Сторінка 12
ЖИТТЯ І СЛОВО"
Понеділок, 12 жоптня 1981 р.
25 ДНІВ в СРСР. на У коаіні
НА ВІДЗНАЧЕННЯ СВОГО 80-РІЧЧЯ ПОЖЕРТВУВАЛА $80 НА ДОБРІ ЦІЛІ
Торонто, Онт. Цілого та я ииуіп пробий іш і-*ік\' к) Раїянського С'о-іоп. на \'крани Це Г)\-ла ігже п'ята моя ноі їдка на ^'крани, п Росіікь-к\ Республіку. Поіадку я лробті п еклалі туристської І р\ і1н ТОУК-РЗТ. В ск.іа и групи б\л(> .'^^^ но-іонік. Поїалка Г)\.іа и-жс цікаиа.
Ми тілетілн .< Монтрс-а.и 2.^ липня нсчером. а рамо и\лн иже н Москиі. Т\т ііеребупалн н Н()іи).\и-іарно.му готелі "Космос , якиіі о\і5 .к')\:к)ваітіі .чо ().іі\пііа,.іи .\ннилого рокх'. Ьіа лр\і'иіі леїПз ні.і.іетілн н) Лі>в()на. Т\т гр\п\' т\-рнстіп поділено на меіпні гр\-пи для виї.зду п рі.і-иі обласні центри — Тернопіль, Ровно, Луцьк і Чернівці. Я виїхав а гр\-п(.)Ю до Чернівців.
Л\же цікави.м б\до .моє і'ідвідання Чернівців та .чеяких інших міст і сіл Чернівецької області. По-и\вап у свос.му раііон-!;о.\и- .місті Кіц.мані. Місто розбудувалося. Я не .міг пізнати вулиць, по я- . них ходив у своїх .моло-лих літах. В Кіц.мані зб\-ловано }шву велику лікар-}ію і ряд інших будинків. Проведено газ. На житлових будинках, хатах у-еюди видніють антени телебачення. Як мені говорили, в кожній хаті є тепер телевізор.
Місто далі дозбудову-сться. Будуються нові хати. В Кіцманському районі збудовано нові теплиці, які вже минулої зими давали помідори й іншу прадукцію на базари.
Широке будівництво проводиться в Чернівцях. Місто розрослося. Б\ду-іоться житлові до.ми й інші будинки. Закінчувалася будова нового готелю, холи .Ми перебували в Чернівцях. На вулицях .міста кидалася в очі взірцева чистота.
В Чернівцях за панських часів буловелике бе.з-робіття. Тепер в місті, як взагалі на Україні, в СРСР, немас безробіття. Навпаки, як говори.7и нам люди, з якими Ми зустрічалися, бракує робітників. Робітники, що Приїжджають з навколишніх районів працювати в Чер-^іівцйх, мають безплатний переїзд автобусом.v
Після перебування їв Чернівцях ми .виїхали поїздом до Києва. Ми знайомилися з цим прекрасним містом етолицею. ¥країни> з його новобудовами, історичними місця-
^НI. Іл НІ на коїніері і Кн-іпнніпського ансамб.но 'Жок ", нн^ились в театрі і\і ІЦо|-)са драму "За-ча)">оианиіі вітряк" М. Сте-.іь.маха.
Київ зробив на нае ве-шке враження. Звідси \ні вн.тетіли до Сочі на Чорномч' морі, неребу-ва.ін тут в прекрасному готе.ті "Жемчужипа". Сочі — славне курортне .місто 'Радянського Сокхп'. Ми зхстрічалн тут людеіі .. різних частин СРСР і з тппіх країн. Б\ли т\рн-сти з Ні.мецької Демократичної Республіки і .3 Західної Німеччини, з Греції, Франції і інших країн.
