Понеділок, 2 березня 1981 р
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКА 7
Постанова дріугої соціалістичної жіночої конференції (27 серпня) 1910 року в Копенгагені, Данія, щороку відзначати 8-ме березня як день між^ народної солідарності, започаткувала по усьому світі нову епоху єдності_1_організованої боротьби жінок за їх рівно^ правність, проти експлуатації, фашизму і війни, за соціальну справедливість, за мир і дружбу народів.
За 71 рік у світі сталося багато великих змін. Після двох світових воєн, внаслідок великої боротьби народів за визволення і незалежність їх країн, постало ряд соціалістичних країн, де покінчено з експлуатацією людини людиною, а рівні права жінок — як матерів, робітниць і громадян стали дійсністю. В Радянському Союзі і інших соціалістичних країнах свято 8-ме березня стало всенародним святом усього суспільства, — особливим днем вияву пошани і любові до жінки — найвірнішої захисниці миру, добробуту і щастя дітей. В день 8-ме березня ми, прогресивні українські жінки Канади, членкині ТОУК і РЗТ, теж вітаємо жінок в усіх соціалістичних країнах з їхніми досягненнями і завжди бажаємо їм миру, спокою і щастя.
За 71-річний період жінки в багатьох капіталістичних країнах теж добилися виборчих прав і уведення ряду законів проти дискримінації, однак вони тепер ще мусять далі боротися за проведення в життя тих прав і законів.
В багатьох інших країнах в різних частинах світу героїчні жінки, разом з своїми чоловіками, молоддю і навіть дітьми — як, наприклад, в Південній Африці, Ель Сальвадорі, Чілі і ін., зводять тяжку боротьбу; і часто гинуть в тій боротьбі за основні права і гідність людини — за право на воду, на кусок хліба, на притулок, медичну обслугу, освіту. Вони борються за визволення і незалежність своїх народів, проти брутального гніту, апартеїду, жорстоких фашистських диктаторів, які держаться при владі американськими револьверами і кулеметами. Ми, прогресивні українські жінки, загально солідаризуємося з їх боротьбою , а в день 8-ме березня вит словлюємо свою особливу прихильність і солідарність з героїнями в їх нерівній боротьбі. Ми сердечно вітаємо їх і
Міжнародний жіночий день 1981
Посилити боротьбу за мир
усіх жінок в нововизволбних країнах, які разом з своїми сім'ями будують нове життя.
* * *
Щороку все більше жінок по усьому світі, включно з Канадою, усвідомлюють їх нерівне становище в суспільстві і особливо в день 8-ме березня організовано демонструють проти дискримінації. Разом з робітниками і робітницями в профспілках і в своїх товариствах вони борються за свої
ного становища і свого місця в ньому, підсумовуватимуть свої досягнення і будуть накреслювати дальший план діяльності.
Минулий рік був не тільки роком широкого відзначення 70-річчя Міжнародного жіночого дня, але також 35-річчя закінчення другої світової війни перемогою над фашизмом; 35-річчя Міжнародної Демократичної Федерації Жінок (МДФЖ), яка так багато спричинилася до збереження світового миру, і в Канаді — 30-
Демонстрація жінок в Брюсселі проти розміщення ракетно-ядерної зброї в Європі. ,
рівні права, за право на працю, за економічне і соціальне забезпечення для себе і своїх сімей. Зростають ряди тих, які усвідомлюють, що нерівне становище жінок визначується економічними, соціальними і політичними умовами в їх
річчя Конгресу Канадських Жінок. В липні (14-30) 1980 р. в Копенгагені відбулося двоє великих міжнародних зібрань жінок: Всесвітня конференція Декади жінок Об'єднаних Націй по питанні : Рівність, Розвиток і Мир. В цій конференції
країнах, і для того, щоб зміни- брали участь тільки державні ти їх становище на краще, треба боротися за свої права, за незалежність їх країн, проти включення їх у воєнні блоки —
як, наприклад, Канади в НАТО і НОРАД — за припинення гонки озброєнь, яка пожирає величезні матеріальні ресурси, які повинні бути вжиті на по- нято в цій справі на подібній
делегації — понад 1000 делегатів від 145 країн, включно з Канадою. Ця конференція була скликана в половині Жіночої декади (1976—1980— 1985) для перевірки того, як вводиться в життя в різних країнах план дій, який прий-
треби народу. Іншими словами, боротьбу за рівні права жінок, за права і щоденні потреби народу ніяк, у нашому часі, не Можна відділяти від боротьби за мир.
* * *
Відзначаючи сьогорічний Міжнародний жіночий день, жінки в усьому світі, і також в Канаді, знова робитимуть огляд загального міжнарод-
першій конференції СОН в Мексіко 1975 року.
Друге міжнародне зібрання жінок: Форум — також відбувався паралельно в Копенгагені в тому самому часі. Форум був скликаний для тієї самої мети заходами <<НГО» (неурядовими національними організаціями). У Форумі взяло участь 8,000 жінок з різних країн, в тому кілька жінок з Канади; також 150 делегаток від жіночих організацій, які є
афільйовані до Міжнародної Демократичної Федерації Жінок. Саме делегатки МДФЖ зробили найбільший вклад в добрі рішення Форуму.
На цих міжнародних зібраннях широко розглядалося становище жінок. В результаті, подано рекомендації до урядів країн і різних відділів ООН по питанні покращання становища жінок на крайових, регіональних і міжнародних рівнях: забезпечення праці, освіти, охорона здоров'я, покращання умов життя селянських і мігрантських жінок і їх сімей. На цих конференціях виявлено було, яким тяжким є життя трудящих жінок. Мимо оголошеної Декади жінок — вони далі виконують дві третіх усієї роботи в світі і одержують лише 10 процентів світового доходу. Вони не посідають навіть 1 процент власностей (майна). Неуцтво жінок не зменшується, а, навпаки, поширюється.
Програма акції на другу половину Декади, яку прийнято Конференцією ООН в Копенгагені, підкреслює справу боротьби за мир, роззброєння і розрядку, бо мир це основна передумова для дальшого розвитку рівноправності жінок в економічному, соціальному, політичному і культурному житті їх країн. Відрадне явище полягає в тому, що навіть в обстановці шаленої пропаганди холодної війни з боку капіталістичних країн, в своїх часто гострих дискусіях жінки завжди остаточно погоджувалися на тому одному основному пункті: що мир є передумовою для розв'язання проблем жінок і загальних проблем.
Всі ці вищезгадані питання і ще багато інших будуть широко обговорюватися на Всесвітньому Жіночому Конгресі в жовтні 1981 р. в Празі, який скликає МДФЖ.
Тут слід додати, що у вересні м.р. в Софії, Болгарія, жінки, які були делегатками в Копенгагені, відіграли дуже важливу роль в нарадах Всесвітнього парламенту народів за мир. Вони зараз, як і всі делегати по усьому світі, проводять в життя рішення парламенту за мир — влаштовують демонстрації, відвідують своїх депутатів, поширюють петиції за підписами проти гонки озброєнь, за збереження миру.
— .• * * *
(докінчення на 12-ій стор.)