Сторінка 4
ЖИТТЯ І СЛОВО
Понеділок, зо січня 1978 р.
ІШиптЯ'Ф слово Збільшення збройних сил США
ІІГЕ оті УУОКО
РиЬіі»Не(і еуегу Моп<]ау Ьу ІЬе
ковглн рививнінс сомраму имітЕО
1164 Оипсіаз $1.>^ез(, Тогопіо, от.   М6ЛХ4_  ТеІ.: 534-8635
иРЕ ап<1 -> 1164 Оипсіаз^кЛУезІ, Тогопіо, ОпІ Мби 1X4
8есоп(І сіазз таіі гедізігаїіоп питЬег 0284.
Передплата $10.00 на рій — в Канаді, до Сполучених Штатів Америки, на Україну і інших країн.
— Ріедакція за оголошення не відповідаіЕ —
1 СП1
ТНИЦТВО
Широну увагу привернули недавні виступи двох визначних американських діячів — відомого історика і дипломата Дж. Кеннана і політичного дінча-дипломата А. Гаррімана, які вказали на потребу розвитку взаєморозуміння і розширення співробітництва між Сполученими Штатами і Радянським Союзом в обмеженні гонки озброєнь і відверненні небезпеки ядерної війни.
Дж. Кеннан у статті, опублікованій газетою "Вашингтон пост", заявив, що розрядка напруженості, досягнута за останні роки у відносинах між двома країнами, "привела до прогресу в ряді галузей, і було досягнуто істотних результатів, які принесли лереваги обом сторонам".
Висловлюючись за дальший розвиток розрядки, Дж. Неннан відзначає, що на шляху розширення взаєморозуміння і досягнення розумних угод між Радянським Союзом і Сполученими Штатами стоять досить впливові американські сили, які у своїх нападках на спроби двох країн домовитись про обмеження гонки озброєнь використогують "шовіністичну мову і суто мілітаристську логіку". До цього кола належать люди, які не зрозуміли нинїшних змін і, як і раніше, мислять категоріями "холодної війни".
Автор пише, що в даний момент Сполучені Штати просто не можуть дозвіолити собі, щоб ці сили підірвали політику, спрямовану на досягнення реалістичних цілей. "Ставки надто високі, а наслідки провалу були б надто великими", — пише він.
Необхідно, говорить Дж. Кеннан, швидко і рішуче піти вперед по шляху до досягнення більш надійної і дійової єдності поглядів з приводу нашої політики щодо СРСР. Така єдність поглядів повинна прийти на зміну галасливим незгодам, які шкодять розробці і проведенню в життя політики в цій галузі, політики за мир.
Або ми сміливо, впевнено, виявляючи ініціативу, як слушно вказує автор згаданої статті, підемо вперед шляхом створення нових відносин з Радянським Союзом у військовій галузі, або ми поставимо себе і решту світу перед страхітливою небезпекою неконтрольова-ної гонки озброєнь.
з закликом за всебічний розвиток американо-радян-ських відносин і зміцнення взаєморозуміння між народами США і СРСР виступив політичний діяч і дипломат, колишній посол США в СРСР Аверелл Гарріман. Виступаючи в Нью Норку, він сказав, що, незважаючи на існуючі ідеологічні і політичні різниці між двома нра-їнами, вони можуть і повинні співробітничати в такому важливому для долі усього людства питанні як відвернення нової війни, у цьому зв'язку він висловив надію на яннайсноріше досягнення нової радянсько-американської угоди про обмеження стратегічних озброєнь. V
А. Гарріман заявив, що противники розрядки, такі, ян бувший губернатор-штату Каліфорнія Р. Ріген, не в стані перешкодити позитивній перебудові відносин між
США і срср.:;':;-.л-/Г:л.\;; ' —
- Незважаючи на посилену пропаганду реакційних сил, прихильників "холодної війни", які всіма силами стараються' підірвати процес розрядки, реалістичне розуміння розрядки все більше пробиває собі шлях у міжнародних відносинах. В цьому лежить надія народів на мир у світі. Для цього вони посилюють боротьбу ча поглиблення розрядки, за припинення гонки озбро-^.нь і співробітництво мі ж усі ма народами і державами.
в Європі і процес розрядки
Останнім часом, особливо в ході недавньої поїздки президента Сполучених Штатів Америки Джеіімса Картера за кордон, ще виразніше виявилось протиріччя між словами і ділами вашингтонської адміністрації.
Це, до речі, було відзначено і американською пресою. Наприклад, газета "Нью Йорк Дейлі Ньюс" надрукувала кореспонденцію з Брюсселя під таким заголовком: "Картер говорить про мир, але заряджає гар-мати". .
