Свпйозна проблема перед Канадою
МЙМОХОДОМ
І
Одною з серйозних
проблем, які тепер стоять
перед Канадою, е проблема забруднення води і повітря — "полушен-*, як називають його в англійській мові з тим, що цю назву почийають вживати і в інших мовах канадські жителі різних національних походжень.
Проблема забруднення канадських вод — в озе-
рах, ріках і річках, і повітря, яке ми дихаємо, поибрала в останніх роках гострих розмірів. І за-боуднення — **полушен" зростає. Воно зз. 10—15 років, які вказують вчені, знавці по цих питаннях, може привести до ката-стпосЬічних наслідків, коли не будуть підприйняті широкі заходи для очищення вод і оздоровлення повітоя.
Забруднення вод і повітоя почало зростати з розбудовою індустрії, з ростом кількості автомашин у великих містах і літаків, що літають в канадському повітрі — без заходів запобіження вихо-ду в повітря і воду "супутників" виробництва — шкідливих газів, димів, кіптяви, відходів і покидьків промислових підпри-ємств.
Гігієністи й інші спеціалісти в Онтеріо ще десять років тому перестерігали ппо небезпеку забруднення повітря над південним Онтеріо, де є багато інду-стпій, шкідливими хіміка-лами І газами, що виходять в повітоя з коминів заводів і фабрик. Але ні пповінціальні, ні муніципальні власті не брали їх до уваги, нічого не робили. Тепер, коли забруднення прибрало таких розмірів, що про нього пише поеса, говорить багато людей, зростає за-тупбовання, проблему почали—^визнавати провінці-альні і муніципальні уряди. Про неї заговорили і в Оттаві. Але поки що на говооенні і залишається. , А забруднення — "полу? шен" зростає з кожним днем.
Ряд озер і рік в Онтеріо і Квебеку вже так забруднені, що непридатні для народного вживання. В них не можна навіть купатися.
Забруднена у великій
мірі ціла система п'ять
Великих 1)зер, головно о-зера Ірі і Онтеріо, у які йдуть відходи з великих індустріальних підприємств з канадського і американського боків цих озер.
Комітет групи громадян в Квебеку по веденні боротьби проти забруднення вод, взяв минулого літа для провірки зразки води з 150 озер в південній частині Квебеку. Ппо-Еірка виявила, що вода в 92% озер, через забруднення, не була безпечна для пиття, а в 70% озер не була відповідна для купання.
Уряди не підпринима-ють потрібних заходів, бо знаходяться під впливом великих компаній і монополій, які не зацікавлені витрачувати гроші на засоби для очищування відходів своїх підприємств. Вони зацікавлені тільки зисками, а відходи — дими, гази, шкідливі покидьки хай собі йдуть у воду і повітря.
Канадський журнал "Меклейнс" опублікував недавно (в числі за січень) широку статтю про зростаючу загрозу, яку несе **полушен". В статті подані факти і дані, які дають до зрозуміння для кожного якою є ця загроза.
В статті вказується, що з п'ятьох коминів одної теплової електростанції Герн в Торонто, яка вживає вугілля, на місто падає 80,000 тонн сірковуглецю річно! А по всій Канаді димарі підприємств викидають в повітря 10,-000 тонн денно шкідливого для здоров'я сірковуглецю! в будь-який ясний день можна бачити, як ці випари виходять з висо-вих димарів в Торонто, чи будь-якому іншому великому місті Канади. Вони осідають вниз і ці випари вдихають люди.
, Чимало забруднення постає від газових виходів з автомашин, які також шкідливі для здоров'я. Шкідливі газові виходи дають і літаки.
В Метро-Торонто нараховується 800,000 автомашин. Стільки ж або і
більше нараховується їх в
Монтреалі. В інших містах
їх менше, але все ж є велике число. І кожна автомашина випускає вугле-оксйдний газ, що забруднює повітря. Підраховують, як подає журнал "Меклейнс", що коло 8 мільйонів автомашин в
Канаді створюють і викидають в повітря близько
21,000 тонн вуглеоксиду
денно!
Забрудненим повітрям. найбільше діткнені великі індустріальні центри, як Торонто, Монтреал, Ге-милтон, Венкувер, де є багато заводів, фабрик і — автомашин.
Дослідження повітря в Торонто показують, що ступінь його забруднення в деякі дні, головно, КОЛТІ в повітрі є багато вологості, доходить дуже близько до рівня, що вважається лікарями загрозливим для здоров'я.
З виявом, яку загрозу несе забруднення повітря і вод, яку шкоду воно вже принесло, різні робітничі і народні організації, громадські діячі, організації і працівники по охороні здоров'я, розгортають діяльність за припинення дальшого забруднення, за очищення озер і рік, які вже забруднені, за оздоровлення повітря. Вони вимагають негайних заходів з боку усіх урядів — муніципальних^ провінці-8льних і федерального.
