Понеділок, 2 квітня 1979 р.
ЖИТТЯ І слово
Сторінка 7
аїнського Робітничого Дому у Вінніпегу
■ в
Відзначення 60-річчя Українського робітничого дому у Вінніпегу є великим святом не лише української прогресивної громади міста, але всіх прогресивних українців країни, широких кіл прогресивних лк)дей різних національностей.
Адже хто сьогодні з прогресивних українців в Канаді не знає Українського робітничого дому на розі вулиць Прйтчард і МекГрегор? Мало, мабуть, і: ; таких членів Товаристваї об'єднаних українських канадців 1 Робітничого запомогового товариства, що не побували в ньому: чи то на з'їздах своїх товариств, чи на фестивалях української пісні, музики, танцю, на концертах, представленнях, масових мітингах, лекціях, чи прямо загощували з цікавості, коли побували у Вінніпегу.
До речі; сьогодні по всіїїКа-тгаді, де організованими громадами живуть українці, є люди, які колись жили у Вінніпегу, були членами відділів ТУ РФДім і РЗТ чи Товариства допомоги визвольному рухові на Західній Україні, брали активну участь в художній самодіяльності —-виступали в ролях в гіредставлен-нях, грали в оркестрах чи спі-вали в хорах. Є й такі, що допомагали класти перші підвалини під, цей будинок, допомагали своїми важко запрацьованими грішми вдержувати його, сплачувати великий борг на ньому. Зрештою, допомагали його споруджувати широкі кола українських трударів, члени і прихильники, купляючи талончики, що називалися "цеголкамн", які в декого ще збереглися до сьогодні.
Отже, українська прогресивна громадськість всієї Канади разом з нами сьогодні вшановує цей історичний день, коли 60 років тому були навстіж відкриті двері цієї нашої святині для всіх чесних людей — трударів різних національностей.
І відзначуючи сьогодні цей ювілей; ми цилі самим вшанову-смо, в першу чсрг\^ тих, чиї і.мс-па вписані на сувої, що знаходиться в наріжному камеш цієї будівлі, тих, які собі відриваючи під уст, ііпосГілп свііс вклад у б\-діиольпт'і фонд Українського робітничого дому, в якому ми СІЮ годи і знаходимося, якиіі пдх)-ісііуііа» славних 60 років, хоч не :иіижди сіїокііііпіх, а дуже часто і трудних.
Ми також инкиїопусмо Матпія Пононпча і ііого дружину Лілу, які у іиїжкич і складних умовах тіруппі.іні І» Західну Канаду з коїп (ер гам 11-м і гі 111 га м 11 до иуг.іс-кс»піп, :и».ііі;итчмпкін, лісорубі» і
єднаних
аінських
Промова Петра Кравчука, голови Крайового Виконавчого Комітету Товариства Об'єднаних Українських Канадців, на святковому мітингу в Українському Робітничому Домі у Вінніпегу в неділю 25 лютого, присвяченому 60-річчю цієї славної інституції прогресивних українців Вінніпегу і усієї Канади
ний фонд для завершення будови цієї інституції.
Ми вшановуємо і 86-річного Михайла Князевича у Нью Йор-ку, який їздив по Східній Канаді і збирав гроші на будову УРД, за що був арештований та запроторений в концентраційний табір у Капускейсінг на довгі роки. Ми щиро вдячні йому за цей подвиг.
Петро Кравчук, голова КВК ТОУК, , виступає з вітанням на. святковому бенкеті.
Ми вшановуємо і Івана Наві-зівського, і Василя Колісника, і Матвія Шатульського, які з са-.мих початків існування Українського робітничого дому доклали багато зусиль, щоб розвивалася, міцніла ця інституція, в якій була приміщена українська робітничо-фармерська преса. Центральні Комітети, проводилась велика культурно-освітня і .мистецька праця, що була зраз-ко.м для української прогресивної громадськості в Канаді.
Ми вшановуємо світлу па-м'ять і тих багатьох-багатьох активістів художньої самодіяльності, які зробили великий вклад у розвиток українського мисте-^ цтва на сцені Українсьісого ро-оітничого дому у Вінніпег\-, серед яких слід, в першу чергу, відзначити Аниу Янішевську-Моіісюк, Степана Василішу, Федора Гордієнка, Андрі я Хорка-пого, Мнхаііла Шсвціва. Марію Кузик, Івана Гуньку і багатьох інппіх. чиї імена займають почесні місіїм в історії иісї вс.тикої і корисної праці українських прогрссишпіх товаристи. V
Ми г.пібоко вдячні і ним у-часпикам х\ дожньої са>и>:іія;и>-ності. які сіюгодні з нахпг ноді-.іяюгь снгу.иа.їм панюго спяга: Осину Дсмкопу. Дмитрові 1к>іі-копі, Марії Ііані.пнськііі, Лині
Лині Семеїювій, Трохиму Лан-дію, Емілії Шевців-Грабчак, Ма-ріяну Вітовському і іншим.
