Понеділок, 11 серпня 1969 р.
"ЖИТТЯ і СЛОВО"
Сторінкеї 7
ІІпІІПІІЖІтІІМіЛПІІІІІІПІІЛпНЛ .
ПЖТРО КРАВЧУК |17і|
під проводом
благородних ідей
Український дитячий мандоліновий оркестр відо--Грав-на відкриття мітингу ''Інтернаціонал". Після нро-мвв він відограв революційний марш "Ви жертвою в бою нерівнім лягли'!. Участь в мітингу взяли робітники міста Вінніпегу різних національностей.
У днях 6—9 лютого 1924 року у Вінніпегу відбувався ГГятий з'їзд Стовариніення Український робітничий дім,
-У звіті зїзду. читаємо:
*'П'ятий з'їзд Стозаришення ^'країнськпй робігии-чий дім відкрив голова Іікзекутивного Комітету т. ,іО. Люльчак короткою промовою в середу, 6 лютого, о 10-ій годині переднолудием і завізвав присутніх делегатів і делегаток до впіапуванля пам'яті померніоіо найбільшогз вождя і учителя п[)ацюючпх ці.іого світу Володимира Ілліча ^'льяііова (II. Леніна) повстанням з місць''.
' З'їзд прийняв телеі[)ам\ співчуття з приводу смерті В. І. Леніна такого змістх':
"ГГятий з'їзд Стоварнпіення ^'країнськин робітничий дім, що зібрався 6, 7, 8 і 9 лютоію у Вінніпегу, висловлює свій глибокий жаль з лриводу смерті найдорожчого вождя і учителя світового про.іетаріату Во.іо-димира Ілліча Ульянова (11. Леніна) і співчхття робітникам та селянам Союзу Радянських Соціа/іістнчних Рес[!ублік з приводу втрати свого найкраншго І най-віріліпого будівничого нового вільногв життя".
З'їзд надіслав телеграму-співчуття Центральному Виконавчому Комітетові Союзу Радянських Соціа.ііс-тичних Республік і Все\країпськом\ Центра.ікному Ви-конавчому Комітетові у .Харкові.-
На з'їзД'надійіплн телеірами ■ від відді.іе.иь СУРД, в яких висловлювалося співч\ття з приводу смерті г'іе-ніна. Л\. Рогоман у телеірамі з Саскатуну говорив:. *'Велика втрата найбільніого генія-провідннка всесвітнього пролетаріату нехай зміпіпіть напіі ряди в одну могутню силу і з тім б\де запорхка напірго» внзволеп- -
ня"/
Іван Клибановськнй з Едмонтону в те.іеграмі-ссіівчуіті говорив: 'Пані п'ятий з'їзд зібрався серед більїннх трудностей, чим 'Попередні. Л\и с\м\ємо над моги/ібіо паніо["о товариіна е/'Іеніна, який у>іер кілька тижнів тому назад.
Паті вороги пробувалії зниниїти Стовариніення український робітніїчий дім. Пам'ятайте про ім'я вож-.дя пролетаріату Леніна. Будуйте напіе^майбутнє, будьте передовою стежою українського робітннн.тва. Хай живе робітничий клас!"
Газета ''^'країнські Робітничі Вісті'' після смерті В. І. Леніна друкувала статті, в яких ,висвіг:іюваласі> ро.чь всесвітнього рево.'іюційног© пролетаріату. 27 лютого газета помістила статтю-репортаж ,А\ихайла Кольцова "Остаїп і я подорож", яка була ілюстрована фото — В. І. Ленін на сме{)тному одрі.
Постійний кореспондент газети-з Радянської -^'к-раїнн письменник Іван Ткачук надіслав ряд статей — "Ленін і селШгтво", "Перед могилою Леніна'л "Хто" -заступить Леніна"!'Були опубліковані також статті І. С. "Горький і Ленін" і .Л. Юдицького "Основи ленінізму".