З Сочі відлеті.ш до Во.т-гоград\- (коаипшііі Сталін-град) — місто, яке вкрилося нев.\шр\шою славою героїчної боротьби радянських віііськ в боротьбі проти пі.мецько-фа-шистських загарбникім. Тут з розгромом фапшст-ських військ відкрито птлях до пере.моги над гітлерівською воєнною ма-нтиною. Ми знаїіомили-ся з Волгоградом з глибо-ки.м почуття.м і хвилю-вання.м. Місту присвоєне почесне звашія "Місто-гсрой". Розповідали нам про героїз.м радянських бійців у великій битві з фашистським ворогом! Показували нам місця, де велись вирішальні бої.
Наша туристська група від імені ТОУК і РЗТ поклала великий вінок біля величного монументу героям битви на Волзі на Мамаєвому кургані.
Зробили ми 4-годиину поїздку По Волзі — до Волго-Донського канал\'. На нашому кораблі були туристи з різних країн. Приє.мно було, як українці і словакгі заспівали українські пісні.
З Волгограду наш
марпір\ т новів нас до Ле-нін?'рад\-, куди ми прибули літаком. Перебували Ми іл'т у великому- модерному готелі "Прибалтій-ськиіі". Баїато цікавого побачили ми в цьому красивому веліи<ому місті Ра-дянськс'о Союзу, місті, де відбувалися іст(^ричні події Жовтневої рево, по-ції. Ми відвідали кі"»с й-сер "Аврора", .за етн палом якого ночался нггхрм Зи.мового палацу в Пет-іюграді — початок Жовтневої революції. Знаііо-.мнлися «з історичними .місцями .міста, зроби:ш іюїздку по ріці Неві.
Побували в Ленін-
граді на великому цвинтарі, де поховані ' 600,000 жителів міста, шо загинули в часі 900-денної обло-iii .міста ні.мешжо-фашист-ськн.ми вііїська.ми. Ми глибоко відчували, як дорого .заплатили радянські народи за пере.мог\' над гітлерівським фашиз.мо.м, нк- врятувала світ від фашистського поиеволеппя.
З Ленінграду .ми при-б\ли до Москви, знайо.ми-лися з столицею Радянсь-к'ого Соіоз\'. Побували на історичнії! Красніїі площі, відвідали мавзолей Ленїна, побували в Кремлі і бачили багато іншого цікавого..
В Москві закінчився наш 25-денний тур до Радянського Союзу з відвіданням України. В нашій групі було коло 20 ка-надськонароджених, між ними учителі, студенти. Поїздка була дуже цікава, .ми багато скОристали. Ми побачили великі досягнення радянських людей, УСЮДИ відчували їхнє глибоке прагнення до миру. Мир потрібниїї і на.м, по-трібииіі він усі.м людя.м. І .'.а. .мир на.м треба посліліо-
ВаТИ боротьбу. . .
Іван ЗАВЕРШЕНЮК.
Торонто.
В цьому
ювілеїпюму ропі 90-річчя приїзду українських но-селенців до Канади багато членів і симпатиків ТОУК і РЗТ відзначують свої особисті ювілеї народження, жертвуючи певні суми грошей па організаційні потреби чи на підтримку видавання папюї газети.
ВИСТАВКИ НА ТЕПЛОХОДІ
Вірш-гі.Мн "Вічниіт революціонер" . відкриває
е КСПОЗИЦ іЮ ,ЮВІЛе 11 ної ви-
ставки На борту чорно--морського лайнера, який носить ім'я великого ук-' раїнського письменника. '.
Комфортабельний пасажирський теплохід. "Іван : Франко" добре знають у багатьох гаванах планети^ Десятки тисяч рад^-нських і зарубіжних туристів здійснили на ньому захоплюючі круїзи. \
Екіпаж лайнера підтримує тісні зв'язки із земляками письменника у ко-
трі на запрошення .моряків не раз ходили з Ними В рейси, а чорно.морці, в СВОЮ чергу, були гостями грудоізих колективів Івано-Франківська, Львова; Дрогобича. З допомогою членів Львівської, організації Спілки. письменників України на судні створено літературно-меморі-альнйй музей їваїіа Франка. Тут відкрилась книж-ко.во-ілюстративна виставг ка, присвячена 125фіччю з дня народження Каменяра.
