Понеділон. 5 лютого 1979 р.
'ЖИТТЯ І слово
Сторінка 11
В газеті "Вегревилл Об-сервер'■ (у Вегревилл, Ал-та.) був поміщений опис про гарне велике відзначення ЗО-річчя одруження Томка і Анни Горен — довголітніх жителів і народженців місцевості НьЮ Кіов (Новий Кігїв) Вегревилльської округи в
вання піонерш
"Сентиніал галл Ту Гидлс,
Відзначення ювілею ося у будинку в місті >та; 29
квітня 1978 року. День їхнього одруження був 11 лютого 1928 року. Велике число гостей і члещв фамілій/ імена яких переплітаються з родинними іменами Горенів і Кіців (дівоче прізвище Анни), говорило про глибокі ксь рені дружби і родинних зв'язків цієї прикладної пари, що пов'язані з іменами таких родин, як Гайдуки, Семенюки, Са-моїли, Гоменюки, Киси-левйчі, Франчуки, Дрлин-ські, Наї, Дуки, Пашків-ські. Фуркали, Курцеби і багато інших. Вони всі зв'язані з Горенаші через довгі роки життя від перших років цього стрліття, коли їх батьки приїхали і почали гомстедівське життя на фармах Вегре-вйллської округи.
Іїе лако і ррщшні імена дітей, внуків і правнуків сімей, які брали і беруть участь протягом останніх 60 років існувань ня і діяльності українсько-канадського робітгіи-чо-фармерськрго прогресивного руху з його традицією і сіїадщиною життя і боротьби за краще життя і мир, боротьби^ що включає чртирвггене-рації наших людей.
Обоє ювіляри — Трм-к6 і АннаГбрен народилися, виростали і провели поверх 70-ти років свого життя в цій сконцентрованій українсько - канадськими жителями околиці, околиці з ВЙЗг начною назвою —- "Н6-вий Київ*'/ Обоє вони зазнавали злиднів і труднощів від дитячих іюків, бо в обох сім'ях рано померли батьки (Томкові тоді було 9 років, а Ашгі^Ю, та ще в її родині було 8 маленьких братів і сестер). Все життя Томка і
АШШ проходило в ТЯЖг
кій праці, в довгих і постійних шляхах піпіку^ :^Иня болоіаїїи, снігами, В МСфОЗИ, до^школи. ко і Анна зустрілися в рр-гашзаіщ Т¥Р4да«г^в вокиУвському Уі^раїнсь-кому Фарвіерськсмсу Домі/де почаілй разом ак^ тіівно праіцюатк в місцевому відділі.
участь в культурнр-ми-стецькій іфаці, у всіх громадських справах Товариства в той час. Обоє вони були не тільки дітьми перших гомстедівців, ай дітьми наших організацій, які вони глибоко шанують. Одним з численних проявів цієї пошани є участь їхніх дітей і внуків в культурно-мистець^ кій і гррмадській праці ТОУК і РЗТ, в загально-громадських справах. Цей незламний ланцюг фамільної ді5ільності — від прадіда до правнука являє собок]» приклад, гідний наслідування і поша-■■'.ни!- ,,■„'.■. •:
Маленьке було весілля ювілярів в догуїі молодої. Мати обдарувала її ковдрою, подуіпками, парою корів і телят; своєю любов'ю і ма-геринськими побажаннями. На другий вечір таке ж маленьке весілля було і в домі Горенів. Томко згадує: "Після весілля щюминуло пару днів, ми обоє нагострили сокири і провели свій ' тонімун" при вйрі^^уіаан-ні лісу. Тієї зими, до весни ми прочистили 14 акт рів землі. Такий був в нас початрк. І так в постійній прані ііде наше життя і ми увійшли в своє 70-річчя".
Та зате великим і гучним було відзначення 50-річчя подружнього життя Томка і Анни Горенів. Діти ювілярів добре і вміло зорганізували вечір пошани своїх батьків. Хлібрм і сіллю вітали їх внуки: Разом з ювіляра^ ми за весільним столом сіщіли: весільний дружба Федір Гайдук з дружи-нрю Марією, Анна Тропак, яка заступала дружків Марію Семотюк і Марію Тропак; від муніципальної ради Ту Гиллс —- радний Володимир Веренька з дружиною, який передав привіт і вручив подарунок від імені ради, в якій колись служив ювіляр вечора. За весільним столом був також 91-рівдий вітчим Томка Горена -— Михай- ^ ло Курцеба, який був добрим, чутливим і мудрим батьком Томку від дитячих років. Він є одним з піонерів^очатківців, є членом і читачем нашої преси посьргодніу ^;
Тост за здоров'я "молодих" виголосив Васшп. Дук, швагер ювілярки, активіст нашого прогресивного руху. Головою свята був Антін Мокрш,
який зачитав телеграми і привіти, що надійшли на адресу ювілярів. Він покликав до слова секретаря Провкому ТОУК Юрія Соломона, який говорив англійською мовою, щоб всі присутні могли розуміти, в дописі, який був поміщений у "Вегревилл Обсервер", був поданий головний зміст промови на пошану ювілярів, які своєю працею, жертвен-ністю, разом з своїми батьками, всіма поселенцями виробили поля для вирощування збіжжя, будували шляхи, школи.
АННА ІТОМКО ГОРЕНН.
