СТОРІНКА4
<<ЖИТТЯ І СЛОВО»
Понеділок, 17 липня 1989 р.
ЖИТТЯ
• крімнськии іішжні ішк
слово
СІ к г п і п і п п
РиІИівНед еу»гу Мопдау ЬуЧНв
ковгАI^р^ви8ИINв сомРАNV имп-Ео
962 ВІоог 5і. УУввІ, Тогото/Ош., МбН 1Ів. ТвІ.: 534-8636
ПРЕ апсі \Л^ОРО — 962 ВІоог 5і \Л/е5І, Тогопіо. От. М6Н 1 ^6. 8всоп<І Сіам шаіі гвді*(га«іоппитЬвг 0284.
■—. ' .;. —..." - ... — —'.——^—— ', /—[——г—^-'
передплата: в Канаді $25.00 на рік, до Сполучених Штатів Америки, на Україну й інших країн — $35.00 на рік; число — 60 центів.
— Редакція за оголошення не відповідає —
Візит Михайла Горбачова у Францію
В днях 4-6 липня радянський керівник Михайло Горбачов перебував з офіційним візитом в Франції. Відбулися переговори між ним і президентом Франції. Обговорювалися проблеми роззброєння, Європи, регіональних конфліктів, двостороннього співробітництва. Михайло Горбачов підкреслював потребу посилення процесу роззброєння, досягнення нових угод.
у рамках візиту було підписано понад 20 угод, в тому числі економічну^ торговельну, науково-технічну, культурну та угоду про утворення культурних центрів у Парижі і Москві.
Михайло Горбачов виклав радянську точку зору на створення загального Європейського дому. Філософія такого дому виключає застосування сили, висуває мирне співробітництво на взаємовигідних основах.
Виступаючи на зібранні європейського парламенту у французькому місті Штрасбурзі, Михайло Горбачов сказав, що час почати переговори по тактичних ядерних засобах з метою їх обмеження і ліквідації. У тому зв'язку він висунув нову радянську ініціативу. Він сказав, що. коли країни НАТО будуть схильними до таких переговорів^ Радянський Союз міг би піти на одностороннє подальше скорочення своїх тактичних ядерних ракет у Європі.
Радянський керівник зробив ряд пропозицій по різнобічному співробітництву країн континенту, назвавши його "несучою конструкцією вільного Європейського дому".
Міністр закордонних справ Франції Раймон ДЮма назвав виступ Михайла Горбачова у Страсбурзі великим кроком в напрямку єдності Західної Європи. Радянський керівник ставить перед процесом зближення між Сходом і Заходом цілі, які ми можіемо підтримати, сказав Раймон Дюма у заяві агентству "Франс Пресе".
У свою чергу міністр згікордонних Справ Федеративної Республіки Німеччини Ганс-Дітріх Геншер підкреслив у повідомленні, опублікованому у Бонні, що виступ Михайла Горбачова відобразив прихильність до цілосності Європи, фундаментальних цінностей європейської цивілізації та культури.
Радянсько-французький діалог, переговори, які проходили в Парижі, мають важливе значення для Європи і всього світу. Вони внесли вклад для здійснення дальших кроків по шляху роззброєння.
Витрати на військові цілі
Витрати на військові цілі всіх держав з часу закінчення Другої світової війни, як відзначається в доповіді інституту "Ворлд вач", становили астрономічну суму 17.5 три льйона доларі в. За цей час у світі пройшло 120 збройних конфліктів, які забрали життя 20 мільйонів чоловік.
Тільки у 1980-ті роки на Землі палало полум'я 22 воєн. 85 процентів їх жертв -^представники цивільного населення. Чисельність всіх армій світу становить нині 29 мільйонів військовослужбовців, і ще 19 мільйонів чоловік зайнято в військових галузях промисловсті.
Яка'це величезна витрата грошей на безкорисні, нищівні справи, які не несуть ніякого добра, лише загрозу воєн. Скільки добра можна б зробити для людей, коли б ці величезні витрати на воєнні цілі повернути на життєві потреби народів, для поліпшення їхнього добробуту. За це і борються народи світу. Мир потрібен усім нам.
Не забуваєм; спо
Промова Петра Кравчука, голови Крайового Виконавчого Комітету ТОУК, біля пам'ятника Т. Г. Шевченка в Палермо 2 липня 1989 р.
Тридцять восьмий раз ми ських товариств і установ з збираємось тут, на цьому Канади і США. святому місці, щоб згадати Нещодавно, бо лише в другій половині травня, відбулося ще одне відзначення величі Тараса Шевченка, у досі
нашим щирим словом безсмертного Тараса Шевченка, великого сина українського народу, геніального поета світового визнання, борця за волю людини-трударя, де б вона не жила, якої б національності не була.
Коли ми тут зібрались 38 років тому, щоб зняти покривало з цієї бронзової фігури Великого Кобзаря, подарованої українським канадцям народом України, то тоді це був перший і єдиний пам'ятник Тарасові Шевченку на американському континенті. А сьогодні від північного до найдальшого південного кінця американського материка красується цілий ряд пам'ятників поетові— у Вінніпегу, у Вашингтоні і Арров-Парку в Сполучених Штатах Америки, Буенос-Айресі в Аргентіні, а незабаром буде відкритий пам'ятник і в Бразілії. Ось так зросла і поширилась слава нашого безсмертного Кобзаря!