(РАТАУ).
АГАФІЯ ПАНЬКІВ
Довголітня членкиня жіночого відділу ТОУК та відділу РЗТ в Торонто Агафія Паньків, якііі сіювнилось 80 років життя, прилучується до тих, які свої ювілеї відзначують іюжертвами па добрі народні цілі. Вона па від значення 80-річного ювілею від дня свого народ ження жертвує $80, в тому $40 на організаційний фонд ТОУК і $40 на пресовий фонд "Життя і Слова".
Агафія Паньків, з родини Михайла і Юстини Ковалів, народилася 22 липня 1901 року в селі Ку-ровичах Золочівського району на Львівщині. Родина була чисельна, а маєтку не було. Батько заздалегідь подбав, щоб три його дочки і один син виїхали до Америки. Випровадив їх під умовою, щоб вони потім подбали спровадити інших з родини по тоіі бік океану. Агафія була першою з родини Ковалів, яку її Сестри і брат мали спровадити .чо /\.м.е-рн.ки. Але імміграц'я до Д.мерики в той час була стримана. Вони тоді по-' робили заходи, шоб вона .могла виїхати до Канади. Поки робилися ці старання, Агафія одружилася з Теодором Цаньковим. Де було 13 червня 1925 року. Через пару місяців вона сдержала афідавіт на виїзд до Канади. Жаль було розлучатися молодій одру^ке-ній парі> але Ага^ фія пішла па відвагу, знаючи, що розлука не буде довгою.
В місяці жовтні 1925.року Агафія Паньків прибула до Канади, до містеч-
ка Блен Лсіік, Саскече-' ван. Працювала домаїн ньоіо служницею. Своєю нрацек) вона здобула прихильність, в тоспода-рів. Через кілька місяців, у 1926 році, прибув до неї її дорогиіі муж Те-одор.
Прапювали вони \' фар-мерів. В 1928 році воїш к\,'пили собі невеличку ді ляпку землі в околиці Блен Лейк, ноб\'дували хату і почали господарювати. Тут народилася їх дочка Стелла, а пізніїне ще одна дочка приіішла на світ, яку- назвали На-дею. Тут вони поборювали трудноин, які несла на фар.ми екбно.мічна кри.за в 30-их роках. Дітей по-си.іали до школи.
В 1936 році Агафія і Тесі до р дещо продали і ^ свого набутого .майна, а дещо .залиппіли і переселилися .3 діть.ми до Торонто. Тут вони нознаііомилися з іірогресивни.ми українця-:\т, вступили до відділу Іодовирназу, а відтак де відділів ТУРФДім і РЗТ. Агафія почала брати у-часть в діяльності відділу Жіночої секції ТУРФДім. Дочки її почали вчащати до УРД на навчання української мови, музики і танців. Сьогодні її дочка Стелла Биллінгс працює диригенткою хору ТОУК в Содборі, а дочка Надя Ставко навчає дітей музики в Келгарі. Це є неабияка гордість для матері.
Агафія довгі роки працювала в швейній індустрії, належала до юнії, постійно брала участь в праці жінвідділу ТОУК у Вест Торонто, була обрана головою заряду. Через кілька років вона пра-іиоє в жіночому відділі ТОУК у центрі міста. І тут вона обиралася до заряду. Вона є с;Шою з на-цпіх нрекрасних вищипа льнигиз, головно з тих, які внніиваїоть українські народні костір.уні для ляльок. !
РсТанніх пару років А. Паньків пережила великі труднощі в зв'язку з за-хворюваннялі мужа. Тео-дора. Його смерть принесла; велику зміну в її житті. Орґапізації і на- . щагазета;"ЖіС" дають їй; Белику розвагу,— розвіюють самоту. __3а цс вона їм.постійно допомагає фінансово.
Бажаємо Агафії Паньків доброго здоров'я і всього доброго.
Софія ТРИВАНЬ.