Понеділок, 31 жовтня 1977 р.
"ЖИТТЯ і СЛОВО"
Сторінка Ь
ПОН АД^ П
(Коментар про розвиток промисловості Радянської України у першому півріччі 1977 року).
Сьогодні промисловість   словість. Перша з них за-
Радянської України випускає продукції утричі більше, ніж виробляв її весь Радянський Союз у 1940 році! Автомобільна, верстатобудівна, авіаційна, радіоелектронна ^ такий далеко не повний перелік нових галузей індустрії, які з'явилися в республіці за 60 років Радянської влади.
Проаналізуймо здобутки промисловості України за перші шість місяців нинішнього року. Для цього досить звернутися до цифр і фактів, вміщених у повідомленні статистичної служби, яке недавно видруковане в пресі.
Насамперед, звернемо увагу читачів на те, що, як зазначається в цьому документі,    в першому півріччі приріст продукції промисловості республіки становив 6.2 процента при річному плані 5.3 процента. Отже, як і раніше, індустрія Радянської України розвивається із  значним випередженням планових завдань. В першу чергу це стосується тих галузей, які значною   мірою визначають прогрес усього народного господарства республіки. Так, наприклад, хімічна і нафтохімічна промисловість   збільшила випуск продукції на 8 процентів, а металообробна і машинобудування   —   на 9. Електроенергії  було вироблено 106 мільярдів кіловат-годин,   вугілля — 109 мільйонів тонн, сталі — 26.9, прокату чорних металів — 22.8, залізної руди — 62.7, мінеральних добрив — 10.2 мільйона тонн.  Різноманітних машин і приладів було також вироблено набагато більше, ніж за відповідний період минулого року.
Спостерігалася й така важлива тенденція, як поступове зближення темпів розвитку галузей, що випускають засоби виробництва і галузей, які безпосередньо продукують товари для населення. Справді, як це переконливо засвідчує статистичне повідомлення, у першому півріччі зберігали високі темпи розвитку харчова й легка проми-
безпечила
приріст своєї
продукції на 4, а друга на 8 процентів. Виробництво товарів культурно-побутового призначення і господарського вжитку : зросло на 7 процентів. Все це означає, що населення республіки одержало змогу ще краще одягатися й харчуватися, користуватися у побуті новими досконалими машинами й приладами.
Порівняно з відповідним періодом минулого року вироблено більше м'яса на 15 процентів, масла тваринного — на 29, консервів — на 11.
Про якісні зміни в промисловості республіки свідчить також поліпшення техніко-економічних показників діяльності виробничих   об'єднань та підприємств. Зокрема, продуктивність праці зросла на 4.3 процента. За рахунок 11 підвищення в першому   півріччі було одержано    71 процент усього  приросту промислової продукції. Освоєно серійний випуск близько трьохсот нових видів виробів. Серед них є такі, що за технічною досконалістю не мають собі рівних у світовій практиці.
Говорячи про розвиток індустрії республіки, не треба забувати й про такий важливий аспект, як розширення її виробничої бази. Радянську Україну по-праву називають одним з найбільших будівельних майданчиків країни. За роки Радянської влади на території республіки споруджено і відбудовано 12286 промислових підприємств. Нині щодня в республіці стає до ладу діючих промислове підприємство, цех або комплекс!
Такі лише деякі найголовніші здобутки індустрії УРСР за перше півріччя 1977 року.
Олексій НЕЧАЙ.
НА СТОРОЖІ РІДНОЇ ПРИРОДИ
Виробництво штучних алмазів -—молода галузь промисловості України. Зараз важко знайти галузь виробництва, де б не використовувались синтетичні алмази. Алмазна продукція дістає застосування в металообробці, при шліфуванні скла, дерева, в будівництві, в гірничодобувній і вугільній промисловості вона надходить до Азербайджану, Якутії, на Далекий Схід та в інші райони країни.
З допомогою Інституту надтвердих матеріалів АН УРСР за короткий строк створено завод алмазної індустрії в Полтаві. Це підприємство виготовляє алмазні круги і порошки, в о л о к и, різці, алмазні пасти. ■'
На фото: шихтувальни ця. Тамара  Иартальова перевіряє вагу туби алмазної пасти.
ДРУЖНЯ ЗУСТРІЧ
Три дні в столиці України перебувала делегація індійських парламентарі-їв-активістів Індійськр-радянського культурного товариства. Вона брала участь у місячнику радянсько-індійської дружби. Присвяченому 30-рі ч-ЧК5 незалелсіїбсті
Щедра й прекрасна земля Кіровоградщини. Милує око зелень густих дібров, вабить до себе роздолля \ річкових плес, гомоном пташиних зграй
повняться ЛІСИ; ПрИВІЛЬНО
почуває себе на мисливських угіддях дичина.
