Понеділок. 27 листопада 1978 р.
'ЖИТТЯ І СЛОВО"
Сторінка 7
К)віАей народи співця
(До 100-річчя від дня народження кобзаря Петра Ткаченка-Ґалашка),
ЛІТЕРАТУРНИЙ МЕРИДІАН КОЛОМИЇ
На XIX сесії ЮНЕСКО з-поміж ювілярів багатьох країн на 1977-1978 роки було визначено й 15 з України. Серед них ім*'» відомого народного кобзаря- Петра ТкічійікїЬГа-лашка. У списку іовіляріп І5ІН стоїть поруч з такими видатними діячами української ку^ як Ґ. Квіткі^-Основ'іїненкб. М. Березовськиііг'М- Леоігго-вич, Г. Хоткевич, І. Мар'-ляненко.               - _
Народився П. Ткачеи-ко-Галашкр   2{ грудня .1878 р. в селі Сіінявка ко-- лішініюго Сосницького V ;;повіту Чернігівської гу-, бернії- в родині селяиина-бідняка. На дев'ятому році життя хлопчик осліп. В 16 іюків він пішов V ііауку д6 кобзаря Андрія Гіііідука,   а   згсуірм до славнозвісного народного співця Терет ія Пар-хоменка. Петро  мав хороший голос та преікрас-ііу пам'ять, швидко опанував .кобзарське мистецтво і у 20   років і:тав кобзарем. ' тато часу і вш ~ уже ві-доми^^ар^
о: ,   Яернігівцціна з^да
•! ( давен славндаїсь ^^ано-'
:   ІіНТИМЦ  Кобз^ в ІС-
і > торію
.  .краю вписаці імена иа-;р<^ннх; співців,   Андрі я Андрія Бещка, 'яна Сймо^^епка, Павла Бріати ці, Дуки ка^Сем^    ІВласка та багато іщіщх.
Земляки любплц крб-зу Петра Ткачепка, Захі> ; плювалась його талантам і ; місцеімі інтелігеіI-ція, В репеї^^ було багато^тсторичних
с^^
мо^истичнйх   ' народних пісень: Виконувіав пісняр \ і т^|>й на віріні'^
Ш€»ченіш:к;І^^ ' роблйяв о^^ іно-^ ді' складав власні мелодії^ імпровізував,
%ат України :
ббІЙШоІв він.-В 'ХОЛОДНІ,
морозяні дні;-^ сльоту і сйеку^^ Ніс "трудевому ліо-. ду. чарівні на^одні^пісні. Бував Й. ТкгмеНко й у мі-ста«. Його в Кис-
вї', Одесі, Хйрк^аі; Катс-^рийбйгші,?^ ' М Полтаві/ Кремен%Ці. В ;;кйерйнославі' кобзаря
ів'да'^^^ "
іШй учЬНий; директор му-?іею імїепі " Поля ііроф. Дм'иіґрд Яйорйнцький
знйеііь ' 1 ^^^^^^^Ш^ кобзарського мистецтва. ЯворницькіїїІ організу-
вав у МІСТІ висіл^пи співця, які пройшли з великим успіхом.
Мандруючи по Україні, ііісняр пізна;*з тяжке, безиррсвітнеІ^ жідт тру-довогрнароду. Ьув ^ Свідком його, незадоволення Суспільно - політичним і державним ладом царської Росії. Вік зустрічався з революціонерами; допомагав їм переправляти пропагандистську літературу до підпільних, організацій Катеринослава. Миколаєва. Чернігова та Херсона.
Пісняр часто мав су-інчки з поліцаями та жандармами, які забороняли йому співати рево-.•іюційні пісні. В 1908 році під чііс': одного коїі-
.церту Ткачепка було заарештовано. Ув'язнювали ііого ще кілька разів з Пйрятині, Дарниці. коно-топі, Бахмачі. Кременчу-
П: Тка^іенко радо зустрів Велику Жовтневу соціалістичну революцію. Але в післяреволюційний час він прожив: лише де-.
1
■■•■V
^^ ;л
іПЕТРО ТКАЧЕНКО-ГАЛАШНО
Петро Ткачєпко' ро> повідаВ; ЩО' -якось його попросили провести листівки та книжкн до Мя-колїієва: -Він позапихував їх у кобзу; в голосник, а решту в чоботи і в такиіі спосіб доставив адресатові.
Якось професор Явор-ницькікй дав кобзареві листа до композитора, голови Микб'лаївського то-ііар^іства "ЙросВіта'- Миколи Аркаса/Той гостинно прийняв пісняра, влаштував його концерт. Але ПОЛІЦІЯ довідалась про' тс і заарешт^шалії співця. Лише через два ДНІ звіль-' нила, бо М: Аркас поклопотався про його долю у губернатора. Тоді кобзареві було наказано негаїі-но виїхати додому.
кілька місяців. НанрнкіНг ЦІ 1917 року Петро Тка-ченко захворів на. тиф і З січня 1918 року помету, проживши лише 40 років.
