СіорінмА 6
"ЖИТТЯ І СЛОВО"
Помеділом, 6 листопада 1972 рь
-СУЯА" ВОДА
Групі швейцарських хіміків вдалося здобути '^:у^ Xу'* воду, яка мас вигляд порошку дуже тонкої грануляції. Порошок складається на 90 проц. з води і на 10 проц; з гідрофобної саліцилової кислоти, яка не сполучується з водою і не розчиняється у ній. Відкривши гідрофобну саліцилову кислоту, швейцарські хіміки провели ряд дослідів по її використанню. Бони поміти-ли. шо увійшовши в контакт з водою, вода раптом зникає і перетворюється в білий порошок.
Суху воду можна зберігати невпзпачении час у білонах, контейнерах, вона не псується. Під певним тиском' можна одержати краплі води. Ііе відкрипя матиме надзвичайні наслідки д.ія промисловості.
НАСКІЛЬКИ НЕБЕЗПЕЧНІ КРОКОДИЛИ
В результаті трнва.того вивчення дійШлося висновку, шо жертвами крокодилів стає більше людей, ніж левів^ тигрів і зміїВі разом взятих. Лише в Африц сло вбитих крокодил а и ту бі льці В дося гає р ічно 1,000 чоловік, головним чином жінок і дітей. Крокодил на суші неповороткий, але у воді він надзвичайно спритний Крокодил дуже пожадливий, потреібує багато їжі, він пожирає будь-шо. Його грізна зброя — це міцні щелепи з гострими зубами і величезний хвіст. Д\0'
гутнім ударом хвоста може убити антилопу. У воді він невидимий, але сам бачить усе, навіть вночі. Зуби ман)ть чудодійну якість відродження. На міспі втраченого зуба відразу росте інший і так протягом всього життя.
ЧЕРЕЗ ТИСЯЧУ РОКІВ
Під час археологічних розкопок біля селиша Велюне у Польщі було знайдено кілька темних зернин, яким, на думку спеціалістів, не менше тисячі років. Одну зернину працівники дослідної сільсько-господарської станції посадили, і вона почала рости. Якщо рослина ростиме і далі, то вчені виявлять, які зерна випадково потрапили 1000 років тому в гробницю, де їх і було знайдено.
СПИТЬ у ЗЕМЛІ
У ріках Судану (Африка) велиться веліїка риба — протоптер. Дощової пори, коли водойми переповнені, протоптер плаває, дихає зябрами. У спеку волоіїми пересихають, і ця риба, викопавши в землі гнізд®, спить у ньому й дихає легеня.ми.
Рибалки імітують шум дощу: протоптер, прокинувшись, видає себе голосним плямканням, і його викопують із землі.
СТРИБУНИ
у південних морях, як відомо, чимало літаючих риб. Для них повітря — як для птахів. А от у річці Амурі € інша дивина: товстолобик — риба-стрибун. Вона дуже ляклива. Якщо неподалік зашумить гвинт судна, товстолобик виплигує з води й нерідко» )на по^ див пасажирів, падає просто на палубу.
Траплялося, що людина, яка пливе в човні, необережно :їяскає по водг веслом. Якщо в цьому місці е косяк товстолобиків, вони всі виплигують у повітря. Легкий човен, що переповнюється здоровими рибинами, нерідко перекидається, і його господар рятується як може.
СЛУЖБА БЕЗПЕКИ АНДОРРИ
Власті малесенької республіки Андорри (знаходиться на кордоні між Францією і Іспанією) збільшили свою службу безпеки. Замість десяти поліцейських нині охороняють порядок п'ятнадцять.
ЕПІДЕМІЯ , НАРКОМАНИ
Наркоманія в США до« сягнула масштабів епідемії. Статистика свідчить, що кожен десятий американець Івживае наркотики.
Преса ЄША рясніє цифрами, які відображають масштаби цього лиха. Щонайменше ЗО тисяч а мериканськії х громадян вживають тільки героїн, не рахуючи інших наркотиків. У 1969 році б\'ло зареєстровано 600 смертних випплкіп віл приймання наркотиків. У 1970 п. їх було вже більше Тисячі.
Особливо дуже нарко-мапія попіипсиа серед молоді. ЗО—40 процентів учнів віком від 12 до 18 років вживають наркотики.
ЗАКРИЛИ КОЛІЗЕЙ
Спеціальна комісія ' спостереження за пам'ятками старовини в Римі видала розпорядження про за-криття ттїсячолітнього Ко-лізею для туристів, бо в результаті зливних лотів через минуле літо в.ньому появилися нові трішиїїи. в міських установах говорять про потребу ремонту цього архітектур!Юго пам'ятника стародавнього Риму, але не проводять для цього заходів, бо бракує грошей".
