53І.
і
Стооїнн»
'ЖИТТЯ 1 СЛОВО"
Понеділон, 21 о'ічип Г980 о.
, \ Ізан Касіяп, рідний, брат народного художника СРСР Василя Насіяна^ який живе в місті Ля Селл, біля Монтреалу, одержав листа від сина своо сестри Олени — Яреми Гояна, якого просить опублікувати в "Житті і Слові". Лист дуже цікавий І напевно з задоволенням його прочитають читачі.
Мама в своїх листах уже, напевно, трохи розповідала про націє >кит-тя, я би хотів сьогодні дещо пригадати і від себе..,' '..^ .■
Мені не було й року, почалася Вітчизняна війна. Ма.ма розказувала, що вранці, 22 червня 1941 ♦ ^ * року тато пішов на стан-
Дорогий вуйку Іване: Дію У справах і дізнався,
що вночі іймїді бомбили-станцію. Сня гнн, яка \ на той час була недалеко від -кордоіїу. Тато; уже-не вертався додому, бо від-
Львові, я і сестра Олеся закінчплн Львівський^уні-верситет. Така доля багатьох тисяч наших ровесників, яким Радянська влада дала все — науку, знання, роботу. За це боролися такі люди, як наш _тат2і^Ддя^ць^ досипала ночей і працювала іпи фронти, привіз синам, на землі наша мама. Я аби 'вчилися грати, бо одержав професію жур-
вою, а це не подооалося багачнкам, що вміли казати лише одне: бідне, бо нездібне. Пам'ятаю, як тато вернувся з війни, з рагіою на лиці, яка вже заживалаі, з двома скрипками, які він врятував десь від. пожежі в Німеччині, і якіттвГн, "прбйшбв-
газсті, оа-'ііпся Пстролі Ільковйчсм і передавай йому . сердечне вітання для Вае. Була розмова і про листи, було б добі>е якби їх повернути, або сім'ї, або мені, берегтиму їх, як усе, що зв'язане з пам'яттю Василя Ка сіяна. Зараз я готую для газети спогади вуйка Василя, які він залиціив; ка ли щось буде надруковано, вишлЕо Вам. .--
Приношу Вам доземний поклін — від нашого
. Покуття, що красується, як писанка, між голубими: стрічками Ч^^^^ голову'ті,
кому Радянська влада
і Прута, споконвіку тулиться до Карпатських гір, як дитина до батька; від того ш.матбчка землі під Снятинським горбом і хати під .акаціями і велетня м и-гор і ха \і і і., д е ■. Вii м а-.іи' іцастя'ііародитисЯ;: в : с:і ав н и x :; о б ри х - б а гьк і в Іллаша га іллашихи Ка-сіянів/ у^ великій родині, де тато і мама зуміли да- . ти своїм дітям не тільки
життя, а vi доору дуіиу, гаряче серце, красу і рр-зум, талант і пісню, --г-_все, що вміщує дороге слово ; — любов; приношу Вам поклін від міста Велико
оула не до вподоон; сів па поїзд і поїхав з еваку-і і о в а н и м и а ж у Сн б і р. Д о-рога була далека і ва>к-; ка, під німецькими бом-, ;бами і кулеметами, але на щастя ' її. вдалося лбдо.та-^ ти.'У, Сйоіру ■ тато: буду-: вав заводи, які прибували тоді на ешелонах з Украї-іш таї інших республік, іцобне дісталися ворогам, працював на тих за-вода.х, а потім пішов на війну; Дійшов.з боями аж , до Одера і при форсуван- ^
ні Одера був поранений,, десь за тиждень до взят-
сам умів гарно грати на скрипці і вірив, що настали мирні' дні, коли людям буде хотітися пісні. Тато навчив нас грати, навчив любити книжку, шахи; правду і -праіио. Радянську, владу, яка дала людям нове життя. Роки були важкі; після війни було, бідно, вдарила посуха, лютували бандерівці, страшно було: ночувати у власній хаті, але тато ставив на сцепі п'сси, завідував, клубом, бібліотекою, був головою сільської Ради, орав і сі яв землю, учив співати сільський хор і;
дітє;іі. у Школі, їздив 3:ни-
ми на олімпіади, учив лю- ; бити . красу і поважати іесть людську і, як казав перед смертю, багатства
наліс.та, працював ДО вступу в університет після десятирічки в колгоспі, потілі у редакції районної газети, а після закінчення університету — в молодіжній обласній газеті, поті.м V газеті
