Понеділок, 21 вересня 198Гр.
«життяіслс
АРНОЛЬД ШЛЕПАКОВ
Українська еміграція до Канади
причини й умови
Підприємці жорстоко визискували робітників, прирікаючи їх на злиденне існування. Надзвичайно довгий робочий день, який дорівнював подекуди 16 годинам, відсутність охорони праці, постійна загроза бути викинутим на вулицю, мізерна заробітна платня — ось що визначало становище трударя в місті. Отже, коли сюди потрапляв вкрай розорений селянин, його чекала така ж безвідрадна доля.
Ця характеристика становища трудящих Закарпаття на зламі двох віків буде неповною, якщо не згадати про політику національних утисків, послідовно здійснювану угорськими правлячими колами кількох віків. Вона знаходила свій вияв і в політичному безправ'ї мас, і в переслідуванні української культури.
Зазначимо, наприклад, що виборче право охоплювало лише 6 відсотків населення. Воно надавалось найбільш забезпеченим верствам населення, переважно угорцям. Розвиток української національної культури свідомо гальмувався законодавчо встановленими обмеженнями. Так, законами 1879 і 1883 років було заборонено вживати українську мову в адміністративних установах та школах, а в 1907 році українцям заборонено навіть розмовляти рідною мовою. Протягом 1874-1907 років на Закарпатті ліквідовано 571 українську школу, скорочувалась і кількість, двомовних шкіл (у 1914 році їх залишилось тільки 34)*4/.
Зубожіння трудящого населення, насамперед селянства, зу\говлене всією системою соціального і національного гиоб-лення, що існувало на національних околицях Австро-Угорщини, а також своєрідними, специфічними рисами цієї системи, притаманними Закарпаттю, підготувало сприятливий грунт для діяльності численної агент\ри інст-земних промислових і транспортних компаній, котрі з'явились тут наприкінці 70-х років минулою століття. Толі ж зафіксовані перші спалахи «еміграційної гарячки», хоча справді масовою вона стала лещо пізніше.
Протягом 1899-1913 років еміграція становила значну для Закарпаття цифру, перевищуючи, як правило, 5 тисяч чоловік на рік (виняток становлять лише 1908 рік, коли різке скорочення кількості емігруючих пояснюється, мабуть, поширенням звісток про кризу, що почалася в Канаді 1907 року, та період першої світової війни, коли еміграція відчутно зменшилась не тільки через те, що воєнні дії практично робили неможливим виїзд за кордон, а й тому, що урядові кола вжили заходів у цьому напрямку). Про інтенсивність виїзду свідчить хоча б той факт, що еміграція з Ужанського комітату перевищувала навіть натуральний приріст*5/, і це призводило до справжнього вилюднення деяких районів Закарпаття.
Час від часу місцеві органи влади, стурбовані цим, а головне тим, що в ряді районів бракувало робочої сили, надсилали тривожні реляції урядові. З роками такі сигнали ставали дедалі частішими.
Вже 1892 року, наприклад, наджупан Ужанської жупи повідомляв угорського прем'єра, що еміграція сільського населення настільки зросла, незважаючи на всілякі обмеження, що в деяких округах жупи ледве можна забезпечити робочою силою польові роботи*6/.
На те ж явиіце звернув увагу у своєму листі до прем'єра у 1901 році греко-католицький єпископ: «Бажання емігрувати стало епідемією. Населення сотнями залишає свої села, продаючи за безцінь свої хатини, свої малі земедьні_ ділянки, рухоме майно, щоб зібрати потрібні кошти на дорогу для себе і сім'ї»*7/.
1905 року наджупан Ужанської жупи знову писав, що внаслідок еміграції бракує робочої сили в маєтках, наймитів, слуг, жінок-прислужниць*8/. Подібно до нього 1910 року газета «Наука» скаржилась, що у «малий час хлопа зіа робітника не мож буде достати»*9/.
