Понеділок. 4 червня 1979 р.
•ЖИТТЯ І СЛОВО'
Сторінка 5
Цей старовинний будинок. мальовничій вулиці Києва, де знаходиться Державний м\'зіей Тараса Григоровії-ча Шевченка, щодня відвідують сотні людей. Кияни і численні гості з усіх -республік Радянського Союзу, зарубіжні туристи їіриходять сюди, аби скласті! шану великому синові українського народу, авторові всесвітньо-відомого "Кобзаря", глибше зрозуміти і прийняти до серця його творчість.
24 квітня ц. р. музей відзначив своє тридцятиліття. (Відкриття відбулося 1949 року до 135 річниці від дня народження поета). Багатотисячна його колекція унікальна: в ній — документи, що стосуються Життєвого шляху Т. Шевченка, першодруки і рідкісні видання творів, ліалярські роботи тощо. Цілу галерею складають картини дореволюційних і радянських художників, присвячені Кобзареві.
Щоб краще ознайомитися з експозицією музею, вирушимо чого залами...
По.хіїлена хатина під темною стріхою, з чоршім димарем, підсліпуватими вікрнця.ми... Такою змалював батьківську хату їарас Шевченко, а потім переда» - макеті художник Г, V ^: - ащький. В ній промшА .то дити: іство поета, від ііього порога починалися мандрівки туди, "де небо впирається в землю", подорожі з мудрим дідом Іваном, одну з яких зобразив художник М. Дерегус. У цій старій оселі хлопчик зазнав і першого горя, коли померла матінк€г-(тугу Тараса відтворює в малюнку. "Смерть матері" В. Касіян). Часто поринав поет у спогади про своє гірке дитинство, вони, мабуть, і наштовхнули його товариша, талановитого живописця В, Штернбер-га на створення картини ''Кара різками учнів у дяківській школі", репродукція якої експонується в "музеї.
Про талант юного художника свідчить ранній малюнок "Погруддя жінки", що виставлений у залі. Учнівська праця вражає філігранною технікою. А роботи
Скарбниця пам'яті й любові
(НАДІСЛАНО ТОВАРИСТВОМ "УКРАЇНА")
Соїфата , "Смерть Богдана Хмель-ницького", акварель "Голова жінки", портрет Євгена Гребінки — виконані вже під час відвідин учбового класу Товарист-
ва заохочення художників, свідчать про неабиякий природний хист, професійну вправність, обізнаність із законами ком-іібзиції і колориту. Недарма вони справили велике враження ^а Карла Брюллова, і той разом із друзями почав клопотатися про визволення Тараса Шевченка із кріпацтва.
ло-Мефодіївського товариства, учасником якого був Тарас Шевченко, спрямовані проти царського самодержавства. Це, а також гнівні вірші, стали приводом до арешту й заслання поета (в експозиції — фотознімок каземату, де він знаходився під час слідства, копія вироку суду). Та позбавлення волі не зламало
В одному із зіалів музею.
Портрет В. Жуковського, написаний Брюлло-вим, вміщено в ліузеї на чільному місці. Адже виручені за нього гроші повністю витратилися на викуп Шевченка. Відпускна — документ про волю Тараса - с, безсумнівно, одним і^і- .найцінніших експонатів цього залу.
Ось перші видання "Кобзаря" і "Гайдамаків", поеми "Тризна" з дарчим наішсом Галагану, фото-
когая
44
естамтв
Мальовнича Україна і оригінали офортів —- "У
ІСиєві'
'Судня рада
Поп>уДАЯ тінни. Робога Т. Шевченка "ІВТО року.
"Дари в Чигирині"... Ще один унікальний експонат— обкладинка та окремі сторінки з рукшщс-ного "Кобзаря", ілюстрованого друзями Шевченка М. Башшховим і Я. де Бальменом.
Дбайлива зберігаються також архівні матфіа-ли про діяльність Кирй-
протестаїїтськнй дух Шевченка — він продовжує писати іі малювати. Експонується чимало малюнків Шевченка періоду заслання, значну частину зібрано музеєм.
