Понеділок, 2 лютого 1981 р.
"ЖИТТЯ І СЛОВО"
СТОРІНКА 12
МОЛОДІСТЬ СТАРОГО УНІВЕРСИТЕТУ -
Оглядаючи величезний комплекс Харківського університету, що виходить фасадом на простору центральну площу міста, спостерігаючи за веселим, життєрадісним студентським гамором, якось не віриться, що цей навчальний заклад відсвяткував нинішнього року своє 1-75-річчя. Про поважний вік університету зовні нагадує, мабуть, лише пам'ятник видатному українському вче-ному-енциклопедисту і громадському діячеві Василю Каразіну. Саме з його ініціативи 1805 року було засновано Харківський університет — найстаріший — після Львівського — на Україні.
Моїм гідом була симпатична дівчина — Лариса Лу-цик, студентка механіко-математичного факультету, залюблена у свій університет та його історію. Вона розповіла, як ретельно тут ставляться до пошуків і збереження документів, книжок, речей — всього, що стосується становлення й розвитку вузу, його історії, в університеті дбайливо зберігаються перші книжки, ви-друковані в університетській друкарні, старі прилади, рукописи, експонати з колекцій, зібраних вченими. Документи свідчать, що створення університету на Слобідській Україні позитивно впли-
нуло не тільки на культурне • життя Харкова. Він відіграв важливу роль в історії вітчизняної і світової науки, розвитку культури й освіти на, Україні.
Спочатку університет мав всього 57 студентів та 45 викладачів /порівняймо: нині тут навчається 12300 студентів/. Проте й тоді невеликий колектив провадив значну суспільно-корисну роботу. Вчені започаткували ряд наукових товариств ^ — дослідників природи, історико-філологічне, математичне, фізико-хімічне, медицини й гігієни. Університет став ініціатором створення перших на Україні газет, журналів, альманахів, зокрема, «Харківського тижневика», «У-країнського вісника», «Запорізької старовини» та інших.
Його вихованцями були видатні вчені — математик М. Остроградський, біолог І. Мечников, історик і юрист М. Ковальський, філолог О. Потебня, а також байкар П. Гулак-Артемовський, композитор, М. Лисенко, письменник і драматург М. Ста-рицький та багато інших.
В університеті склалися у-славлені наукові школи і напрями, особливо в галузі математичної фізики, механіки, хімії, біології, історії. Проте науковцям доводилося працювати в дуже ркладних
умовах. Царський уряд переслідував прогресивну професуру, будь-який прояв передових ідей у студентському середовищі, яке жило не лише академічними інтересами, а й брало участь у боротьбі проти соціального та національного гноблення. Так, 1856 року студенти у-творили Харківсько-Київське таємне товариство, метою якого було повалення самодержавства. Виступи студентів часто закінчувалися арештами, виключеннями, закриттям університету, як це, приміром, трапилося 1902 року, коли студентські демонстрації супроводжувалися кровопролитними сутичками з поліцією та військами.
Коли в Харків прийшла звістка про перемогу Лютневої революції 1917 року в Росії, студенти вийшли на вулиці з червоними прапорами; Вони брали активну участь у боротьбі за встановлення Радянської влади на Україні.
Після громадянської війни, у тяжких умовах розрухи, університет почав підготовку спеціалістів для важливих галузей народного господарства і культури. Тут розробляли актуальні проблеми, які поставали перед" економікою республіки, багато робили для поширення освіти серед трудящих.
Лабораторні заняття з систематини вищих рослин на і! нурсі біологічного (ранультету Харнівсьного університету.
Коли Німеччина розпочала загарбницьку війну проти Радянського Союзу, університет був евакуйсЛзаний до Казахстану, де він, разом з Київським, утворив Об'єднаний державний університет і відновив учбову й наукову роботу у відповідності з умовами воєнного часу.
Кожен другий- викладач, кожні дев'ять з десяти студентів обороняли Вітчизну на фронтах війни.
За роки окупації були зруйновані учбові корпуси, студентські гуртожитки, знищено або пограбовано цінне обладнання лабораторій та майстерень, кабінетів і музеїв. Було заподіяно непоправної шкоди бібліотеці.
Повернувшись до Харкова, колектив університету, взявся за відбудову. Невдовзі виросла монументальна споруда головного навчального комплексу, що об'єднав у єдине ціле п'ятнадцять корпусів. У цій споруді розмістилося 2500 ауди¥орій, кабінетів, лабораторій, бібліотека, що налічує три мільйони томів /під час створення її фонд ледь сягав трьох тисяч/ з читаігіьними залами,
де одночасно можуть працювати 1200 студентів, музей, спортзали, їдальні.