в області велику увагу приділяють охороні і примноженню природних багатств. Особливо дбайливо доглядають і бережуть землю. Лише протягом минулого року в сільськогосподарське користування додатково введено близько 5 тисяч гектарів    колишніх неугідь. Дбають тут і про водойми.  Кіровоградщина по-ліережена блакитними стрічками Інгульця, Інгулу, Ятрані, Синюхи, Великої Висі, Аджамки, Чорного Ташлика, Бешки... Всього   на   її території
протікає 438 рік загальною протяжністю понач 5550 кілометрів. Обласна Рада депутатів трудящих прийняла    ряд рішень, спрямованих   на поліпшення  їх стану. Планомірна робота щодо збереження чистоти річок, провадиться і на багатьох підприємствах області. Так, на Світловодському заводі чистих металів усі промислові стоки замкнені з обортних системах. Значний обсяг водоохоронних заходів   здійснено   і на Побузькому нікелевому заводі.
Багато хороших справ уже зробили і роблять природолюби Кіровоградщини. В області налічується 427 громадських постів лише по охороні водних ресурсів. А всього таких постів створено понад 1300. ;
НАЗВАЛИ ВУЛИЦЮ ІМ'ЯМ ХЯІБО
ТЕАТРИ В СРСР
В Радянському Союзі нараховується 573 театри, в тому числі дитячих 158. Кілкість відвідувань театрів у 1976 році дорівнювала 117 мільйонам. (З статистичних даних, опублікованих в газеті "Радянська Україна"). ' ■
Делегацію прийняв заступник Голови Ради Міністрів УРСР Іван Коче-Бнх. Гості ознайомилися з діяльністю Українського товариства дружби і культурного зв'язку з зарубіжними країнами. Вони відвідали Український де ржавний музей історії Великої Вітчизняної вій-ни 1951—1945 рр., оглянули новобудови і істо-рико-архітектурні пам'ятники міста.
кол-
Індійські парламентарії шли поїздку в госп "40 років Жовтня Васильківськго району київської області.- Тут відбувся мітинг радянсько-індійської дружби.
(РАТАУ).
Осторонь широких магістральних   шляхів лежить село Ярове Бурин-ського району,   що на Сумщині. І все ж у ньому часто можна зустріти гостей з Ромен, Глу-хова, Конотопа та інших міст. Вабить воно чарівними краєвидамиу зеленню садів, буйноцвіттям квітів, багатими на рибу ставками, грибними угіддями. Приїжджі відмічають тут і достаток, і гостинність господарів, і їх щиру закоха иість у хліборобську справу.
Міняється Ярове на о-чах. За останні роки т\'т зведено близько 300 будинків хліборобів з усіма міськими вигодами. З'явилися й нові вулиці. Одну з них назвали іменем Григорія Мартинен-ка. З діда-прадіда Марти-иенки вирощували хліб. З юнацьких літ прил^'чив-ся до цієї справи І Григорій. Йому близько 60, причому понад 40 з них віддав праці у тракторній бригаді, котру й нині очолює. Лише на роки війни відривався він від керма трактора. За своє трудове життя Григорій Мартиненко   зорав близько ЗО тисяч гектарів у-рожайного лану, намолотив понад 375 тисяч центнерів хліба.
До пари йому і дружина Євдокія. Вона визнаний майстер високих урожаїв цукрових буряків. За досвідом до неї звертаються й з інших районів області. Самовідда-
на праця трудівниці, як і її чоловіка, відзначена урядовими нагородам іючесиими грамотами, ди-. пломами.
Свою любов до землі, працьовитість, кмітливість подружжя Марти-ненків   передало   сина м Миколі, Григорію та О-лексію.   Всі вони —- механізатори,   трудяться в тракторній бригаді батька.    Добра    слава лине " також про доньок —- Віру та Галину, що працю- ' ють   доярками. Обидві відзначаються старанністю в роботі, щедрістю душі, веселою вдачею.
Велика родина у Мар-тиненків,   тісною стала батьківська   хата.    І на вулиці, що   носить ім'я хлібороба, виросло    ще, п'ять чепурних будіщків. Сини і дочки тепер живуть окремо, та на свята садиба старих повниться   дзвінкими голосами онуків, музикою, піснями. Послухати родинний ансамбль троїстої музики збираються з усієї вулиці. До речі, Мартииен-ки часто виступають на сцені місцевого Палацу культури, виїжджають у складі   концертної бригади в інші села.
... Невелика поки шо вулиця, яка носить ім'я Григорія Мартіптенка. Та мине час, і в один ряд з нинішніми оселями стануть нові. Бо хліборобському роду нема переводу, рости йому рік у • рік.
Віктор ШЕВЕЛЕВ, Лдам ЯНУШЕВСЬКИЙ.