Понеділок, 12 липня 1982 р.
«ЖИТТЯ І СЛОВО
»
СТОРІНКА 11
В ТОНДЕР БЕЙ ВРОЧИСТО ВІДЗНАЧЕНО 60-РІЧЧЯ ЖІНОЧИХ ВІДДІЛІВ ТОУК
Тендер Бей, Онт.
В
суботу 12 червня в Українському Робітничому Домі заходом метро Ради ТОУК відбувся в р оч исти й бе н кет дл я відзначення 60-річчя Жіночих відділів нашото к у л ь ту р н о - о с в і т н ь о г о т о -вариства.
Головою бенкету був Володимир Слобода. Він в своєму вступному слові сказав, що українські 1 м м і г р а н т и - - н а ш і прадіди, діди і родичі розуміли, що людина ж и в е н е ті л ь к и x л і б ом. На початку цього століття почали в о н и р р га н із у ва т и культурно-освітні товари-ств а . С то в а р и ш е н н я Український Робітничий Д і м п опер е д н и к
Товариства Об'єднаних У к р а їй с ь к и х Канадців було засноване у 1918 році. Перший відділ Жіночої Секції СУРД зорганізований у березні 1 9 2 2 р о к у в м і с т і В1 н н і п е гу. О д н о ю з основоположників цього відділу є ДжесіСтечишин, Вона теж є одною з основ оп о л о ж ниць жі н о-ч ого відділу у Ф орт Вильям, організованого в 1925 році, в цьому відділі вона постійно працює в
■заряді, л'
в 1923 році у Вест Форт В ил ь я м з органі зо вано відділ Жіночої Секції СУРД. Одною з ,осново-положниць відділу була Софія Шимко - довго-літн я членкин я з а р я ду. Осн с) воп оложн йцями жіночого відділу в Порт А р т у р і були О кса на Скоропад і Марія Сло-ньовська. Це теж наші праці в н ики н а різни х ділянках ор ганізаційн ої діяльності.
У сі ос н о воп оло жни ці відділів Жіночої Секції СУРД брали участь в театрал ь ю н и.х в и ста вії х, співали в хорах, декламували на концертах.
Голова В. Слобода п оп ро с и в у часии к і в врочистого бенкету встати з м і с ц ь і x и л и н о ю мовчани я в ш а ну в а т и пам'ять тих член кинь, які в і ді й.щ л и на в і ч н и й спочинок.
Потім голова прочитав і представив понад ЗО членкинь ТОУК в Тондер Бей. Треба згадати і тих членкинь, які зараз хворі і перебувають в Норсінг гом і у себе- д о м а. Учасники бенкету при віта л и ; в с і x ряс н и ми оплесками.
Алдермен Іван Пах ота
від імені міської ради привітав і поздоровив член ки н ь - п і о н е ро к з нагоди 60-річчя Жіночих в4дділів. ТОУК. В своєму виступі, присвяченому справі боротьби за мир. він закликав присутніх посилати протести до депутатів федерального парламенту в Оттаві, щоб вони діяли в користь народу — за мир. Він говорив, що якби вибухла ядерна війна, то все, що. живе на світі, буде знищене вогнями ядерних бомб і їхніми радіація ми. Далі він говорив про економічні труднощі, про .мільйони, безробітних в різниx країнах і апелював до посилення боротьби за мир.
З промовою про 60-річчя Жіночих відділів ТОУК виступила Марія Кардані з Вінніпегу, яка з н а н а б агат ьом як ' членкиня шкільної ради того міста. М. Кардаш щиросерде ч н о п р и в італа всіх член кий ь-піонерок та всіх гірисутніх на бенкеті. Вона висловила пошану і п одя ку чле н ки н я м-п і о неркам за те, шр дали приклад народженим в Канаді, як треба працювати в організації і боротися за краще життя для трудящих, за рівноправність жінок, за демократичні права і справедливість, за дружбу між народами і мир у світі.