І4
РІСТ МОРДЕРСТВ В НЬЮ ЙОРКУ
Число мордерств в Нью Йорку за перших вісім місяців цього року, зросло на 26 процентів в порів-няіші до 1971 року, -- виявляє звіт поліцейського департаменту міста. Кількість мордерств за вісім місяців становила 1,092.
Кількість знасилувань, нападів-й інших насильїшх злочинів зросла на 19.47о.
ДИВИТЬСЯ НА КАЛЕНДАР
— Коли я приходжу пізно- додому, моя жінка дивиться на годинник. Мені завжди робиться погано від її погляду.
— Це нічоно^-Моя жінка дивиться на календар.
ГАРНА ЛЮДИНА
— Ти знаєш, я вчора на забаві зустріла свого бувшого чоловіка.
— Ну, і як же він?
— Уяви собі, він виявився досить гарною людиною, цікіаво було з ним логоворитй.
^ СКІЛЬКИ РАЗІВ ' ПРОСИТИ
— Вже вп'яте я змушений просити, щоб ти вернув мені борг.
—- Бач, який! А я мав аж вісім разів просити, поки
ти мені позичив...
СИНОК ПРО ВЧИТЕЛЯ
— Синку, тобі вчитель подобається?
— Страшенно, я навіть хочу залишитися у нього р класі на другий рік.
ПРАВДА
— Іване, чи правда, шо твій син покинув школу?
— Маб>ть, правда: ти вже п'ятий мені прО' це
кажеш.
Зрозумів...
Пораяв лікар: — Друже
милий!
Як випить ліки? Чи й
не диво! Та цмульте з горлечка
щосили
І уявляйте, що то пиво!
А хворий в відповідь —
плаксиво: — Якщо так жалко вам
каліки,
Давайте буду пить я
пиво
І уявляти, що то — ліки! Петро РЕБРО, Київ.
СТРАШНО
— Діду, а справді стра-шно сторожувати?
— Страшно, Петрнку, дуже страшно... аж поки
засну.
ПЕРЕКОНЛИВИЙ АРГУМЕНТ
Солдати кидають на ма* шину ящики з набоями.
— Не грюкайте так — кричить сержант. — Якраз місяць тому від такого грюкання вилетіли в повітря восьмеро солдатів.
— Нічого не станеться, — бадьоро відповідає новобранець. Нас же тут тільки ^шестеро.
ГОДИННИК І КАЛЕНДАР
Промовець з -трибуни вибачається перед слухачами:
— Даруйте: може я го-
СПОСТЕРЕЖЛИВИЙ Учні зайшли у краезна»> чий музей. Екскурсовод» показуючи уламок списа,
сказав:
— Цій історичній зна-хідці три тисячі років...
Один з учнів вигукнл^:
— Три тисячі Й ОДИНІ —
— А ТИ звідки знаєш?
— Торік МИ теж були тут на екскурсії, то ви ше тоді казали, шо списові три тисячі років.
ЩО ТАКЕ СТАРІСТЬ
— Ану. хто заплатить за проїзд цього хлопчика? — запитав кондуктор в переповненому автобусі;
— йому тільки три роки. — відповів батько хлопчика.
~ Три роки! Шо ВИ таке говорите. — Ви тільки подивіться на нього? — пробурчав кондуктор. — Йому найменше шість років.
Батько схилився і уважно поглянув на лице хлопчини. Після того він повернувся до кондуктора: .
— Я ж не винен тому, шо клопоти постарілилй^^ його, — сказав він.
ПОХВАЛИВ
— Добридень, Максиме.
— Доброго здоров'я
— Учора був на зборах?
— Був.
— А чув як мене начальник вихваляв?
— Не чув. Він, казав,
ворю задовго, але не маю при собі годинника.,.
Голос із залу:
Огляньтеся, за вами висить календарі
шо добре працює Петро Васильч>т<, Іван Прохорен-ко та інші...
— Ото-то, то... І я потрапив у "ІНШІ".
УГАДАВ
Один чоловік пішов до Мушфіки, проте не застав його дома. Образившись, написав на, дверях: "Осел!*' т
Наступного дня, зустрів-' ши Мушфіки, грамотний гість сказав:
— Я вчора був у вас.
— Та я догадався, що то були ви, — усміхнувся Мушфіки, — ви ж розписались на дверях.
ШО ЛІПШЕ?
Поцікавилися в ледаря: — Що ліпше: їсти чи спати?
— Ліпше за все їсти лежачи, — відповів той.