Друга секція
Сторінки 9 до Г6 Понеділок, 9 травня 1966 р.
шиптя*
Організаційні, загальні і ІНШІ статті, дописи.
Щоб Канада могла жити і розвиватися.
Канада — величезна своїми просторами, після Радянського Союзу — друга по величині країна в світі. Враховуючи її теперішні засоби виробництва і перспективи розвитку цих засобів, особливо в сільському господарстві, Канада вже сьогодні могла б вдержати і прогодувати 200,-000,000 людей.
Але якраз в цьому відношенні Канада — мала країна, навіть, коли взяти її величезні природні ресурси, включно з водним потенціалом щодо електроенергії, малорозвинута країна. Масе-лення Канади — мале, навіть не досягає 20 мільйонів.
В цьому лежить велика небезпека для дальшого існування і розвитку Канади, не >як нації, бо вона не є однією нацією,"але як незалежної держави. ' Загроза для Канади насувається з двох напрямків — з її внутрішніх суперечностей, які випливають з того, пю одна з її основних націй, франко-кянад-ська, не є рівноправною, навіть пе вважається нацією. ' Але цю загрозу можна було б усуи\ти відповідними політично-еконо-мічно-соціальними змінами — новою конституцією, яка практично загарантувала б' за фрпн-; цузькими канадцями, як наиією, повне автономне існування в одному союзі (федерації чи конфедерації) Канади.
Цих змін не тільки вимагають сучасні умови національно-визвольної боротьби народів колоніальних чи напівколоніальних країн (між іншим, деякі французькі діячі не без підстав порів-^нюють Квебек до К\-6и перг-^л її революцією)., але саме вижпття Канади. Іншими словами:'б\ти Каналі чи не бути? По котрій-.стороні її теперішні праритслі ; (маючи на увазі головним чином гнгло-саксів) — по стороні жііт-; тя чи по стороні смерті? - Бо друга загроза, значно грізніша, насувається на Каналу- з боку Сполучених Штатів Амспи- : ки — її південного сусіда і всли-кана, який ненажерливіїми очи-, ма зазирає на незалюлнсні про-стопи і-багатства -Канали. . Ше в 1844 році, 122 роки тому, теній українського народу^^Рарас" Шевченко, немов маючи на увазі Канаду (та й не тільки її одну), в' своїй невмирупіій поемі (комедії) "Сон'* вішо писав:,
''У всякого своя доля, І свій, шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи.нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину".
Поставимо запитання в інший спосіб: якщо американські імперіалісти посилають свої збройні сили в далекий- і чужий їм В'єт-.нам нібито для того, щоб "врятувати його від комунізму",-а, насправді, для того, щоб перетворити- його в свою колонію (про це в.США вже відкрито говорять, бо на бз'дь-який сайгон-ський режим, як на ширму, вже не можуть покладатися); якщо вони посіїлають свою морську піхоту в Домініканську Республіку і готові зробити те саме проти _будь-якої латиноамериканської країни, народ якої змагає до свободи і незалежності, — то чи хто-нсбудь на хвилинку думає, пш ті самі і>шеріалісти завагаються послати свої війська в Канаду,, июб не допустити до будь-яких -соціальних змін?
Але той са'.\пій Острів Свободи Купа — служить для Канади ЧУДОВИМ прикладом того. ЯгС ^^;1ЛИ1І. плс об'єднаний і рішучиїї народ, може відстояти свою свобод>" і незалежність перед зазіханнями агресивного імпсрі-алістичіюго великана. • Для. того, июб бути міцною, народи Канади, народи англійської і. ,(і^р:іни\-зької Канади, мусять бути ОВ*Є'ДНЛНІ — і рішучі в боротьбі за життя і вижит-тя' Канади.
ДВА СУСІДИ, ТА НЕ ОДНАКОВІ
Канада ліає двох сусідів-вели-канів: ' на півдні — Сполучені Штати Америки, які завжди були для Канади великою загрозою (ця загроза в 1812 році вилилась у хзброііну боротьбу, в якіГг СІПА потерпіли ганебну поразку); на півночі — Сою:^ Ра-дянськіїх Соціалістичних Респу-" блік. якиїі ніколи не мав і не ставив ло К а її а л'и буд!,-які прстс[!зії. - а в минулії! війні_(Ро.
СІЯ ~ ІЦС в ПСрПіІІІ світовій ВІ1П1І)
був, її вірпи^т союзником. - я кию нпрол К\пи відстояв свою овоГ)ол\' і поза ^сжність. то
не тільки через впутріпіню єдність і рішучість загинути до останнього чо'іопіка в боротьбі за ню свободу і незалежність, але, навіть головним чином, то-
му, що по його стороні СТОЯВ-могутній Радянський Союз.
В~США ще й тепер чваняться, що покійний президент Джан Фіцджеральд Кеннеді нібито "здобув перемогу над Радянським Союзом", коли радянський уряд погодився вивезти свої ракети з Куби і ліквідувати там свої ракетні бази.
Немає в цьому твердженні ані крихітки правди. По-перше, своїм рішенням Радянський Союз не допустив до ядерної війни в момент, коли світ дивився в її про-пасть. Однак, по-друге, уряд Радянського Союзу добився від у-ряду США запевнення, шо він не -нападе на Кубу і не буде втручатися в її внутрішні справи.
