Пойеділок, 19 травня 1980
^ЖИТТЯ І СЛОВО'
Сторінна 9
Мирослав Мохорук народився у Вінніпегу 1921 року.; Його родичі, Василь і Марія, були членами Товариства Український-Робітничо-Фармерський Дім і Робітничого Запомогового Товариства. Він з дитин ства виростав в Українському Робітничому Домі і був антивним членом Секції Молоді ТУРфДім. Зараз він є членом Мрайового Комітету Товариства Об'єднаних Українських Канадців і управителем Української оселі в Палермо. Він також активний учасник художньої самодіяльності в Українському Робітничому Домі в То-■роНтО; :;■ ■ ' ■■■
''і
І.
Ш
І
І
і -
Разом з г\'ртком своїх близьких друзів я вступив до канадських збройних сил 10 січня 1942 роки, щоб боротися проти фашизму під час другої світової війни.
Наше треиуваьпія почалось у Вінніпегу. Після одного місяця нас перевели до Форт Виль-я.м для ОСНОВНОГО трсн\^-ізаіпія. Воно тривало 90 ЦІПІ і тоді лпг були гіере-15СДЄНІ на вийде тренування в Кемн Борден. Тл'Т лразу нас розділили. Декого прилучили до кор-11VСV танкістів, ІНШИХ до кулеметників, ще інших до розвідувальних чае-тиіг. Я опинився н корпусі легкої розвідки.
Чому нас розділили? -Я добачаю в тому ту причину, шо ми були активні в прогресивному^ русі. Коли ми проходи.'Ш основне навчання, то ,бага-то вечорів проводили на політичних хшскусіях. Деякі офіцери і старшини цікавились нашими погляда.ми щодо політичних подій у світі. Тому, коли нас перевели до Кемп Борден, верховні власті розбили нас, бо вважали "шкідливими" і "н е к о р и спими" для збройних сил, якщо б ми були всі разо.м.
Багато з нас не бачили одні одних аж до закінчення війни. Дехто віддав своє життя у боротьбі за свободу людства в
СВІТІ.
Через чотири місяці ПІСЛЯ вступу в збройні сили нас відіслали до Англії для дальшого тренування. Подорож до Ан^ глії тривала 2 тии<ні, коли в нормальниГі час на іе потрібно було і?,е бїль-іис 5 ДНІВ. Наш конвой ^\іадав'.я і 14 кораблв. 4 ■ військовик- 'гранспор і е-Я фр^и.іп,, 2 крейсе З '.^\ип 11.> і 1 1 оініе
' И^ ІІПіЛ Ь\р.^ .іїМіІ^'ГЛ.'
Англії, то зразу відчули, .хо^і в малій дозі, що та-
лазити, повзатися, битися; різних грубих трюків для сам[ообор6ни. Лише після того він стає витренуваним убивцею.
Дуже рідко можна було побачити товстого солдата. Він їв три обіди на день, ішов спати у той же самий призначений час і вставав в призначений час, проходив виснажливі вправи кожного дня, цдбб зберегти від-
ли його за собою. Не взяло довго, коли солдат Ставав досвідченим воїном, і важке тренування, яке він пройшов, багато разів допомогло йому уцілити, зберегти своє життя. Адже куди б солдат не повернувся, на нього чигала смерть і цілковите знищення, тому він мусив гарту ва-
провірки можна було його починати. Перша хвиля бомбар дувальни-ків скидала свої бомби на ворожі позиції, тоді, важкі гарюмати кілька годин обстрілювали противника і тільки тоді, як ставало очевидним, що нічого не могло зберегтися, посилались танки і піхота для закінчення
тись, щоб винести випро- операції. Але прямо було
ке війна. Відбувалась бо- повідну форму. Це спра-
І'.П. Вії' і)'К.'.і. її ЧїМч) < Л \ ' І
и с>
ротьба за Англію і новоприбулі солдати проходили період чималого страху. Ми перебували на кораблях, тоді коли нацис-1 п бомбили бритапську іериторпо.
Ко;ш ми впсадилпсь з кораблів, то нас примістили на поїзди, ЯКІ по !;сзли нас до прилначе-
І!ИХ ПОЛКІВ. Після кількох ТИЖНІВ нас попередили, іцо ЛІН. візьмемо \ час і Ь V 15ЄЛНК1И воснніи
оиерацн. Дуже рідко ря-ловим ' солдатам говорять, куди ВОШІ буду ГГ:
направлені, лише тоді -коли вони вступають v
ДІЮ.
Операшя, якамала від-о\ І ися. був рейд на Дьспм, 1) якпімала взяти учасіь лапіа дивізія з додатком британських командо і армпіського персоналу Щастя м було для пашогс полку, ідо він не брав участі, хоч ми були готові на всякий випадок. Наш корпус, як говорили, був очима і вухами ДИВІЗІЇ. Нашим головним завданням було розшукати ворога і притримати його до часу прибуття сильніших загонів.
