Сторінка ч
,лИМЯ.і СЛОьО"
Понеділок, 2 червня 1969чр«
жшптя слово
тдінсиі»^ 1ИЖНІ8ИИ
РиЬІІ9Ьв<і аубгу Мопсіау Ьу іЬе
ковгдк ривіі$німо сомрану іімітео
Ргоргіеіогі аі: 1164 ОипсІа« 51, У^Є5І, Тогопіо 145, 0п(.
ТеІ.: 534-8635
пре аис) УУОКО — 1164 Оилсіаі 51. Тогопіо 145, ОпІ. 5есоп(І сіазс шаіі гвдІ5Іга(іоп питЬег 0284.
Передплата ■ Канаді: на рім $5.00; на Україну $8.00 на рік;
в США $6.00 на рік.
- РЕДАКЦІЯ ЗА ОГОЛОШЕННЯ НЕ ВІДПОВІДАЄ -~
Чужий напрям в освіті
Серед канадських громадських кіл зростає затур-бування, що викладацький склад канадських університетів і Інших вищих учбових закладів все більше поповнюється іноземними, головно американськими викладачами і науковими працівниками. Це несе чужий напрям в канадській освіті.
Два професори Карлтонського університету в Оттаві — Робин Метюс і Джеймс Стіл представили недавно урядовій комісії в Оттаві інформації і факти в цій справі, які вони називають алармуючими. Вони вказали, що тепер канадці становлять менше, як 49 процентів викладацького складу канадських університетів, тоді, як ще, сім років тому вони становили 75 процентів.
За останні три роки неканадці становили 73 проценти усіх найнятих викладачів І наукових працівників до університетів в Канаді. Переважаюча більшість цих іноземних професорів — американці.
За минулий навчальний рік, як показують урядові дані, до канадських університетів було найнято лише 14 процентів канадських викладачів і наукових працівників. 1,013 працівників (викладачів і інших) було за рік найнято з США, 545 з Британії, 722 з інших країн \ лише 362 з Канади.
Обговорюючи цей стан, згадані вище професори Метюс і Стіл в оттавському університеті заявили, що "становище канадських університетів тепер таке, що в них навчання по канадській культурі і доступ до каиад-ського знання в загальному є ганебно занедбані". Вони вказують, що викладацький склад університетів стає все більше І більше таким, що менше г менше викладачів познайомлені з канадськими фактами і життям.
Відомий канадський письменник і професор Гю Мекленен; висловлюючи свою затурбованість із зростаючим числом американських викладачів в канадських університетах, заявив, що це є "програма національ^ ного самогубства".
, Торонтонська газета "Стар" в редакційній написала: "Чи Канада дозволить американцям піеребрати наші університети, щоб дорівняти в цьому американській колонізації нашої економіки?"
Чому створився такий стан? Хто за це відповїдаль--ний? Відповідальність лежить на канадських властях — на федеральному і провінціальних урядах, які занедбали питання освіти, ведуть політику, що привела до до-мінаціТ американського капіталу в канадській економіці І тепер <—^ напливу американських викладачів до тієї міри^ що канадська вища освіта переходить під їхній контроль.
Канадські університети дають тепер більше випускників — наукових людей, як будь-коли у своїй іс-торІТ. ААинулого року з канадських університетів вийшло близько 10,000 випускників з вищими науковими ступенями і докторатами. З них до праці в канадських університетах були найняті лише 362. Аз США, Британії і інших країн найнято понад 2,200 науковців!
Багато випускників канадських університетів виїжджає до США І інших країн. Вони вказують, що умови і перспективи для наукової праці в Канаді не с найкращі, бракує нагод.
Час щоб федеральний І провінціальні уряди почали ДІЯТИ для розв'язання серйозних проблем, ЯКІ стоять перед Канадою на полі освіти.
Школи, університети, дають уми для країни. Вони не можуть бути занедбані. ,
НАСЕЛЕННЯ КАНАДИ
За статистичними даними, опублікованими в Оттаві минулого тижня, населення Канади на 1 квітня цього року становило 21,007,000. Це € збільшен-ня на 1.5 процента від 1 квітня 1968 року.
Останній - повний перепис був проведений в червні 1966 року. Дальше числення населення ведеться за виробленою статистичним Оюро системою пересічного росту населення.
ІІяселсиня провінцій на 1 квітня ц. р., за опублікованими даними, представляється так:
Нью(|)анндлсд — 513,000, Принц Едвард АГілспд 110,000, Нова Сконіія — 764,000, Нью Бронсвик — 6'26Д)0, Квебек 5,976,-000/ Онтсріо — 7,425,000, Манітоба — 977,000, Са-■ сксчсиап — 961,000, Лл-Осрта — 1,553,000, ІЗри-тппс}>ка Колумбія — 2,-05(і,000.
1 іасслсіпія Юкоііу — 15,-000, [Ііиііічпо-Захілітх Торії г<^р і Гі " 31,000.