З того часу кожною року 21 січня українські робітники і фармери, члени і прихильники Комуністичної партії Канади і українських робітничо-фарме()ських організацій вінановували пам'ять Володимира Леніна. З цього приводу в українській прогресивній пресі друкувались статті про життя і діяльність Леніна.. В Укра- ^ їнських робітничих домах відбувались меморіальні мітинги, на яких .промовляли про.вождя міжнародного комуністичного руху видатні діячі українського прогресивного руху Матвій Попович, ААатвій Шатульський, Іван Гіавізівський, Іван Бойчук, Іван Стефані(і.ький, , Іван Клиб'аиовський. . ,
Лля відзначення першої річниці смерті В. І. Лешна Центральний Виконавчий Комітет Комуністичної партії Канади видав заклик влаштувати ''Тиждень Леніна-
- Лібкнехта-Люксембург" — 18—25 січня 1925 року. Цей заклик був опубліковаїтй 10 січня 1925 року в газеті "Українські Робітничі Вісті".
Після того газета майже в кожному номері (через декілька тижнів) звітувала про меморіальні мітинги у А\он=ррЄгмі, Вінніпеїу, Гемилтоні^ Венкувері, Ошаві, Белв'ю, Торолд, Торонто, па яких вшановувалась м'ять Володимира Іл.ііча Леніна.
Ось то писав до "^■країнськиx Робітіпічих Вістей" Л'\. Климкович з шахтарської місцевості Тиммінс про відзначення перніої річниіи смерті В. Л. Леніна:
"При піднесенні куртини в глибині сцени виднів портрет Леніна приб|)аннй чорними і червоними лен-тами. Програма концерту складалася з революційних пісень, декламацій і мандо.'іінового оркестру. Па початку відспівано в у:<()аїнській Мові "Похоронний марін'', а дитячий мандо.ііновнй оркестр ігід проводом тов. Л\. Гнатюка відограв "^^Іервоннй прапор". Після йпі.ін декламації і іти і точкп.
Під час павзи юв. Л\. Гнатюк іюворнв про життя, боротьбу і смерть П. Леніна. Віл переновів жіггтєннс Леніна і взагалі його діяльність за останніх 35 років. Л\и знаємо, то вже бі.іьпіе немає між нами нашого великого вчителя, але його дух й наука буде так довіо жити, доки житиме працююче людство. Ленін вказав робітничим масам, то вони здібні не лише працювати в глибокх підзе,\тх піахтах, але то вони здібні правити державою без царя і пана".
Помер газети "Українські Робітничі Вісті" від 22 січня 1925 року був присвячений пам'яті В. 1. сЧеніна. Газета опублікувала ііа перпіій сто{)інці ілюстраіию В. 1. Леніна-. Па внухріїпгпх сторінках були вмішені-редакційііа "Великі дати великого життя'' (політична біографія В. І. Леліна, вірін поета Василя Яб.іуненка' (Васи.ія ЛтаманЮка) "Ленін і націона.'іьна справа".
Журнал "Робітниця", ніо виходив двічі на місяць замість журналів ''Голос Праці" і "Голос Рвоітннці", у номері-за 1 лютого 1925 року опублікував статтю "Перніа річниця смерті .'Іеніна", яку натісав Я- Жван-ський Ірчан).
.^\айстер с.іова. [•.іибокнй психолог, .пнсьЛіенннк-борець Л\ирос.іав Ірчан сказав ось такі зворушливі слова у перніу річницю смерті Володимира Ілліча Леніна:
'■Ве.іикий Вождь всесвітньоіо пролетаріату рік тому відійшов на вічний спочинок.
Володимир І.-і.'гіч-Леііін помер в понеділок 21 січня 1924 року!
І похили.'іи голови свої низько мілі>йони, бої його більніе не ста/іо. Вій відійніов далеке, тільки Великий
— Безсмертний Дух його Генія вітас над робітництвом і біднотою цілого світу. Сумно забреніла по всіх частях світу ця вістка. Сумно пресумно склонилися голови робітників та бідних селян. В глибокий чорний смуток окуталася велика Сгіілка Радянських Республік і .\ііль-йони вільних голов похн.інлися низько до землі.