Щоб виконати своє завдання належно, потрібно було встановити плацдарм в розмірі 2С Миль, з якого ми могли б ДІЯТИ. Але на нещастя цепе сталось. Дехто вважав, що коли б операція була успішною, то можливо вже тоді був би відкритий другий фронт, замість аж через майже лва роки пізніше. Щодо нього, звичаїпіо, с; різні
і10гл ядік .
V -міжчасі, зі.і.ього, шо іа іишилось з ДИБ13И, потрібно" ОУЛО ]]еребудуі>а-імиаппи. мпреь ва
с»мііі'Ш!и.).
і І 41' мою 'ранои>
,1. ^^(. І\.иЧИ - - іС^ . -)ІЛі "і І. МО ^>'і'>_.і т<-» '
ва формування і дисципліни.
Шостого червня
1944
бування. Багато солдатів заломлюваліїся під безперестанним обстрілю-ваьшям з гармат і вибухів бомб.
Група активістів Федерації Канадсько-Українсьної Молоді з Вінніпегу вступила 1942 року до' збройних сил країни. Зліва направо.; Зень Навізівський [загинув на італійському фронті). Мирослав Мохорук. Нарл Моткалюн, Іван Савяк.
року почалась висадка союзницьких військ на ісриіорію Західної Європи. Американські, британські, канадські і польські збройии сили штурмом захопили береги ПІВНІ чио 1 Франції. Поволі і стало вошг сконцентрованими зусиллями почали витискати ворога з окупованих країн. Боротьба була завзята. Один аеродром в Нормандії декілька разів переходив з рук до рук. поки паші сили 'задержа-
Було багато воснпих операцій, в яких лш, канадці, брали участь у боротьбі за визволення народів з-під нацизму. З Франції до Німеччини ми воювали і визволили міста Кан, Фолейз, Руаи Ді:^пп, Геит, Антверпен, Ноймеген,. Шолдт, міста в Північній Німеччині — Дюссельдорф, Ейндговеи, Тілбург і інші.
Перед кожним більшим наступом потрібно було зробити підготовку і тільки після детальної
ПАЛЕСТИНСЬКИЙ НАРОД ВІДКИДАЄ КЕМП-ДЕЙВИДСЬКІ УГОДИ
Лідер Організації впз-иолсння Палесіини Ясір Лрафат заявив у Кувейті^ мю палссііпіським народ і)і.чкича<: комі! .'сивидські \ і {' іи, мкі ігноруїогі. мого і: ра ва н а с іі м о г5 и. і иа че н н я 1 спи:)рсиии псзії-'їсжноі
л
ісіасті: арештували і вислали до Лівану мерів МІСТ Г,:їь Халіль і Хальхуль, одного л мусульманських ;лУ\овних осіб Ель ХалїлЯ'. Це лнсто оіочене ізраїльськими соллаїами і там: . :а м р о ва ІЖ е і ? о к оме план г-смсу ахі.ишу.
/• ра(')а . СІХ а. >ап
1 ! 1 фаі >Ь 1--1іі!\
!
І СІ-
то а 11-
уіи!/ и
■АСішо-нг т;-.,
! . >Р <. !' «.
' ч а 11. і ' І-' а , » "'І І '
р -іа'
н> і а
алі- !!П.иі.__иі<> ' а и.кО'Піі.
1 і '
] ^
і-.а-
дивним, що навіть після того противник ще ставив сильний опір.
Як тільки почалась висадка в червні 1944 року і ми заставили ворога втікати, то найбіль шою для нас винагородою було визволення людей у містах, селах і, понад все, з концентраційних таборів. Ми ТОДІ мали таке відчуття, що варто було жертвувати своїм життям заради гого. щоб визволити лі(.)дину 1 врят\ч$ати 11 ВІЛ гоао і\ і поневолення.
Незважаючи на всі страхіття, піо стались під час .віГши, я мав якесь часткове вдоволсиня I пережив радість ПІЛ час зустрічі з групою ук-■рашшв, які були зігнані наче худоба і насильно вислані до Німеччини, де їх перетворили у ра--бів.
Це було недалеко ріки Рейн, коли я взяв патруль розвідників, щоб провірити район, розшу кати харчі і т. д. Неподалік з лівого боку стояли два чоловіки і розмовляли по-українськи. Я поче: кав, поки вони ме закінчили розмови. Один з них .запитав, чи я говорю по-шмецьки або по-фран-цузьки- Я відповів їм по-українськи і вони були дуже здивовані. Вони запитали мене, звідки я походжу. Я відповів їм, що прибув з Канади, з країни, в якій живуть люди різних національностей. Признаюсь, що це був один з пайприс.мнішіїх вечорів, які я тоді провів. .
Баї ато < пас які бр.' іі- \Ч"С]ь ти ^>іичі ^и)ж\ іь написати існи.^
ки про те. ідо їм ЛОіЛ'-
їмсі- ііроГгги, за-зна^1v 1 ре.ььм, Нлшося Ичола^л хржам.і не 1 ,1 !а 1 >{ 11' ЮНО) 'їм і ^ юді і;;-лк:'гіііс.:- г- Он
к і'< л^' 1. '.у *
• . , І V '
РУ /ММІАВІЕ