Сторінка 8
ЖИТТЯ І СЛОВО"
Понеділок, 2 КВІТНЯ 1979 р.
оль
(Продовження з 7-ої сторО
гноблення, а для українських трударів — ще й національним поневоленням.
І коли б, припустім; сьоґрдні була б при владі російська буржуазія і капіталісти, то вона була б для нас такою ж ворожою, як і була царська Москва.
Український прогрес и в н и й рух своїми ділсіми виявляв і виявляє свою прихильність до країн Соціалістичної співдружності, де покінчано з соціальним і національним гнітом.
з кожним роком український соціалістичний рух розвивався,, хоч інколи мав труднощі, як внутрішні, так і зовнішні, бо це були початки. Але під впливом революційних подій в Росії і в Західній Європі він в 1917— 1918-х роках почав швидко міцніти, розширюватися, в його ряди вливалися нові сили робітників і фармерів. Замість колись невеличкої двотижневої газети "Червоний прапор" (яка на 17 номері перестала існувати), ви-
'Робо-
інського жг001ТНИЧ0Г0 Дому у Вінніпегу і Об'єднаних Українських
давалась велика газета чий народ", яка вже появлялась двічі на тиждень.
Але не всі українські трударі в Канаді готові були вступати в Українську соціал-демократичну партію, тому передбачливе керівництво (Матвій Попощіч, Іван Навізівський, Василь Колісник) вирішило організувати масове товариство   -— Стоваришення
Український робітничий дім. Вони наче відчували (можливо і відчували), що Українська соці-ал-демократична партія Канади може бути заборонена, тому потрібна масова організація, яка згуртувала б широкі кола українських трударів. І так дійсно сталось: у вересні 1918 року була заборонена діяльність УСДП і закрита газета "Робочий народ".
Це був період, коли вже на цьому місці здіймалися вгору стіни Українського робітничого дому. Розуміється, закриття УСДП і "Робочого народу" вплинуло на процес спорудження УРД, хоч не на цілковите припинення його будови.
з відкриттям Українського робітничого дому у Вінніпегу розгорнулася широка діяльність Стоваришення Український робітничий дім, до якого постійно приєднувались прогресивні товариства в різних місцевостях, а також утворювалися його відділення. Вся ця діяльність координувалася і керувалася Центральним Виконавчим Комітетом з Вінніпегу.
Уже в 1920 році в Українсько-
Щ. .Р9.%^^.^'9^^у^?-'І відбулися _ гіерші з^ори Йоварйшейня Ук- каДрй.
раїнський робітничий дім. Це по суті був Перший крайовий з'їзд, від якого і почалося літочислення подальших з'їздів аж до 34-го крайового з'їзду минулого року. Правда, після другої світової війни переважно крайові з'їзди ТОУК відбуваються у Торонто, де зараз знаходиться Крайовий Виконавчий Комітет.
з року в рік делегати на чергових крайових з'їздах звітували про нові досягнення і розвиток Стоваришення Український робітничий дім, яке з 5 з'їзду стало відоме, як Товариство Український робітничо-фармерсь-. кий дім. ,
Закипіла діяльність в Українському робітничому домі у Вінніпегу: регулярно тут відбувались збори членів відділу СУРД, згодом ТУРФДім і його секцій — жіночої і молодіжної, з утворенням Робітничого запомогово-го товариства в 1922 році тут проходила (і до сьогодні проходить) діяльність його членів.
Була відкрита школа для навчання української мови дітей \ країнських трударів міста. Ми з усією гордістю підкреслюємо, що саме ТУРФДІМ був одним з зачинателів цієї благородної справи. Якщо діти перших укг раїнських поселенців-робітників (вони вже сьогодні люди пенсійного віку) поправно знають українську мову, то в тому величезна заслуга Школи, яка існувала при УРД у Вінніпегу. Та велика робота ще не досить належно оцінена. Треба пам'ятати, що для дітей, які вчащали Д.О такої школи, було подвійне навантаження, бо вони мусили встигати в навчанні в публічних школах, як також ходити позашкільні години до УРД на навчання.
Треба пам'ятати, що на вдержання таких шкіл ні міські власті, ні провінціальні, ні доміні-альні не давали ані одного цента субсидії. Навпаки, з боку властей, на доноси несовісних людей, часто з українського середовища (українських націоналістів) , робились різні перешкоди, погрози. Такі школи були втримувані з скупих заробітків трударів.