СМЕРТЬ НА ШЛЯХАХ
За три дні сия ікоиоіо ' иік-емд, що закінчився 19 травня, на .шляхах Канади ь аиіомобіл.ьних иата-с'ірофах загинуло 60 осіб. ІЗ Он'іоріо чагинуло 18 осіб, в Квебеку 19, Британськії) Колумбії, 15, Мл-. нітобі 12, Мью Бронсвику 8, Повів Скошії 6, по 4 в Ллбсрті і 11ью(|)авндле!!Д, дві особи в Принц Едвлпд Айлснд і одна в Саскеме-вані.
У звичайному вік-омд, іцо закінчився 25 травня, в автомобільних випадках зііги»гуло 50 осіб.
|ііііііііііітіііііііііііііііііііішіиііііііііііпіііііііп§
І ДОБРЕ СКАЗАНО І
ГіІІІІІІІІІІІІІІПНІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІПІІІІІІІІІІІі?
Дурень не той, хто не знає, а той, хто не хоче знати.
Для визнання таланту необхідно мати талант вп-зшіиня.
♦ * __*
Чим більше нового, тим оригінальніше старе. ,
» іК 41
Визнаному за життя нічого лишити часом для визнання після смерті.
★ * ★ . Треба боротися з старими пересудами, щоб перемогли нові.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКОї
(''Вітчизна'^ Київ),
Поздоровляшо
до 70-РІЧЧЯ з дня НАРОДЖЕННЯ
Нашому другові і колезі Миколі Чачковському 2 червня сповниться 70 років.
Хоч на-стільки років він ще не~ виглядає, жвавий, енергійний, виконує свої обов'язки в газеті з такою ж старанністю, як це він вже робить 22 роки своєї роботи в газеті, все ж йому сімдесятка.
З цієї нагоди всі ми — працівники редакції, адміністрації і друкарні сер-
дечно поздоровляємо ного з 70-річним ювілеєм народження, щиро зичимо йому ще довгих років життя, здоров'я і успіхів в праці.
Микола Чачковський працює у нашій пресі від червня 1947 року. Він став до праці в газеті '-Українське Слово" у Вінніпегу^ де працював аж до об'єднання "Українського Життя і "Українського Слова" в жовтні 1965 року. З того часу працює в "Житті і Слові".
Перед прих.одом до праці в редакції Микола Чач-ковсьічпп через довгий час дописував до наїної преси — до "Українських Робітничих Вістей", "Робітниці'', " "Українського Життя" і "Українського Слова". Саме в тому він проявив здібності до журналістики.
Діяльність його в про-' гресивному народному ру--сі почалась ще з молодих років в рідному селі Малих Бірках Гусятініського району\на Тернонільщиін\ В Л919—20 роках він був в Українській Галицькій Армії і з її частинами перейшов до Червоної Ар-, мії. Згодом він попав в полон до армії панської Польщі.
В першій половині 1920-х років Микола Чачковсь-
кий, живучи в рідному селі, передплачував оріган Української срціал-демо-кратичної партії "Вперед'*; Поширював свій світо* гляд, брав участь в грф мадському житті. Він був одним з засновників читальні ''Просвіта", виконував у ній обов'язки касира і режисера драмгуртка.
В серпні 1926 року Микола Чачковський прибув до Канади. Він працював на різних роботах. Був і в рядах безробітних.
В Канаді Микола Чачковський зв'язується з ук-\ раїнською прогресивною -пресою і прогресивними організаціями. В 1930 році він вступив у Вінніпегу до ТУРФДім, а в 1931 — до ТОДОВИРНАЗУ. Піз-нііие вступив до РЗТ.
В ТОДОВИРНАЗУ Микола Чачковський виконував обов'язки секретаря і кореспондента шефного комітету, вів переписку з політичними в'язнями на Західній Україні, завідував висилкою їм від організації допомоги. Він був через кілька років членом Головної . Керуючої^Ради ТОДОВИРНАЗУ.
Кілька років Микола Чачковський був праців-ініком в Центральному Виконавчому Комітеті ТУРФДім, а з 1941 до 1947 — в Головному Виконавчому Комітеті РЗТ. Він брав діяльну участь в місцевій організаційній праці. Через 15 років у Вінніпегу виконував обов'язки бібліотекаря ТОУК. .
Микола Чачковський —■ хороший' газетний праців-ник. Він скромний, лагідного характеру, працьовитий і точний у виконуванні своїх обов'язків. Робота його, редагування дописів, нелегка і складна. Він щиро, совісно старається справлятися якнайкраще.
Водночас з поздоровленням Миколи Чачков-ського з його ювілеєм з дня народження вітаємо і його дружину — Анну Чачковську, яка поділяла і поділяє його погляди, допомагає в його праці на народній ниві. Наші найкращі побажання їм обоїм,
Микола ГРИНЧИШИа