Понеділок, 29> с(чня 1968 р.
..*ИІГТЯ І СЛОВОМ
Сторіиііі^ 5
а "вільного світу"
Борець за мир
Чому фунт стерлінгів — англійська валюта — впав у ціні? Ясно й просто тому, що англійський капіталізм банкротує.
Лондонські фінансисти -втратили свої колонії, кров яких вони ссали на протязі поколінь. Вони стримувались від капіталовкладень вдома. Отже вони не були спроможні витримати гостру "^конку-ренцію з боку інших капіталістичних суперників. Однак' * вони витрачали більйони на озброєння, збройні сили, бази.
Це не тільки англійська проблема. Сковзаючись у банкротство, Англія тягне за собою іниіі західні країни, ііе особливо погано тепер, коли капіталізм переживає, загальний занепад — розвиток капіталістичних к[>а-їн найнижчиі'і від 19Г>8 року.
Найбільш з ус 1.x заклопотані США — і їх нян-мити в Канаді. Обе^ііі-нення фунта стерлінгів прийшло в найгірший час для наших доларів.
Правда в тому, шо обожувана "зверхсила" капіталістичного . світу — бя-гаті СиіА — мають багато трішин в своїх фінансових основах.
Побачивши не. союзники СШ.А почали облизувати свої губи. Вони розуміють, шо тепер ■ вони мають першу нагоду зл:]-мати домінанію США над капіталістичним світом.
Вашингтон важко спирався на фунт стерлінгів Анлгії, галасливо, повторно обіцяв, шо фунт не^, впаде у ціні. Але він у-пав. бо США не є більш *'зверхсилою'' у "вільному світі".
фунт не "вгіав" його прибито вниз.
Це була перша з великих битв, які створюються в капіталізмі.
Європейські нації особливо повністю - мобілізуються для економічної війни, головно проти США.
Тільки що фунт упав у ціні, коли *'хитрі ^гроші" (спекулянти) почали збуватися доларів.
На протязі років західна (фінансова) пропага»!-да зводилася до того, що весь капіталістичний світ "довгуе" більйони США — щедрому дяді Сему.
А правда інша. Долари хворі^ тепер тому, що США сьогодні довгують
іншим країнам величезну суму грошей — 34,000,-000,000 доларів золотом.
Ще від 1949 року США витрачали за кордоном величезні суми більше, ніж отримували.
Вони "платили" тим, що витрачували долари. Капіталісти за кордоном захлинаються від цих паперових грошей. Як зна-ємо, долари, які ми набули роки тому, вартують багато менш сьогодні.
Але подумайте, як фінансисти почувають себе, коли вони рахують 34,-000,000.000 доларів. Ніколи н історії нація не видала так багато паперових обіцянок.
Це пояснює раптор.у. гарячку змінити долари на зо.'юто,
США нтратнлії золог'ім 10 більйонів доларі» тільки за 10 років.
Сьогодні. к()/ім долари падуть у купівельній сн[)о-можності, золою гг:іе все ціннішим для капітн-діїті».
Ці>ого року. пернінн раз н історії, запаси золота не могли задоволі,-нити попит.
Не уряди, алі^ нривя гпіка піталісти за МИНУЛІ Л{'.а роки нагромадили .Т'.ічі. СТІЛЬКИ золота, як раніше за И) р(жів
Фанстасіична сума грошей — 8.()0«).і){Ю.()(К) доларі» золотом — пішла у приватні сейфи від І0.')7 року — не'рахуючи гспс-ріпіню гарячку.
Це — удар по СШ.\. Вашингтон . нам.ага'!ся зняти золото, як о(и)()у грошей, вигадати якусь нову валютну одиии.ію, яку скоро лрознали "и^імс-ровим золотом". Але фінансисти хотіли солідно-го металу.
Чому?
Про це найкраще сказав Джордж Бернард Шоу багато років тому:
"Ви можете вибрати довір'я до природної стабільності золота і природної стабільшості, "чесності і розуму уряду-^.. я раджу вам, так довго як існує капіталістична система, голосувати на золо-
зана з тим, що діється в капіталістичній Європі.
''Холодна війна*' більше не є привабливою для європейського бизнесу, я-кому загрожує не СРСР, але злобний канібалізм а-мериканських кіпталістін.
Тепер Франція і її союзники мають більшу тор^ гівлю (56,000,000,000 доларів ріяно), ніж "зверх" США, і вони досить сильні, щоб стати на боротьбу з своїм ненависним суперником.
Вони не дозволяють Аг»-глії вступити до спільного ринку, бо. як каже де Голлі,, Лондон перетворив би її "и колосалі.ну атлантичну спільноту, залежну від америкам||і^і, які проковтнули б Євро-пу".
Фальшиві ''соціалістичні" лейбористські боси, які унравляі(»ть Англією, є, насіїраііді. ''п'ятою колоною", яка на.магаєть( я допомогти амс[)иканським фінансистам перебряіи Європу. Ось чому де Толль допоміг зменцции ціну фунта стерлінгів.
Це — удар по СШЛ. Він допомагає зміцниш незалежні, мирні західно-єв[)онсйські уряди.