— Земле! Вільна земле! Ти була невільною, закрі-лоніеною і зроди.іа Ве.:іикого Учителя, Безсмертного
Каміняра. А ось зараз ти вільна, роскута і — забираєш Иогв до себе. Чому така невдячність?
— Зем.'іе! Вільна зем/іе! Поверни Його назад!". Да.'іі автор розповів ма.;іь6вничою мовою, сприй-
пят.'швою для ншроких кіл читачів журналу, про :кит-тя, наукову праімо, революційну боротьбу та державну дія.'ікність Во.тоднміфа Ілліча Ленін.а.
Ось як ЛАирослав Ірчан характеризував геніальність вождя світового комуністичного руху:
"Ленін не сказав у свойому житті ані одної порож-ної фрази. Він не вживав ніколи слів для ефекту, для прикраси. Він гово|)ив все обдумано, глибоко,-поважно і тяжко, і кожне слово ма.мо окреме своє значення. Його грудьми говорили бажання мільйонного колективу працюючих. Він ніколи ліе закривав правди. Навіть болючі сторінки з життя своїх товарипіів по партії. Він відкривав для прилюдного осуду і цим виховував все нові і нові кадри певних, чесних та свідомих борців'',
а л і б у д • І
РІЗНЕ
Чудо.м природи і *'бать-колі печер*' називають » Туркменії цю печеру. чЗиа-ходиться вона за 107 кіл(^-метрів від Ашхабада в горах Копет-Дагу.
... Величезне -скле(ііч;!я
Л е Д ВЄ_ ос ВІТЛ єн е еЛ е КТ [) и -
кою. Сходи круто ведуть
вниз. І ось в ОТОЧЄгП}І
скель з'являється в напїа-теліряві прозоре озеро. По-
- го довжина до 70 метрі», а інирина понад 20. Біля берега порівняно' мілко, далі глибина досягає 14^ 16 метрів. ^' підземному озері вода завжди тепла — влітку 37 граду«ч.^, взимку 34. Насичена сірководнем, вода має цілк»іі(І
-властивості — втоми ннче й не бувало ... І ше одним характерна печера » ній живуть колонії кажанів, їх приблизно 25 тисяч. Коли настають сугіи-ки, НІЛІ хмари кажанів вилітають з печери. Вон». знищують мільйони комарів, москітів, метеликів та інших нікідників СІЛЬСЬК<И го господарства, да'(»чге величезну користь.
V * *
"Цар-котел'' знайдено л одному з курганів в околицях Тапікента при землїт-» них роботах. Діаметр іііеї чавунної посудини, сіно-*' реної старовинними майстрами, близько півтора .метра, вага — більш як: півтонни. Середня Л,<і?і славиться не ті.'іькіГ ста(>о-давніми а р X і т е к г у р н и \ пс па.\Гятками. Найновіші до» слідження учених свідчать про те, що жителі цього краю в давнину були та« кож дуже майстерни.ми ме-* талургами. відрогах Тянь-ІІ.1аню, пустині Кц-« зилкуми знайдено числеіи ні залиніки гірничого і ме-» талургійного виробішцтва. Ііілак та інші рештки ме-» талургійних виробництв минулого стали для гео« логів Середньої Азії вір* пою ознакою, шо в иия: місцях можуть бути по* клади руди, йдучи слідж МИ ста|)одавніх металур* гів, розвідники надр вияі вили в цьому краї чимало родовищ золота, полімега* лів, бірюзи та Інпіих ко* рисиих копалин.
Далекосхідним—- рибал* кам, які промишляють тунців в Індійському окея'і, ні, на яруси попадає ІнздГ наждак-риба. Вона мав довгасте, веретеногіодібиф тіло, по я кому розкнда НІ кістяні пластинки з колюч* • ками. Через це її шкіра І нагаду € наждак..