Студенти набувають фаху фізиків, геологів, хіміків, біологів, істориків, філологів. Студентське наукове товариство щороку готує близько 2000 наукових праць.
Університет приймає на навчання й іноземну молодь. На семи основих факультетах навчаються студенти з 56 країн Європи, Азії, Афріл-ки. Латинської Америки.
Я мав наго/?у побувати на всесоюзній науковій конференції «Проблеми античної історії і класичної філології», що проходила в університеті. Ряд делегатів у своїх промовах підкреслювали велике значення Харківського у-ніверситету у вивченні питань, які обговорювалися на конференції;
Прощаючись, мій гід Лариса Луцик сказала:
— Ми, випускники університету, назавжди збережемо добру пам'ять про нашу аль-ма матер. Ми згадуватимемо студентські роки як неповторний час весни й молодості.
Павло ОРЛЕНКО.
Виступає хор Харківського університету
(НАДІСЛАНО ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНА»)
ЧАЙ
корисний ^ напій
у листках чаю міститься алкалоїд кофеїн, який збуджує дію серцевого м'яза, розширює кровоносні судини мозку. Окрім кофеїну, в сухому чаї є дубильні речовини, катехіни, ферменти, вітаміни. Особливо багатий
він на вітамін Р, котрий зміцнює етінкІГкровонбсних судин і попереджує внутрішні крововиливи . в зеленому чаї міститься ще й вітамін
С. ' .у т'-.
-За технологією приготування чай поділяють на байховий, зелений, чорний. Нині чаєзнавці готують ще й так звані вітамінні чаг — червоний та жовтий. Склян-
ка гарячого духмяного напою освіжає в спеку^ знімає втому, зігріває в холод, тамує головний біль, дарує бадьорість, позитивно впливає на нервову систему.
У народній медицині чай з давніх-давен застосовують при простуді, підвищеному кров'яному тиску — п'ють натщесерце, гарячий з лимоном і ложкою меду. Настій чаю корисний також тому, хто страждає від ревматизму, подагри, хронічного головного болю. Якщо від тривалого напруження,, втоми--лйсяочі, прикладіть на пові-' ки компрес із теплої неміцної заварки на 5—7 хвилин.
Чай гігроскопічнийі а тому його краще зберігати в скляній банці з кришкою або в чайнику. Перед заварю-
ванням посуд потрібно сполоснути кип'ятком, потім покласти в чайник сухий чай, залити кип'ятком, накрити салфеткою і даТи постояти 5—7 хвилин.
Київ, На Україні десятки тисяч чоловік віком 90 і більше років. Такі результати д ем о граф іч н их д ос л і джен ь, проведених ученими Київського науковб-дослідного Інституту геронтології- Академії наук СРСР.
— З'ясувалося — на в усіх довгожителів таким же міцним здоров'ям відзначалисБ і батьки, — розповідає диг ректор інституту Д. Чебота-рьов. — Дані обстеження свідчать, що людський орга-^ нізм може досягти ДОВГОЛІТт тя незалежно від спадкових
ознак. У цьому їм сприйли як спосіб життя, так і його умови. Майже всі довгожителі із захопленням працювали за обраною професією. До того ж, переважно на одному місці. Харчувались різноманітною їжею, але в міру, не зловживали алкоголем. Майже половина Обстежених чоловіків і всі жінки не палили. Вони, як правило, рано вступали в шлюб і мали багато дітей. Визначальна рисагха-рактеру довгожителів, як свідчать родичі й сусіди^ — доброзичливе стіавЛення до оточуючих.
^ДовголіттЮу без сумніву, сприяють поліпшення добробуту, можливість відпочив вати й одержувати при необ-хіднрсті своєчасну медичну допомогу.
ГУЦУЛЬСЬКІ
КИЛИМИ
• -
Гвано-Франківськ. Понад тисячу майстрів килимарства живе у селі Пистинь Косівського району на Іва-но-Франківщині. Майже всі вони працюють в об'єднанні «Ґуцульщина».
Виткані майстринями гуцульські килими — справжні Мистецькі твори. Яскраві, переважно червоних і жовтогарячих кольорівV відтінені зеленню різних тОній,во--ни радують виразністю орнаменту і безйбганним технічним виконанням.
Оригінальні вироби Ганни Гринюк, Параски Ганцяк та інщих майстринь користуються великим попитом у покупців.