При університетах в ряді канадських міст існують групи для ведення боротьби проти забруднення повітря і води. Вони видають матеріали для ознайомлення людей з цим питанням.
Під громадським натиском компанії, що виробе ляють автомашини, говорять про пр^гЙуплення до виробу автомашин з засобами для прочищуван-ня відходового газу і усунення^ хоч частинно шкідливих речовин.
Потрібно законодавства про строгу заборону підприємствам вип у с к а т и шкідливі відходи в озера і ріки. Потрібно заходів для очищення озер і рік, які вже забруднені. Треба заходів ^ законів, які заставили б підприємства у
ЇМ "ЗАМАЛО"
Якщо ви пенсіонер і живете на рахунок пенсії в 78 доларів чи навіть (з додатком) 109 доларів місячно, — чи повинні ви нарікати, що вам — не досить? —
Очевидно,-— ні. Так мусять думати депутати' федерального парламенту, бо вони, кінець кінцем, вирішують справу пенсій по старості. Можливо (хто його знає?), вони думають про бідних (а в Канаді навіть ''офіціально" їх є щось 4 мільйони) так, як колись думала французька королева Ан-туанета: "Якщо вони (бідні) не мають хліба, то хай Лдять кейк".
Але вони (депутати) про себе так не думають. Вони вважають, що їм "діється кривда": дістають "замалу плату". Останню підвишку, наприклад, вони мали ще в 1963 році, коли отримували річно 8,000 доларів плати, що оподатковувалась, і 4,000 доларів на "витрати" (без податку). Тоді оподатковану плату їм збільшено до 12,000 доларів річно, а на неоподаткова-
ні "витрати" до 6,000 до
18,000 до-(Плата, на
ларів; разом ларів пічно, ділі, більпіа, коли враховувати, що 6,000 доларів не оподатковуються).
Цими днями Геролд Винч (новий демократ з ВенкуверЛст) згадав у парламенті, що всі депутати хочуть підвишки, але не мають відваги ^ ("^І8") говорити про це. Прем'єр-міністр Т р у д о завважив, що його уряд "думає про це" і "своєчасно" скаже своє слово, можливо, навіть призначить спеціальну комісію
містах встановити очищувальні засоби на випари і дими, які виходять їхніми димарами в повітря над густо заселеними містами.
Рівень сучасної техніки, як вказують інженери і вчені, дає змогу повністю розв'язати важливу проблему забруднення води і повітря. Перед урядами лежить велика відповідальність взятися за цю справу. Це справа самого життя людей. І уряди повинні взятися за неї негайно. Цього вимагають широкі кола канадського народу.
М. ГРИНЧИШИН.
для "розс;ццження потребу депутатів".
' ''Скромність" депутатів федерального парламенту можна легко зрозуміти, коли зважити на те, що багато з них займаються окремими (важливішими для них) справами — більш прибутковими, ніж депутатська плата.
Не може~бути сумніву, що депутати збільшать свою плату, можливо навіть на 50 процентів.
В "скромність" депутатів можна зовсім не вірити — вони таку прикмету заледве розуміють. Цікаво, що вони заговорили б, якщо, їх примусили би — бодай тимчасово! — жити на пенсії по старості, на якій животіють сотні тисяч канадців — тих, що будували Канаду.
ЩЕ ЙОМУ "ТОГО ЖАЛУЮТЬ"
Крім своєї плати, пр<^-м'єр-міністр П'єр Труло (сам мільйонер), звичайно, має багато коштовних привілеїв — безплатну резиденцію, обслугу, кошті!
для прийомів, державниу візитів тощо. Для його вигоди є реактивний літак канадських повітряних сил:
Останнім часом прем'єр-міністра Трудо обвинувачують у тому, що він "надуживає" свої привілеї. Наприклад, він прибув на мітинг лібералів V Британській Колумбії... на державний кошт, побував у Нью йорку (з приватним візитом) на кошт канадських платників податків. Все це, кажуть, мало б коштувати біля 20,000 доларів.
Дехто каже: — Ще йп-му того жалувати? Хай розважається!... Він же — голова держави...
Проти П'ера Трудо розв'язала язика Дж^ Ла-Марш, яка була державним секретарем у кабінеті Лестера Пірсона. Для неї це дуже легка справа. Про свого колишнього боса Пірсона вона пише, шо він не мав "відваги", завжди "шукав компромісу". Про Трудо Джуді Ла-Марш каже, що він "має інтелект, (розум), але не має серця".
Трудо вважають дуже
''сильним характером",
але цим він підриває авторитет парламенту, бо не
обговорює достатньо справ з депутатами.
—4 - * -■- -......
Пилип КУДРЯ.