Я розшукав у Кисві-ісчсмляків покійіюго кобзаря Ф. ЮжвсНка та В. ЗіНченка. Вони роговіли про Йохороп ~ народного співця. Оповідали, що похорон був багаїолюдни»і, на могилі ТкачеТіка зі схвильованими прюмова-ми 'виступали представ-_ ішки Місцевої інтелігенцГі. Вони говорили про висо^ ку_ майстерність кобзаря та його громадсіжу роботу на селі. На могилу нс-біжчиїс^ -було поісладеГіо кобзу, уквітчану гронами г калини й вншитіїми руш-пінсами- Кілька років то-
на могилі П. Ткачси-
Є на карті місто, яке дало назву цілому жанрові пісень. Воно на Покутті . Називається — Ко-ломия. Через нього проходить двадцять п'ятий меридіан. Але про це відомо хіба що геодезістам, а ось пісні-і<Оломййки співають в усьому світі. їх тисячі. Справжня поетич-^ на енциклопедія народного -життя! Сиівішки-дрі-бушкіі записуіоть понад 150 років, але море невії-черпне. Коломийки народжуються щодня. Десятки — про КдлОмиЮі..
Літописи, на жаль; не можуть допомогти ріам встановігги рікнароджен-ня Коломиї, але-археоло-іи засвідчують, що воно старовинне.
Коломия, як рідко котре місто, може похвалитися своїми багатими літературно - мистецькими традиїїіями. Це тут що ї 848 року поставлено перероблену п'єсу І. Котляг ревського ''Наталка Полтавка" та н'ссу Г. Квіткн-Основ'^яненка "Сватаннл на Гончарівці".
Коломішчаїнні М. - Кобрннський щеМ842 року видав у: Львові свій "Буквар".    В/.-Коломиї вчилися українські пнсь-ліснннкн В. Стефаннк, М. Черемшина, Л. Мартовнч, В. М. Наврбцькин, М. І. , Павлюк; Окрему кіпіжку можна написати про роз-г.иток демократичного іі робітничого рух\^ в Коло-'лпїі> і серед:багатьох: по-статеіі      революціонері з підніметься безсмертний Каменяр     Іван.Фраїнсб, д^кнй не раз перебував у .цьому місті: то в ув'язненні поневірявся, то на -г'^'волі". ^ Коломия свято шанує пам^я^ь про Мироб- ' лава Ірчана (торік у місті ііому відкрито пам'ятник), Пі^ С. Козланюка»   А. Я. Чайковського^ Ю. С. Мель-ннчука.   І.   В. Ткачука,
ка-Галашка .побудовано нам'ятішк.
~ Громадськість Украі-іш готується і Шііроко від-ізначиТи .столітній ювіле.! : кобзаря. Дам'ять про народного співця живе її довго. жи:)гиме в серцях* його земляків.
Федір лаврів, кандидат філологічних наук, заступник Голови художньої ради   бандуристів при
■ музичному товаристві
■ урср.- ;
Ю. А. ІІІкрумеляка та багатьох інших письменників, доля_ яких пов'язана з цим чудовим містом.
Рідним містом називають "столицю Покуття" 1 рина Вільде, Дмитро Пав;шчко, Ррм^^^ Івани-чук; Володимир Банду-рак, Іван Михайлюк. У бат 1 атьох творах можна упізнати це прекрасне місто, що над Прутом.
Традиції літературної Коломиї постійно збагачуються, розвиваються. При редакції; міськрайон-ної газети '/Червоний прапор" вже багато років діє одне з найактивніших в області літературних об'єднань, яке очолює молода = журналістка Ольга Ьуртняк. Воно нараховує до тридцяти літерато-. рів. Серед них уже визначились здібні молоді прозаїки, драматурги ,н поети, що йдуть до перших книжок.       . -
У видавництві" Карпа-
гн: незаоаром пооачить світ поетична збірка фармацевта, студеитки-заоч-ниці Літературіюго інстн-туту імені Горького Нео-інли Стефурак, у Коломийському народному тейт-рі йде п'єса за новелами М. Черемшини, яку написав здібний новеліст, учитель Ярослав ЯЬінський; талановиті віріні пишуть зоотехні к Богдан ' Кравчук т^і лаборант Степам Полюк. Знають на Покутті твори економіста Івана Стефурака та робіте іпіка Ярослава Руданця. Б районі активно працюють шкільні літературні г^фтки, вихованці якн\ поповнюють склад літоб'єднання. Деякі вчорашні початківці, сьогодні ^вже випускники вузів, ~ твори яких "часто друку-Чоться" на сторінках газет г журналів.
Є гарна традиція V К6-^юмийського Лйтоб^еднан-; ня — щорічні ^творчі звіти перед жителями рідного міста. Вони проходять з великим успіхом. / СьО- і годні коломиіісікі літера-іори звітують перед республікою. І хоч ро одній добірці важко собі уявити обличчя зсї»ого ^колективу, аде і серед цих творів, є такі, що засвідчу-ють талант молодих авторів,
Степан ПУШИК, член бюро: Івано-Франківської „організації СПУ.