Понеділок, 16 січня 1967 р.
«1
ЖИТТЯ І СЛОВО"
Сторінка 9.
В
за
Куди йти канадським фармерам? Які вигляди для канадської агрикуль-тури?
Ці питання переслідують всю робочу силу, шо залишилася в канадській агрнкультурі -сьогодні. Вони кинули свою тінь на недавні конвенції фармер-ських юній, шо відбулися в чотирьох провінціях, де агрикультура грає дуже важливу роль в провіїїці-альній економіці — Лл-берті, Саскечевані, Мані-тобі і Онтеріо. З огляду ла те, що агрикультура займає, першорядне місце в канадській економіці, питання, шо були піднесені на тих конвенціях, € важливими для всіх канадців.
- Два основні впливи, о-чевидно, домінували над міркуванням делегатів.
1. Економічні' натиски були очевидними для всіх. Фармери- довгі роки знаходяться в лешатоподіб-ному ^тиску коштів-пін. Відчутними всюди є результати монопольного придушення сімеіїннх фар мів Цей сектор нашої економіки далі терпить бід трактування як занепалого району і відчуття браку забезпечення найбільше відбивається на скороченні фармср-ського населення. Очевидно, дотеперішні дії були недостатніми, щоб поліпшити ситуацію.
2. Існує тенденція самозадоволення з приводу відсутності великих надвишок фармерських продуктів, тенденція тішитися в захисних тінях колосальних^ продажів збіжжя, особлИ|Во соціалістич-ним країнам, та задивлятися на ті тіні ніби це перманентні торгові структури. Конвенції, не даючи кредиту соціалістичному світу за його допомогу в^ Пом'якшенні т. зв. фар-мерської^надпродукції, не проявляли їатурбоваиня про боротьбу за посилену торговельну політику з боку уряду, основану на мирному стремлінні та на і^ирних відносинах з усіма країнами в світі.
Такі € деякі позитивні \ негативні аспекти питань, шо стояли перед фермерськими конвенціями.
НЕГАЙНІ ПИТАННЯ
Тиск коштів-цін всюди був підкреслений, у звіті директора Манітобської фармер,ської юнії (МФЮ) вказано, шо частка фар-мера з кожного коїку-
ментського долара зменшилась з 60 проц. в 1949 році до 40 проц. сьогодні. Продукція на фармах А\а-нітоби зросла на 66 8 проц. за роки 1949 1965, а, проте, зреалізовані чисті доходи маііі-тобських фармерів зросли менше, ніж на один процент.
Багато резолюцій підкреслюють це.' Національна рада фармерських юній отримала підтримку на кожній конвенції для свого домагання гарантованої ціни $2.50 за бушель пшениці Но. 1 Портери 'на світовому ринку, а $3 в Леіікгед. Деякі конвенції, як Д\ФІО, застановлялися над підвищенням цієї суми. МФІО в Додатку ви.магає річнс)і оплати 52 від акра як під-три.мку ціїіи збіжжя для всіх фармерів, які посідаюсь менше ніж 501 акр зе.млі. Всюди резолюції за паритетні ціни для фармерських продуктів дістали одноголосну підтримку.
"Становище фармсра", заявив у своєму звіті на конвенції Манітобської фармерської юнії Г. Дж. Андрісен, який був президентом іМФІО,."€ одчайдушне у багатьох відношеннях. Він є жертвою ^великих корпорацій. Він
Написав М. МОКРІЙ, Вінніпег, Ман.
★
є ~ жертвою протекції цін на товарах і за обслуги, які він купує, однак не має ЖОДНОЇ гарантії на продукти, які він продає'*. Тиск коштів-цін вже не є більше проблемою, але загрозою для майбутності сімейної фарми і аг-рикультури взагалі".
Конвенція Саскечеван-ської фармерської юнії (СФЮ) закликає до безпосередніх дій фармерів на противагу тискові коштів-цін. Піддаючись вимогам фармерів, міністр агрикультури .Ллберти Геррі Стром був з.муше-ниіі сказати: "Я згідний з, пропозицією, Шо фармери повинні дістати більше ^а свої продукти, якшо во.іи мають сппіз-няти свої зобов'язання''.
