І ■..і^1>-^. V
І"' ^
Пбйеділбі^ 9 -Серпия-1971 р.
•?.ЖИИЯ Г'СЛОВО"
.. ^. _
Сторійкд 11
- < -\
- -Чи!^ вам -ДОВОДИЛОСЯ ба- , ІІИТИ люд^й, що терплять . Від хвороби~Л^РКЇнсона ? ;Іх руки^ ноги роблять беЗ"^ упинні; безладні рухи,
:^ворий не може втримати. » УРажену хворобою Пар-
ківсонаділянку^ мозку ^ію-
Проникає у мозок
(РЕПОРТАЖ З ІНСТИТУТУ НЕЯРОХІРУРП! У КИЄВІ)
склянку з аодою, каписа--.^ги листа. Кінцівки не підкоряються ~ сигналам, що надходять ]3 мозку.. У чо-ж справа?^ Перш - ніж вдповісти на це запитання, зробімо невеликий від-
СТ^'П.
Людина за тисячоліття . свого існування зробила величезні успіхи у пізнанні навколишнього світу. Пооникла у космос, сту-*пила на Місяць. Одного вг»ча не могла збагнути до кінця — себе. Безліч таємниць людського орга* ніяму лишаються нерозга-данивт, а особливо ті, що пов'язані з патологічними явищами у психічній та розумовій діяльності.
У міцний кктковийфзг^^ ляр сховала природа най-дивніший свій витвір — мозок людини. Але й. череп не € надійним захистом од проникнення ворогів у командний центр організму. Виявляється/що і хвороба Паркінсона — наслідок ураження глибоких відділів головного мозку.
у яку саме ділянку мозку проник ворог? Щоб з'ясувати це, нейрохірурги вдаються до ретельних ] дуже складних дослід-
Разом з директором Київського науково-дослідно ґо інституту нейрохірур-гії членом-кореспондентом Академії медичних наук ТРСР професором А. П. Ромолановим захо д и м о до кабінету, де провадяться електроенцефалогра-^ія, електрокортикографія (діагностичні метоли, застосовувані пои захворю-вяннях центпальноТ нервової системи). Андрій Петрович розповідає, що іноді для вивчення електрично? активності нервових
клітин ЛОРОПИТЬСЯ РЖИВЛЯ-
ти електроди просто у мозок ХВОРОЇ людини. Криві« які .з'являються на папері в результаті цих досліджень, сигналізують про те, що місце, ураження знайдене.
А що зараз робить людина у білому халаті, яка сидить за столом? Перед нею аркуш паперу, на котрий лягають математичні Рівняння, ікси, ігреки. Мабуть, це математик, шо випадково потрапив у медичний заклад? Ні, то лікар Л. І. Лапоногов розраховує шлях голки, яка повинна потрапити точно
дини. Через неї буде подано рідкий азот, що зруйнує джерело страждань. - ~~ _
Мені пощастило побачити цю операцію, яка носить назвустереотаксич-ної. В ній поєднані точний розрахунок матема тика, смілива думка дослідника
повіли київські «ейрохі- допомоги хворим на п^х-рурги. Адже чи не най- лини мозку.- Зазначимо,
краща відповідь — блис-^сучі операції, що їх роблять вони.
Я побувала в усіх чотирьох операційних інституту нейрохірургії. Це ніби безмовні зачаровані світи; Лише білий і червоний кольори панують там. Враження незвичайності і якоїсь відчуженості підсилюється, очевидно, і тим, шо за подіями, йкі відбуваються у залах, я спостерігаю крізь скляні стіни, шо виходять у передопе-раційну. ^
що половина пухлин — злоякісні. Хірургічна техніка нині дійшла^ так би мовити, до межі своїх можливостей. Навіть віртуозні операції часто не при-, носять остаточного одужання. Допомогти, на думку нейрохірургів, може лише комбінація кількох методів: операційного втручання, променевого лікування, хіміотерапії:
Час, мабуть, перенести нашу увагу до другої операційної: Крізь широке вікно бачимо лікарів у бі-
А що ж відбувається у лих халатах, масках, які самих операційних? В од- роблять нейрохірургів
Досконала техніка фі-зіологічноі лабор а торі ї дає змогу точно визначити діагноз захворювання І метод його лікування..
і блискуча майстерність нейрохірурга. І результат о пера ції відм інний: до хворого повертається влада над своїми рухами, і от він, ще невпевнено і недовірливо, пише: "Здрастуйте, мамо!"
Отже, таким хворим можна допомогти^ А~лю-дям, що хворіють на епілепсію? Може, і тут причина тяжких припадків криється десь під міцним кістковим футляром? Так, виявляється, у мозку хворого є зона, де народжуються епілептогенні імпульси. Чи можна перервати біг небезпечного ІМПУЛЬСУ? На якій ділянці к'^яіие пепепинити йогп? На ці питання також від-
н'и видаляється пухлина. Нейрохір^фг обережно і неквапливо крізь отвір у черепі підходить до ураженої ділянки. Він не поспішає, а мені хочеться крикнути:
— Швидше, ну швидше ж?
