СТОРІНКА 6
«ЖИТТЯ І слово»
Понеділок, 24 травня 1982 р
ГОЛОВНА ВУЛИЦЯ КИЄВА
Таквиг.іядав Хрещатик наприкінці минулого столттіч.
Хрещатик в руїнах після німецько-фашистськоі окупації. Гітлерівці, втікаючи під ударами радянських віілськ з Києва восени 1943 року, перетворили вулицю на суцільні руїни.
У Києві нині більше двох тисяч площ, проспектів, бульварів, вулиць і провулків. Поміж них і старовинні, про поважний вік яких свідчать самі назви: Ігорівська, ^Боричів узвіз, Кожум'яцька, Ярославів вал, — і ті, що отримали наймення зовсім недавно, коли на околицях міста звелися висотні будинки нових житлових масивів. Кожен гість столрщі України^ звичайно ж, найперш пройде головною ЇЇ вулицею, яка зветься Хрещатиком.
Колись тут пролягало глибоке лісисте ірочнще. Перші будинки з'явилися в ньому лишень наприкінці 18 століття, а вулиця сформ>твалася вже на початку 19-го. Немає одностайної думки дослідників щодо походження назви «Хрещатик». Одна • версія твердить: від перехрещення торгових шляхів, є думка, що етимологію назви слід шукати в тих яругах, що хрест-навхрест перетинали долину... Як би там не було, назва міцно утвердилася, плинули роки, а вона лишалася незмінною.
Гітлерівці, втікаючи під ударами радянських військ з Києва ВОСЄНІГІ943 року, перетворили вуліщю на суцільні р\іии. Після визволення міста ВІД загарбників на відбудову Хрещатика вийшло практич- .
но все працездатне населення Києва, і він невдовзі постав у новій красі.
Нині на Хрещатику мешкає близько двох із поііовиною тисяч киян. Це порівняно небагато — є вулиці більш населені. Водночас, як свідчить статистика, середня інтенсивність людського потоку тут — 200 тисяч чоловік. Це й не дивно: адже Хре-щацік_єлентром торговельно-ділового життя. На його 1200 метрах та прилеглих вулицях розмістилися 12 рес-публікаИськнх міністерств, близько шістдесяти підприємств торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування, численні управління, офіси, декілька великих культурно-освітніх
центрів:
Гармонійно вписалася в .Хрещатик недавно утворена площа імені Жовтневої революції з величавим монументом на честь народу, який здійснив Велику Жовтневу соціалістичну революцію. Площа виграє каскадом водо-фаів. Саме тут відбуваються масові маніфестації, демонстрації киян з нагоди Першотравня, Великого Жовтня та інших визначних подій. Тоді і площа і весь Хрещатик
вбирається в кумач транспарантів, панно.
П. АРТКМ'ЮК.
СВЯТО ЗУСТРІЧІ з книгою
Хрещатик сьогодні. Після визволення Києва від загарбників цю головну магістраль міста швидко відбудовано, розбудовано, вона постала у новій красі. Хрещатик є центром торговельно-ділового життя міста.
Кілька років тому в Києві відкрилася Дер-^ жавна республіканська бібліотека для дітей та юнацтва. Нині вона є однією з найпопуляр-ніших у місті.
Відвідувачі приходять сюди не тільки за потрібною книгою, не лише познайомитися зі свіжими газетами та журналами, ай для того, щоб взяти участь у диспуті чи літературному вечорі. Тут стали традиційними зустрічі з відомими поета ми, а к тор а м и, майстрами ^красного письменства. Любителі історії слухають цикл лекцій "Місто, в якому ти живеш". Діє в бібліотеці поет и ч н и й к л у б " в есе л ка Регул я р н и м и стали "Літературні середи".
К н и г о з б і р н я вр а ж а є чудовими інтер'єрами залів на всіх п'яти поверхах. З любов'ю продумано тут кожну деталь: зелені пагони квітів, білий мармур сходів, люстра,_ що має форму космічного корабля... Усе спрямовано на те, щоб створити небуденний, святковий настрій зустрічі з книгою.
Основний контингент клієнтів бібліотеки тут
складають учні 1—-8 класів (7.—15 років). Але часто тут можна побачити гостей із старших. груп дитячих садків — шес-тилітних читачів запрошують сюди разом із батьками. Поки малюк вибирає собі книжку, досвідчені бібліотекарі надають батькові чи мамі консультацію, як краще керувати читанням дитини; проведуть до нотно-музичного відділу, де крім к н и ж о к про музик у, можна отримати ще й ноти пісень, платівки, діафільми. Можна й п о с л у хати у л ю б л е н и х пісень, зручно вмостившись у м'якому кріслі, у спеціальних кімнатах, де музику слухають малюки, замість сітільців ^ м'які подушки: сідай, як тобі зручніше.
Є в бібліотеці кімната уніклльної книги, де зберігаються видання з дарчими написами авторів, а також ті, що стали бібліогафічною рідкістю. До слова: всього у книжковому фонді 200 тисяч томів. Бібліотека Академії наук У РСР передала дітям 80 тисяч видань.
(Докінчення на 14-ій стор.)