Ми вшановуємо працю учителів, що навчали дітей перших українських поселенців української мови — писати і читати, знайомили їх з історією, географією і літературою українсько-іо народу.
Ми вшановуємо працю диригентів і інструкторів, що вчили дітей, молодь, старших грати на мандолінах, скрипках, співати і танцювати. _
І якщо б скласти хоч би приблизно повний список усіх цих чесних і відданих людей, що трудилися на протязі 60 років в Українському робітничому домі у Вінніпегу, то вийшов би довжелезний список з тисячами імен. Саме вони робили Український робітничий дім тим, чим він був, чим він заслужив собі таку велику славу серед людеіі міста і країни.
; Адже ми сьогодні відзна-чуємо цей будинок, гарної архітектури, не за його зовнішній вигляд, його внутрішнє в.іаш-тування, хоч і з цього ми дуже горді, але за велетенську діяльність, що була зроблена в ньому. Про неї можна (і стіл) написати чималеньку книгу.
бо ж їх ініціаторами були трударі — робітники і фармери, яких дотикали соціальні проблеми, які відчували на собі економічні труднощі, тому вони в якийсь спосіб хотіли забезпечити себе, поправити свою долю.
і 1906-й рік вважається початком українського соціалістичію-го. руху, який вийшов поза рамки культурно-освітньої діяльності, бо мобілізував українських трударів до спільної боротьби з трудящими інших національностей за покращаїшя своїх життєвих інтересів і здобуття політичних прав. Це були перші українські відділи Соціалістичної партії Канади. Тоді (1907) почала виходити газета "Червоний -прапор", з якої виводить свій родовід українська прогресивна преса в Канаді.
Я часто звертаю увагу — чи
ч^армеріїї, іцін» :'юіїі>атії иотріо-" 'Васп.ниюпій. Іл.іі Комальчуку
ільте мені вказати на місце Українського робітничого дому в історії Товариства об єднаних українських канадців, яке минулого року відзначувало своє 60-річчя.
Розуміється, щоб змалювати хоч би приблизну картину, слід зробити невелику екскурсію в передісторію Українського ро-Зітничого дому.
Історія Товариства об'єднаних українських канадців починається уже з прибуттям перших українських поселенців в 1890-х роках, бо ж вони з собою привезли зародок організованого культурноосвітнього і громадського життя. Люди, які по-селюваліїсь в Канаді, які не знали мови країни. Не зііали оби-чаїв країни, тому, природньо. лержа.інсь купи, допомагали собі, спілкувались між собою. Так виника;іи перші організовані громади. Правда, пе були паро^ хії імерковні грома:іи\ хоч ніс не всюди бу.іи церкви і св я пісники. Пі.тініе виннка.пі і світські місцеві чиїальні і органіці-ції. .'^
Треба пі ікрес. їй ги. що з сЛмо-іч> початку органі.ч->ваного життя україщпв у Канаді стпоркV вхінсь ігрогри«ічп»ві і'ПИЧ(;іг»*Кітііг'г!ин^Рр^^^нж«»^ $*ій 5і?жор.)
то читачів, чи слу.хачів — на те, ШО за 10 років до Великої Жовтневої соціалістичної революції в Росії українські трударі в Канаді організува.лись в ряди Соціалістичної партії Канади ї видавали газету, яка своїм боію-вим девізом обрала заключні слова "Комуністичного маніфесту" Карла ~Маркса і Фрідріха Енгельса — "Пролетарі всіх кра-, їн, єднайтеся І "Я звертаю увагу на те ТОМУ, щоб показати безглуздість "обвинувачень", які висувають проти українського прогресивного руху в Канаді ііо-
ГО вороги.; ШО. МОВЛЯВ. ИЄ "МОС-
ковська агентура". Але ж тоді, коли цей р\х ТУТ формувався, то '"Червоний прапор" і члени ук- ■ : раїнських відді.тень Соціа.іістич-ної партії Канади активно боро-.лись проти тодішньої царської Москви, яка була центром Російської імперії, за словами В. І. Леніна, ■■тюрмою народів". : ,
Отже, український прогресивний рух виріс на канадському грунті, з потреб боротися за інтереси робітничого класу' Канади, за інтереси канадського народу. Цей рух не був і не є нічиєю агентурою — він є канад-ськи.м своєю формою, схттю і , діяльністю.
І якщо український прогресивний рух в Канаді, як і прогресивні рухи в різних країнах світу, дружньо сьогодні відносяться до Москви, то тільки тому, то вона стіїла центром Ра-лянського Союзу, держави со-11ІЛ-іісгичної. держави трудящих. 1 український прогресивний рух з такою ж теплотою ічлносигі>ся сі^м^лні і ло Вар-іпаі5и. сго.інпі Польської Народної Республіки, чкл колись і для
українських гру ЛЛрІВ знахідної
України, і л.іч пVVи>ськиx труда-рііп булл симк^уіом лОПІЛЛЬНОГО