і СЛОВО"
ІііІішііІііЙіііЩІііІ!^^
Говорячи історично, народи^ Союзу Радянських Соціалістичних Республік ПІДГОТОВЛЯЛИСЯ до ^ відзначенIIЯ^^ 50-річчл' Великої Жовтневої соціалістичної революції на протязі всього п'яти-десятиріччя — встановленням 19Ї7 року першої в світі держави робітників і селян, великими економічними, науковими і культурними успіхами, завершенням побудови соціалізму в умовах капіталістичного і ворожого оточення, розгромом сил найкрива-вішого імперіалізму — гітлерівської Німеччини, відбудовою зруйнованого господарства на великій радянській території, першим в історії запуском штучного супутника Землі, новими , першими космічними досягнен-нями, включно з посадкою космічної станції на планету Венеру напередодні самого ювілею, підтримкою національно-визвольних рухів і — на протязі всього часу ^відстоюванням миру в усьому
СВІТІ.
Звеонення ДО наооду
5 листопада Центральний Комітет КПРС, Президія Верховної Ради СРСР і Рада міністрів СРСР опублікували звернення до радянського народу, до всіх трудящих Радянського Союзу. Тут наводяться лише деякі центральні уривки із звернення, в якому говориться: :
'^Перемога Жовтня — величезний поворот у світовій істори Вона створила умови для побудови соціалізму в найбільшій країні світу, поклала початок визволення людства від експлуатації і гноблення. Разом з нами славну річницю Жовтня відзначають народи країн соціалізму, міжнародний робітничий клас, усе передове людство.
Жовтнева революція запалила вогонь ентузіазму в серцях мільйонів людей, була маяком і надією для пригноблених, для всіх борців за свободу.
Десять днів Жовтня потрясли світ, піввіку змінили його"
"Ми ставили собі за мету — знищення експлуатації людини людиною. І ми досягли її.
Соціалізм — суспільство трудящих. В ньому немає експлуататорів і експлуатованих. . .**
''Ми ставили собі за мету — створення соціалістичного вироб-ництва« І ми досягли її. .
"Ми ставили собі за мету — здійснити соціалістичний принцип "від кожного — по його здібностях, кожному — по праці*', і ми здійснили його".
"Ми ставимо собі за мету побудувати комуністичне суспіяь-ство. І ми побудуємо його І"
дні великого свята радянський народ звертається з словами сердечної подяки^ до своїх зарубіжних братів**.
Леонід БРЕЖНЄВ, генеральний секретар І(К КГІРС.
Урочибуі святкування
Після урочистого відкриття пам'ятника В. І. Леніну, основоположнику радянської держави, на Кремлівській гірці, що відбулося З листопада, того ж дня вечором і наступного дня відбулося спільне урочисте засідання Центрального Комітету КПРС, Верховної Ради СРСР і Верховної Ради РРФСР.
На цьому засіданні виступили радянські керівники Л. І. Брежнєв, О. М. Косигін і інші, керівники делегацій з соціалістичних країн — Антонін Новотний з Че-хословаччини, Янош Кадар — з Угорщини, Тодор Живков — з Болгарії, Йосип Броз Тіто — з Югославії, Ніколас Чаукшеску — з Румунії і інші, а також Луїджі Лонго — з Італії, Долорес Ібзрру-рі, представляючи Компартію Іспанії, і багато інших представ=-ників зарубіжних комуністичних і робітничих партій, разом — із 95-ти країн. ^
Характерно, що дві країни не були зарепрезентовані: Албанія, яка відхилила запрошення, і керівництво Китайської Народної Республіки, яке навіть не дало відповіді на запрошення.
З промови Л. Брежнєва
в своїй промові на урочистому засіданні Л. 1. Брежнєв, генеральний секретар ЦК КПРС, вказав на величезні досягнення і успіхи Радянського Союзу на протязі піввіку, яких радянські народи добились, незважаючи на всі перешкоди, на перспективи дальшого нестримного розвитку народного господарства СРСР — до побудови комуністичного суспільства, на дальший зростаючий міжнародний вплив Радянського Союзу» з допомогою якого створилась світова соціалістична система.
"В ході піввікової боротьби до-кррінно змінилось співвідношення сил у світі, — сказав Л. І. Брежнєв. — Вже третина людства стала на шлях соціалізму. Завершується крах системи колоніального рабства: понад 70 нових держав піднялись на улам^
4 ^ ^
Маршал А. ГРЕЧКО, міністр оборони СРСР.