Довідуємось із сторінок жур нал ів " Гол ос Робітниці" і "Робітниці", що наші піонерки були організато-
р а м и , б е с і д н и ц ям и . активістами на різних д і л янках, вчи т ел ь к а м и, д и р и ге н там и х о р і в""" -і н стру к 1 ора м и тан ці в, аматорками і режисерами, говорила М. Кардаш. А скільки між нашими членкинями є добрих
к\ .чарок, які оос.і\ гущ [оть забави, бенкети? Вони
, с»ин'ю іірапск'» чініомага-ю гі, вдержу ватії паиіі .1 ом 11 . до і! о \! а і; а ю і і. покрина ги копі ги органі-5 а ці Гі и о ї л і я л ь п о с г і І ()\ К. Ми ралісмо. що иаіііі члсикииі бсрхть учасгь. і іг з'іігальиогро-малськ-ііі ;іі я :і ь и о с г і., обираються ло громал-ських Лхтанов. .осругь участь в Коигросі Каиал-ських ЖіігоК' і смільно .3 і п їм в і лз на ча к') г ь Мі жи а -. ро;иіиіі жіночий день. 60 років гому СУРД було .маііжс оли.иокою органі-, зацісю. яка відзначала цсГі
міжНарониіі лсиь жінок. Сьсмчvци т11 сячі n1 оло;ціx і старій ил члейки нь і ОУ К
І відзначають цс свято. :
. Після промов учасники бенкету одобрили резолюцію: до прем'єр-міністра Канади П. Т. Трудо. в якій іовориться; "З нагоди віл з н ач сни я 60 - р і ч ч я Ж і н с) ч иХ ; в і:і;ц Л.І в 1 чт> ва р 11-ства Об'єднаних Україн-с ь ки x К а н а:ц н в І 2 чер в н я : І9Н2 року у Гонлср Бей ми. зібра н І. закл и кає'мо Вас : оголосити■ Канаду без-я-дсрирю зоїюЮ і приіін^іти. ріиісння,' иіоб ис ііродуку-.вати. не випробовувати і и с с к: і а ;іа т и к р й: і а т і їх ракет в ;Ка наді";'■
Володимир Трй:іінський.
Іюбов ЗЛЬЛІІП Л
Був день важкий/і горобина 1нч.
Н і)п'п.іу.іііііі ісаиіііі іоііа породі.і.і'і \ Кричсі :іи:іи чміко. Ііт піо і<іпік лпіоріч:. ІІрічии (■:іііііи. і к/У()(,ч\ і\у^'(/в\і^і.ГТч.
іиір(>()жсііс (у ііпїи)! ліа.і.ч
Прийшло у світ в тяжку воєнну днину.
Іі исй час ({)\\гасі<и іи)арііли і()а.і.ч:
І ми іии'нічії іи і>іг/сиь тпо/чіи, .п<><П/н\-
/ чк //і//><)<)жснп:/ :и//п/и/упгь Ма.поку. ИсвМі с іісіг(Иі-пїсп,і\ііік\()сси іаМ гх))(.).' І Ос иіукапні х.іопиіо па віку Той отчий дім, що спалений віЦіною?
Лавіі()іуіиіісіу'і-(иіиіві()уу.іа. Іі пнчі.іуиіка.х (ілсс і.іс [У(>().чліі>і чМа і.чпиі ' "Хґпі оуїН' мир. іиоо віі.м /нхнк оу.іи У день ііарін)жспіі.ч вссс.іа: тсн.іа хата.'
и З диво — кореня
Серію образів історичних осіб часів Київської Русі створив тернопіль-с ь кий с кул ь п то р-різ ь б я р Іван Мердак. Він втілив у де рев і д р е в н ь о-р у с ь к и x князів С в я т ос л а в а, Я р ослава Муд р о г о, автора літопису "Повість Бремен них літ" Не стор а, знаменитого філософа і публіциста Івана Вишен-ського. Ці твори майстер присвятив 1500-річчю Києва.