ШИРОКИЙ ФРОНТ по ПИТАННЮ ЦІН
Питання 'Піску ножиців "конітів-цін отримало голосні протести' від інших фармерських організацій. В огляді громадської опі-нії з приводу кінця року Саскечеванськиїі' пшеничний пул пише: ''Спіральні ціни за землю і машинерію створили структуру фармерських цін, шо може мати катастрофічні результати". Албсртійська федерація агрикультури теж відгукнулася своїм висновко.м: "Остаточним критерієм фар.мерського добробуту є чистіп'і дохід
Сі
ЖНИВА В САСКЕЧЕВАНІ
готівкою, який фармер отримує". Вона покликається на річний огляд Пшнеичного пулу, в якому говориться, що частка національного доходу постійно зменшується для фармерів.
Тиск на фармерів розбіжності коштів-цін ' дає грунт для створення широкого фронту дій всіх фармерських угрупувань за усунення натискіб та поліпшення доходів фар-„_ мерів. Це може бути основою для розвитку- нечу-ваного досі в історії канадської агрикультури фармерського руху.
Відчуваючи зростаюче домагання фармерів, міністр торгівлі Роберт Г. Винтерс заявив перед делегатами Фармерської ЮНІЇ Ллберти (ФІОЛ), що всі старання будуть зроблені для того, щоб дістати "значно вишу" ціну на пшеницю.
ТРЕБА ДІЙ ДЛЯ ПІДТРИМАННЯ ВИМОГ
Фармерські юнії і навіть інші гр\пи все більше повідомляють ' потреби сильніших, ніж дотепер, . діїі фармерів для підтримки своїх до.\шгань. Шістнадцята річна конвенція Манітобської фармерської юнії приіїняла резолюцію за страйкові дії фармерів за здобуття справедливих цін для фармерів. Михайло .М. Швалюк з Окборн, Ман., не пом'якшував слів у своєму виступі на підтримку резолюції. Він перестерігав делегатів, що фармери втрачають довір'я до фармерської ю-нії, бо вона лише говорить через останні 16 років, а мало робить ди-рсктно, щоб поліпшити . стан фармерів.
Потреба сильніших дій була висловлена і раніше. Походи на Оттаву, недо-става фармерських продуктів, демонстрацій, як на-пріпчлад, нсдавня'демо2ісг-раиія фармерів з тракторами в Онтеріо. Цей на-стрііі підсилений зроста^ю-Ч(ло бойовістю індустріальних робітників та їхніми перемогами на пікетних лініях.
Сильне ставлення конвенції МФІО відбулось на інших конвенціях фар мер- -ських юній. Саскечеван-ська фармерська юнія рі-
шила розглянути ' мож^ ливість поширення бало-тів серед фармерів, чи вони за страйк покупців, чи за комбінацію одного і другого". Онтерійська фармерська ,• юнія закли-кає до влаштування обме-^ "жених страйків стриман--ням достави на ринок деяких вибраних фармерських продуктів. Фармерська юнія Алберти підтримує' ідею сповільненої купівлі довгочасних товарів.
Павло Бабій, президент ФІОА, заявив, що "вони (фармери) можуть вийти на страйк, бо~не мають іншого, виходу".
Різні форми дій і різні підходи до них, але всі вони спрямовані По одній яскравій лінії: за більш прямі дії на підтримку вимог фармерів, якщо не вдасться досягнути успіхів іншими засобами.
АНТИМОНОПОЛЬНІ ПОЗИЦІЇ
.Лити МОНОПОЛЬ]! і сентименти були висловлені на фармерських конвеїшіях багатьма способами. На коїівснції СФЮ висловлено занепокоєння з приводу загарбання великих ділянок зе^1лі іноземними зсмельни-ми спекулянта-ми, головно американськими, Шо збільшує зріст корпоративних фармів, які витискають дрібних фармерів, перетворюють їх в найману робочу силу на землі, шо поперед-належала до них. Фармери мають вибір, — заявив Рой Еткинсои, президент СФЮ і голова НФЮ, — діяти через свою організацію. Вони можуть перебудувати громадські, провінціальні і національні соціальні та економічні засоби і затримати себе в ролі влас-ників-операторів. Або вони можуть стати інтегрованими в комерційних підприємствах, стати нічим іншим, як найманим робітником". —
МФЮ прийняла резолюцію, щоб "добиватися: законодавства з забороною іноземної власності землі, хвживаної для агри-. культурної продукції".
Резолюції за націоналізацію С^іпіара теж часто були повторені на конвенціях фармерських ю-ній. Вимога вищих по-чаткові^х оплат за пшени-
(Продовження на ст. 10)
ньо