ках колишніх колоніальних імперій. Величезною силою став організований робітничий рух в країнах капіталу. Його вплив — великий фактор всього політичного життя цих країн. Великого розмаху набрали демократичні рухи, в яких беруть участь широкі верстви населення. В резуль-таті всіх цих змін вже не імпс-р і а л і з м, а со ц і а л і з м, а нтн і м п ер і а -лістичні сили визначають голов-шій^зміст і головний напрям суспільного розвитку.
На фоні успіхів соціалізму стало ще очевидніше. Що капіталізм не здатний розв'язати корінні проблеми, які стоять перед людством. Він € джерелом незліченних бід і страждань для народних мас.
Півстоліття, що відділяє нас
від Жовтня. — це півстоліття поглиблення загальної кризи капіталізму, викриття імперіалізму в очах народів, підриву його впливу. Але імперіалізм не складає зброї. Це — сильний і підступний противник. Він багато чого навчився, намагається здобути уроки з своїх поразок, пристосуватись до нової обстановки".
Л. Брежнєв засудив криваву агресію американського імперіалізму проти в'єтнамського народу. Він пообіцяв, що Радянський Союз буде подавати всемірну допомогу героїчному в'єтнамсько-,
му народові в його боротьбі ^а справедливу справу, і ця допомога буде продовжатись, аж доки американські імперіалісти ііе припинять свою ганебну і злочинну авантюру і не вийдуть з В'єтнаму.
Ця допомога могла б бути ше більшою, ще ефективнішою, якщо теперішні китайські керівники не ставили б перешкод.
**На жаль, — заявив Л. Брежнєв, — шовіністичний і великодержавницький курс групи Мао Цзе-дуна, що проводиться за ос- -танні роки, завдає серйозної шкоди справі соціалізму в Китаї. Цей курс, спрямований на підрив єдності світової соціалістичної співдружності і міжнародного, комуністичного руху, суперечить їн-
тфесам революційної боротьби народів".
, Незважаючи на теперішній курс в Китаї. Л. Брежнв "висловив впевненість:,, і/,
"Ми віримо, що нищ|р^н,.:Події в Китаї — історично минущий етап його розвитку. Ми віримо, що', незважаючи на всі трудноїш, справа соціалізму в Китайсьісій Народній Республіці переможе".
Величний парад
В усіх містах СРСР. по всій
величезній країні 7 листопада — у 5,0-річчя Жовтня — відбулися
святкові зібрання і урочисті паради. Найбільший і найбільш
драматичний ґіарад відбувся в самій столиці СРСР — Москві.
На військовому параді були продемонстровані всі етапи розвитку радянських збройних сил — від воїнів Червоної Армії в довгих шинелях, матросів, кавалеристів в будьонівках, тачанок, озброєних кулеметами, бронипо-їздів до найбільш досконалої сучасної зброї — танків, літаків і, особливо ракет, серед яких були зовсім нові типи міжконтинентальних балістичних ракет.
На параді виступив міністр оборони СРСР, маршал А. Гречко.
"50-річчя Жовтня, — заявив маршал Гречко, — це свято міжнародного робітничого класу, сил демократії і національного визволення, всього передового людства. Разом з трудящими Радянського Союзу славний ювілей гідно зустрічає велика сім'я соціалістичних країн.,.
.Імперіалізм і його'головна опора — Сполучені Штати Америки намагаються задержати закономірний хід розвитку людства.
Світова реакція шляхом провокацій І агресії, безцеремонного втручання у внутрішні справи інших країн посилює міжнародну напруженість, небезпеку нової
світової війни".
Маршал А. Гречко засудив а-гресію американських імперіалістів проти В'єтнаму, вказав на ту реальну воєнну небезпеку, яка випливає зі становища на Середньому Сході в результаті агресії Ізраїлю проти арабських країн, як також на ту небезпеку, яка випливає з реваншистських стремлінь мілітаристів Західної
Німеччини.
Політика Радянського Союзу, підкреслив маршал Аг Гречко, спрямована на зміцнення позицій соціалізму і демократії, ми ру і дружби між народами.
Серйозною пересторогою проти авантюр імперіалістів була заява міністра оборони СРСР про те, що збройні сили Радянського Союзу "нині оснащені найсучаснішою зброєю"...
Вечором 7 листопада в Кремлівському Палаці відбувся ювілейний прийом.