Понеділок, 14 вересня 1981 р.
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКА 9
До ЯО-річчя перебування українців у Канаді
ЗУСТРІЧ З гаОНЕРАМИ
Василь Мойсюк з Венкувера
Шістдесят один рік тому у Вінніпегу відбулися Загальні збори Українського Робітничому Дому. Це по суті був перший крайовий з'їзд нинішнього Товариства Об'єднаних Українських Канадців. Правда, тоді ще не було централізованої культурно-освітньої організації, вона лише була у процесі свого формування. До Українського Робітничого Дому у Вінніпегу приєднувались поодинокі члени з усієї Канади, а також афілію-валися цілі місцеві товариства, які мали прогресивний характер. Лише після того організацію перейменовано на Стоваришення Український Робітничий Дім, потім Това-ристю Український Робітничо-Фармерський Дім, а тепер — Товариство Об'єднаних Українських Канадців.
Серед делегатів на цьому зібранні, що відбувалося від 16 до 20 січня 1920 року, був Василь Мойсюк з Ферні.
І ось ми, я і Михайло Кади-ляк, сидимо в квартирі Василя Мойсюка у Венкувері і зга-
дуємо часи, коли він, будучи молодшим і здоровішим, брав активну участь в українському прогресивному русі. Йому зараз 92-й рік.
Він народився (за юліанським календаром) 6 листопада 1889 року в селі Дубівці на Буковині. Хоч в батька було багато землі, але він мусив прогодувати 10 дітей зведенюків, ._бо від першої жінки залишилось четверо, а від другої народилось — шестеро. Батько був радикальних поглядів — зводив боротьбу проти попа і релігійного мракобісся. Василь був найстаршою дитиною — від першої жінки. Бать.ко посилав його до школи в Чернівцях, де він після народної ходив один рік до гімназії.
В 1913 році виїхав до Канади. Зупинився, як він каже, в «буковинському селі», містечку Кенмор в Алберті, де ьже було декільканадцять односельців з Дубівців, які приїхали в 1911 і 1912 роках.
До них загощав буковинець Тимофій Корейчук, організатор Української Соціал-Демократичної Партії. Вони вже передплачували газету «Робочий Народ».
Тут з допомогою свого односельця Іван Нявчука він одержав роботу при прокладенні труб до нової копальні вугілля.
Зразу після приїзду до Кенмор став членом Української Соціал-Демократичної партії і передплатником «Робочого Народу».
У 1914 році виїхав до праці на фарму в Довер Лейк, Алберта, де пробув довший час. Він, говорить, що своїми ногами за два роки сходив цілу Алберту.
Згодом став до праці при будові залізниці, яка про-кладалсь з Едмонтону до Сейнт Пал через Пакан. Там же працював і Матвій Шатульський.
Василь Мойсюк згадує і свою соціалістичну діяльність на фармах — місце-
вості Шипинці-Лужани. Там в стодолі Миколи Кирилюка, відбувалися мітинги УСДП, на яких промовляв Тимофій Корейчук. В тій же сгодолі відзначували концертом пам'ять Тараса Шевченка. Співали, як він каже, «одним голосом».
В 1916 році працював на жнивах біля Вейборн. Це був воєнний час і потрібно було реєструватися «австрі-якам» у поліції. Того ж року прибув до Ферні в Британській Колумбії. Пробув в місцевості аж до 1930 року. 1 саме з цієї місцевості був післаний делегатом на Перший з'їзд Стоваришення Український Робітничий Дім у Вінніпегу в січні 1920 року.
В 1930 році переїхав до Гефорд в Саскечевані і разом з Іваном Онищенком мав склад будівельних матеріалів. Після того почалась його мандрівка по різних містах Саскечевану: від Гефорда до Вайстона, Ванди, Саска-туну... Ця мандрівка забрала понад ЗО років.
Не всюди були відділи-"українських прогресивних організацій і тому він не міг брати у НИХ'участі. Але постійно переаплачував «Українські Робітничі Вісті», «Народну Газету», «Українське Слово», тепер читає «Життя .і Слово».
Зараз Василь Мойсюк живе з сім'єю у Венкувері, але через свій вік і здоров'я не може брати участі у діяльності українських прогресивних організацій, проте цікавиться всім, що робиться, уважно прочитує газету «Життя і Слово».
Хоч йому уже 92-й рік, він має добру пам'ять, пригадує навіть деталі з першого з'їзду Стоваришення Український Робітничий Дім — хто промовляв, хто секретарював, які були прийняті постанови про розвиток організації, яка тоді тільки почала своє існування.
На бенкеті, що відбувся того ж дня в Українському Робітничому Домі у Венкувері, він був, серед інших, відмічений, як один з перших піонерів українського робітничого руху в Канаді, як один з перших українських поселениів, шо -прибули в першій хвилі еміграції.
Петро КРАВЧУК.
Санітарна служба міста
Як вона працює в столиці України? її контрольні функції, права і обов'язки? Результативність роботи по додержанню чистоти в місті, охороні оточуючого середовища, протиепідеміологічна діяльність. Про це — розповідь Головного санітарного лікаря Києва Юрія Мухи.
— Природа щедро одарила наше місто: Дніпро, озера, мальовничий ландшафт. На європейському континенті не багато налічиш таких населених пунктів; де б на кожного жителя гірипадало близько 190 квадратних метрів насаджень. Загальна територія Києва — 78 тисяч гектарів. 53 тисячі з них зайнято парками, скверами, садами і лісами. Американський художник Рркуелл кент, побувавши в Києві, висловився так: «Я об'їздиЬ багато країн світу, бачив багато парків у містах і але місто в парку я
бачу вперще».