Цікаво порівняти два автопортрети, між якими залягло десять років. Один (1847 року), на якому Т. Шевченко зображений у солдатській формі, свідчить про тяжкий душевний стан поета, очі його сповнені глибокого суму... з автопортрета, написаного 1557 року й подарованого М. Щепкі-ну, на нас дивиться постаріла, виснажена десятиліттям рекрутчини людина, в погляді якої, однак, світиться незламна воля, спрагле жадання праці.
В залі експонуються факсимільні репродукції т ворів, виконаних по звільненню із заслання, картини останніх років, в тому числі й автопортрет 1861 року.
Навіки зберегла нам дорогі риси обличчя Кобзаря посмертна маска роботи скульптора П. Клод-та. Нею розпочинається експозиція, що розповідає про похорон Т. Шевченка у Петербурзі та перевезення його тіла на Україну. Експонуються малюнки "Т. Шшченко у труні" художників М. Мі-кешина, В. Верещагіна, П. Ейснера, тексти про-
Куліша, М. Костомарова, Ю. Хорошевського, виголошених над могилою Великого Кобзаря, численні замальовки, зроблені під час перевезення домовини поета на Україну.'Картина М. Міщенка передає первісний вигляд могили в Каневі: високий курган, скромний дерев'яний хрест, грозові хмари над Дніпром-Славутою... Новий величний пам'ятник, відкритий у Каневі 1939 року на відзначення 125-рччя від дня народження Кобзаря, зобразив народний художник СРСР М. Глушенко на полотні "Державний заповідник — музей і могила Т. Г. Шевченка".
Матеріали останніх залів розповідають про вціанування пам'яті вели^ кого поета. На картинах і знімках — пам'ятники Шевченкові у Москві, Ки-сві, Черкасах, Донецьку, Полтаві, Одесі, Орську, Галичі, Умані, в селах Шевченковому (колишній Кирилівці) та Морннцях. Експонуються фотознімки монументів Кобзаря, зведених в Канаді, США, ці, Румунії.
Т. Г. Шевченка, нею щог року нагороджуються визначні діячі літератури, мистецтва і архітектури, журналісти. Диплом і медаль лауреата бачимо в експозиції.
Великий розділ присвячено шевченківській темі у музиці, кіно, театрі, образотворчому мистецтві. Образ поета і його героїв відтворюються у роботах народних митців — вишивках, ткацтві, кераміці, різьбі, аплікації. Особливої уваги заслуговують килими полтавських ткаль, різьба стрий-ського майстра О. Бумбн, малюнки народної художниці М, Приймаченко, рушники С. Кульчицької (виставка українського одягу, виконаного нею,, нещодавно з успіхом експонувалася в містах Канади).
.— Ми постійно дбаємо про збагачення н^::::юі колекції,—розповідаг директор Музею Катерина Дорошенко. — Одне з основних джерел и поповнення — це дарунки чис-лс'їних шаїїувальні'кіь твор' ті Кобзаря. Також споря. • чуєліо час від часу пошукові експедиції по містах і селах, де бував Тарас Шевченко, маємо тісні зв'язки з місцевими
Директор Шевченківського музею Катерина Дорошенко І старший науковий співробітник Ольга Шевченко заносять до каталогу нові експонати.
Творчість Т. Шевченка стала в ^гашій країні всенародним надбанням. Книги поета видаються мільйонішАїи тиражами, перекладаються всіма мовами народів СРСР. Радянського часу виникла спеціальна галузь науки— шевченкознавство. У музеї предстгуілеиі наукові дослідження життя і творчості поета, портрети радянських вчених, удостоєних
за досягнення в галузі шевченкознавства. До ювілею Кобзаря 1961 ро-
ку була встановлена Д^ мов В. Білозерськоп), П. жавна премія УРСР імені
музеями. Чимало цінних експонатів купуємо у приватних осіб. Кошти виділяються нам за потребою, відмови не мали жодного разу. Всяк розуміє: збагачення Шевченківського музею -— то є справа державної важгшвості.
• Співробітники музею ведуть широку дослідницьку роботу. Лише за останні роки у видавницт-
Ленінської пркгії побачилиЧЯ.Г
-десятки розвідок про життя і творчість Шевченка. Серед них •— п'ять вішусків ^рки "Проблем
(Докінчогал шіР>64Й С7.).
і
і