І справді, останнім часом було чимало заяв і самого президента Картера, і його помічника з питань національної безпеки Збігнєва Бжезінсь-кого про прихильність Сполучених Штатів до політики розрядки і роззброєння. І в той же самий час надійшло чимало повідомлень про такі акції в американській політиці, які більше відповідають курсові на конфронтацію, ніж 'курсові на підтї^имання і поглиблення розрядки.
Під час свого перебування у Брюсселі президент Сполучених Штатів
)ИКИ  повідомив   Ря л\г
НАТО про те, що США   повідомленні  про збіль-мають   намір   збільшити   шення військових місій в чисельність    американсь- —Європі. ких військ в Європі на 8,000   чоловік протягом найближчого півтора року. Так що з урахуванням цього нарощування кон-т и н ге н т у Сполучених
ПІД КОНТРОЛЬ ДЕРЖАВИ
Діючі у Венесуелі 176 іноземних компаній з 1 січня перейшли під контроль держави. На основі урядового декрету країна набула 51 процент їх акцій.
Штатів Америки і НАТО їх загальна чисельність досягне рівня 280,000 чоловік. Постає питання: з якою метою Вашингтон робить цей крок, у той самий час, коли проводяться переговори у Відні про скорочення озброєнь і збройних сил в Центральній Європі? Адже для кожного ясно, що подібна акція здатна лише справити підривну дію на переговори.
Намагаючись хоч якось замаскувати визивний характер на розширення американських збройних сил в Європі, помічник президента Збігнєв Бже-зінський в и с т у п и в із ствердженням, що Захід має на меті нібито консолідувати відносне поліпшення воєнного становища щодо СРСР в Європі за останні десять років,; особливо^ в галузі звичайних озброєнь.
Проте, давно вже з'ясовано і на переговорах у Відні, і авторитетними експертами, і керівними діячами багатьох західноєвропейських країн, що в Центральній Європі існує чисельна рівність між НАТО з одного боку і військ Варшавського договору — з другого.
Сміявся казан з горщика, та обидва чорні.
івдиве слово, як ліки, часто гіркі, але лікують.
Якщо я не буду жити з людьми, то з ким же мені жити?
Від гніву старієш, сміху молодієш.
від
Буває і так, що з води легше вийти сухим, ніж чистим. І
також нагадати проте, що СРСР давно вже пропонує прийти до згоди, щоб держави — учасники переговорів у Відні не збільшували своїх  збройних  сил  у Цент-:
раліній Європі у той час, коли відбуваються переговори.
Однак Сполучені Штати чомусь відкидають цю радянську л пропозицію. Тепер вони говорять про збільшення озброєнь і збройних сил НАТО в Центральній Європі, хОч це й таїть у собі велику небезпеку для народів.
До речі, цей самий курс на посилення озброєнь і збройних сил НАТО в Європі виявляється не тільки в цьому останньому
Французька газета Фігаро" цими днями писала, що чимало інших фактів свідчать про збільшення військових місій США в різних країнах Європи. Діючи без розголошення, Джеймс Картер посилив торік американську військову присутність у Західній Європі і в Середземномор'ї, підкреслює газета "Фігаро".
Не можна не нагадати і про це, що Пентагон одночасно провадить інтенсивні приготування для оснащення військ НАТО "крилатими ракетами" та іншими видами найновішого озброєння.
У той же самий час обговорюються американські плани про розміщення у Західній Європі нейтронної зброї. Незважаючи на хвилю протестів з боку громадськості, і незважаючи на негативне ставлення до тих планів і ряду урядів у Західній Європі, Вашингтон продовжує добиватися від НАТО рішення про розміщення нейтронної зброї в Європі таким чином, щоб вона була націлена проти Радянського Союзу та інших соціалістичних країн.
, Усі ці заходи Сполучених Штатів Америки та інших країн НАТО при-мушують сумніватися у щирості заяв їх керівників про гфихильність до процесу розрядки. Мимоволі виникає запитання: чи не йдеться про спроби торпедувати віденські переговори про скорочення озброєнь і збройних сил в Центральній Європі? До речі, у цьому зв'язку неважко зрозуміти занепо-к о єн н я американської громадськості з приводу того, що нарощування військ США в Європі призведе до нового збільшення воєнних видатків.
Як відзначила цими днями газета "Вашингтон Пост", заява президента картера перед НАТО <Ае-видно провіщає значне нарощування воєнних видатків, що суперечить його передвиборним обіцянкам.
к-е Рч>.
ЮСТИЦІЇ.