СТОРІНКА 10
«ЖИТТЯ І слово»
Понеділок, 18 квітня 1983 р.
ІСТ Килдонан, Ман.
моє ОНОВЛЕНЕ ЗАКАРПАТТЯ
друзі!.Висилаємо^вам звіт з пресової кампанії в Іст Килдонан, яка була проведена з гарним успіхом. Звіт слідує. Зібрано відновленої передплати $485 і надіслано до адміністрації $20і разом $505 .Пресового фонду зібрано $1,401, включно з пожертвою на суму $ 1,000 від -відділу ТОУК. Разом зібрано в кампанії $ 1,906. В кампанії працювали:
Петро Павлик зібрав $200 відновленої передплати і $241 фонду, разом $441. Жертвували на фонд по $100: Петро Павлик і Іван Купецький. Юрій Ковалюк $20 і а по $10 жертвували Марія Мілан і Іван Стець. Д, Пот.
лак $1.
Юрій Кучер зібрав $205 відновленої передплати і $110 пресового фонду, разом $315. Жертвували: Юрій Кучер $75, Т. Корчинська $20, Іван Па-холко $10, Ірина Чехніта $5.
Д. Сай зібрав $80 відновленої передплати і $45 фонду, разом $125. Жертвували по $20: Д. Єай і Нелі Головчак; В. Яровець $5.
Висловлюємо щиру подяку всім працівникам і жертводавцям, а зокрема дякуємо відділові ТОУК за пожертву з каси $1,000.
За пресовий комітет, М. Сейчук і П. Павлик, секр.
Пт. Доглес, Ман.
Дорогі друзі! Висилаємо вам звіт з пресової кампанії і гроші в сумі $6,552.50, з чого $1,180 відновленої передплати і $5,372.50 фонду. До адміністрації директно надійшло $80 відновленої передплати і $380 фонду, всього разом $7,012.50. В цьому зараховані пожертви від чоловічого відділу ТОУК $2,000, жінвідділу ТОУК $1,000, відділ РЗТ $300 і з підприємства $214.50. Прізвища тих, які надіслали пожертви на пресовий фонд директно, вже були поміщені в газеті.
В кампанії працювали і жертвували:
Калина Матейчук зібрала $335 відновленої передплати і $603 пресового фонду, разом $938. Жертвували: Анна За-харук $95, П. Затлій $80. По $75: Калина Матейчук, Стел-ла Мусула; М. Шендюк і К. ' Чикайло. К. Гунчак з Сел-кирк, Ман. $30, Т. Стеше $28, І. і Д. Макоїд $20, С. Мари-няк $15. По $10: С. Боєчко, М. Топольніцька і В. Москвін. Ф. Стуник $5.
Микола Липка зібрав $300 відновленої передплати і $238 пресового фонду, разом $538. Жертвували: М. і П. Липка $176, С. Мартин $20, А. Шамота $10. По $5: К. Кірат, І- Фейцщзук, Лащук, С. Ониськів.М. Москаль, І. Шіп. Н. Рісчук $2.
Степан Кошовський зібрав $100 відновленої передплати і $195 пресового фонду, разом $295 .Жертвували: А. Наумко $80, Степан Кошовський $75, В. Килюк $30, Є. Старос-тюк і П. Макар по $5.
Анна Лупирипа зібрала $6о відновленої передплати і $115 фонду, разом $175. Жертвували: А. Лупирипа $95, С. Грабан і Р. Кусик по $10.
УКРАЇНКИ! Вступайте в ряди своєї культурно-освіт-ньоі організйцп Товариства Об'єднаних Українських Канадців.
Дмитро Процайло зібрав $120 відновленої передплати і $25 фонду, разом $145. Жертвували: Дм. Процайло $20, С. Іваськів $5.
Антон Ґарнік відновив передплату і зложив $80"фонду — разом $100.
Федор Стуник відновив передплату і зложив $75 пресфонду — разом $95.
Степан  Лещук відновив' передплату і зложив $75 пресфонду — разом $95.
Іван Кузмяк. зібрав $40 відновленої передплати і $30 пресфондуV разом $70. Жертвували: М. Рибак $20, І. Кузмяк $10.
Й. Васько зібрав $40 відновленої передплати і $27 фонду, разом $67. Жертвували:. Й. Васько $20, А. Будник $5, П. Кондел $2.
Катерина Гладкі відновила передплату і зложила $25 пресфонду — разом $45.
: І. Возьний відновив передплату і пожертвував $20.:
Петро Козуб зібрав $65 ; відновленої передплати і $5 фонду.Н. Павл жертвував $5. Петро і Анна Козуб на^ діслали поздоровлення Миколі і Анні; Чачковським з приводу їх. 60-річного ювілею, і В; їх честь, пожертвували 560 на пресфонд.
Сі Неміс відновив передплату і зложив $ 10 фонду — разом $30.
V Пресовий комітет складає щиру подяку всім жертводавцям і колекторам; зокрема ти_м, які склали більші суми на ювілейний фонд; Ми теж дякуємо нашим дру- \ зям і товаришкам за їхню щиру працю на пресових бенкетах і :іншйх підприєм^ ствах^к£ристь пресиі Пресовий комітет бажає всім здоров'я і Усього найкращого в житті.
т? За пресовий комітет,
Іван'Кузмяк, головС Дмитро Процайло, секр.
