Сгоріиі.** "ИіИПЯ 1 СЛОВО" . Понеділок, 20 листопада 1967 р.
РиЬіІ5ИеіІ еуегу Мопсіау Ьу іЬе КОВ2АВ Р^В^I5НINС СОМРАМУ иіміТЕО
Ргоргіеіогв аі: 1164 Рипоав 81 \Л^Є8І:. ТогоШо З, ОпІ, ТеІ. ^34^8635.
*Аи(Иогі2еО ав весопа о\ам таіі Ьу (Не Ро8І ОІ^ісе ОерагішепІ, ОидVуЬ апсі іої раут{еп1 оі р08іаде Іп сааН.**
Передплата і Канаді: на ріи $5.00; на Украіи^ $0.00 на ріиі
• США $6 на рік.
- РЕДАКЦІЯ ЗА ОГОЛОШЄНН9 НЕ ВІДПОВІДАЄ -
Огидне хуліганство
Широкі канадські громадські кола, в тому відповідальні пресові органи, коментатори по телевізії і радіо, різні діячі гостро засудили огидне хуліганство фашистських елементів, колишніх гітлерівських колаборантів, яке вони вчинили перед будинком посольства Радянського Союзу в Оттаві в часі прийому для відзначення 50-х роковин Жовтневої революції і Радянської держави. Своєю дикою поведінкою вони кинули пляму на Канаду.
На прийомі були присутні визначні канадські діячі, між ними міністр закордонних справ Пол Мартин і інші члени уряду, представники канадської громадськості, на яких гукали "демонстранти", поводились по-ху-ліганськи. Вони зневажали не тільки Радянський Союз, але й Канаду.
Канадські власті несуть відповідальність за те, що не підприйняли відповідних заходів для забезпечення порядку і безпеки, тим більше, що вони були попереджені про можливість безпорядків.
Негідною є заява П. Мартина, в якій він сказав, що жалує, що сталися безпорядки коло радянського посольства, але що він не складає за це апології, бо, мовляв, для канадських громадян існує свобода вислову.
Який же це був "свобідний вислів" тих, що кидали каменюки у вікна радянської амбасади, діяли як маніяки? Це був бандитизм, а не "свобідний вислів".
З якого часу Ярослав Стецько з смітника в Мюнхені, "прем'єр" двотижневого "українського уряду" у Львові з благословення гітлерівців, пройдисвіт, який, організував "демонстрацію" в Оттаві, став канадським
громадянином?,.)
"Демонстрація" фашистських хуліганів в Оттаві не має нічого спільного ні з Канадою, ні з канадським народом. Всі чесні канадці її засуджують. Канадський уряд, як заявляє торонтонська газета "Глоб енд Мейл", разом з покриттям вчиненої шкоди, повинен скласти^ посольству Радянського Союзу апологію.
50-річчя Жовтневої революиії, яка створила СРСР, як пише колулШіст Брус Вест-в--Г-ло6 енд-Мейл-^-позна---чує півстоліття величезного прогресу в Радянському Союзі і його народ може законно гордитися тим, що досягнено за такий порівнянно короткий проміжок часу. Ми можемо не погоджуватися з ідеологією Радянського Союзу-або з деякими його діями, пише Брус Вест, але ми повинні поважати чудо, яке там досягнено.
Зростає безробіття
Оттава. — В умовах зростаючих коштів життя — інфляції — в Канаді зростає безробіття.
Залізничні компанії, Сіенар і Сїпіар, вже звільнили від праці 4,000 робітників, а до весни це число зросте до 10,000.
Т. Доглес, лідер- Нової демократичної партії, заявив, що Сіенар вже звільнив з праці 450 робітників в атлантичному районі, 460 в районі Ст. Ловренс, 500 в районі' Вінніпег-Лейкгед-Саскечеван, 640 в Онтеріо і 640 робітників в, Британській Колумбії. Депутат Елдон Вульямс додав, що в Келгарі звільнено від праці 800 залізничників. ,
Хоч звільнення робітників від праці маїоть негайне національне значення і навіть дотикають конфедерації, спікер Л. Ламуре заборонив дебатувати це. питання в парламенті.
Ному належать [НІ ресурси
, Згідно з конституцією Канади, всі природні ресурси належать провінці-. яіуіі^'Але як мається спра-ві:;|.''Узбережними. ресурсі м^и^— підводними мінералами тощо — кому вони належать?
Минулого тижня Верховний суд Канади вирішив, що узбережні ресурси належать федеральному урядові, а не провінці-альним урядам.
Це рішення негайно викликало гострі дебати.
Прем'єр Британської Колумбії Беннетт перестеріг, шо Британська Колумбія може "відлучитися'' (від Канади), якшо федеральний уряд не передасть узбережні ресурси провінції.
"Британська - Колумбія, — сказав він, — не є однією з сепаратистських провінцій, але якшо ми відлучилися б, то ні ресруси належали б нам".