Сьогодні, незважаючи на все, що не вигадували б китайські керівники, які шкодять міжна-родно.му робітничому рухові" і боротьбі народів за мир, Радянський Союз є надіїіним захисним щитом не тільки УСІХ сота-ЛІСТИЧІПИ.Х країн, але миру в усьому світі, союзником пародії^, які борються за свою свободу і не- ' залежш'сть. А це просто тому, ню американські імперіалісти, які взяли на себе нсзавидну ро.ть жандарма, світової реакції, Д1\'-СЯТЬ рахуватися зі зовнішньою політикою. СРСР — ХОЧУТЬ вони того чи не хочуть.
Логіка сучасної історичної обстановки, отже, ДИКТУЄ, що Канада, незалежності і суверенітетові якої загрожує ненаситний південний великан, ДП'СИТЬ в СВОЇХ же інтересах мати добросусідські відносини з північним великаном- — Радянським Союзом.
Теперішні правителі Канади, будучи молодіними партнерами американських імперіалістів, несхильні до того, щоб розвивати добросусідські відносини з- Радянським Союзом. \ Але народи Канади — схильні.
терпить вакууму
порожнечі.
КАНАДА МУСИТЬ ЗАЛЮДНЮВАТИСЬ
Трубадури імперіалістів люблять твердити, що політ и к а (звичаГию, - імперіалістична) "не
"КРА_ДУТЬ"-ЮКОНТ
Хоч там живуть люди, часто у дуже великому числі, такий ''вакуум" мав би створюватись усюди, звідки імперіалісти — англійські, французькі, голландські й інші — примушені забратись Цей ''вакуум' намагаються заповнити американські імперіалісти — у В'єтнамі ( також у Лаосі і Камбоджі) і Конго, в Домініканській Республіці і на Формозі.
Американські імперіалісти дивляться й на Канаду як на своєрідний "вакуум" — і її води забрати, і північ залюднити, і. фактично, усю країну загарбати.
Свого часу, коли він уперше став прем'єр-міністром, консервативний лідер Джан Діфенбей-кер в інтерв'ю по американському телебаченню сказав таку істину: "Канада мусить залюднюва-
тись
аоо загинути
11
Однак канадські і.мміграціїіні закони такі "селекційні", .що протидіють заліодненню країни. Щодо е^п'гранті■в весь час діє расова дискримінація: китайцям, індіГщям і іншим і<ольоровим емігрантам в'їзд до Канади заборонений.
Але "селекційна система", немовби велась "селекція" тварин, діє іі проти ііиних можливих емігрантів. Нещодавно торонтон-ський адвокат Джозеф Седжвик зготовив звіт у питаннях еміграції.' Пише він таке: "Проста фізична присутність особи - в Канаді не дає їй спеціальних привілеїв" і нарікає, що,теперішня система впускає до Канади "велике число некваліфікованих і функціонально неписьменних дорос-
Конссрилтіївиїїй лепутат федерального парламенту з' території
Юкопа Ерік Нілсен нешодавно всіав у парламенті і сильно, гнівнозапро-' тестував: "Вони вкрали клондайсько-го Майка! Вони вкрали клондайську Кейту! Так; вони вкрали навіть Юкон!"
Хто ж "у^рав"?
Ніхто інший, як оті нечемні, нечесні, . -''злодійкуваті"^ едмонтониі, які встановили, як "атракціон" для
американських туристів, спої "Дїїі Ктондайку".
Великий юкоиський патріот Е])ік Нілсен гоїзории під час дебат у спра. ві бюджету, і, на його думку, міністр ресурсів Артур Лейнг повинен обов'язково в цю справу вмішатись — віддали Клондайк законному в'лас-никозі — Юкону...
Міністр Артур/Лейнг нічого не відповів. ■ Він, мабуть, думав: -ед-монтонці — живі, хлопці, а-ви, ю-конціі проспали свій шанс. ^ .
: лих
Цим він^ просто ображає пам'ять і вклад наиіих батізків ' ті-дів у Канаді, багато з яких, вирушаючи "в світ за о,чі", були також неписьменними.
Кого ж хоче цеіі Седжвик — г е н і ї в'', -- - д о ^ я-[ч-11-х—011 е-в-і І д н о.' вій зарахов\-є тітьки англо-саксів.^^ Відповідаючи, один з канадських ко:\іентаторів пригадує, піо батько поета Джана Кіца був. \ ко-. НЮП1ИИК0М, що Гете, як і Едісоч, не ходив., до НІКОЛИ ан,і^-одного дня, що простий ЧОЛОВІК-дав світові Бетговена, нш Леонардо Ла Вінчі був сином наймички і народився "поза шлюбом".
А .яких "геніїв" дали Канаді седжвики?
' Щоб залюднитись, жити й вижити, а не загинути, Канада потребує іммігрантів усіх національностей, які готові приїхати сюди, і всіляких кольорів. Може одна, така сім'я дасть Канаді свого Олександра Пушкіна, дід якого був. . . негром.
Пилип КУДРЯ.