Франція тепер домагається, шоб "ціна на золото була подіи)єна".' <^і>:ік-тично, цс означає — з|^і-зати ціну американськоіо долара, девальвукічи ііо-го наполовину.
Якцц) це сталося б. а-мериканськиїі капіталізм ппа[і би в силі до його рівня.
то .
Коли фунт упав, більйони замінено на золото.
Всюди у "вільному світі" люди, втратили довір'я до грошей І до, тих, . хто робить їх все менціе цінними.
Гарячкова слабкість нашого долара тісно поо'я-
ЗРОСТАЄ ЧИСЛО САМОГУБСТВ У СШЛ
Ньіо Йорк. — 22 тисячі американців щороку кінчають життя самогубством і їх число весь час зростає. На думку багатьох спеідіалістів, ця офіціальна цифра значно занижена з різних міркувань.
Причини самогубства різні — від особистих до соціальних.
Стурбовані таким проявом* "америка н с ь к о г о способу життя", власті вживають термінових заходів.
У великих .містах створено спеціальні центри, подзвонивши по телефоч ку туди, потенціальні самовбивці можуть **широ поговорити". Прийнято п'ятирічну програму. . , "самогубствологіГ для вивчення, причин самогубств і запобігання їм.
Цими днями міністерство юстиції Сполучених Штатів дало наказ арештувати кількох противників в'єтнамської війни, обвинувачуючи їх у^-^змо-ві" підбурювати молодих людей відмовлятися від призовництва та їхати воювати у В'єтнамі. Арештовані — д-р Бенджамін Спок, капелан Єльського університету Вильям Слон Коффин, Майкаєль Фер-бер, Мичелл . Гудмен і Маркус Раскин.
Оскільки вони заохочували молодих американців - відмовляї ися від призовництва і спалювати або. р в а т н п р и зови и ц ьк і повістки, чим призовники порушували "закон", а-реііітовані вважали ' себе настільки ж винними і самі напрошувались бути арештованими і поставленими на суд.
ці>ому випадку, як правильно підкреслює журналіст газети *'Нью Йорк Тайме" Джеймс Рестон, є питання "закону" і "моралі**.
Звичайно, "закон" знаходиться по стороні мі-нісіерства юстиції США. На ірунті цього "закону", арештовані .можуть бути засуджені.. Вони нібито "вчинили провини проги Сполучених ІЛіатів".
Однак це зовсім розходиться з питанням мс^ра-лі. Підсудні обвіпіувачу-ють "закон" в тому, шо він "чтїить провини проти Сполучених Штатів", бо брудна в'єтнамська війна не тільки неморальна, але й злрчпнна.
шо становище
моральне, стаио-
Ясио, підсудних тоді як 'законне више уряду США і самого президента Линд.іиа Джансона іа всіх "ясгру-бів війни" — неморальне: і в очах більшості амерй-^ капців, і в очах всього світу.
Особливу увагу громадськості- звертає д-р "Вен- ' джамін Спок — відомий по всій країні — і тепер далеко поза межами США — спеціаліст по вихованню дітей і по дл-тячих хворобах.
Дивуються: чому д-р В; . Спок це робить — так завзято бореться проти в'єтнамської-війни? , Адже він — син багатого корпоря-ційного адвоката, дістав ще вдома **консерпатив-не" виховаііия. Крім то-
го, д-р Спок ще в 1945 році опублікував книгу "Догляд дітей", яка принесла йому величезний гонорар І ще тепер; більш як. 20 років пізніше, розпродується мільйонним тиражем і приносить йому щорічно^ додаткових 30,000 доларів гонорару.
Буржуазні ' ^'пандити** (коментатори) дивуються чому д-р Б. Спок десь собі спокійнісінько не живе ^ не займається рибальством або ловленням мо-тиликів, але підставляє СВОЮ сиву голову під поліцейські гумові ціпки.
Але д-р Б. Спок цього не робить. Він давно, ше будучи медичним студентом Колумбійського університету, розійшовся з "консерватизмом" ' своїх багат.их батьків — з республіканця став демократом, а потім і радикалом. Хоч >в 1962 році він ше підтримував кандидатуру Дж. Ф. Кеннеді на пост президента США, віч пізніше став активним членом • Національного комітету за розумну ядерну політику.
Іепер д-р Б. Спок — невтомний борець проти в'єтнамської війни, яку він уважає злочинною а-гресією Сполучених Штатів проти народу В'єтнаму. Він, як і інші, готовий за це сидіти в тюрмі, хоч в тюрмі повинні сидіти справжні воєнні злочинці — Л. Джансон, яструби війни з його кіл» генерали і адмірали Пентагону — та всі, хто з війни викачує великі прибутки.
/Іюдина, яка любить дітей і гак багато зробила для їх догляду і виховання, — не може не буїII. проти війни: Проти варварського вбивства і дітей, і їх матерів, і їх дідів.
Д-р Бенджамін Спок рішуче твердить: *'Я — не пацифіст. Я сильно підтримував війну проти Гітлера ... Але ця війна — ми там знаходимі^сь для того, щоб вкрасти В'єтнам".
Міністерство юстиіпі США може здобути "законну" перемогу, але — не моральну. , Моральну перемогу здобудуть д-р Б. Спок та інші противники злочинної авантюри правителів США у В'ет-, намі.