СТОРІНКА 10
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
Понеділок, 4 травня 1981 р.^
ПЕТРО КРАВЧУК
П'ЯТИЙ КОНТИНЕНТ
(Австралійські ескізи)
(Продовження)
Він одночасно є видатним громадсько-політичним діячем — членом ЦК Соціалістичної партії Австралії.
Хто такий Джуда Леон Ватен? Народився у єврейській сім'ї на Укра-ні — в місті Одесі 1911 року. Отже, йому цього року сповняється 70 років. В 1914 році батьки емігрували до Австралії — поселилися в ї'і західній частині — в Мидлен Джонкшон побіля Перт. Там він здобув свою початкову освіту. Потім поступив до учительського коледжу у Мельбурні. Деякий час учителював, працював службовцем, виконував інші дрібні роботи.
Джуда Ватен згадує, що сім'я жила в робітничому містечку — в залізничному центрі, в якому мала свої великі політичні впливи Австралійська лейбористська партія. Саме тоді Австралія було тереном великої битви по питанню конскрипції. Люди проголосували прОти. Тим вони заявились і проти імперіалістичної війни.
Коли йому було 10 років, то батько взяв його на перший політичний мітинг, який був скликаний в справі збирання допомоги жертвам великої посухи на Поволжі і Україні. Його батьки цікавились усім тим, шо відбувалось під час революції і громадянської війни на Україні, звідки вони виїхали, де залишились ще їх племінники.
Джуда Ватен згадує, шо Велика Жовтнева соціалістична революція в Росії зробила на нього велике враження і він, маючи 16 років, вступив в ряди Комуністичної партії Австралії. Було це в 1927 році. Він непохитно залишився на комуністичних позиціях дотепер.
Вперше виступив з художніми нарисами в комуністичній пресі в 1930 році. Також писав статті до єврейської прогресивної преси в Австралії і Англії. Писав по-англійсі>ки, бо по-єврейськи не вміє, хоч трохи розуміє мову їдіш. Того ж року написав свої перші твори — иНипдег» («Голод»). То були нариси про долю безробітних під час економічної кризи. Вони друкувались окремими розділами в пресі — ніколи не видавались окремою книжкою.
Паралельно з журналістичною діяльністю займався художньою літературою. Фактично він був першим письменником, що писав про австралійських поселенців не англосакського походження, але про іммігрантів з європейських країн.
До свого 70-річчя Джуда Ватен прийшов з новим дорібком ^ з романом «Картинки революційного життя», який незадовго має вийти в світ.
Мене щкавить стан сучасної австралійської літератури.
Джуда Ватен розповідає: — — Реалізм був головною рисою австралійської літератури вже на початку XX століття. Це ми спостерігаємо у творах Генрі Ласона і Джозефа Форфіі Ця демократична література вже у своїй початковій стадії вирощувала ідеї робітничого
руху. У творах Ласона і Форфа позитивними персонажами є робітники.
Треба завважити, що Генрі Ласон був членом Австралійської соціалістичної ліги і редактором газети «7/7Є Аизігаїіап }А/огкеп>. Письменники Бернард О'ДовД і Віктор Делей друкувались -у соціалістичній пресі. Прайс Веранг редагував иАизігаІіап VVо^ктап», перше профспілкове періодичне видання в країні. Відома австралійська поетеса Мері Гилмор тісно була зв'язана з робітничим і соціалістичним рухами, виступала на сторінках робітничої і профспілкової преси в 1930-х роках. В 1952 році вона виступила на сторінках комуністичної газети иТгіЬипе». Цілих десять років була активним співробітником газети — аж до своєї смерті в 1962 році. Померла на 97 році життя. Видатна письменниця Кетрин Сузен Причард була одним основоположників Комуністичної
молодих австралійських письменників. Хоч він сам символіст, але в його творчості є елементи соціального реалізму, які проявляються у безпощадній критиці життя і побуту дрібнобуржуазної верстви населення. Більшість послідовників Петри-ка Вайта також критично відносяться у своїй творчості до сучасного соціального ладу країни. В тих роках, такі письменники, як Алан Маршал, Джан Моррісон, Димфна Ку-сек, Доналд Стюарт, Джуда Ватен продовжували писати реалістично-демократичні твори.
Джуда Ватен підкреслює, що в цьому періоді (1960-1970 рр.) в австралійську літературу прийшло чимало письменниць, які швидко стали видатними літераторами: Елиза-бет Гарровер, Тіа Естлей, Крістіна Стед. У тому ж періоді помітно ' оживилась австралійська драматургія, в якій гостро критикується бур-
Мельбурн. Розмова з письменником Джудою Ватеном.
партії Австралії.
Між двома світовими війнами такі видатні австралійські письменники, як Луїс Ессон, Форнлей Моріс, Майлс Френклін, Димфна Кусек, Джеймс Девеней, Френк Дейвісон рішучо заявили свою піддержку прогресивним і демократичним питанням дня.