Зараз встановлена Республіканська премія імені Василя Касіяна :іа найкращі графічні- твори року і буде вона присуд жуватися коуКНого року. Иоховано вуі'іка Василя на Байковому цвинтарі, край головної алеї, де лежать славні люди нашої землі -— .Мико.іа Лисен-
" Віл ьна У країна",Майже 10 років був кореспондентом газети ''Радянська У країна'' у Львові- а оце ко, Павло Тичиііа.Мак-кілька років толіу переї^ ■'^^илі .Рпльськпіі, Андрій
іМалппі ко... На
хав лля роооти в цпгта-зсті; до Кисва, /завідую віл^їілим культури. : Маю •іа .V свої' журіналістські. статті. ■ ■ республіканськ\^
МОНгІЛІ
:з СІ в ж Л.11 кіі: і г [ І,:.. ми; І їр І і \ о ли.мо з ді.'г.мм. а мама. Коли бува*:. а Кисні, в гос-■1 ях \- .нас, чонссе б\'кетик
У травиі
премію .імені ; Ярослава V оратову могилу. ІЧіліаііа, видатного; пись-менника ітіубліциста, якого ЗО років то.му у і'іого в.іасній хаті убиліі соки рою в голову бандерівці
гб Каменяра Івана Фран, ..^Берліна. Г вже в кізітні : ка, від стародавнього Ль- , у^^^ рокV^ коли лежав ^ все, що міг у по-
вова, і від . дніпровських У^^жкохвбрпйу ліжку, та- -^^ укруч, :від^ Києва,, удвоє ^^^^^^^
:старшога від Львова, від ^^„^^ 49^5 .оку. порацен-. Ьатько ліщов у
: . ' ■ Вічність на
ня, воитих 1- поранених
ііе нажив, але тим не жу-ЬІапйсав:кілька книжочок рюся, бо не дбав про ба-; про наших славних :тю-
міста Великого Кобзаїря Тараса Шевченка, яке скоро буде відзначати своїх 1500 років, бід міста, вулицями якого Ви ходили в молоді літа. Поклін Вам від усієї нашої родини від матері, .від сестри Олесі, від брата Петруся, його дружини Ліди і дочки Лілі, від моєї дружини Олени, синів Олександра і Яремчика, і від себе, Яреми старшого.
Пишу Вам перший раз, хоча в думках уже багато разів говорив з Вами, бо знаю про Вас з дитинства від матері, а пізніше — від вуйка Ва-
хлопців, ЯКІ своєю кров ю здобули нашу Перемогу. Л мати, ЯК у нас казали "за німців-', багато натер-пі.тася від посіпак, з нами, малими дітьми, три роки нічого не знала про долю батька, аж тоді, як визволила нас Червона Армія. прийЩов лист від тата з фронту. І ті, хто казав, що його кістки уже ворон порозносив по полю, і хто сам був би ці кістки розносив, прикусили губу. Тато з .диіинства, як і мама, тяжко заробляв на хліб, ладу вав вагони на
68-му році ..ЛчИТтя, -МИ иоховали його у Львові на Янівському цвинтарі, але він з на.ми,
дсі'і, які своєю працею ■ і любов'ю збагачують наш\' Землю і - прикрашають її. Писав я і про Василя ІЛ-' ліча,. гордлсуся, що .маю
1976 року, десь заМісяць до ■ вуііко-вої с.мері 1. мама приїжд-жа.іа і : відвідувата його вдома, вуіїко .завжди тримався на висоті духа, .жартував і розповідав, часто любив співати ко-ло.миііки, або ті веснянки, які чув ди.тиноіб коло церкви на Великдень, а в
лікарні, розповідали мед-щастя належати; ДР роди:: ; - ^„^^^ ^к
заснути; вночі, він запи-т\'вав їх чи .V.V^Іють вони
нй, яка дала Україні най-більщого художника на-; оо людина живе стільки, шнх днів. ііершогО; кому ^^^із^^^^^^^^^ і сам ; заспівав скільки: живуть ті ліодиуРадЬіськнй^ які пдм'ятаїоть і, лк)блятн своїв високе; звання Те-її. роя Соціалістичної Пра-
Ми всі, троє дітей Ва- ці. - шрї сестри' О^еіііки, -зд№ ' Я' прочитав листи Ва-
/були вищу освіт\я| Петро силя Ілліча, які Ви пере-за;кінчив: Дрогооицький давали^ Петрові . Кравчу-педінститут, учителює в; ку і які;він опублікував у
ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРЄУ
Київ. —- Редакція газе■
пісню "Тхав козак; на він-ноцьку'-, ;локінчив> . — вклався снаги і це вже була його останіія розмова з світолі:
т и " Ра д я н с ьк а ■ У к раїн а' ■ і ^ Спілка ііисьмєеіників .; України провели в 197^) році літературний конкурс "Брагерство", ири-
1979 ;: року. Бровченко вариства
(Володимир — голова То-Україна").
