Сторінка 6
'ЖИТТЯ 1 СЛОВО'
Понеділок, 27 листопада 1978 р.
ШАБАШ НАЦІОНАЛІСТИЧНИХ ЗВЕДЕНЮКІВ
(Докінчення з 5 ст.)
ньйор Василь Кушнір, але через свій перестарі-лий вік (йому уже понад 85 років) і поганий стан здоров'я, його кандидатура відпадає.
що на цей пост моститься бувший петлюрівсьюій офіцер Степан Скрипник, який під час гітл^івської окупації з ШІ році видавав газету "Вблюш", в якШ вихвалявся нацистський
солідницу 1 поплатнішу кар'єру, ніж "президентство" СКВУ, яке за одну каденцію може для нього закінчитися фіаском і о-чорненням. А кажуть, що він досвідчений адвокат, в політиці прагматист і знає ким і з якого боку мащений його хліб.
В. Соханівський у статті "Хто буде новим президентом СКВУ?" ("Новий шлях") шшіе> іцо ним "повинна бути (людина) від-
ТВОРЦІ ЕНЕРГІЇ
На Харківському заводі імені Кірова виготовлено останню, дев'яту, турбіну потужністю 310 тисяч кіловат для Ну-рецької гідростанції в Таджикистані.
Нурецька станція, яка виросла на бурхливій гірській ріці Вахш, стала для спеціалістів України справжньою школою про* фесіііної майстерності. Вони створили ійяне^ великі гідрозатвс^, здатні перекрити бурхііивМ по-тікі йдо паДас ^ тлелохс^
іює ордаую-", а в 1942 І^щ лТіцрогонізувався на ''лргіввславного єшіско^ па'* Мс^^ після ДР'^ї світової війни пе-рекочувгш до Канади, однак довго місця тут не загрів, подався до Сполуче-іт Штатів Америки, де й досі переб^ає. Хоч він тіакож уже понад
носно нова^ авторитетна метрової вйсю^, яіойїб
ний Старшібк, але ще до-ситіь енергійний^ гасає по світу на різні збіговиська. До речі, з усіх церковних
для ВСІХ, мудра, свіжа своїм підходом, об'єктивна". Жодне, однак, націоналістичне угруповання, яке входить до СКВУ,; такси лк)дани с^ред старшої більших
своє ■•еліти'' не має,& це хю по 615 особи скрміірометовані в
суспільно - політич н о м у
житті, продажні дуіпі, які
за "шмат гнилої ковбаси''
служили вже не одному
подавальникові.
необхідно тіфміново провести ОгЛівд або;; ремонт
На чіфзГ у харків'ян шгоі^влення ще потужніс-тисяч кіловат для Рогунської гідростанції на Вахпіі.
Завод, с^ при сприянні машшюбуд ників бшгатьох ііщу«^срі-альних центрів кргиші.
Сам Іван: Кедрин, шдо- перетівориЕюя вхшр
і^їф^ він
ївпотї духом і М№ €ліїціст> сяюго часу^^та нулою своіек) діялШсій^ ЩЙ^ (Особливо під
чає
рівської окупації"). ^
Зі (»іт«оькнх кандидатів найбільші іфетензії висував мельниківець іМикола Плав'кж, бо він, момя має уже чималий досвід, адже займав відповідальні пости в '4>гкретаріаті'' СКВУ останніх 10 років. Розуміється^ його кандидатура викличе наіібіяь-шу лють і шалену опозицію з боку бандерівців, які, якщо б могли, вто^ пили б його в ложці во-ДИ.
Дуже хочеться бути ''презщіентом" СКВУ і меоіьнтсівцеві Гайвасові, який сам дуже ікшуяяризує^^^^ н^ ііей пост статтями, осрб^ ливо в ньюджерзисіс&кій "Свободі''^ Але в нього иаДменпі^ дкшта; ібо осо^
яспорі в 'тоїї^, що не має лідеріа'-.
ВСІЄЇ
в ді-вона
Мабуті» ^буде. доречііо навести уривок статті з
націонгшістичної^^^
гетшси; Туїг^ в біл(іїЩ як 250 йц^^^ що лршїкиоі^ н^ Дн^ Во^.
інших рікак^іХідп^^ во стало такоіж поста-^чальником ^
ін|г для
атомних станцій. Машини, виготовлені в Харкові, працкиоть і на електростанціях Латинської каго). який дуже, як; ка- дмерики, Азії, Африки, жуть, "пасує"--
життя'' (ЧЙ-
він: СКВУ
н<
вільних
тут. Ось "Ахілевою п'ятою його тунною назвою українців") є саме це, що в ньому "гоїловну скрипку грають" такі політичні емігрантські невдахи, як Гайвас, І. Білинський, Плав'юк. чи Малащук
Але хто б не
ба це еіра, хоч амбітна. %^ кошару ніі.
