Понеділок. 5 листопада 1979 р.
ЖИТТЯ І слово
Сторінна 9
ІМексіканські С получені Штати
Мексіканські Сполучені Штати держава, що розташована в південно-західній частині Північної Америки. Вона займає територію у 1>972300 тисяч квадратних кілометрів. Населення Мексіки в 1977 році становило 65 мільйонів чоловік. Столиця країни — місто Мехіко., де живе коло 12 мільйо нів чоловік.
Мексіка завоювала не^ залежність ще в 1821 році, однак ще й понині вона залишається країною, що розвивається, хоч чр-на має відносно високі темпи росту.
За розміром валового внутрішнього продукту— 986 американських доларів на душу населення, — кргіїна займала в 1976 році третє місце в Латинській Америці. Вона багата на природні ресурси, в тому й на недавно знайдену нафту. Зараз уряд Мексіки, спираючись на" ріст нафтодобуваючої промисловості; розраховує оживити і модернізувати ключові галузі економіки, рушити вперед загальний рюзвиток краї-ни.
В економіці країни важливу роль відіграє державний сектор, вклад якого у виробництво ва-: ловрго продукту досягає ; 13—-20 процентів. На долю держави припадає більш як 40 процентів всіх капіталовкладень в економіку. Вся нафта в країні добувається державною нафтовою компанією "Пемекс", на заводах якої виробляється 100 процентів продукції основної нафтової хімії. Державі належить 90 процентів електроенергетичних потужностей, більш як 40 процентів виплавленої сталі, все виробництво штучних добрив.
в МексіЦі виробляються текстильні машини, нафтове обладнання, залізничні вагони, електромотори,, трансформатори, безшовні сталеві труби. Ця досить широка номенклатура складних промислових виробів говорить про відому самостійність економіки країни. Разом з тим зберігається залежність від іноземного, особливо американського, капіталу. Обсяг прямих іноземних капіталовкладень в економіці збільшився з 582 мільйонів доларів в 1946 році
до 4,600 мільйонів в 1976 році, з яких інвестиції монополій Сполучених Штатів Америки становили 72,2 проценти.
Майже 80 процентів іноземних вкладів направляються в обробну промисловість. Так, на початок 70-х років на іноземних підприємствах вироблялось 27.6 процентів всієї валової її продукції. Іноземні монополії конг-ролюють 74 проценти валової продукції електротехнічної промисловості, 67 процентів — хімічної, 62 —- машинобудування, 49.1 процента — транспортного машинобудування.
Прагнучи покінчити з засиллям іноземного капіталу, мексіканський уряд прийняв в 1973 році закон, який регулює діяльність іноземних корпорацій в країні. Як і деякі інші аналогічні закони, він має в меті обмежити негативні наслідки діяльності імперіалістичних монополій для економіки.
Коло 40 процентів самодіяльного населення Мексіки зайняте в сільському господарстві. Характерною для нього є його багатоукладність. Поряд з залишками феодальнО-поміщИцьких відносин, зберігається кгшіталістич-ний дрібнотоварний уклад, а також специфічна для Мексіки форма землеволодіння ехідо, тобто община. ■ ■~
в країні проходить аграрна реформа, однак, більш як мільйон селян— безземельні. Основною Галуззю сільського господарства є землеробство, яке дає дві третини всієї його продукції. Найважливішими культурами є кукурудза, пшениця, бобові, риж. Однак Мексіка, не забезпечує себе продуктами харчування і змушена імпортувати їх.
в теперішньому часі Мексіка продовжує ще відчувати наслідки крй-зисних явищ, викликаних несприятливою загальноекономічною обстановкою в капіталістичному світі. Це проявляється в застої у виробництві, падінні завантаженості виробничих потужностей, посиленні процесу розорення дрібних і середніх підприємств, в стримко Му рості безробіття і до-роговизни.
Наприкінці 1977 року реальна заробітна плата трудящих зменшилась на 15 процентів в порівнянні з січнем того ж року, в 1977 році 10 процентів самодіяльного населення не мали праці, 47 процентів були частинно безробітними.-
В цілому Мексіка країна великих соціальних контрастів. Десять процентів сімей з високим рівнем прибутків привласнюють 45 процентів усього доходу. На долю 60 процентів бідніших сімей припадає лише 24 проценти доходу.