трачці у ;Фринкля, всту-силя, знаю Вас; з листів, нив у Комуністичну, пар-які прихчзднлй в-наїцу^ був
ту, перелетівщи океан. секретарелі партіііного-. •• ту
- ..'■■./.■■:■■ . з єднання України з Ро-
Чув, як завжди разом- з осередку, ооровся за воз- ^ . . щ • .. — ^ . . : . , " ^ V . ^ . .. .. ^ СІЄЮ 1 40-річчіо возз єднан-
Вашим їм ям мама нази- з сднаїшя чЗахідної У краї- ^ . • ..
свяченин оЗл-річчю воз-
єднаїгня.чіахідіюі украї вала і^і'я Юльця, і тяжка ни;з' Радяїіськрю Украї-втрата . рідної людини, ;ною, а в щасливому 1939 яка є "рідноіо і нам, тіот- році керував першими ор-:ряела нас' і принесла зе- ганамн Радяїіськог влади ликий сум. Ми'тужили ц селі, депутатом'На-:; разом з .Вами у великому : родних Зборіп Західної^:
горі, ми дущею'оули раї- України, які; .рівно 40 ро-; зом з Вами в ту сумну го- ків тому ліроголосили у яму, і хочелю ппбажат-~-,і^
ця західноукраїнських земель в єдщпй Радянській; державі'.:;;;:;.:;-'
Метою конкурсу ;було ; оспівати соціа.аістщшії спосіб життяV • леїіінєькУ дружбу народів, радяіїсь-
ку .людину, творця -НОВО-
гсГівіту.
2. Юрія ГРИБОВА—
за;. публішістичну статтго "Брати мої'' (16 . травнЛ .І979; р-.)'.-■■:,;;,^ч;'.У;
3. Наталю КАЩУК —
за вірш " Лорога" (9 ве-' ресня 1979 р;).
4. Роліаііа ЛУБКІВСЬ КОГО -— за публішістич-пх' статтю "'Хліб; і; пісня" (2^ січня: І979;\р'.)-: :;;■;'■■.;..;'■
Вам так же, як ІВи муж-- ііа західних землях Украї-ньо вистояти в горі,_,.бе- І1Й і виявили волю трудя-регти:сБС>є здоров'я, бе- тих цих зеліеліГ до воз-
>1 конкурсу iii д-
чзело підсумки і в/ізнало ■переможцями;
регти себе, бо Ви: тецер, з'єднання в Радянському І. Володимира БіРОВ-
іікхаміїїйщете, патріарх Сою^ першиіі ^ ЧЕНКА — за цшчЛ .вірцйн,
л ;.>динм. ; ^ ; ; : колї-осп: і \буіі; іі оііублік/^ваїїцй^ ;і5
черв І
5 Анатолія МОКРЕН-
_ ,НА_^:=г--^ЗД-^Луібл і І.1.11.є^е=?-Й4іі у:
стагтю!;'Пісня ріДнрї;;зем-лі'.'. (8. кпггпо 1979 р.). : \
6. Олексія СУРКОВА
;-— за стахгю ''Нев'янучіїн
ла-іант" ; ;,9 жовтня
■■Л'-'Т^^;-г.');.■",.;;■ ■ ' ;':: ;
)гіІіі в\ ііку Іване, я вже наїтисав багато і втом 11 в Вас свої\у довгн.м .ністом. ЖитгяНаше Добре, усі працібємр, діти вчаться у школі, радіємо мирові і ґруїу, що 40: років на нащих західноук-раїнськнх Землях є Рад я н ська; влада І свято цієї по дії; відзначається в ці дш Дякую Вам за ті вітання які Ви пері,'дасте усій роді І ні і мен і через людей. з якими Ви .зустрічастесь Канал Ви пам'ятаєте нас; і ми завжди пам'ятаємо Вас, ;і дякуємо, що Вн с на ; свггі:- ;;
;; Будьте ;з;іоррві та .д\' /кі, Хаіі_наші- добрі п'оба жапия ; будуль для : Вас -^ІГІлром. з '^''кр'сгїііц, .^.!VІ*^-'~-
І
р
' 1
. І4
зогріває .г лодас
життя.;^ V';
сил :іо
25- жовТ1ІЯ
Вані, пле.Мінніік Ярема Гоян.
979; року. :