На моєму робочому столі дві книги з однаковою назвою: «Історія містТсіл Української РЄР; Закарпатська область». Час між їх виданням невеликий — трохи біль-_ ше десятиріччя, а значна частина матеріалу першої книги вже застаріла і не відо-' бражає сьогоднішнього життя області. Цей, здавалося б, незначний факт є однак пере^ конливим свідченням стрімкого розвитку Радянського Закарпаття, добрих змін, що швидко відбуваються в краї, який ще у тридцятих роках нашого століття називали землею без імені, а його жителям пророкували повне вимирання.
Я належу до того покоління закарпатців, на чійх очах край зводився на ноги. Часто буваю у своєму рідному селі Руське Поле Тячів-ського району і щоразу радію: як невпізнанно змінилося воно з часу мого дитинства. Перебудувалося^ розрослося. Тут і свої поліклініка, аптека, три дитячі садки, дві бібліотеки, відшлешія_зв'язку, служби побуту, магазини, середня школа. І вже не ві-риться сьогоднішнім русько-полівським школярам, що колись у їхньому селі була тільки початкова школа.
Сьогодні Закарпаття — край суцільної письменності. Середня освіта нині на За-к^патті загально обов'язкова. Набули широкого розвитку різні форми навчання — дєннєі вечірнє, заочне. В області розвивається професійна підготовка. Понад 23 тисячі юнаків і дівчат оволодівають професіями в офедніх спеціальних навчальних закладах і професійно-технічних училищах. Кузнао спещалістів ^ науковим центром краю став Ужгородський університет, на одинадцяти факультетах якого навчається близько десяти тисяч студентів.
Освіта—справа державна. То й зрозуміла особлива увага до тих і хто здобуває її. В області, приміром, десятки колгоспів платять трудівникам, які навчаються заочно або у вечірній час, надбавку до заробітку.
Помітні успіхи у галузі охорони здоров'я. На Закарпатті тепер немає населеного пункту, де б не працювали лікарні, амбулаторії, феяьд-
шерсько-акушерські пункти. Медичні кадри для області в основному готують медичний факультет університету та медичні училища. На кожну тисячу чоловік у нас припадає понад сто лікарів, фельдшерів, акушерів» медичних сестер. Особливого значення надається охороні здоров'я матерів і дітей, профілактичній медичній ро-
боті серед населення; І це дає відріадні результати. Скажімо, ще сорок років тому середня тривалість життя верховинців становила всього 37 рокіВі нині ж вона подвоїлася.
Невпізнанно змінився сам вигляд закарпатських сіл і міст. Курний шлях у моєму рідному селі, яким я колись крокувала босоніж до школи, — нині простора автострада. По обидва боки П — сади, чепурні садиби, одна краща від іншої. Курні хати — в минулому сумна прикмета краю— стали етнографічною рідкістю і зберігаються хіба що в Закарпатському музеї народної архітектури і побуту.
Гордість наша й красне письменство сучасного За-~ карпаття. Твори Івана Чен-дея, Василя Вовчка, Юрія Мейгеоіа, багатьох інших прозаїків і поетів перекладаються мовами народів братніх радянських республік.
«Де хліб, там і пісня», — кажуть у народі. Нині в області понад сто тисяч артистів-аматорів.і Добре знають у нас і за рубежем самодіяльний народний ансамбль тан-цю«Юність Закарпаття», ан^ самбль народних інструментів Рахівського лісокомбінату, інші мистецькі колективи.
На Закарпатті працюють два музично-драматичні, ляль-
В мальовничому куточку Закарпаття санаторій-п р о ф і л а к т о рій "К в а с н и й п о т і к " С в а л я вс ь к о г о лісокомбінату імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції.
А як змінилися люди! Живуть вони заможно й культурно. Самобутній талант верховинців втілився у неповторні візерунки вишивок, ткацтва, творів художньої обробки дерева. В області понад З тисячі народних умільців, роботи яких іпнять-ся як справжні шедеври мистецтва.
З народних традицій чфпає свою славу і закарпатська школа живопису. Ми пишаємося нашими земляками, імена яких знані далеко за межами Закарпаття. Це г— Йосип БокшайіАдальберт Ерделі, Федір Манайлоі Андрій Копка, Антон Кашшай, Василь Свида. Останній удостоєний Шевченківської премії 1983 року.
ковий театри, обласна філармонія, де відбуваються концерти заслуженого Закарпатського народного хору, 1 проходять вечори органної музики, виступають митці з різних місїгкраіни.
Милуюся оновленим За-карпатт5ім і мимоволі на думку приходять слова відомої німецької письменниці Анни Зегерс, яка у 1930 році писала: «Дайте цим зморе-^ ним голодом і рабством труг дящим Закарпаття свободу^ звільніть їх від панів, і вони перетворять гірський край у квітучий сад».
Ірина ТИМЧЕНКО, заступник голови Закарпатського облвиконкому : (РАТАУ).
Вторгнення наїзників в Нікарагуа
Відомий шведський кінооператор Пітер Тубейзан, який увійшов до Нікарагуа з гондураськими наїзниками, повідомляє, що загін в силі 2,000 чоловік, озброєний американською автоматичною зброєю і реактивними гранатометами, намагається встановити плацдарм, щоб опісля можна було окупувати головні міста країни у загаль^
йому наступі проти ві йсько-вих сил Нікарагуа.
Тубейзан висловив сумнів, чи напасники зможуть одержати піддержку в нікарагуан-ського населення.
Перед тим Гондураський об'єднаний революційний рух обвинуватив, що наїзд є частішою великого плану в Центральній Америці, піддержаний Вашингтоном.