Сторінка 10
•ЖИТТЯ І СЛОВО'
Понеділок, 15 жовтня 1979 р.
Як живете, підгірці?
Дмитрові   ПавАИчку п'ятдесят
■40
Там, де швидкоплІII і-на річка Бистриця Солот-винська витікає з міжгір'я, несучи свої води до Дністра, розкинулось мальовниче село Підгір'я. Це — Богородчанськиіі район, Івано-Франківщп-ііа. Особливо красиве село тепер, коли поля буяють урожаями. В Колективному господарстві рік V рік збирають дорідне зсгрно, льон. Добре розвинуте тут і тваринницТво-
Старожили пам'ятають як за панської Польщі на цих землях за іца-сія вважався десятицент-іісрний ужинок. Тепер беру гь втричі більше. Голова правління ко.тгоспу Тіотрб Перепічка не нахвалиться людь\ін села. Роботящі вони і щирі.
Ла 11ков\- Марію Нов11-цьку ЛІН зустріли на вулиці імені Івана Франка неподалік від її чепурної хати. П'янко пахнуть квіти: ТоІі, хто приїде у Під-1 ір'я. мобачить їх у кожні м дворі. V кол госпі иіо-весии бдіючаспо з розсадою овочів в теплицях ви-сі ііають квіти, піОб потім висадити їх на обістях. Биконком сільської Ради разом з иравліиияМ господарства інороку проводить конкурси ма краниіі'
'ЛВІр.;:
Асфальтова дорога Обабіч тротуарі і. Гарні, зі смаком оздоо-іеиі ко-геджі колгрсиииків. На сріблясто-сиійх сгіІіах квіти, зобр»ажс:иія стрімких оленів. '
За остаїий роки у селі
ЕНрОСЛО     близько чбтИ-
ріохсот ііових будників па три-чбтири кімпати кожен. ЛГ багаті.6\ госпо-;іарів вже і грубок не ііо-бачппі — злібнтоваио нейтральне опаленіія.
Марія Новицька добре пам'ятає повоєнне Підгір'я. Не зрівняти з нинішнім. Вона одною з перших вступила у колек-тіівне господарство і за сумлінну працю її нагороджено орденахш Леніна і Трудового Червоного Прапора.
Свято   шанують підгір'я ни пам'ять про слав-ни.х земляків, котрі віддали свбс життя заради сьо-іоДЄпня. Не в'януть квіти біля обеліска Слави. На сільському кладовищі також квіти.   "Іван Капу-піак''висічеііоИа одному з пам'ятників. Кожному .мешканцю відбліе,це ім'я. Сип бідаря ціною великих зусиль зумів здобути ос віту і захищав інтереси простого   ліоду,   чим завоював авторитет трудівників. Селяни Підгір'я і навколишніх   сіл обрали свого захисні і ка до авст-роуґорського парла.менту. Простіпі мужик у татаній свиті 18 серпня 1848 року перед пабупдючспііліи панамі г виголосив промову, віїмагаючії віддатії без вику ііх^ :іемлю селянам. Своєю працею, пОтом і кров'ю за во ював право на цю .ч\\ілю ТОІІ, хто її плекас, л<;во:иів Іван КапуЩак. 1 оіі виступ пролупав на ВІЮ Європу-. Віїі був иа-друковаииіі     у "Новііі риіінсг.кііі газеті'', яку ре-^ ,лаіу вав Карл Маркс.
V домі ветерана крл-^ іосіц' Іішна Кіііімея збері-
i асі і.Ся кннга спогадів колі ііипіюі о секретгаря Ста-
ii іс;іавського окружного колііте і\- Кому ііістпчпої 1 гартії Західної України ,Мар^ яїіа Паїпковського "Несиокїііці дні". Є в Ній і згадка про госіїоДаря
^';-дому.,.-, /
"..:Коліісь   я почу^вав.
пам ятаю, в маленькій хатині, переробленій з,крамнички, підшитій вітром, яка стояла маіЬке в полі. Ьулбг це в Ляхівцях (стаєра назва селаУ у товариша Івана Кицмея. Мені хотілося плакати, коли ранком, збираючись відходити, я побачив маленьке, неймовірно худе дитинча, одіте в якесь лахміття. Мати, колишучи його меланхолійно на колінах і затуляючи своїм тілом від вітру, що безцеремонно і^ляв по кімнаті, говорила наполовину до мене, на половину дО свого ма-лятка: "Коби тільки до весни, кобн до весни...".
З боями пройшов Іван Кнцмей війну, визволяв від фашистських окупантів Злату Прагу. Потім двадцять років очолював рільничу бригаду колгоспу. Тепер він на відпо-чиику одержує добру пенсію, живе у достатку.
А яка ж доля отого ма-.того дитинчати, якого колисала мати з надією дочекатися весни? Господар показує фотографію. "Оце і с той хлопчик, гіра-цібс вчителем у сусідньому селі Торохолино, має своїх дітей". Вийшли в людй й інші діти Кицмея. Роман праціос в колгоспі бригадіїроль Добре керує брінадою, яку очолював батько. Вже має орден Трудового Червоного Прапора. Знайшли свій 1ИЛЯХ у житті Надія та Марія,
Голова сільради Василь МапдзіОк розповів, піо Підгір'я дало країні більпіе 50 вчителів, 15 лікарів, ЗО іііжеНіеріВі стільки ж агрономів і збртех-ніків. Більше 700 чоловік здобули середню освіту!
