Сторінка 4
киїтя І слово
Понеділок, 31 жовтйгя 1977 р.
М»АІМСЬМИЯ ТИЖНЕВИМ
ПРЕ опсі ШОКО
РиЬІІзЬес! еуегу Мопсіау Ьу ІНе К0В2АЯ РУВиЗНІМС СОМРАNV иМІТЕО 1164 Оипсіаз 81. Лй^евІ, Тогопіо, Оп!. М6^ 1X4 ТеІ.г 534-8633
кГРЕ апсі ^УОВО — 1164 Оипсіаз 8(. >№е8і, Тогопіо, Опі. М61 1X4 ЗесопсІ сіазз таіі гедіаІгаНоп питЬег 0284.
Передплата $10.00 на рік — в Канаді, до Сполучених Штатів Америки, на Україну І інших країн.
— Редакція за оголошення не відповідає —
Ювілейна пресова кампанія
Сьогорічна пресова кампанія "Життя І Слова*\ є Ювілейною пресовою нампанією у зв'язну з відзначення м70-річчя української народної преси в Канаді. В часі нампанії буде відзначуватися ювЧлей і сама кампанія буде проводитися з посиленими стараннями для гідного відзначення ювілею.
Нам приємно відмітити, що по усіх більших місцевостях зроблено вчасну і старанну підготовку до кампанії І в ряді місцевостей вона почалася шіе перед початком листопада.
У Вінніпегу підготовка була почата ще в кінці вересня. На зібранні Прескому І пресових працівників, яке відбулося після похорону секретаря Прескому Василя Глуханюка, були прийняті зобов'язання на більші суми пресфонду. Дальші зобов'язання були прийняті на спільних зборах членства в неділю 23 жовтня. Того ж дня' на зборах в Торонто в справі пресової нампанії зроблено пожертв І декларацій на пресовий фонд на $2,025! Про хороше започатнування прескампанії у Венкувері був поміщений допис в минулому числі "ЖіС".
Довідуємося про хорошу підготовку до кампанії в Едмонтоні, Келгарі, Тендер Бей, Гемилтоні, Виндзорі, Монтреалі й інших місцевостях.
Багато будівничих-піонерів нашої преси з приводу ювілею жертвують І декларують більші суми грошей на пресовий фонд. ІДим вони відзначують велиьіу корисну роботу, яку провела наша преса за 70 років, І роблять свій щедрий вклад для її дальшої підтримки.
Вітаємо хороше започаткування Ювілейної пресової нампанії. Бажаємо працівникам в нампанії успіхів.
Усунути дискри
Коли в 1975 році проводився Міжнародний рік Жінки, в Канаді багато говорилось про рівноправність жінок, про рівну плату з чоловіками, за усунення дискримінації. З заявами про рівноправ'я жінок виступали представники урядів, обіцювали відповідні законодавчі заходи.
Але дискримінація жінок в Канаді продовжується. Прогалина між зарплатою жінок і чоловіків за однакову роботу не тільки продовжується, але навіть, як вказують жіночі організації, в багатьох випадках розшири-лася у зв'язну з ростом безробіття, погіршенням економічного становища в країні.
Тягарі економічних труднощів, інфляції і безробіття звалюються на плечі усіх трудящих, але на жінок вони звалюються навіть у більшій мірі. Тепер, коли в Канаді нараховується понад один мільйон безробітних; найбільший процент безробітних становлять жінки .у віці від 25 років і вище і молоді чоловіки у віці від 15 до 24 роки.
В березні цього року делегація від Крайового комітету дій по статусі жінок представила членам уряду І депутатам парламенту в Оттаві бріф, в якому вказувалось, що жінки заробляють пересічно 57% менше, як чоловіки, хоч більшість жінок в робочій силі країни працюють по 50 і 52 тижні в році і лише дуже малий процент з них працює частково ("парт-тайм").
Дискримінація жінок далі залишається болючим питанням в Канаді. Потрібно ще більших дій, ще більшого натиску на уряди федеральний і провінціальні — для усунення ганебної дискримініації. ІДе справа і жінок, і чоловіків, усіх демократичних сил.
НАЙТЯЖЧА СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА
"Найтяжча соціальна проблема Заходу" — до такого висновку приходить західнонімецький журнал "Шпігель", аналізуючи невпинне зростання армії безробітних у капіталістичних країнах.
Журнал наводить дані Міжнародного бюро праці в Женеві, згідно з яки-Ші тепер у промислово розвинутих країнах Заходу не мають роботи 7 мільііонів молодих людей віком до 25 років.
У США місяць тому шукав роботу кожен шостий молодий чоловік, у Франції майже кожен другий з одного мільйона безробітних —- не старше 24 років, у Західній Німеччині молоді люди віком до 24 років становлять 25 проц. усіх безробітних.
