Понеділок, 24 травня 1982 р.
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКА З
1
На запитання кореспондента товариства «Україна» про місто, його легендарну історію, ЙОГО-людей, про досягнення в галузі економіки,—науки та культури, плани на майбутнє відповідає голова виконкому Київської міської Ради народних депутатів Валентин Згурський.
— Перш за все, нашим читачам мікаво було б отримати, так би мовити, візитну картку, міста.
— Київ — третє по чисельності (в ньому проживає понад 2 мільйони 300 тисяч чоловік) місто нашої Батьківщини, столиця Радянської України, економічний, науковий та культурний центр республіки.
Нам приємна та висока оцінка ролі Києва, що дається в резолюції ЮНЕСКО від 10 жовтня 1980 року. В ній відмічається, що заснування Києва фактично поклало початок східнослов'янської Цивілізації і культури, які вплинули на формування соціальних і культурних цінностей слов'ян та інших європейських народів. Древня культура Києва сприяла також встановленню зв'язків з різними світовими культурами.
Нині Київ — один з найбільших індустріальних центрів Радянського Союзу. На його підприємствах народжуються верстати-автомати, океанські риболовецькі траулери, повітряні лайнери й мотоцикли, екскаватори та штучні алмази, електронно-обчислювальні машини, фотоапарати, кольорові телевізори, різноманітні товари народного вжитку.
Якщо говорити про візитну картку Києва, мабуть, кращої характеристики, ніж ту, яку подав один із зарубіжних гостей, не знайдем. Прощаючись з нами, він сказав: «Я бачив міста, що споруджувалися у лісі, а тут
— ліс у місті.» Очевидно, це справедливо. Паркова зона міста займає 37 тисяч гектарів. На одного киянина в забудованій частині приходить-ся 18.5 квадратних метра зелених насаджень, а з приміськими лісами та парками
— 190. ■^':л^-:-^'/:;:'"7:^^^
— А які перспективи його архітектурного вигляду, дальшої забудови?
— Сьогодні Київ розвивається ушир, створюючи навколо себе своєрідні супутники мікрорайони. Характерна деталь: для спорудження мікрорайонів ви-
СЬОГОДЕННЯ ДРЕВНЬОГО МІСТА
І
користовуються заливні піщані райони впродовж Дніпра, що сторіччями вважалися непридатними для будь-яких цілей. Таким чином, місто раціонально вписується в природу. А масштаби нашого будівництва в світовій практиці не мають аналогів.
Достатньо навести такий приклад: щоденно з «будівельного конвейєра» міста сходить 80-90-квартирний будинок, а щорічно — 25 тисяч квартир. В цій п'ятирічці' намічено спорудити понад 6 мільйонів квадратних метрів житла. "
Архітектура — обличчя будь-якого міста. Нині наші архітектори багато працюють над тим, щоб прикрасити столицю республіки цікавими ансамбл5іми, органічно вписати їх в історично сформовані райони.
— Київ росте і в довжину^ і вшир, і вгору:.. Працює безліч промислових підприємств, вулиці переповнені автотранспортом... Які засоби застосовуються з метою охорони навколишнього середовища?
— Великі міста, природно, породжують і великі проблеми, але Києву в цьому значенні можна позаздрити. В нових району не зводяться промислові підприємства, крім тих, які необхідні для обслуговування населення. Не розширюються ' старі заводи й фабрики за рахунок міської території. Навпаки, за останні роки понад 20 підприємств перенесено в приміські райони.
Ми багато робимо Для чистоти повітряного басейну міста. Тільки за останні п'ять років було побудовано 1200 пилегазоочисних споруд. Розвиток транспорту ведеться також з урахуванням цього важливого фактора охорони навколишнього середовища. Швидкими темпами вводяться в експуатацію нові лінії метрополітену, тролейбусні маршрути. Генеральний план розвитку міста (до 1990 року) передбачає й інші заходи, зокрема, зниження рівня шуму на вулицях, будівництво кільцевих шляхів, автоматизований контроль за станом чистоти повітря.
— У джерел сучасності завжди лежить минуле. Яка історія п оходження Києва ?
■ — Легенда стверджує, що Київ заснували три брати — Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь. А старовинні літописи говорять про те, що Кий, старший брат, на честь якого і було назване місто, особа історична.
У другій половині минулого тисячоліття місто стало центром Київської Русі — в подальшому могутньої держави, яка підтримувала взаємовідносини з Візантією, країнами Сходу, Західної Київська Русь ---
колиска трьох братніх народів: українського, російського, білоруського.
Протягом сторіч Київ відстоював своє право на існування у боротьбі проти
Голова виконкому Київської міської Ради народних депутатів Валентин Згурський.
багатьох поневрлювачів. Він не раз був спалений, але завжди піднімався з руїн та попелу. Тільки під час другої світової війни у місті було знищено біля тисячі державних та громадських споруджень, 40 відсотків житлової площі, пограбовані історичні та культурні пам'ятники. Минали роки, минали сторіччя, минуло півтора тисячоліття-, а Київ гордо стоїть на берегах Дніпра, росте, розвивається, красивішає.
— Розкажіть, будь ласка, про розвиток матеріально-технічної бази народного господарства міста...
—- Нині Київ виробляє промислової продукції в 20 разів більше, ніж до Великої Вітчизняної війни, а його вироби відомі в 60-ти країнах світу.