ціоналістичнйх зведсшо-
ків. 'л:
І, мабуть, пророкувань ня "Нових днів" звцйснн-ться, що іу кОмгресу Ск-ВУ може не йщбуі^ся, бо алішіений він ^^^^ш які
куші лише:
яка вашть у власясшу ме-шшківськшйу середовищі нелюблена.
^раїтск^
Зедмонг
НОВОСЕЛИ ПРИБУЗЬНИХ ЛІСІВ
Після чотирьохсотрічної перерви в урочищі Бобрівка знову з'явилися гатки на притоках Західного Бугу, дробило їх перше на Львівпдйні сімейство бобрів, яких лісівники переселили з Полісся.
Місце для новоселів виЄ^ане не витщково. Ще у Галицько^Волинсь-де конірошовати » май- кому літоішсі 1211 рт^
:кгадуе^я, що в запла^ ріки водилося багато щіх
датом
канди-
президен-
на пост та" СКВУ/то довкола нього розпалиться боротьба, бо Ж тут ідепіся не про особу, але про те^Іхто бу-
рнннодо
За р^комендація\ш Ліьвівських екблоіів, які досліджували цю велику
я^іінй^ до; -^Т 'Р^гШі'^; тут.
ия для
ти пам ятникам
На Україні кожний пам'ятник історії та культури, якщо він становить певну цінність, має свій паспорт. Коли, наприклад, археологи, історики і реставратори виявляють будинок стародавньої архітектури — він обов'язково одеір^ує паспорт. У республіці під державною охороною перебуває 47 тисяч паім'ят-ників і 15 мільйонів му-експсйіатів.
;Ось паспорт^визначного
пам'ятника
ТІр НаЗЗ^'\ 3'«ЬОГО;ІЛО^-
на дізнатися - як він: виник. Понад сто років тому на місці, де Тепер ростуть вікові дуби . і стрункі тополі* плодоносить фруктовій сад,: виблискує на сонці широке плесо <пгашу, був сТеп. Невеликий Клаптик цієї зем-лГ дістався у спадщину
від л<>кійн^ його дружини .Надії :?Тар-коів4:^кОі. ВІН: заснував тут скромне власне господарство, доручив ведення його своєму бать-ковіу Рліт^у Д871 року той спорудив тут невеликий селянський будинок ("Батькова хата"), викохав вишневий садок, а понад стетевоао річкою Коміицуватою Сугоклеєю посадив осокори то верби. Так було зіасновано відомий тепер "хутір Надія". Тут Карпенко-Карйй написав 11 п'єс, серед них "Мартин Бору-ля", "Сто тисяч"; "Сус-та", "Чумаки", історич-
ну драму інші.
■Сава Чалий та
У 1956 році "Хутір Надія" був оголошений ^ державним , запОвідни-крм-музеєм. З^год^м було реста^хшано "Батмсрву а 1969; ррку, було
моріаііьний:
<та
.40
Карому. У паспорті,Є: та-ко)к чимаДо фо^іі^фій Хутора Надія". "
багатьох старовинних будинках —• пам'ятниках архітектури в Радянському Союзі містяться музеї, бібліотеки, санаторії, будинки відпочинку, інститути, установи. чОрга-нізації, які орендують такі будинки, вносять за це певі^і, .кощги, що витра-чщдт^ящ основному на іі роботи, того, ці організації несуть встановлену заико: ном відповідальність за 'Збереженнії
щ нам ят-ники історії та культури складаються в трьок при-йхрникга; Два з них за-повнякуться ііацірналшою мо^Ю союзііої республі-кн і зберігаються: один— в міністерстві' культури, другий в місцешіх.; органах охорони тшм'ятни-іфНМІрник яе-Міііістерству культури ЄРСї^ На Кіро-воґрадщині такі паспорт ти заведено на 1334 пам'ятники історії та культури. З ко;кни\ї роком тро-мадеькістій вияшїі№' нові дб'^ти;^^ ккі ■' СЛІД '■ 'ВЗЯТИ
Ц1Я -г- ди-
ше частина діяльності по створенню Зведення пам'ятників історії та куль-тури СРСР. У його формуванні беруть активну участь і добровільні товариства охорони пам'ятників історії та культури, в тому числі Кіровоград^ ська обласна організація цього Товариства. На основі фундаментального наукового і довідкового видання можна буде скласти географічний атлас пам'ятників.
Зведення стане офіційним документом про^ всі ііам'йтники історії та культури, які перебувають під державною охороною.
-—основні облікові документи на пам^оникн історії :т^
,НІ1К.& 1ІЕС(^ є
1Г Бойіпаф^
оебе'.з
ТХІЙШІ
«хюої'фби^ят.
в шяжу ^ якщ^ ШІ^и іШШ оіШм^ чення лам ятник^ скіК^ но, в ^ікскму ВІН стат; як
без
вуюргь
тка-
ЛІШО ВЮКЛІШІжп^^
----- г»-