ПОКИДАЮТЬ ПІВДЕННУ АФРИКУ
Звідомлення з Півнної Африки подає, що доктор Джордж Нурсе, видний спеціаліст в області медицини, соціології і історії, рирішив назавжди покинути Південно-Африкан-ську Республіку, де він Народився і провів все своє свідоме життя. 50-річний керівний викладач Витватерсрандського університету і головний спеціаліст південноафриканського інституту медичних досліджень заявив, що не скриває своєї огиди до людиноненависницької системи апартеїду, яка позбавила його можливості продовжувати свою наукову діяльність.
Бідний ловить лиса, багатий носить хутро.
Віслюк на млин збіжжя возить, а сам їсть полову.
Аби було корито, а свині не
*
Людина більше не може, ніж ... може.
Не до ладу сказати, то ліпше мовчати.
Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче.
НА СЛУЖБІ ЦЕНТРАЛЬНОГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ
Понад 400 американських журналістів виконували завдання шпигунського відомства Сполуче них Штатів Америки. Про це повідомив відомий американський журналіст Карл Бернштенн, я-кий зіграв .«дму з головних ролей у викритті Ба-тергейтського скандалу.
У числі журналістів, які виконували таємні завдання Центрального розЕІ дува з Пзного управ-лі пня, високопоставлені директори і редактори провідних видань і служб новин, відомі кореспонденти і оглядачі. Бони виконували весь набір секретних завдань. Від простого збирання інфор-мацій до здійснення рол і зв'язкових зі шпигунами.
Принаймні 25 різних гарєт, журналів, видавничих трестів, інформаційних агентств, теле- і радіокомпаній забезпечували дах для агентів Центрального розвіл у вального управління, які видавали себе за кореспондентів. Особливу цінність, рядо.чі до представників ЦРУ, становили в цьому плані газети "Нью Йорк Тайме", телекомпанія КБС 1 трест Тайм Інкорпорей-тед. V,,;...-;
Серед найбільших ін-іормапінних органі в. які активно співробітничали з Централі ним розвідува-льнітм управлінням, теле-компанії АБС і НБС, а-гентства Ассошіейтед Пресе, Юнайтед Прг^сс їн-тернеШонал, Роитер. газети "Вашингтон Пост", "Маямі Гералд", газетні трести Скрипс-Говарда, Герста та ІНШИХ.
Нараховується принаймні більше десяти відомих оглядачів і телекоментаторів, яких в Центральному розвідувальному управлінні лтазивають своїм активом, і яким можна доручати виконання найрізноманітніших таємних завдань, вказує Карл Бернштейн. Серед них він називає трьох ві* домих оглядачів Сайру са Сульцбергера, Д;к6-зефа Олсепа і Доновена, який Нині в головнилі редактором "Тайм". Особливо активно використовувало Центральне розвідувальне управлінн для прикриття своєї брудної діяльності газету "Нью Йорк Тайме", яка мав широку мережу кореспондентів у різних країнах світу.
Телекомпанія КБС надавала Иентральному розвідувальному управлінню доступ до всієї своєї інформації, вкл)очаючи і ту ж, що не передавалась по її каналах, А також дозволяла агентам управління опитувати св«> їх іноземних кореспондентів.
Карл Бернштейн пише, що засновник "Тайм" Генрі Люс дозволив своїм співробітникам працювати на Центральне розвідувальне управління і Ііогодиве я надавати роботу і видавати посвідчення агентам цього відомства.
Наведені факти ше раз ро5кривають лицемі рство американської буржуазної преси, яка претендує на незалежність і об'єктивність.
Р. К.
ЗАКЛИКАЄ ЗВІЛЬНИТИ В'ЯЗНІВ РАСИСТСЬКИХ КАТІВЕНЬ
З вимогою звільнити всіх в'язнів расистських катівень — борців проти апартеїду і расової дискримінації в Швденно-Африканській Республіці і припинити терор та репресії щодо корінного на-селення країни виступив генеральний се к р е т а р ООН Курт Вальдгайм.
14 років тому Генеральна Асамблея ООН, відзначається в опублікованій в Нью Йорку заяві К. Вальдгайма, , закликала уряд Південної Африки беззастережно звільнити всіх політичних в'язнів і
всіх осіб, які зазнають переслідувань за їх участь V боротьбі проти політики апартеїду. Однак Пів-денно-Африканська Республіка не виконала цю вимогу. В Південній Африці тривають арешти, посилюються репресії щодо африканського населення.
К. Вальдгайм закликав світове співтовариство і далі подавати тверду підтримку жертвам апарте-їд^ і расової дискримінації в Південній Африці в ім'я справи свободи і рівноправності людини. _^