госпіталі, заводи, міста, великі будинки в Едмонтоні, до якого колись пішки добиралися три дні їх батьки та діди з шматком хліба в торбинці в пошуках праці.
Зворушливо говорив промовець про ту генерацію українських канадців, які народилися в Канаді, які пережили злидні і нестачі, не мали нагоди йти до шкіл, бачили як передчасно вмирали батьки, брати, сестри, сусіди, бо не було тоді достатньо госпіталів, медичної обслуги, соціальні обслуги були дуже обмежені. Тоді кожшш сусід був братом, турботи були спільні і однакові. Виїзд з батьками до маленького містечка був для дітей великою і радісною подією. Вони пам'ятають, як про-чищувалися землі тяжкою працею всієї родини, акри нової землі здобувалися великим і спільним трудом.
Промовець говорив про дІ5ільність Томка і Анни в старому фармар-сьісому домі Нового Києва, про їх участь в куль-турно-ішстецькій праці, про втзди з представленнями в далекі закутнни, де люди мали змогу бачи-
ти представлення, почути музику, спів. Цією діяльністю активно займався брат Анни — Стефан Кіц.
Юрій Соломон гово^ рив про боротьбу фарме-рів за свої інтереси від 20-тих до теперішніх років, в якій активну участь приймав Томко, був в передніх лавах, а заохочувала його і допомагала йому Анна. Вони брали і беруть провідну участь в діях за соціальні і економічні права і зміни, що проводилися в цій окрузі і в якій брали участь Матвій ПоповИч, Френк Мерикил, Василь Галіна та інші.
Томко Горен служив ряд років х>адним муніципалітету, куди обирали його, бо поважали за принципове ставлення до; інтересів трудящих фар-мерів. Хто може забути страйки фармерів в Ту Гиллс і Мирнам, Алберта, страйкові комітети, в які входив Томко з талсими борцями, як Михайло Но-ваковський. Петро Кле-парчук, Петро Самоїл, Іван Гоцуляк, Йосиф Лу-кенчук, Василь Фещук, Пйро Тересьо, Василь Гумен і багато інших. Багатьох з них вже немає між нами, вони спочивають на різних цвинтарях цієї округи.
Про Канаду, про свою округу Томко і Анна ка^ жуть: "Ми любимо цю землю, ми її виробляли, ми знаємо її кожний куточок. Наші батьки, ми і наші діти багато вложи-ли труду, що є частиною того великого вкладу, який внесли українські канадці в розбудову Ка-нади. Тому Канада є нашою країною, ми її будували, тому ми любимо свій край, бажаємо йому і всім людям прогресу
кращого життя, а за все це треба боротися, само собою нічого не прийде".
Томко і Анна багато зробили для освіти своїх -дітей. Вони мають освіту, разом, вже з своїми дітьми беруть участь в хорах, музичних і танцкюальних гуртках, як колись їхні батмси Анна і Томко, — в Фармерськім Домі в Новому Києві.
З великим почуттям вдячності згадують Томко і Анна їхнього старого друга і товаїтша Йосифа Лукенчука, який в иай-скрутніший час допоміг їхнім дітям набути освіту. Цього не можна забути.
Велике враження на всіх присутніх справила дочка ювілярів, народжена в Канаді, Ольга Фур-гало, яка в змістовній промові подякувала батькам за науку, за їх жерт-венність і турботи, за те, що вивели у широкий світ і дали ключ у височінь життя і науки. Вона говорила від себе і від братів Віктора і Петра, сестер Лілі, Віри і Вероніки. Всі вони беруть активну участь в культурно-мистецькій діяльності в Українському Культурному Центрі в Едмонтоні, тому члени хору приїхали на це свято і, під керівництвом в. Хо-хшна, відспівали кілька пісень на честь Томка і Анни Гррен. Всі присутні на святі відзначали не тільки 50-річчя одруження Томка і Анни, а відзначили все їхнє прикладне життя, прогресивний рух, в якому вони беруть участь з молодих років.
Хай вам щастить, дру-
З приводу свого 50-річчя одруження, Томко і Анна Горени пожертвували $50.00 на пресфонд "Життя і Слово".
Ю. ДРУЖНИЙ.
ВІДЗНАЧЕННЯ ЗО-РІЧЧЯ КАНАДСЬКОГО МИРОВОГО КОНГРЕСУ У ВІННІПЕГУ 18 ЛЮТОГО
Манітобська Рада Миру, при участі ряду народних організацій, влаштовує КОНЦЕРТ-МІТИНГ для відзначення ЗО-річчя Канадсьного Мирового Конфвсу — ■ не-ділю 18 лютого о 2-ій год. погїмудні в «у^ планетфію --^ Ріаіюіагіит АінІКогіиш, на розі вулиць Мейн і Руперт. Буде різноманітна концертова програма.
З промовою виступить професор Лу! Фелдгаммер з політехнічного інституту ім. Раєрсона з Торонто. Він був делегатом на міжнародну конференцію солідарності з боротьбою афринансьних і арабських народів, яка відбулася в Ефіопії у вересні 1978 року, брав також участь у відзначенні 4-ої річниці Ефіопської революції.
Закликається жителів Вінніпегу і околиць взяти масову участь у святкуванні ювілею Канадського Мирового Конгресу, підтримати його дальшу діяльність.
