Понеділок, 12СІЧНЯ 1981 р. . —.—_._-
ЖИТТЯ І СЛОВО
Сторінка 9
Дуже пам'ятною для Кучу-гури-Кучервнка була його поїздка 1913 року до Петербурга, де він пробув два з половиною місяці і взяв у-часть у сорока концертах, що відбувалися у^щих^та середніх учбовий закладках, талановитими народним^ Кучеренка розійшлася по Ук-_'жіночих інститутах, Музич:
НАРОДНИЙ СПІВЕЦЬ , УКРАЇНИ
_ХНАДІСЛАНО ТОВАРИСТВОЇвІ «УКРА[НА>>) ^
УкраТна-здавна славиться Гучна слава про Кучугуру-
ІНФОРМАЦІЙНА А/ЮЗДІКА ТЕРНОПІЛЬЩИНИ
співцями-кобзарями. Серед раТні після його успішного
них особливе місце посідає виступу 1902 року на XII ар-
Іван Кучугура-Кучеренко хеологічному з'їзді, що від-
/1878-1943/. Народився він бувся в Харкові. Концерт ор-
у сім'ї бідняка в селі Мурафі Богодухівського повіту /нині Краснокутський район/ на Харківщині.
Тяжким і безрадісним було дитинство майбутнього кобзаря. На третьому році життя Іван позбувся лівого ока. пізніше — пошкодив праве. Залишився слабозо-рим. У дев'ять років став сиротою.
Іван часто бував на базарах та ярмарках і захоплено слухав спів та гру кобзарів. Зони заполонили його душу, і юнак твердо вирішив стати кобзарем. Спочатку навчав^ ся у кобзаря Бідила, пізніше потрапив у «науку» до одного з найвідоміших народних Співців Харківщини — Га-щенка.
Кучугура-Кучеренко порівняно швидко опанував кобзарське мистецтво, набагато перевершивши своїх вчителів. Він мандрував містами і селами України, несучи трудовому народу чарівні українські народні думи та пісні.
Уже в перші роки кобзарювання Кучугура-Кучеренко зазнав погроз та переслідувань місцевої адміністрації і поліції. Особливо йому було непереливки під час революції 1905-1907 років. За виконання революційних ПІ-/ сень його не раз заарештовували і саджали до в'язниці. ТаГ незважаючи _на _тяжкі життєві умови, поневіряння, кобзарке падав духом і про-_ довжував свою дія/іьнйлгь^ І^бІл^Ью'^'ред для нього була щира любов/ п<^ вага людей, якг зачаровано сіїтухали натхненні пісні.
ганізував великий знавець і шанувальник кобзарського мистецтва, незрівняний майстер гри на кобзі Гнат Хотке-вич.
У ВІДОМІЙ праці «Спогади про мої зустрічі з сліпцями» Хоткевич докладно змальовує виступ на з'їзді Івана Кучугури-Кучеренка, який співав думу «Про Хмельницького та Барабаша».
А коли в Києві було організовано Музично-драматичну школу М. Лисенка, кобзаря запросили викладати клас бандури. У Києві Кучугура-Кучеренко часто виступав з концертами. Міська преса схвалювала його виконавську майстерність. Гнат Хоткевич писав, що кобзар «на рідкість здібна дюдина», він називає наррдного співця «знаменитим кобзарем», «корифеєм кобзарства».
Популярність Кучугури-Кучеренка ширилася з кожним днем. Він успішно виступав у Харкові, Києві, Одесі, Катеринославі, Полтаві, Ростові, Москві, Петербурзі, Мінську, Варшаві та інших містах. Співав кобзар і на могилі Шевченка на Чернечій горі.
Видатні діячі української та російської культури, зокрема, професори Д. Явор-ницький І К. Квітка,, видатна поетеса Леся Українка, композитор М. Лисенко та багато інших, високо цінували мистецтво Івана Кучугури-Кучеренка.
У житті кобзаря особливо велику роль відіграв Дмитро Яворницький, який, крім постійної моральної підтримки,, дбав і про матеріальну допомогу співцеві.
Репертуар кобзаря складали народні думи — «Буря на Чорному морі», «Плач невільників» та інші; українські пісні — «Гей, гук, мати, гукі», «У ЦарградІ на риночку».
но-історичному товаристві та засіданнях Російського географічного товариства. У-країнські народні думи та пісні були такими ж близькими й дорогими серцю ро-сіан, як і українців. З Петербурга він поїхав до Москви. Сюди його запросило товариство «Кобзар» для участі в етнографічному концерті.