За останні 25 років, як ще ніколи до того, ювілеї Тараса Шевченка відзначались різними заходами в усіх краї-нах-членах Організації Об'єднаних Націй. У 1964 році минало 150 років з часу народження поета. У Києві у зв'язку з тим ювілеєм відбувся Міжнародний Шевченківський форум, організований при сприянню ЮНЕЄКО (Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури); На тому форумі була зарепрезентована українська прогресивна громадськість Канади своїми представниками т:— делегаціями Товариства об'єднаних українських канадців і Робіте ничого запомогового товариства., Цього року у зв'язку з 175-річчям з часу народження Т. Г. Шевченка знову при сприянні ЮНЕСКО відбулось пошанування поета у Києві на початку березня, участь в якому взяли також представники різних україн-
го революційну творчість * а й фрагменти іісторії нашого народу, як також сторінки історії українських трударів у Канаді. На превеликий жаль сьогодні ми цього зро-небувалих розмірах, в якому бити не можемо, бо рука су-
взяли і'часть представники
буквально СРСР, як
всіх республік такок десятків країн різних континентів світу — Європи, Азії, Австралії, Америки. Великою пог дією для нас, українців, розсіяних по світу, мало велике значення це, що у тому святі, яке почалось «із серця Європи, міста Праги, до серця України, міста Києва», взяли участь представники українських громад Австралії і Бразілії, Сполучених Штатів Америки ^ Канади, Франції, Чехословаччини, Румунії, Польщі, Югославії. Це вперше відзначення Шевченківського великого ювілею мало попри всесвітній теж і всеукраїнський характер, лення цього пам'ятника сьо-Необхідно підкреслити і що годні біля нього разом майо-крім представників Товари- рять національні прапори
часного герострата злочинно піднялася на Музей Т, Г. Шевченка і спопелила його дощенту, заподіявши шкоду не тільки українській громадськості Канади, але всій українсьюй національній культурі, світовій шевченкіані. Але хто б не був той злочинець, він своїм ганебним вчинком «не скує душі живої і слова живого», бо бути на канадській землі Музеєві Т. Г. Шевченка — ще більшому, багатшому, бо така воля не тільки української громадськості Канади, така воля народу України, який сприйняв наше лихо і горе, як своє власне^ і спішить з конкретною допомогою у спорудженні нашого святилища.
Вважаймо сьогоднішній день започаткуванням спорудження Українського культурного центру — Музею Т. Г. Шевченка в Палермо. Спільними зусиллями ми його спорудили 37 років тому, спільними зусиллями, з по-двоєнними зусиллями ми його відродимо на славу української громадськості в Канаді, на славу українського народу взагалі, на славу всіх шанувальників поета на різних континентах. Вперше від часу встанов-
ДЕІМОГРАФІЧНА СТАТИСТИКА
Нью Йорг. — Секретаріат ООН опублікував 20 червня уточнені дані про світове населення, яке на середину минулого року складало 5.1 мільярда осіб і збільшується зараз на 1.7 процента в рік.
Найбільш швидкими темпами^ поверх 2.5 процента щорічно — зростає населення Африки і західної частини Азії. А найбільш повільно ^ менше 1 процента Єв-
ства об'єднаних українських канадців, у цьому святі брав також представник Українського культурного товариства ім. Тараса Шевченка з Торонто.
На протязі 36 років, коли тут ми збирались, щоб поклонитися Великому Кобзареві, уособленому в цьому
бронзовому постаменті, ми ді^„ четвертого чи п'ятого закликали після цієї урочис- покоління, народженого у тості відвідати Шевченківсь- Канаді. Ми багато завдячуємо у цьому Тарасові Шевченкові, який своєю творчістю осіняв нашим предкам, першим поселенцям, нам і нашим ейнам та дочкам шлях до кращого життя,
Канади й Української Радянської держави. Це — знаменний знак.
Ми наближаємося до великого свята — 100-річчя українського поселення у Канаді. Ми йдемо до нього, як канадські громадяни, але свідомі свого національного походження, навіть якщо це
кий храм, де чисельні експонати відображали не тільки його страдницьке життя, йо-
ропи, СРСР, Північної Америки.
Середній вік землян, який світлішої будуччини. Він вчив
зараз становить 23.4 року, нас, щоб ми пам'ятали, чиї
до 2000 року зросте до 26 ро- ми діти, яких батьків, якого
ків, а до 2025 — до 31.1 року, народу. Він закликав нас еу-
Велика різниця в середній щих у Канаді «і чужого науча-
тривалості життя в різних тись, свого не цуратись»,
регіонах планети. Так, в Аф- Він був і є провідною зорею
риці людина, яка народила- у наших змаганнях за націо-
ся в 1985-1990 роках, може пальну гідність, за соціальну
в середньому прожити 51.9 справедливість, щоб всі лю-
року. А для європейців, аме- ди були добрими братами,
риканців, канадців і японців жили в миріі злагоді,
цей показник складає поверх Вічна слава безсмертному
75 літ. І Тарасові Шевченкові!
V,