Стс/;:гіка 6
'ЖИТТЯ І СЛОВО"
Понеділок, 12 січня 1981 р.
а ■
УКРАЇНА І СВІТ
У місті Одесі відбулись Дні радянсько-грецької дружби, які протягом тижня тривали на Україні.
Посланців Еллади на чолі з віце-президентом Трс-ко-радянськсго товариства, віце-головоіо Грецького комітету "За міжнародну-розрядку і мир" С. Іліону^ лосом сердечно зустрічали будівельники і текстиль-никіЦ-'моряки і докери, студенти і шішлярі, трудівники підприємств"! ВЧЄІЇІ. письменники і митці. Го-стсії з Греції було прийнято в Українському товари-сіві дружби і культурного зв'язку з зарубіжними країналпі, виконкомах Київської і Одеської міських Рад народних депутатів. Однією з центральних полі її Днів стала конференція пс заснуванню в Одесі
міського відділсінія товариства "СРСР—Греція".
★ * *
Взаємний обмін досвідом ведення міського гос-ііемарства, широке лііаііо.мсгио з культурним і соні-:;.іьі.мі.\і рс'.шіпком раляіїеькоіо та бельгіііського по-і!!епп\ міег, коішсрі-. і мулічні всчори вклі0чи.':а :..мііка нрпіпама ри.<ночаіи\ Днів Шарллеріа в До-::еиьі:\;.. Дл;: їх проиеленни в іііл\"стріальниії центр \'крамп[ л]")пб\.іа лелеіаиія муніїиіналітету Шарлле-руа па чо.іі з бургомістром Люсьсиом Армені.
ІНФОРМАЦІЙНА ІУІОЗАЇКА ЛЬВІВЩИНИ
— ФУНДУКОВІ ГАЇ НА ПРИКАРПАТТІ
Донедавна на Прін<арпатіі знали ліндину як ди-.си]'>оет\ чніі чагарник. Група селекціонерів Львів-еького сільськогоснодарського інституту під ксрівни-і.іво.м професора Ліихаііла Гончара вивела культурні сорін лііцини-фундука "Львівський", "Світоч", "Шо-коладпніі", "Юбілсііниіі", які дають по 20—25 центнерів горіхів з гектара. Розмножують дерева як насін-певнм. так і вегетативним сгюсоба.\ні. В наступному ї^оні площі під фундуковн.чиї гаялиі в західних оола-еіях \'країни б\де розоінрено в три рази.
ЗВ'ЯЗОК по ЛАЗЕРНОМУ ПРОМЕНЮ
Промінь лазера, який простягнувся над старо-і:!ніпнмн к!шртала.\пі Львова, встаїювнв телевізійниіі іи'я.юк між. будннкалпі Львівського, університету і -західного наукового нентру Академії наук України. Прн сіворенігі пісї експериментальної лінії співробітники вузівської кафедри нелінійної оптики використали недавно відкрите радянськими вченими. фізичне яїишіе —електрогірацію.
Суть явища в тому, що під впливом електрично-:е поля вінпи<ас і злннюсться поляріпація світла, яке [■.•заходить крізь кристал. Його інтенсивністю, кольоровою іамою, фазоіо і просторовим напрямом \южиа і.еруваїи. Це дає змогу об'єднати в одному лазср-. ,ліу нучку світла десятки телевізійних, багато, тисяч . іефонних і відсотелефоинпх каналів і передавати .іннали на необмел<ені відстані.
НА РАДІСТЬ ЛІТАЮЧИМ ЛИЖНИКАМ
V Шеьіеніч)оському гаю, ню у Львові, став до л і\- нивін'і гО-метровніі тралиглін для стрибків, на
■ ,\ах. Він -.іас пітучне покриття, яке дає змогу; .: -імеменам і Рену.ваї ися в будь-яку пору року.. 3. ■.. о нг відкригтя тралніліна відбу;ніся показові внс-; ііі "'літаючих лижннісів" реснлблікн. Кращі ре-илати в них цікавих з.маганиях показали львів'яни.
V листі діють також гірськолижна і санна траси 'д гельним підйомником. (РАТАУ).
НОВИНА БЕРЕЖАНСЬКОЇ РАТУШІ
В Бережанах, на Тернопільщині, у старовинній міській ратуші, па-м'ятці^архітектури XIX століття, відкритий істо-рикокрасзиавчнй музей. -
В "ТТітературно-лиїсТець-кому залі — погруддя Маркіяна Шашкевича роботи народної худолс-ниці республіки Ольги Кульчииької, яка народилася і проживала в Бережанах. Є в музеї кілька картриї народного художника України Антена Манастирського, теж земляка берсжанців. Його син Вітольд передав музею кілька картин батька, а тепер готує виставку власних творів.
Музей має рідкісні видання творів Осипа Ма-ковея, Тимофія Бордуля-ка та інших :иітців, життя і творчий и'ілях яких пов'язані з Бережанами.
Неодноразово перебував у місті Іван Франко. Великий Кахменяр читав тут, у народнс.му домі, свою' ■ зналіениту ' поему ".Мойсей".
Багато славних сторінок з історії краю відображає експозиція, розміщена в чотирнадцяти залах музею.
(РАТАУ).
ПЕРЕДПЛАТІТЬ ЖУРНАЛ
АНСАМБЛЬ СТАРОВИННОЇ МУЗИНИ
'.)деськіи"і ансамоль ста-,^-іИінйрї музики заявив - своє лтародження' 'лрогра.моіо з^дВЬ.х „відді-^д.із, сштаденою за твора-!іі ^ікраїнФвкііх,_;_,рБК:1йсь-.^^-мх та західноєвропетісь-^.их композиторів.
