -Про війну,Мир; наші сім 'ї. Один з радянських солдатів сказав: "Мій батьКо кубанський козак, брав участь у революції. Він завжди їздив на сріблястому коні. Я членами Комуністичної також радянський ку-партії Британії. Вона бу- банський ; козак, 'їжджу,. ла першою делеі-аткоіо з але на Сріблястому літа-
денному березі Англії. Я гіеребував у цьому полку
до закінчення війни._^
Перебуваючи в Борн-мут/ ;я довідався з__лис-цевбї газети, що відбудеться мітинг Комуністичної партії Британії, ііа якому буде промовля-ті г ветеран, комуністичний член парламенту.
Британії до Радянського Союзу 1927 року. Він писав і робив досліди для робітничого руху. Цими прекрасними людьми були Егнес і Дейвид Данн;
Юрій Соломон перед висадкою на територію Франції в червні 1944 року пише листа дружині в Нанаду'. Фото було опуб-лікованоГв британській і канадській пресі.
Сьо го д їй їх б і л ьш е не-ліас в живих. Я переписувався з ними майже до кінця їхнього життя. ї.м було десь під 90 років.
В Борнмут я зустрів декілька своїх шкільних товаришів, серед них духоборів, які зірвали з своїм релігійним віруванням, вступили : до КОМУНІСТИЧНОЇ партії Канади, стали солдатами канадських збройних сил- і воювали проти нацистів і фашистів.
Я добре пригадую одну місячну ніч (це була неділя). :На_ головно.му сквері Борнмута біля фонтану я побачив блеск на високих чоботах. Я зразу догадався, що це мають бути радянські солдати. Через хвилину я почув російську розмову .між ними, я підійшов і представився. Я довідав-ся7 що вони з_в'язані з поблизькою базою, на якій ремонтуються літа-" .ки.
---Вони були дуже зацікавлені тим, що в Канадській Армії є українці, росіяни, поляки, солдати інших слов'янських походжень. Ми розмовля-
.■жу"./.-,
Лнколи на "вікенд" я їздив до Лондона і в інші частини Британських островів. Я зустрічав таких своїх друзів, як Кость Костанюк, Іван Дубно, Михайло Мокрій іі інших в "Бівер Клаб", де, якщо ти задержався довше, Л1ІҐ легко ; зу-^ стріти кожного канад-ия, цдо навідувався до Лондона. '
З тИ.х "вікен'дів" мені запа.м 'ятався Л єні нськїііі .меморіал ьгшй мітинг 22 січня 1944 року у великому театрі у Лондон і, на якому були Кость Костанюк і Іван ДубнО; На ■ Наше здивування на .мітингу було понад 200 ка-иадських со.тдатів. Як і решта 'публіки, вони
жваво реагували -на промову Палм Датта, діяча Ко.муі І істичної . па р ті ї; Британії, про успіхи Червоної Армії, її нестримний наступ на захід; про у с п і X и союзницьких військ в Африці. Він закликав до відкриття другого фронту і приспішен-ня завершення війни. Ми вітали його разом з тися-чамй лондонців. Після того ми мали , коротку роз.мову з Палм Даттом.
Нас місяця.ми тренували біля Англійського каналу, на Айл оф Байт, на узбережжі. Ми підготовлялися до висадки на континент. Нам давали пілюлі від морської хвороби. І коли нас роз.міс-тили на кораблі, то .ми знали, що настала хвилина висадки.
Історики написали про велику висадку, її пока- . зано на документальних фільмах. Американці були по правому боці від нас, британці — по ліво-му. Тисячі кораб.7Ів і човнів, найбільша морська армада в історії, десятки тисяч солдатів готові були до штурму нацистського опору. У таких хвилинах людина почуває себе малою і неважливою. Довкола вели-чезні страхіття війни і руйнування, кинуті в канал. Ум пройнятий думками про дім, дітей,
олизьких, згадками про дитинство. . . Хвилини стають годинами, години днями, але солдат мусить бути дисциплінований, .мусить бути готовий до того, що може наступити смерть. Але .хоч би не втратити руки, ноги, частини обличчя, понад все — очей.
Солдати одні за одни-ми просувались у воді до пояса, держачи гвинтівки над толова.ми. Гуркіт грому. І через кілька хвилин —- зе.мля. Вперед. Смерть, руйнування, біганина .медичного персоналу, носильщиків. Це був день 6 червня 1944 року! Канадці просунулись то-, го дня вперед навіть далі призначених об'єктів. ;
;пнии тиждень був дуже важкиіі. Нацисти робили, що тільки могли, пдоб відкинути нас назад в .море. Тоді відбулось захоплення першої повітряної доріжки біля Карпікетте коштом важких канадських втрат. Ми зустріли рішучий опір в нашо.му просуванні в напря.мі Каи. Гітлерівське командування часто кидало проти нас есесівські загони, молодіжні бригади, фана- . тичних нацистів.
Мій артилерійський ' загін був піддержуваний ф ра н ко-канадським пі-хотни.м полком — з берегів Нор.мадії аж до закінчення війни. Це був прославлений Режемент До Ля ШавДьєре. Вони були зразковими у д ар ними солдата.ми.
Ч:. парний липневий вечір щось три милі на пів-денний захід від Кана, старинної сто.ищі нор-.манів, ми спостерігали нищення цього міс^а сотня.ми бомбовозів, які Прибували хвиля за .хвилею з Англії. У намаганні , вибити ні.мців, величаве і історичне місто тисячної давності перетворилось у купу руїн, а з ним і мистецькі надбання, що збереглись дотепер, були знищені скоріше, ніж за одну годину.
Ми спостерігали все це з жахом, бо там були чоловіки, жінкк і діти, які гинули"у вогні і вибухах. Бомбовози зникли. Декілька з них були збиті німцями, присмерк перетворився в чорну ніч, перед наши.ми очима горіло історичне місто.
■ (Далі буде.)