Понеділок, б лютого 1984 р
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКА 9
Успішно провели пресову кампанію в Тиммінс
Тімиінс/Оет.---- Висилаємо вам звіт з пресової кам-^ паніЗ, яку мищкжли спільио в користь «Життя і слова» і журналу <<Юкрсйніан Кеней-діан». Ми зібрали відновле^ мої передплати на суму $450, $10 з лісти і з пресового бенкету вплинуло $1,195. Зібрано фонду $1,205.
Стенлі Крамар зібрав ого-лошень-привітань на суму $935, з чого половину —
$467.50 зараховано до нашої тиммінськоЗ квоти пресового фонду. З цим наша сума прес-фонду становить $1,672.50.
Пресову кампанію ми під- 1980 році. Згадую його кож-готовили на спільних зборах, ного дня, і без нього, життя Було рішено відбути пресо- моє важке і сумне».
тому 18 років, як також в пам'ять моїх родичів Іллї і Марії Маркевичів. Батько помер 23 роки тому, а мати 8 років тому. Вони читали і шещю підтримували «Життя і слово». Вічна їм пам'ять!».
Каліша Остафійчук голітня діяльна членкиня ТОУК: «В пам'ять мого улюбленого мужа Івана Ос^ тафійчука жертвую $ 100 на «ЖіС», яке він довгими роками читав і розбудовував та фінансово підтримував. Він помер З роки тому — в
Марія і Петро Матіяш
Анна Біленька
вий бенкет, який відбувся 26 листопада в УРДомі. Член-кині приготували смачну вечерю . На бенкет прибули члени і читачі нашої преси і Прибув голова КВК ТОУК з Торонто Петро Кравчук. І хоч число присутніх не було велике, але присутні віднеслися дуже широ і щедро до своєї преси.
Голова бенкету Стетлі Крамар пояснив ціль бенкету і
Петро і Марія Матіяші,
довголітні і заслужені будівг ничі нашої преси і прогресивного руху, пожертвували $100 на пр)есовий фонд «Життя і слова».
Микола Губалий, заслужений будівничий майнерт ської юнії і один з керівників ТОУК та преси в окрузі Тиммінс, пожертвував $ 100 На пресовий фонд.
Алек і Марія Грищукипот
Іаан Остафійчук
Микола Губалий
Корнеля Ткачук
КВІТНЕ МОВА НАША РІДНА...
теж поінформував про важ- жертвували $55 на пресовий ливий Східно-канадський з'їзд фонд «ЖіС». Алек Грищук ТОУК, який відбувся в То- довголітній активіст і секре-
ронто і в якому він брав участь.
Опісля до слова був покликаний Петро Кравчук. Він прибув до Тиммінс для відзначення 100-річчя з дня^на-родження Матвія Шатуль^ ського — видатного громадського діяча, журналіста-ре-яактора в прогресивному русі. З цього приводу вийшла книжка «Сіяч слова правди» про життя і діяльність Матвія Шатульського. Книжку упорядкував, та біографічний нарис написав Петро Кравчук. Свою цікаву промову він пов'язав з пресовою кампанією в користь «ЖІС». Присутні щиро і щедро віднеслися до своєї преси і пожертвували поважні суми на пресовий фонд газети.
Пожертви- на пресовий фонд:
Стенлі і Мяня Крамар склали $200.
Анна Біленька і син Йосип пожертвували $120 в пам'яті мужа і батька Петра Біленького, який любив свою пресу і все своє життя присвятив для її розбудови.
Родана МарП БураковськоІ, довголітньої членкині і бу-дівничої нашої преси і руху, яка померла у вересні 1983, пожертвувала в П нам 'ять $100.
Корнеля Ткачук— довго^ літня діяльна членкиня в Тим-
тар Прескому, а Марія активна у жінвідділі.
По $50 пожертвували діяльні члени і будівничі нашої преси: Єва Крамар (одна з основоположників нашого руху в Тиммінс), Алек Ман-дж, Петро Бідняк, Кат^мша Грисько, Манолій і Ліна Адамки (Савт Поркюпайн).
По 525гІван і Параня Флин-ські, Ненсі і Гобер Пергер.
По $20: Ліна Стефанич, Марія Островська, Леррі і Марлнн Кристо.
По $5: Марія Маринчук і Дора Костинюк (Савт Поркюпайн).
Працівники^ які збирали відновлену передплату:
Алек Грищук зібрав $120 відновленої пдзешілати, і $10 пресового фонду від Михайла Спего.
Марія Матіяш зібрала $95 відновленої передплати, Микола Губалий $90, Алек Ман-дяк $80, Корнеля Ткачук $65.