(РАТАУ).
ПРОМОВА М. КОРОЛЯ НА СВЯТІ У ЛЬВОВІ
(Докінчення з 7-оі стО
юзу і інших соціалісТнч-Тіпх держав, та наростаючих сил визвольних і лиі-ровпх рухів у світі.
Тому українські прогресивні канадці і їхні товариства ТОУК і РЗТ докладають всіх зусішь в зміцненні мирового руху в КаніаДі, за пригашення гонки озброєння і за заборону термоядерної зб|рої. та за полагодження всіх спірних питань в мирний спосіб при до Об'єднаних Націй.
^ Друзі! Украонська прсь гресивна громадськість в
Кана:іі поСтіііпо радіс і ііідзначас ііслнчаві зДо-буткп; які набув для себе україііськіііітіарод за весь ііеріод возз'єднання. І багато з канадців, які ло^ стійііо відвідують країну, повертаються назад і звітують про великі зміни і перетворення для добра народу у всіх галузях життя, які зараз відбуваються на Україні. І вони висловлюють палке бажання нашим канадцям, кажучи: "У Нас все є, живемо добре, лшие щоб не було війни, щоб запанував тривалііи АЦір на зем-
лі".
Міг, українські прогре-сіівіії канадці, поділяємо і по радість і ці прагненн я. Воіііі є й наші прагнення.
Український радяпсь-кіііі народ вже ніколи не буде розчленований, так як ніколи не перерветься братерська дружба, любов і спаяність канадських прогресивних українців з своїм ріднилі народом на Україні.
Доброго щастя валі, наші дорогі брати і сест-■рнїУ,,'""; \
Хай закріплюється братерська дружба! л.
Хай міцніє .мир на зе.м-■лі!:;/-;-і^,.
(За кшвським радіо)
В п'ятницю 28 вересня виповнилось 50 років відомому украінськоі«у поету Дмитра Павличку. В Києві відбувся літературний вечір майстра слова.
З приводу цього вечора кореспондентка Людмила Пецдик передала по Київському радіо такий репортаж:
У л ю б л е: гі о го прета прийшли привітати численні друзі і шанувальники його таланту: і брати по поетичному цеху, і прозаїки, і літературознавці, художники, актори, робітнііча і студентсіЕг^ ка молодь.
Дмитро Павличко^ читав свої віріііі і Присутні перненосились ніби в село на Івано-Франківщину, де в багатодітній родині хлібороба нарюдився майбутній пбеТ.
Він читав в^рші прО батііка і матір, про рідну землю, що родить хліб і мрію, що безсмертя кож-I ю.му дала -—- поету, космонавту, гречкосію.
Висока грюмадяніська напруга і нгійтонще почування людської душі притаманні   творчості Дми-
тра Павличка, який своїми вчителями в поезії вважає Івана Франка і Максима Рильського. Павличко є автором ба-» гатьох поетичних збірок, публіцистичних виступів, він відомий і як майстер перекладу.
В останній збірці поета "Сонети" вміщено, зроблені ним, переклади творів більше, як ЗО зарубіжних авторів.
На своєму ювілейному вечорі Дмитро Павличко читав поезії про рідний Прикарпа:тський край, що розквітнув пщ зорею радянської влади, про ленінську дружбу народів Радянського Союзу, про любов і вірність, чесність і мужність, крилату думку і трудові ДОЛОНІ своїх сучасників.
Кілька днів тому він повернувся з Івано-Фран-ківіцини, де брав участь у святкуванні 40-річчя возз'єднання західноукраїнських земель в єдиній Радянській державі. Там і написав вірш про свюіо рідну ІваноФранківщину, який прочитаві на вечорі.
Творчість Дмитра Павличка добре відома бага-' тьом канадським українцям. Його поезії багато разів передруковувались на сторінках газет "Українське Життя", "Українське Слово", "Життя і Сло^ во" і іншй?^.
Він двічі відвідував Канаду, виступав з читанням своїх віршів перед українською громадсь-кі«стю і з пристрасними промовами.
Бажаємо йому від канадських українців дальших великих творчих успіхів на літературній ниві..
ДЖЕРЕЛЬНА ВОДА МІСТА
Поблизу Києва завершують спорудження першої черги Новодніпррвсь-кої насосної станції по-тужніетю 150 тисяч кубо-ліетрів вбдн на добу. Одночасно прокладають водоводи у різні райони столиці України, в Тому чііслі дО Жігглових масивів, які будуються.
Ніщі міська водопровідна мережа перевищує дві   тисячі кілометрів.
Щодоби три водопровб-дй — Деснянський, Дніп-ровськіій -Л артезіанський постачають місту 1
ліільйон 250 тисяч кубсь метрів води. Це більше як по 400 літрів на кожного киянина. ІІеріи ніж надійти до спо^кивача, вОда проходить довгий і складний шлях обробки й фільтрації. До квартир вона .потрапляє чистою і прюхолоднбю.
Щодо дальших перспектив забезпечення міста водОю, то нині розгортається спорудження Другої черги Новодніпрбвської насосної станції, а в перспективі розпочнеться будівництво Північної вбдо-прювідної станції. РАТАУ.