■: Народився він у селі Райське на Лемківщині, де і навчився традиційному для цих країн ремеслу.
Сьогодні Іван МерДак -визнаний майстер корене-пластйнки. В його руках корені, ЦІМ а т очки к ори. старі пні, гілля перетворюються в цікаві художні композиції та портрети. Його доробки "Олександр Пушкін","Дев Толстой", \'Та р а с Ш е в ч е н к о". "Олекса Довбуш", "Подо-лянка" неодноразово експонувались на різно-ма нітних виста в ка х, відмічалися дипломами. Твори Мердака знайшли своє місце в музеях, парках культури і відпочинку..
ПОМЕР С. ДЖАЛАБІЙ
Торонто, Онт.
- В
понеділок 5 квітня помер на Україні колишній к а н а д е ц ь С т а ні с л а в Джалабій. В 1962 році, залишаючи місто Винд-зор, в якому жив, С. Джалабій повернувся на Україну. Жив у Перемиш-лянах на Львівщині. Гам одружився з учителькою із східних областей України. Жили вони дуже примір-
но. -Л'"'"-.''' -V
Я знав С. Джалабія з 1931 року. З ним яв Четам, Онт., бра в участь в організаційній діяльності. Він був ідейний, чесний, н і коли-, не сп роневірював-ся в роботі на користь .; пр о гресив ного ру x у._ 1 других з а к л и к ав до організації. В той час він V ще не з на в добре, а н глій- -ської мови, але організував безробітних. Був він
здібним б о р це м з а робітничі справи, належав до КПК. Був він взірцевим членом па р тії, ма в симпатію у членів.
На Україні Станіслав Джалабій працював ; в Народному суді, належав до КПУ. Я з ним- вів переписку, шанував його як чесного і стійкого в своїх переконаннях. Його смерть — велТГка втрата для мене. Я втратив доброго товариша з років нашої участі в організаційній діяльності в Четам. В його пам'ять жертвую $ 10 на пресовий фонд "Життя і Слова". Дружині покійного висловлюю глибоке співчуття. - Спи, дорогнии товаришу, тихим і вічним сном. Нехай тобі українська земля, буде гегкою.
Василь Пильнюк.
БУЛО КОЛИСЬ МІСТО ПЕТРА
Його заснували арабські кочові племена набатеїв у ІІІ столітті до нової ери. А проіснувало те місто до 106 року нр в ої ери — саме тоді завоював його римський імператор Траян. На відміну від всіх інших міст світу Петру ніхто і ніколи не будував, там немає жодної споруди, зведеної з каміння, глини або дерева руками людини. Всі житла в ньому — то природні й штучні печери, висічені у скелях. Печери - справжні витвори архітектурноґо мистецтва, вони прикрашені колонами і візерунками. .,;
Забуте місто знову відкрили у 1812 році. Воно знаходиться на території сучасної Йорданії, до нього — три години їзди на автомобілі від її столиці-Аммана. Дорога до міста закінчується вузькою ущелиною завдовжки три метри. Наприкінці ущелини перед мандрівниками ратітом відкривається "будівля" з колонами. А на
ПЕРЕМОГА
На Воркслі я виріс. На Воркслі родивсь. Всі муки я виніс. Піднявся у вись.
Сам Гітлер не вирвав ■ ,: Із мене душі.
я виліз із прірви, . До сонця спішив.
А ката не стало В Берліні згОрів. Побили немало На Ворсклі катів.
І Києву славу ■. У свті гримить. На Ворсклі Полтава Сіяє в цю мить.
Цвіте Україна Радянська, моя. Вернувся з Берліна Із орденрм я.
Іван Кассала. м. Камінь-Кащирський Волинської області Української РСР. _^
площі стоїть королівський палац-мавзолей, фасад якого нагадує римські палаци. ■ ■ -