Оскільки еміграція з Угорщини й особливо із Закарпаття набула з перших же років загрозливих масштабів, в урядових колах і в місцевій адміністрації відбулось досить жваве обговорення причин цього явища_і Можливих іиляхів його припинення або скорочення. Вже в 1882 році міні_етр бну-трішніх справ Угорщини видав розгіоряджецня всебічно з'ясувати на місцях передумови виникнення е;міграційного руху, залежність його від врожаїв* 10/.
У своїх повідомленнях урядові місдеві-власті найчастішй_ пояснювали еміграцію другорядними причинами — зубог жінням внаслідок пияцтва, лихварства та агітації агентів.
(продовження).
Коли ж дехто з них і називав те основне, що призводило до еміграції, — зубожіння селянства через безземелля і малоземелля та інші прояви утиску, — уряд все одно не вживав реальних кроків для поліпшення становища мас. Навіть проекти, що іноді висувались на місцях (надання тимчасової праці найбіднішим верствам, організація фомадських робіт, парцеляція земель шляхом їх викупу державою тощо), не зустрічали у нього співчуття: адже й такі обмежені реформи суперечили інтересам правлячої верхівки.
І тому уряд діяв, головним чином, шляхом введення різних законів, що регулювали процес еміграції. Заборонялись емігрувати військовообовя'язаним, що підлягали призову, підсудним, малолітнім, батькам, що залишали дітей без догляду, тим, хто не мав належної суми готівкою, а також законтрактованим робітникам* 11/.
В офіційних документах причини еміграції пояснювалися головним чином діяльністю агентів іноземних транспортних компаній, а не обезземеленням, нестатками, національними утисками, як було насправді. Агітація агентів мала, звичайно, певне стимулююче значення. Як і скрізь, агенти вдавалися до підступів. Користуючись неписьменністю, необізнаністю селян з правилами виїзду, агенти на кожному кроці обдурювали людей, виманювали у них гроші* 12/.
Певне уявлення про методи, шо їх широко застосовували агенти на Закарпатті, дає повідомлення, вмішене 1910 року в газеті «Наука». .Лгенти, йдеться в ньому, мають розгалужену систему зв'язку серед кондукторів та інших службовців на транспорті, у поліції і жандармерії, з якими діляться прибутками. Для проведення поборів агенти, часом самі перевдягалися урядовцячні, лікарями. «Брали за шифкарту сколько хотели, брали особо за австрійського орла, за место на парохолс, за землю в Америце, за американського цесаря, за фа^тьшиве огледане лекарске; но на том еше не кончилось. На самом останку заявляли «урядово», что в хлопском убранню до Америки слати «не вольно»*13/. В обібраного цими здирниками селянина подекуди зовсім не залишалося грошей на виїзд.
Офіційні джерела, спогади сучасників зберігають чимало свідчень і про організовану агентами таємну еміграцію. Оскільки на території Угорщини, і зокрема Закарпаття, обмеження були більш суворими, ніж у Галичині, еміграційний потік частково скеровувався таємними агентами через Лавочне-Стрий-Турку*14/. В ряді випадків агентів притягали до відповідальності, але найбільше страждали від переслідувань за «нелегальну» еміфацію самі селяни: тільки протягом 1913 року було засуджено в Ужанському комітаті 984 чоловіки, Мармароському — 797, Березькому — 502, Угочанському — 115 чоловік* 15/.
На підставі статистичних даних, зібраних у Мукачівському єпископаті, можна зробити такі висновки щодо складу емігруючих із Закарпаття. По-перше, основна їх маса — малоземельні і безземельні селяни. Наймити і поденники становили 60.6 відсотка, сільські хазяї (власники земельних наділів) — 20.5 відсотка* 16/. Одним із показників майнового стану цих людей є те, що суми, з якими вони виїздили до Америки, були вкрай незначними: після дорожних витрат гаманці селян фактично порожніли. Так, 1900 року загальна сума, з якою виїжджали емігранти, становила 1,449,110 крон, з них під час дороги було витрачено 824,890 крон, а в момент прибуття до Америки залишилось лише 624,220 крон* 17/, що становило в середньому по сто крон на душу.