^Б^IЬШ як 60 процентів зовнішньої торгівлі Мексіки припадає на США. Уряд країни робить зусилля на диверсифікацію зовнішньоеконом і чи и X зв'язків, щоб послабити залежність від північноамериканського імперіалізму. , ...-V-
Перша в історії радяН-сько-мексіканських відносин торговельна угода була укладена у квітні 1973 року. В 1978 році зовнішньоторговельний оборот СРСР з МексікоЮ становив 13.4 мільйони карбованців . Основними статтями експорту СРСР у Мексіку являються машини, верстати, обладнання. Мексіка постачає в СРСР ячмінь, перець, кофе, ка-' као-боби.
В 1975 році між МексікоЮ і Радою Економічної Взаємодопомоги була підписана угода про співробітництво, що сприяє розширенню і поглибленню зв'язків країни з державами соціалістичної співдружності. Делегація * Мексіки приймала участь в роботі XXXIII засідання сесії Ради Економічної Взаємодопомоги, що відбулася нещодавно в Москві.
В ході офіційного візиту в Радянський Союз президента Мексікансь-ких Сполучених Штатів Хосе Лопеса Портільо в 1978 році сторони домовилися "докласти зусиль до розширення і поглиблення двосторонніх зв'язків в політичній, економічній, культурній, науково-технічній галузях", як говориться в їхньому спільному комюніке.
(Радянська "Економічна газета").
ЯК ВТРАПИТИ ДОДОМУ
— Чортівня якась! Дві години стою — і жодного трамвая!
— Лебедику! Ви тут трамвая чекаєте? Та тут і рейок ніяких не прокладено!
—- Господи! І рейки ще не прокладені? Коли ж я додому попаду!
БЕЗ СЛІВ
ЙШОВ П'ЯНИЙ
Іде пияк дорогою та... бах головою об телеграфний стовп:
— Пр-р-обачте, пр-р-о-бачте, м-молодий чоловіче, якось н-не-нароком вас зачепив!
Пройшов трохи і знову — бах головою об другий стовп:
Вибачте, громадяночко!
Пройшов ще трохи — і знов те саме.
^ Ех, треба почекати; поки люди перейдуть.
Є І ТАКА КАВА
— Вам треба щоранку пити склянку звичайної води.
— Я це роблю в кафе. —Хіба ж там продають воду? ■— —-
— Звичайно, хоча зветься це у них —кава.
НЕ ЖАЛКУЄ
Багата американка те-
лефонує приятельщ:
— Співчуваю, люба, я чула, що твій чоловік утік з куховаркою.
—• Відверто кажучи, я не жалкую, бо й так хотіла її звільнити...
НА СЦЕНІ
На сцені сільского клубу йшла вистава за п'єсою М. В. Гоголя "Тарас Бульба".
— "...я тебе породив, Я тебе І вб'ю", —- говорить Бульба до свого Сина Андрія, виймає пістоля і ці-. литься.
у цей час за лаштунками мали зробити холостий постріл з рушниці. Але чомусь не вистрелили. Тарас не розгубився. Засунув пістоля за пояс і сказав:
— Я тебе, Андрію, розстрілювати не буду, а зарубаю шаблею.
Тільки намірився шаблюкою, як за сценою пролунав постріл. Андрій постояв трохи і впав. Тарас підійшов до нього і сказав: ■.
— Бідний Андрій, з переляку вмер.
НЕ СМАКУЄ
Черговий по кухні запитує у кухаря після того, як зняв пробу:
г-г- Ви служили в армії під час війни?
— Так точно, сер, — відповідає той. — Був кухарем, двічі поранений.
— Вам повезло. Просто дивно, як це вас не вбило.
ПОРАДИВ
Чоловік напідпитку виходить з ресторану й каже громадянинові, який стоїть біля дверей у блискучій золотій уніформі.
— Швидше таксі.
— Послухайте, я адмірал, а не швейцар!
— Тоді викличте корабель!
СЕРЙОЗНА СПРАВА
— Алло, люба! Це ти? Скажи, ти виіідеш за мене заміж?
-— Ти серйозно запитуєш? ■
— Це треба грунтовно обдумати. Зателефонуй через п'ять хвилин.
МОЖЕ БУТИ
— До кабінету нашого начальника можна зайти коли завгодно. Навіть не постукавши.
—^ Не може бути, — дивувалися люди.
— Може: там зараз ремонт.