Протилежне становите зайняв також уряд Квебеку.
ІМПОРТ ФРАНЦІЇ З КВЕБЕКУ
Квебек.
Квебекський
прем'єр Д. Джансон заявив цими днями, шо уряд Франції тепер готовий збільшити імпорти паперу з Квебеку з V5.000 тонн у цьомх році до 10,000 тонн у наступпи.х роках.
'Чіе — добре для паперової промисловості Квебеку, яка шукає нового ринку, — заявив Д. Джансон^— Французький ринок, — величезний. "Д'ГГГ там маємо тепер свою но-гу". . '
РІ0Г0 так часто видви--гали, що він сам перестав видвигатися.
Одного тобі не подарують: якщо ти не маєш провини, котру можна було 6 тобі подарувати.
Ме відраджуймо людей, схильних до піонерства, на второвані шляхи -т- повикопують телеграфні стовпи.
♦ ♦ »
^ Так ^овго зволікав із, сповіддю, що коли,спокутував, свої гріхи^ вони вже стзли добрими вчинками.
Іванові. Павловичу Брйчуку ^ ,одн6му з. ветеранів україне&ого і загального прогресивного руху в Кана-* ді,/відомол^у^організаційному і громадському діячеві^ 15 листопада сповнилося 75 років.
Іван Бойчук пройшов великий життєвий шлях, шлях боро'ґьбй за краше життя трудящого народу. Він ^ зробив важливий вклад в діяльності українських проч гресивних організацій в Канаді і в канадському робіт-» ничому русі, всякому він бере участь вже понад 50 ро-* ків. Важливий вклад він зробив в будові україн-» ської прогресиної преси, яка саме тепер відзначує своє 60-річчя.
Ще з юнацьких років в своєму; рідному селІ^^^М гильниці Старій, на Тер'* нопільщині, Іван Бойчук вступив до радикального товариства "Січ'\ З прй"» їздом до- Канади в 1913 р. ї; в і н з перших днів перебув вання в новій країні, в місті Торонто, зв'язується з канадським : робі тни чим рухом, стає в ньому активний. В 1915 р. він був. одним з основополож!Іи-ків іЬнії кравецьких робітників в Торонто. Він був арештований і засуджений на рік тюрми в Бурваш за участь в несенні допомоги робітникам на генеральному страйку у Вінніпегу в 1919 році.
Після звільнення з тюрми Іван Бойчук бере активну участь в будові українських прогресивних органі^ заиій і преси на сході Канади. Він бере участь в політичному робітничому русі. Він був одним з основоположників Комуністичної партії Канади.
В 1931 р., в часі нагінки реакції на робітничий рух, Іван Бойчук був одним з вісьмох робітничих .робітників, яких реакційні власті арешгували і запроторили в Кінгстонську тюрму. Він був в тюрмі понад три роки.
Після звільнення з тюрми він знову вливається р працю в робітничому русі, в^ українських прогресивних організаціях. В 1935 р. він переїжджає до Вінніпегу і стає скарбником ЦВК ТУРФДім.
В 1940-р., в часі війни, знову йде иагінка на прогресивний рух в Канаді. Іван Бойчук був арештований і'разом з іншими антифашистами запроторений в концентраційний табір. Він провів в таборі дав роки.
Із звільнеііням з табору Іван Бойчук кидається у лзнр організаційної діяльності, обирається скарбником " К В Г\~ 'Уош\тис т в~а^" Кат і ад с б^к і і х—|>-а-Т} і ц і в-,--що—п і з н і ш е-перейменовано на ТОУК. На цьому посту він працював до березня 1966 року/ ^
Іван Бойчук — стійкий народний борець. З простого робітника він вибився на визначного громадського діяча, робітничого провідника. Він брав участь в страйкових боях, в боротьбі за демократичні права, за кращу Канаду. Веліікий вклад він зробив в боротьбі за мир.
Незважаючи на похилий -вік, на очну хворобу, на те, шо в нього вже довгий час хворує дружина і що понад рік тому помер раптово його єдиний син, Іван Бойчук тримається міцно, бере активну участь в організаційній праці. Він є членом контрольної комісії КВК ТОУК.
75-річчя з дня народження Івана Бойчука відзначено на засіданні КВК'ТОУК Ю листопада. Ювіляра тепло поздоровили від імені КВК ТОУК секретар КВК П. Прокопчак і протоколярний секретар П. Кравчук, голова КВК Василь Гарасим від канадськонародже-ного сектора ТОУК. йому вручено подарунок.
Редакторський, адміністративний і друкарський колектив "Життя і Слова" і "Юкраїніан Кенейдїан" палко поздоровляє Івана Павловича Бойчука з 75-річ-' ним ювілеєм з дня народження, бажає йому та його дружині здоров'я, багато років життя і щастя.
шшаїііііїшйі
1965