Кияни люблять своє місто,
кожен з них— від школяра до пенсіонера постійно дбає про чистоту і охайність на вулицях, площах, у дво-рах. Весною і восени в столиці відбуваьбться міеові місяч^ ники по наведенню порядку, озелененню, в них беруть участь тисячі людей. Міська Рада народних депутатів розробила перспективний план юзелененняміста, поліпшення
його санітарного стану. Вкгпо ченов нього і заходи по охороні природи.
Про санітарний стан Києва дбає багато державних та громадських організацій. Серед них і наша — санітарно-епідеміологічна служба. Це державна система контролю за станом екології в місті. Наші функції — здійснення санітарного нагляду за виконанням установами і громадянами радянських законів про охорону природи, контроль за умовами праці людей на виробництві, пред'явлення санітарних вимог до підприємств громадського харчування, епідеміологічний нагляд.
Права надані нам великі.
Санітарна служба міста може припинити роботу підприємства чи його окремого виробничого підрозділу, котрі забруднюють оточуюче повітря чи воду шкідливими домішками виробництва, де не Єтврг)ено хороших побутових умов для працюючих або гкфушуються санітарні вимоги у місцях харчування людей. Ми маємо повноваження фкладатН; штрафи на- керівг ників підпр)иємств і організацій, які порутнують санітарні норми. Наші санкції категот рйчні; їх можна оскаржити лише перед заступником міністра охорони здоров'я респуб^ лікиі який є головним санітарним лікарем України.
Скажу, що адміністративні заходи впливу на винуватців антисанітарії доводиться застосовувати рідко. Бо ж про чистоту у місті піклуються усі. Санітарна служба лише контролює дії різних організацій і громадян. Приміром, у Києві багато зроблено по очищенню повітря. У останнє п'ятиріччя за межі міста виведено 26 промислових підприємств, які були джерелом забруднення оточуючого офедовища. Транзитний автотранспорт виводиться на околичні шляхи. За містом йде: будівництво великої- окружної дороги. Намічено також спорудження південного моста через Дніпро, і тоді ще більше транспорту обминатиме Київ.
Забудови нових житлових масивів проектуються подалі від промислових зон, близько - зелених масивів Дніпра. Комфортабельними стали житлові мікрорайони Русанівка, Березняки, Оболонь, Виноградар, Теремки та інші; До речі, проект жедноґО будинку, місце його спорудження не може бути ізатвердженим без погодження з санітарною служ-бок) міста; З нашої ініціативи розпочато проектування нової серії комфортабельного житла із зас^'осуванням шумозахисних конструкцій. Перший такий будинок вже споруджено на вулиці Саксаганського у центрі міста. Розроблено
карту шуму Києва, вона ретельно контролюється нашою службою. У районах з підвищеним шумом забороняється будівництво житла, об'єктів відпочинку, дитячих установ.
Для сучасного міста важливе значення мають воіїні ресурси. У Києві вони достатні . Місто забезпечується водою з Дніпра, його притоки Десни, підземних джерел. Щодоби наше місто з більш як дво-мільйонним населенням споживає 1 мільйон 300 тисяч кубометрів питної води, в середньому Гі на кожного мешканця припадає 390 літрів для пиття і господарських потреб. Наше завдання .— контролювати чистоту пит^ них джерел. Зараз повністю) усунуто забруднення Дніпра промисловими і канвлізацій-ними стоками. Дніпро чистий. І все ж ми раз на- три дні беремо аналіз води на водогінних станціях, контролюємо Гї якість. Щотижня перевіря- ; ємо воду. Яку споживають ■ городяни з артезіанських свердловин. Порушення санітарних норм тут не пам' ятаю.
Кожний свій робочий день я починаю з огляду інформації П0О стан інфекшйнОЇ захворюваності в місті. Це важлива ділянка нашої роботи. Додержання санітарних' норм населенням Києва нас радує. Уже давно немає спа^ лахів якихось інфекцій. Правда,
іноді ще реєструються шяун-ково-кишкові захворювання, жовтянниця. А про грізні тифозні та інші хвороби ми вже й забули.
Контроль у нас жорсткий. Часто і ретельно перевіряємо санітарний стан підприємств харчування на заводах і фабриках, у школах. Не лишаємо поза увагою міські кафе і ресторани, контролюємо чистоту і охайність їх працівників, якість продуктів. Кухар чи кондитер не влаштовується на роботу по спеціальності без нашого огляду і дозволу.
Санітарна служба столиці України має хорошу виробничу базуі лабораторії, сучасні аналітичні прилади. Близько п'ятисот кваліфікованих спеціалістів — лікарів-гігієністів, • епідеміологів — дбають про . Те, щоб Київ щодня був чистим, впорядкованим, а кияни — здоровими, менше хворіли.
- Розмову вів Микола УШУЛЬНИЙ.
На ХХІІОлііущшських іграх
у- Москві брало участь 93 спортсмени Укр^нєької РСР, які в.-.особистих і командних змаганнях завоібвали 75^ призових медалейг^-г- 38 золотих; 19 срібних і 18 -бронзових і тим самим зробивши вагомий внесок у перемогу збірної команди Радянського Союзу.