^ Весь склад ансамблю грає в симфонічному оркестрі Одеської філар-
❖
❖
❖
Ілюстрований місячний журнал "ОКВАІМЕ" на англійській мові виходить в Києві щомісяця. У^ популярній формі^він висвітлює ^основні аспекти життя Радянської УкраТни-в сім'ї братніх народів СРСР: успіхи українського народу у будівництві нового суспільства, радянську дійсність у всій і"ї багатогранності, діяльність УРСР на .міжнародній арені, культурні надбання республіки.
Щедро ілюстрований журнал постійно друкує, зокрема, переклади з української класичної та сучасної літератури, вміщує репродукції творів художників, прагне якомога іювніїїіе враховувати смаки читачів будь-якого віку.
Це видання може стати в пригоді всім тим англомовним читачам, котрі щиро цікавляться як історичною спадщиною нашого народу, так і його сьогоденням.
Журнал "иКПЛІМЕ" можете передплатити в Українській Книзі. Передплата на рік (12 чисел) — $11.10. ——
иКЯАІМЗКА КМУНА 962 ВІоог Зігееі У^Є8«, РегіосіісаІ ОерХ., Тогоп*о, ОлІ., М6Н іиб ТеІерЬопе: 532-8928.
МОНЕТА З XVII СТОЛІТТЯ
❖
❖
❖
❖
V
❖
V
❖
V
150-ТИСЯЧНИЙ ЖИТЕЛЬ ЛУЦЬКА
Росте, розбудовується Луцьк. Лише за роки десятої п'ятирічки тут споруджено такі великі підприємства, як меланжева фабрика, люлокозавод, споруджується підшипниковий завод, перша черга якого стане до ладу незабаром. Забудовано нові житлові квартали, зведено багато соціально-культурних об'єктів.
Якщо під час перепису населення 1970-го року у місті налічувалос!) .менше сто тисяч чоловік, то недавно в міському Будинку урочистих по-ДІІ1 зареєстровано 150-ти-сячного жителя. Ним став син Валерія й Наталі Боронюків — працівників електрбапаратно-го заводу.
.ионії, а: захоплеїшю ста Батькам новонародже-ровинною -музикою яри- ного вручили іменну ме-смчу^є вільнґШГ"час, —_=даль^130-тисячного жите^ розпрві дає^ді гректо^Т^і^ лз Луцька, подарунки - й__ ларлюнії Вячщїпав Пого- квітіі"також ггерепуст-^тедов.'"— Ми , створилії**===т?уТ дл^ Андрійка на Лу \ : цей квлективтгщзахрвуюг^" цьку дитячу. залізницю, -чії зростання інтересу--: якою^той зміоже ко^Йсту-широкої громадськості ватися безплатно аж до до культурної спадщини повноліття, лцшулого. (РАТАУ). " . .^РАТАУ).
На околиці села Бубнів . тракторист Федір Ткачук закінчив обробляти поле. Вийшов з кабіни і, ненароком глянувши під ноги, побачив цілий розсип позеленілих металевих кру-жель. А неподалік лежав вивернутий лапою^ культиватора глиняний горщик. У ньому й зберігався скарб монет з виразними датами карбування: 1633, 1654 та 1666 роки.
Нумізмати допомогли встановити "біографію" старовинних монет. їх назва "Тимфи" походить від прізвища колишніх орендаторів монетних дворів Польщі Андрія та Хоми Тимфів. У зв'язку з кризисним станом економіки тодішньої Речі
Посполитої гроші з чистого срібла та золота стали в країні зникаіти: їх приховували як скарб і надійну валюту. Скориставшись цим, заповзятливі брати й запропонували свою монету, яку карбували у Львові та Бидгоші зі сплаву срібла з міддю. Скоро вона витіснила з валютного обігу монети всіх інших нрміналів. Лише наприкінці ХУТП століття польські власті примусово вилучили знецінії-ні тимфи з обігу, чим і пояснюється їх нинішня нумізматична цінність: у колекціях вони зустрічаються досить рідко.
Свою знахідку тракте^ рист передав у музей.
(РАТАУ).
ТРОЯНДИ НА ПОЛОТНІ
Квітують вони на чоловічих сорочках, на рупі-іпіках, на жіночих блузках, на багатьох інших виробах черкаської- фабрики імені Лесі Україн ки. Рукоділля оздоблене оригінальнилиг, яскравими візерунками, сповненими водночас і ритму сьогодецня, і мотивів старовини..
Для Щевченк о в о г о краю, зш^рема, характерні золоте ^ііїитвр, гладв", да'режка. І художники, створюючи свої нові ро-б^їїїТ""зикори€Фовують це багате народне надбання. Продукція фабрики користується великим
попитом у Японії, Італії, . . Чехословаччині, інших країнах.
. . (РАТАУ).
ОЦЕ КОРІННЯ
Є рослини, котрі ледь-ледь чіпляються за поверхневий шар грунту, а проте прекрасно себе почувають, добре розвива-^-ються.- Інші ж дерева укорінюються вглиб на багато метрів. Кому ж з
\ Учені гадають, що;:, агаті, яка росте в Південно-За хщтй' Африці. її корені сягають на глибину до 70 метрів. , . . , ,