У 1956 році видатний літературознавець і критик, Том Інгліс Мур, публікуючи статтю у літературному журналі «\/о/се», назвав Кетрин Сузен Причард, Венса Палмера, Френка Дейвісона, Алана Маршала, Гевена Кессея, Джана Моррісона, Дала Стівенса, Френка Гарді, Еріка Ламберта, Джана Меніфолда, Джана Томпсона, Мюра Голборна і Джудіт Райт «провідними представниками демократичних австралійських традицій в їх сучасному вигляді». (До них він зараховував і Джуду Ватена). Далі Джуда Ватіен говорив: — У 1960-х роках_в австралійській літературі відбуішся зміни. Нова генерація письменників, на яку маз сильний вплив Петрик Байт, відійшла від стилю Ласона-Причард-ТІалмера. Петрик Вайт, єдиний австралійський письменник, який удостоївся Нобелівської премії, до нинішніх днів впливає на творчість
жуазний лад. Найпопулярніщий драматург Дейвид Вильямсон говорив про свої п'єси, що в них висмі-ваються проблеми буржуазного достатку і міщанської терпимості в Австралії.
За останніх 20 років в австралійську літературу прийшло ряд пись-менників-аборигенів, після того як в 1967 році аборигени вперше були офіційно зараховані під час перепису і конституційно визнані громадянами Австралії. До тих, які найбільш відзначились уже, слід зарахувати Кет Вокер, Джека Дейвіса, Коліна Джансона^ Ревин Глиберт. Це переважно поети. Прозаїк Колін Джан-сон здобув широке визнання за свої два романи — «1/У/7сУ СаІІаІІіпд» і «іолд і/ие Запдау^агга». В романах письменник розповідає про долю аборигенських юнаків, які опинилися в австралійських, містах..
/Йкі існують письменниііькі оргаг Нїзації в Австралії? :
— Під цнз пору в країні є три літературні об 'єднання: Асоціація ав^ торів (письменницька профспілка). Товариство австралійських письменників і Австралійський пен-клуб. Виходить квартальник «Автор».
Кожен письменник, якого твори знаходяться в громадських бібліог
теках, не Менше як в 5^ щорічно одержує, відповідно до числа книжок, гонорар, який виплачується йому з федерального бюджету.
Найбільшою проблемою для австралійських письменників є видання своїх творів. Дуже тяжко австралійському письменникові тепер пробитися на книжковий ринок. Місцеві видавництва через зростаючу інфляцію опинилися в скрутному фінансовому становищі і побоюються видавати австралійських письменників — вони ганяються за американськими бестселерами і сенсаційними дешевими детективами.
Мене цікавить австралійський театр.
— Останніми роками в Австралії зростає заінтересування до театрів, коли вони ставлять п'єси місцевих драматургів. Театральне життя концентрується особливо у великих містах, таких як Сидні, Мельбурн, Аделаїда. У них є по два-три театри. В країні є чимало видатних оперних і театральних артистів. Однак треба визнати, що в країні нема видатних композиторів, не створено великої музики і оперних вистав на австралійську тематику.
Як відомо, кінематографія тісно пов'язана з літературою, бо ж переважно письменники пишуть сценарії для фільмів. Ставлю Джуді Ватену запитання: Як мається справа з австралійською кінематографією?
— Австралія була одною з перших країн, де були випродуковані художні фільми. В 1920-х роках було випущено на екрани 155 повнометражних беззвучних фільмів. Але до 1930 року їх число зменшилось до 55 картин. В подальших роках фільмова промисловість країни майже була повністю розчавлена американськими фільмовими ділками.
Австралійське кіновиробництво ожило, коли лейбористський уряд, очолений прем'єром Вітлемом, вперше в історії країни, дав їй фінансову піддержку, з того часу понад 150 художніх фільмів вийшли на екрани, серед яких 50 можна вважати реалістичними картинами, як це твердить фільмовий критик иМеІЬоигпе НегаМ» Кейт Коннолі. Певне число з них були створені за романами австралійських авторів. В кількох серйозних фільмах виступають або-ригенські персонажі. Були випущені надзвичайно цікаві дитячі фільми, такі як Воу», головним геро-
єм якого є аборигенськИй юнак.
Незважаючи на певне успішне оживлення австралійської кінематографії, Гі майбутнє неясне, бо дуже посилилась конкуренція з боку гол-ливудської продукції V великого американського бізнесу. Австралійські виробники фільмів 1 культурні діячі посилюють каМпанііо, щоб зупинити чергове знищений їхньої фільмової гіромисловості. — —
Мене цікавить, чи відвідував Джуда Ватен Радянський Союз, свою рідну Одесу? _ <
— Декілька разів я побував у Радянському Союзі -г- в складі письменницької делегації і з СВОСЮ :ДрУ-