Це Прагнення поквапити лікаря виникло піл впливом фільму, побаче-ното мною у тому ж інституті. Фільм називається досить прозаїчно: "Ріст злоякісної пухлини". А події, що відбуваються на екрані, краять серце: здорові клітини на очах пере^ творюються на злоякісні. Електронний мікроскоп, з допомогою якого робилися зйомки фільму, наблизив до глядача потаємне життя клітин, розповів ПРО те, як швидко і невблаганно піє ворог.----------
Але нейрог^рургу поспішати не можна. Найменший" необережний рух загрожує небезпекою, бо ж на шляху до пухлини лежать зони, шо з давніх-давен вважаються недо-тооканнимн.
Про хірургів звичаГіно кажуть: їм аби різати, ліків вони не визнають. Неправда це. Нейрохірурги зараз вперто шукають інших засобів ефективної
В операйійній. Майстерне втручання чутливого скальпеля професора А. П. Ромоданова (ліворуч) повертає шорому владу над своїм тілом.
дивно схожими одне на одного. Щ відбувається тут? Видалення гематоми.
Коли хочуть довести, що нейрохірургії майже стільки років, скільки й людству, пригадують знахідки археологів. Знайдені ними черепи свідчать: десять тисяч років тому були спроби проникнути
за міцний кістковий бар'-єрі що прикриває мозок людини. Трепанаційні отвори, зроблені стародавніми ескулапами, добре за-живлялися. Скоріш за все, хірурги минулого видаляли гематоми.
Звичайно, смішно порівнювати сучасну техніку оперативних втручань з тим, що робили десять тисяч років тому. Гематома для хірурга тепер немов апендикс: видалення її до-ступнет навіть—новачкам. Та, на жаль, зустрічатися з гематомами нейрохірургам доводиться все частіше. Справа в тому, шо виникають вони нерідко внаслідок травм. А черепно -мозковий травматизм став справді с^ґихійним лихом XX століття. Він зростає. Це не прояв фаталізму. Просто — автомобіль наступає на пішохода.
Клініка інституту приймає потерпілих, яких доставляють сюди карети швидкої медичної допомоги. Хворим рятують життя. Але частина з них навіть після цілком, вдалої ' операції з приводу травми чи пухлини на багато років лишається непрацездатною. Як допомогти їм, повернути цих людей не лише до життя, а й до праці?
На базі Київського ін-ституту нейрохірургії пра^ цює кафедра реабілітації
. нейрохірургічних хворих інституту вдосконалення лікарів./ Завідує цією кафедрою доктор >»едичн.их наук Л. Є. Пелех. Гуманну і благородну місію виконують нейрохірурги, по-ізертаючи людину до пбв-нокровйої діяльності.
Поки що ми~зазирнули. у дві з чотирьох опера-ційниІсУ^ -ї^р^ій іде операція з приводу 'хвороби Паркінсона, а в останній нейрохірурги врятовують людину, що перенесла інсульт — крововилив у мозок. Раніш таких хворих не оперували зовсім. Терапевтичне ж лікування часто не давало позитивних наслідків. Київські нейрохірурги довели необхідність оперативних втручань при інсультах, і тепер у місті створено спеціальну слрсбу швидкої медичної допомоги, яка негайно доставляв цих хворих у нейрохірургічні клініки. -
Як бачимо, це — практика. Але перед нею були багаторічні спостереження, дослідження, теоретичні обгрунтування. Була' ота **сіра теорія", що її колись Мефістофель протиставляв "вічно зеленому дереву життя".
у київських нейрохірургів теорія і практика не-протиставляються, а йдуть поруч, збагачуючи одна одну, разом послуговуючись людині в ім^ торжества життя.
3. лісовЕнко:
ГАРНО ВІДПОЧИВАТИ НАД ПРУТОМ
Яремче, іванр^Франків*^ ської області. — На-висо-» кому березі Пруту, звідки відкривається мальовнича панорама*^ гір і місіта, шв идко в иростає багато^ поверховий будинок пан^ сіонату обласного об'єд^ нання "Сільгосптехніка'% Затишні кімнати на два* чотири чоловіка, просторі балкони і лоджії, спортив* ні майданчики і садочок — усе. тут для доброю відпочинку. Цього року пансіонат гостинно розчи-» нить двері перед робітни-» ками та їх сім'ями.
У нинішній п'ятирічці яремчанські околиці пе-ретворяться в зону масового відпочинку й туриз-^ му. Зокрема, поруч з відомою турбазою "Гуцуль-^ шина" буде споруджено цілий комплекс будинків відпочинку^ профілакто" ріїв, пансіонатів.
В. ШЛЯХТИЧ.