Пресовий комітет в Тиммінс висловлює щиру подяку всім працівникам в кампанії. Ми дякуємо членам і член-киням ТОУК і РЗТ за їхню щиру працю і фінансову допомогу для нашої преси. Ми зокрема дякуємо нашим щирим членкиням за їхній вклад та за обслуговування пресового бенкету.
Також Преском вдячний Стенлому Крамареві за його
мінс, жертвуючи $100, ска- щиру працю в збірці різдвя-
зала: «Я жертвую $100 на них і новорічних привітань,
пресовий фонд «ЖІС» в па- половину з яких призначу-
м'ять мого дорогого мужа ється для тиммінської квоти.
Григорія Ткачука, який помер Це важливе зацааїдая він стов-
Лауреатами Державної премії СРСР 1983 року у галузі науки і техніки стала велика група науковців Інституту мовознавства імені О.
Потебні Академії наук УРСР. Цієї високої відзнаки вони удостоєні за створення оди-надцятитомного Словника української мови.
Прокомоггувати цю подію, а також розповісти про нові розробки українських лінгвісг тів кореспондент РАТАУ Любов Павлюх попросила лауреата Державної премії СРСР, директора Інституту мовознавства^ академіка АН УРСР Віталія Русанівського.
^ У Радянському Союзі ---понад 130 мов. Кожна з них користується пошаною^ має всі умови для всебічного розвитку, сказав він. — Словник української мови став помітною подією у науковому^ суспільному і культурному житті не тільки українського^ а й інших на[х>-дів, насамп^)ед слсю'янських. Значення його важко пере-: оцінити. Зібрані тут, систематизовані і всебічно опра-иьсшані лассико-фразеологіч-ні скарби сприятимуть подальшим поглибл&шм науко^ вим студіям української мо-, ви, створенню нових словників, граматик, посібників.
Словник української мови
няє кожного року.
Велике спасибі всім вам; > дорогі друзі, за вашу працю і за пожертви для нашої преси. Бажаємо вам здоров'я і усього найкращого в новому 1984 році.
За пресовий комітет«ЖІС»,
Алек Мандяк, голова. Алек Грищук, секр.
в одинадцяти томах —^ пфше в історії вітчизняної науки велике досліджоїняі яке розіфи-ває всю красу українського слова у широких хронологічних межах — від Івана Котляревського до наших днів. За повнотою лексичного складу національної мови «Словник» —^ о;ше з найсолідніших видань подібного типу. Понад 134 тисячі слів репрезентують всі шари сучасної української лоссики. Шіфоко представлені, зокрема, суспільно^ політична, культурна^ наукова і технічна лексика і фразеологія. Видання відобразило високий рівень розвитку сучасної літературної мови української соціалістичної нації, процеси збагачення і оновлення лексики в радянський час.
Виданням 11-томника ро^ бота у цьому напрямі не завершується. Величезна картотека, зібрана за дванад-цятиріччя-його підготовки, містить понад 5 мільйсжів різних випадків уживання слів і слугує нині подальшим дослідженням лінгвістів, насамперед в укладанні різноманітних словників. Зараз, приміром^ ми готуємо фразеологічний та синонімічний словники, продовжуємо роботу над другим і третім томами етимологічного словника української мови. Розвиток науково-технічного прогресу покликав до життя видання великого російсько-украінсь-кого словника наукової термінології.
Плідними є спільні розробт ки_з колегами братніх соціалістичних країн, з якими ми працюємо над укладанням перекладних словників: підготувати і видати двотомний
польсько-українськнй словник, закінчуємо роботу над чеськогукраінським словником, разом з Болгарською академією наук завершили укладання болг^хько-украін-ського словника.
Мовознавча наука України розвивається в багатьох напрямах. Виходить чимало праць з різноманітних проблем. Поряд з дослідженнями сучасних мовних процесів, велику уваги приділяємо питанням історичного розвитку. Нещодавно, приміром, завершили видання «Історії уіфаінської мовю> учотіфьох томах. Цікавою, на наш погляд, буде «Граматика уіфаін-ської мови», яка має вийти російською й англійською мовами.
Багато останніх розробок українських науковців демонструвались на виставці слат вістичної літератури у дні роботи їх Міжнародного з'їзду славістів, який проходив у вересні 1983 року в Києві. Це, зокрема, макет «АтЧ ласу української мови», що дістав схвальні відгуки учасників з ^зду. Зацікавили їх також інші видання* підготовлені Інститутом мовознавства.
(РАТАУ).
Назву «Тихий» - океан дістав випадково* зрештою, як і багато інших географічних назв. Магеллан, який першим обійшов південноамериканський материк, по-траїшв з бурхливого Атлантичного океану в нововідкритий, ще невідомий європейцям океан, де в ц^ час стояла -тиха й ясна погода. Оскільки: океан ще не мав назви, мо^ ряки назвали його Тихим.