... Прийшла Велика Жовтнева соціалістична революція. З нею — і нові пісні. Народні кобзарі з перших днів Радянської влади підпорядкували свою мистецьку діяльність служінню новим високим ідеалам. І Кучугура-Кучеренко, не відкидаючи свого старого репертуару, також почав виконувати народжені новою епохою пісні. Кобзар натхненно оспівував самовіддану героїчну боротьбу радянських людей проти численних внутрішніх і зовнішніх ворогів, що чорними хмарами, наче хижі круки, налітали на рідні землі, славив працю трудящих, які вперше в світовій і^торіТ будували нове соціалістичне суспільство.
Іван Кучугура-кучеренко брав активну участь у громадському житті рідного села і району. Він, за спогадами сучасників, користувався великим авторитетом серед місцевого населення. Про це свідчить бодай такий факт. 20 червня 1921 року в сусідньому селі Богодухові, де кобзар часто виступав, місцеві органи Радянської влади організували вечір, присвячений 25-річчю його творчої діяльності. До урочистого відзначення цієї дати було видано брошуру «Народний співець І. Кучугура-Кучеренко».
За великі заслуги в розвитку і популяризації пісенної творчості видатному кобзареві у 1925 році було присвоєно почесне звання народного артиста УРСР.
Нещодавно громадськість республіки відзначила 100-річчя від дня народження І. Кучугури-Кучеренка. У Харкові І Мурафі /на батьківщині
_ ^ ФАБРИКА В КРЕМБНЩ
Потужна фабрика,^а випускатиме різгношнітний ватин, запращовгуїа в містПСременць^Продукція нового підприємства використуватиметься для утеплення одягу, а також знайде широке застосування у взуттєвій та мебльовій промисловості.
На фабриці всі виробничі процеси механізовано і автоматизовано.
ІНСТИТУТ ЗНАХОДИТЬ ТАЛАНТИ
В Тернопільському педагогічному інституті імені Ярослава Галана створено факультет майбутнього вчителя. Його слухачами стали учні старших класів, а також робітнича молодь.
ЗНИКАЮТЬ «ЧОРНІ ОСТРОВИ»
«Чорні Острови» — перезволожені малопродуктивні поля — зникають з карти Тернопільщини. Нинішньої осені меліоратори області передали сільським трударям стотисячний з початку осушення гектар землі. Колгоспники Тере-бовлянського району, де з цього приводу відбулося торжество, піднесли механізаторам запашний коровай, випечений із зерна, зібраного на оновленому полі.
Родючішими стали землі області після того, як до них доклали свою працю і знання спеціалісти. Наприклад, в Чортківському і Бережанському районах після осушення перезволожених площ врожайність озимої пшениці зросла в півтора-два рази і становить 40-45 центнерів з гектара.
«Ой, пущу Я кониченька в са- співця/ відбулися ювілейні ду», «Ой, піду я лугом>>, «Та вечори, великі концерти. Гоне жур мене, моя матиТ^ й ло^^^дзвеиіли золоті стру-сам журюся»7^іторй зелвг^и кобз.
нікщ»», а також ПІСНІ на вірші Тараіва Шевченка «Думи; мої, тіумймОТ..^»/«Зоре моя вечірняя» — майже 500 тво^ оів.
--^г Федір/ШРпз; кандидат філолдгінних ук, заступник голови художньої ради бандуристів приїМузичному товаристві УРСР.
ТЕРНОПІЛЬ. Раніше тут була околиця, а нині розкинувся житловий масив «Сонячний». До послуг його мешканців — магазини, ательє, будинки побуту, перукарні, поліклініки, лікарні, кінотеатри. Все розташовано компактно й зручно. На передньому плані — пам'ятник ге-роям-льотчикам^ які визволили м. Тернопіль від німецько-фашистських загарбників.
СВЯТО ДІТВОРИ
Сотні хлопчиків і дівчаток Тернополя прийшли на відкриття обласного театру ляльок. Його творчий колектив показав Юним глядачам свою першу роботу — драматичну поему Юрія Елисеєва «Сембо». Це хвилююча розповідь про добро і зло. Театр ляльок підготував також виставу за казкою Ганса АндерсеНа «Русалочка».
ПІСЛЯ РОБОТИ— В САНАТОРІЙ За рекомендацією профспілкової організації Тернопіль-ськогб бавовняного комбінату на кошти підгфиємства побудовано санаторій-профілакторій. Одночасно без відриву від виробництва тут зміцнюють своє здоров'я сто п'ятдесят робітющь^о послух відпочиваючих ^ їдальня з дієтичним залом, різноманітні фізіагерапевтичні процедури, кабінети функціонаШїНої діщ"ностики і лікувальної фізкуль-■ тури.^^.:-^^-"';^ - ■
За 24 да:^ше6ування в_санатррії-п2^ілактор робгайщя сплачує не^ІЗишше в^ пройентів^оєї і^сячноі зарплати. Основну частину витрат на утримання оздоровчого комплексу взяв на себе комбінат.
/РАТАУ/.^