Значним етапом розвитку Києва, направленим на під-вищшня продуктивності праці, є одинадцята п'ятирічка. Вона відкриває нові перспективи укріплення матеріально-технічної бази народного госпо-даріства міста.
Багато що у нас робиться для вирішення важливого соціального завдання — зростання виробництва товарів для народу. У Києві виготовляється біля 3,300 найменувань товарів народного вжитку. І це зрозуміло. Адже кінцева наша мета — турбота про людину, про її благо.
—- А які перспективи медичного обслуговування киян?
— В одинадцятій п'ятирічці, як і у всіх попередніх, передбачається плановий розвиток і укріплення матеріально-технічної бази охорони здоров'я міста. Для цієї мети виділено понад 70 мільйонів карбованців, або в і 7 раза більше, ніж у десятій п'ятирічці. Заплановано спорудження 15 поліклінік, 9 лікарень. Серед них — багато-пррфільна лікарня на 960 ліжок для дорослих, дитяча лікарня на 600 ліжок, З пологових будинки, онкологічна лікарня та інші.
Такими є масштабні перспективи медичного обслу-
говування, незважаючи на те, що в місті діють десятки лікарень, поліклінік, профілакторіїв... Відзначу, що в Києві, як і у всьому Радянському Союзі, медичгіе обслуговування безплатне.
Що ви можете розповісти про участь киян у культурному житті?
— Знаменитий французький письменник Оноре де Бальзак, зачарований архітектурною красою і культурним життям Києва, назвав його священним містом.
Нині у столиці республіки працює 11 театрів. Усьому світові відомі імена талановитих майстрів вокального мистецтва Державного академічного театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка. В репертуарі театру — світова, вітчизняна і національна класика, твори сучасних композиторів.
Користуються популярністю киян п'єси в постановці Українського драматичного
театру імені І. Франка, Російського драматичного театру імені Лесі Українки, Республіканського театру юного глядача. Театру оперети, Театру драми та комедії та інших професіональних колективів. -
Художня активність трудящих ,— це одна з Характерних рис радянської дійсності. Наприклад, у Києві працюють 75 самодіяльних театральних колективів, десятки вокальних та танцювальних ансамблів, хорів, різноманітних гуртків художньої творчості.
До послуг киян та гостей столиці України 136 кінотеатрів, де демонструються радянські та зарубіжні фільми, 26 музеїв — справжніх скарбниць духовної культури народу. У Києві працює понад 1,200 бібліотек, книжковий фонд яких налічує мільйони примірників. у видавництвах міста виходять твори художньої літератури, мистецтвознавчі книги.
Все це сприяє задоволенню культурних : запитів киян, збагаченню їхнього духовного світу, розкриттю справжніх народних талантів.
— Кілька слів, будь ласка, про народну освіту.
— Це предмет нашої особливої турботи. Адже йдеться, по суті, про юну зміну — дітей, про їхній гармонійний розвиток. Кияни виступили на Україні ініціаторами руху «Все найкраще — дітям». Здійснюється реалізація комплексної програми виховання, навчання та оздоровлення дітей та підлітків. Вже сьогодні в більшості районів повністю вирішено питання влаштуванц^ малюків у Дитячі садки. В одинадцятій п'ятирічці розраховуємо пов-
ністю вирішити цю проблему в масштабах всього міста. Будуть споруджені нові дитячі комбінати, які приймуть ще 25 тисяч малюків, школи на 45 тисяч учнівських місць. _ ■
У місті діє 295 загальноосвітніх шкіл всіх видів навчання. Виховує дітей великий загін педагогів — майже 15.5 тисячі чоловік. До речі, в радянських школах дітей навчальних класів забезпечують книжками безплатно.
Міністерство освіти республіки постійно піклується про те, щоб школи були забезпечені сучасними наочними посібниками, всіма необхідними технічними засобами. Всі школи міста переведені на кабінетну форму навчання. З метою кращої професійної орієнтації кілька років тому були засновані навчально-виробничі комбінати, які мають тісний контакт з підприємствами міста. Після закінчення школи десятикласники разом з атестатом зрілості одержують виробничі розряди. Такий метод виховання молодої зміни сприяє вирішенню кадрової проблеми на багатьох підприємствах міста.
— В чому виявляється турбота про повсякденні потреби людини. Ті побут?
■— Одинадцята п'ятирічка; стане п'ятирічкою вирішення важливих соціальних проблем. Намічено подальший розвиток торгівлі та громадського харчування, побуту , підвищення рівня обслуговування населення. Нині, образно кажучи, у Києві на підприємствах громадського харчування за обідній стіл одночасно можуть сісти понад 200 тисяч чоловік. Та всього цього, ми вважаємо, недостатньо. Багато уваги приділяємо переведенню громадського харчування на індустріальну основу.
Що стосується побутових послуг, то їхній обсяг збільшиться у 1985 році до 134 ^ мільйонів карбованців або ж на 22 відсотки порівняно з 1980 роком. В розрахунку на кожного мешкання він складатиме понад 54 карбо-ванці.
— Валентине Андрійовичу, що б ви хотіли побажати Зарубіжним українцям?
Нині для кожного жителя нашої планети немає більш важливої та відповідальної справи, ніж збереження миру. Влітку 1981 року сесія Верховної Ради СРСР звернулася до парламентів та народів світу. Мені хочеться нагадати слова з цього звернення: «Мир — загальне надбання людства, а в наш час — і найперша умова його існування. Тільки спільними зусиллями він може бути збережений і надійно забезпечений.»