Не було й кваліфіковани:< учителів. Ці обов'язки виконували люди, я кі були дещо більш грамотні, вміли поправно писати, знали елементарні правила граматики і вони вчили дітей — вчили так, як вміли, але вчили з серцем, щиро, з любов'ю, бо виконували велике відповідальне завдання. Лише пізніше через Вищі освітні курси були підготовлені кращі учительські
Але ж і багато членів ТУРФДім і РЗТ не знали читати і писати: для них в цьому будинку були організовані курси ліквідації неписьменності. Багато з них згодом добре опанували українську грамоту, бо в рідному краю не мали нагоди і спроможності ходити до школи через соціально-економічні і політичні умови під окупантами.
А скільки представлень було влаштовано на цій прекрасній сцені? Сотні, якщо не тисячі, бо бували тижні, що відбувалися дві і три театральні вистави. Вони були не лише приємною розвагою. Вони були ще чимсь багато більшим: представлення були великою виховною школою — люди, які приходили на них, вчилися культурно говорити своєю українською мовою, бо ж вони походили з різних етнографічних районів України, розмовляли різними діалектами, їхня мова була засмічена вульгаризмами і архаїзмами. Тут вони чули мову грамотну і культурну.
На цих представленнях вони вчились глибше розуміти проблеми людського життя і проблеми суспільства, бо на сцені ставились твори драматургів-класи-ків, або твори сучасних українських радянських драматургів з глибоким соціальним змістом. Велику роль у вихованні публіки і аматорів відограли безсмертні п'єси Мирослава Ірча-на — такі їм близькі, зрозумілі і дорогі. Вони колись тут ставились дуже часто і успішно. Не менше, якщо не більше, тут було влаштовано і концертів. Вони також мали велике виховне, крім естетичної насолоди, значення для слухачів. ;
І представленнлГ; і концерти причинялись до культурного росту членів і прихильників українських робітничо-фармерських організацій. Так, вони багатьох людей відривали від різних нерозумних сходин в готелях, пул-румах і від приватних карто-грайських забав.
І під. час представлень, і під час концетрів присутні постійно чуЛи промови про свої життєві проблеми, про економічно-політичні проблеми Канади, про світові події, в результаті таких промов регулярно в ряди ТУРФДІМ і РЗТ вступали нові члени, особливо в 1930-х роках, в роках економічної кризи, коли в Канаді було багато безробітних серед українських емігрантів, які прибули після першої світової імперіалістичної війни.
І в театральному залі, і в менших залах (шкільному і в старій друкарні) влаштовувались лек-'ЦіГ     •ійа'і5^ййі^^ ЧІЛ
ратурні, економічні теми. Часто їх виголошували сами робітники, які за час приналежності до ТУРФДІМ чи РЗТ виросли культурно і політично, які могли сами аналізувати проблеми і робити правильні висновки.
У цьому будинку проводилась (і далі проводиться) велика гуманітарна діяльність. Уже на початку свого існування Стоваришення Український робітничий дім, особливо жіночі комітети, прювели велику роботу по збірці грошей на допомогу жертвам страшної посухи в 1921— 1922 роках на Україні і Поволжі. До речі, з тих комітетів виросла потім Жіноча Секція, яка за час свого існування проробила (і далі робить) величезну роботу на всіх ділянках діяльності товариства.
Декілька разів проводились збірки на допомогу жертвам повені в Західній Україні. Від самого свого існування ТУРФДім проводив регулярні збірки на допомогу революційно-визвольній боротьбі своїх братів на Західній Україні (включно з Буковиною і Закарпаттям). Зразу існували комітети,. які збирали гроші для політичних в'язнів, їх сімей, на видання легальної і нелегальної преси, на різні установи. В 1931 році в стінах цього будинку народилось Товариство допомоги визвольного руху на Західній Україні, яке мало специфічні завдання — нести моральну і матеріальну допомогу своїм братам у боротьбі за соціальне і національне визволення з-під окупантського ярма і возз'єднання з Радянською Україною — в одну неподільну національну державу. Товариство проіснувало до восени 1939 року і виконало свою велику історичну місію. І сьогодні, коли на Україні, і ми тут в Канаді будемо святкувати 40-річчя возз'єднання Західної України з Радянською Україною, необхідно відзначити великі заслуги того Товариства, яке мало своє приміщення в стінах цього Українського робітничого дому.
А яку велику гуманну роботу було проведено тут під час другої світової війни — у поданні матеріальної допомоги українському народові у його боротьбі проти фашистських загарбників і окупантів, у його відбудовному періоді, дітямч:иро-там, яких батьки загинули у війні з німецькими фашистами та їхніми найманцями. Тут також збиралась допомога для солдатів канадських збройних сил під час другої світової вій-ІШ. '-;