По-друге, за кордон виїздила найбільш працездатна частина неселення. За даними єпископату 1907 року серед емігруючих близько 70 відсотків становили чоловіки віком від 20 до 39 років*18/. Процес вилюднення набрав у краї подекуди катастрофічного характеру Й болісно відбивався на багатьох сторонам життя закарпатського села. Відсутність внаслідок еміграції у багатьох сім'ях основрго годувальника призводила до їх дальшого зубожіння.
Таким чином, на Закарпатті, як і скрізь на українських землях, еміграцій торкнулася насамперед широких верств бідного селянства І стала справді масовим явищем, котре потягло за собою безліч згубних еконс)МІчних та мораль-них наслідків. ____^ ^': ^^^^
*1/ в. І. Ілько. з історії обезземелення селян Закарпаття в другій половині ХІХ століття. «Наукові записки Ужгородського Державного Університету», т. XXIX, Ужгород, 1957; стор.;82. ;
*2/ В. І. Неточаєв. Закарпаття наперелодн 1914). «Наукові записки Ужгородськогс т. XXIX, стор. 107.
*3/ Там же, стор. 109.
Там же, стор. 114.
*5/ «Науковийзбірник т^ «Просвіта», річи
*6/ Державний архів Закарпатської області од. зб. 66, арк. 1.
*7/ДАЗО, ф. 151. оп. 2, од. зб. 17. арк. І. *8/ Там же, ф. 4, оп. 1, од. зб. 505. арк. 7. *9/ Газ. «Наука» від 14 квітня 1910 р.
• 10/ ДАЗО. ф. 4. оп. 1. од. зб. 66. арк. 5.
*П/ «Науковий збірник т-ва «Просвіта», річі
*12/ Поряд з цим поширеним яоиінем було і за повідомленням газети «Наука», чиї лення паспорта до Америки часто-гу( (газ. «Наука» від 11 серпня 1910 р.).
*13/ Там же, З листопада 1910 р.
*14/ДАЗО. ф. 262, оп. І.о.і. зб. 3276, арк. 27,
*15/ «Науковий збірник т-ва «Прснпіта», річі
*16/ДАЗО. ф. 151, оп. 17. ол. зб. .^^47. арк. 1-
*17/ Там же.
* 18/Там же.
4. ВИЇЗД УКРАЇНЦІВ ІЗ ЦА
На Україні, яка вхоли.іа до скл наприкінці ХІХ та-на. поча і ку XX землевласників-помішиків, КЛПЦІВ Ті джувала у своїх руках 16.5 мільйої дорівнювала 1.0925 гектара) землі, 40 відсотків усієї земельної площі, в йона селянських дворів припадало гіршої землі.
Середній, розмір селянського над десятини на двір. На Київщині в ряді у Звенигородському — 3.8 десятини Черкаському — 4.6, в Чигиринське двір*!/. На Україні налічувалось ( дворів з двома, однією і менше дес^ тисяч селян були зовсім беззе.мельні, сільськогосподарського реманенту. ] відробітків за оренду — залишок фес
Загальновідомими були й політик мас, різноманітні прояви націонаї освіти, культури.
За цих умов серед малоземельногс ства чутки про казкові можливост переселенця в Америці, сприймалис інтересом. Можна вважати, шо однії та група українців з Київської губе Сполучених Штатів 1892 року*2/.
Аналіз даних американської статне емігрантів через німецькі порти, а а за кордон приблизно половина ро( чить, що в ній переважали євреї, (колоністи)*3/. Українці серед ци:
згадувалися. '
Слід при цьому зазначити, що в Р емігруючих не лровадилась, а це, зв повідні підрахунки. Все ж є підстави з України в країни Америки була і еміграція українців з території Австр
Хоча еміграційний процес на т входила до складу Росії, мав ті ж о: Буковині, на Закарпатті (нестатки, виїзду, здирство агентів тошо), йог лйсь значно меншими. Чому саме?
Аналізуючи дані про еміграцію з Р ник Л.Баграмов зазначає: «Відносік пркснюєтьєя, по-перше, існуванням гіерещкоджала еміграції ррсійських ністю СйбГру7ш6'іс6лонізувався>>*4/.
безпосередній стримуючий вплив Не
України в країни Америки та взагалі