СТОРІНКА 2
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
Понеділок^ 12 липня 1982 р.
100-річчя З ДНЯ народження Георгія Димитрова
18 червня 1982 р, сповнилося 100 років з дня народження веліікого сина б о л г а р с ь к о г о народ \-. видатного діяча комуністичного і робітничого р >• X у , борця проти - ф а ш и з м >' і в і й н іі Ге оргія Димитрова. В Болгарії, Радянському Союзі й інших соціаліст и ч н и х країнах та в ряді інших країн відбулися наукові ко н ферен ці ї. м і ти н ги, п р и с в я ч е н і 100- р і ч ч ю з д н я нар одже н н я Георгія Димитрова. • ,
В Софії, сто л и ці Б о л г а р. і ї, від б у л и с я міжнародна теоретична конференція на тему "Справа Георгія Димитрова і наша сучасність". В конференції взяли участь близько 140 делегацій комуністичних і робітничих партій, соціадістич-них, содіал-демократич-них партій^ національно-визвольних рухів, міжнародних організацій. .3 Канади в конференції брав у ч асть гене р а л ьнин сек р ета р К о м па"р тії Канади Вильям Каштан.
Було відмічено, що усе своє ж и т т я Г е р о г і й Д и м итр о в п р и св я ти в беззавітному служінню
робітничому класові, йдучи шляхом марксизму-ленінізму. Великою його заслугою перед людством є те, що він виступив
одним.з перших глашатаїв масової боротьби проти фашизму і війни.
В 1933 році : Георгій Димитров був заарештований німецькими фаши-ста ми в Берліні. На пам'ятному Лейпцігсько-М у п р о ц е с і з л а в и ; підсудних Г. Димитров.
сміливо викривав фаши з м. С в і т о в и й р у X протесту, заступництво СРСР, який прийняв його в радянське громадян
сгво. 5.\і\сіі.іи німецьких ■фапіисгів звільни іи Г. Дичпі грона. ^ Нін приїхав ло Раляиськоічі Союзх.
Георгій Димитров
в 1935 — 43 рр. він був
[ снсра.ІьІ{} 1 м . сскрстарсм Вї 1 ко}І к ом _\ К ом і н ге р 11 \ . в
Р о К И в і ЇІ ИН 11 р о [■ 11 фін її 113 -
м\ б\в сі:шїім з; організаторів і керівників Вітчизняного фронту Болгарії і
3 6 р ОІІ Н о Г(^ Вересне в о 1 (1
повсіаиня 1944 рок\. яке при ісгоричних персмоіах
4 е р во по і. Л р м ії п а :г гітлерівськи.м фашизмом встановило народну соціалістичну владу в Болгарії. ■
З 1946 рок> Георгії! Ди.мигрсів б\ в ГО.ІОВОЮ Ра;иі Міністрів Наро.іпої Республіки Бо.ііарії, з 1948 рок\ ■ 1 спсра.іьпип секретар МК Бо.ігарської К о NІ > 11 і С 1.11 ч п о і 11 а р г і ї; Ві і І
" а в гор : ря.і\- праць з
.міжнародного робітничого рлху. .■,
І ЄЧ) р І і 11. я 11 М 11 і р с) в
і_іомеру всресіп 1949 рок\. ІІі>.і о .1 і.іо всгапобілене в Мавзо.іею в Софії. .
ОБУРЕНІ "С.^^НКЦІЯМИ
55
Уряд Федеративної Рес^ публіки Німеччини «з подивом» сприйняв рішення президента Рейгена про розширення економічних «санкцій» щодо СРСР і заявив на прес-конференції Б Бонні представ-" ник уряду К. Беллінг... Він підкреслив, що рішення американської адміністрації було прийняте без консультацій з Федеративною Республікою Німеччини.
Висловлюючи стурбованість у зв'язку з наслідками американського рішення для зайнятості на західнонімецьких фірмах, зв'язаних дого-вірним*. зобов'язаннями по будівництву газопроводу Сибір — Західна' Європа, він сказав: «Проект Газ-труби є прикладом взаємовигідного співробітництва між Сходом
і Заходом, відіграє стабілізуючу роль у відносинах між ними. Уряд Федеративної Республіки Німеччини буде прагнути до того, щоб Зобов'язання, взяті у зв'язку з угодою, були виконані».
Токіо. — Рішення американської адміністрації про посилення економічних «санкцій» щодо Радянського Союзу з обуренням зустрінуто в Японії.
Прем'єр-міністр Д. Су-дзукі на засіданні кабінету міністрів висловив «жаль» з приводу односторонніх дій США, Як повідомляє тазета «Ніхон кейзай», японський уряд вирішив-надіслати уря--дові США офіційну заяву протесту.
АРЕШТОВАНИЙ ПІД ОБВИНУВАЧЕННЯМ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ
В Торонто 17 червня арештованого 73-річного Алберта Раука під обвинуваченням в чиненні воєнних злочинів в часі гітлерівської окупації Литви. Його арештовано на вимогу' властей Федератіівної Республіки Німеччини, з якою Канада підписала угоду про видачу злочинців.
Алберта Раука обвинувачується як учасника у вбивстві 10,500 євреїв в нацистських концтаборах в Литві в жовтні 1941 року. Він працював в нацистських полі-ційних органах.
Алберт^Раука_прибув, до Канади в грудні^950 рхжу,. став канадським громадянином, проживав в Торонто. Його після арештування звіль-нено з тюрми за зложенням поруки в сумі $150,000. Судове переслухання про його видачу властям Федеративної Республіки Німеччини відбудеться 20 вересня.
ЗАЯВА МІНІСТЕРСТВА КАМПУЧІЇ
Уряд' Кампучії зробить все, щоб захистити незалежність, суверенітет і територіальну цілісність країни. Про це говориться у заяві кампу-чійського міністерства закордонних справ у зв'язку з сформуванням так званого коаліційного уряду в еміграції при підтримці Китаю і Сполучених Штатів Америки.
Він був створений днями з вигнаних 3. Кампучії ватажків контрреволюційних угруповань. Штучне оживлення цих сил, говориться у заяві міністерства закордонних справ, має на меті збити зростання настрою у Пів-денно-Східній Азії на користь діалогу з новою Кампучією і з її союзникам — В'єтнамом і Лаосо.м. •
МАНІФЕСТАЦІЇ В ІТАЛІЇ ПРОТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УРЯДУ
Близько 16 мільйонів іта-лійськихГтрудяших провели 25 червня загальний восьмигодинний страйк. У Римі та інших містах пройшли багатотисячні маніфестації проти економічної політики уряду, скорочення державних асигнувань на звичайні потреби,
зростаючого безробіття.
Тепер число безробітних в Італії перевищує два з половиною мільйона осіб.
УКРАЇНЦІ! Вступайте до своєї культурно-освітньої організації — Товариства Об'єднаних Українських Канадців.
ЯК у СРСР коМЕНТУють
СЕКРЕТАРЯ США ГЕИГА
(За київським радіо)
Усунення АлександраГей-га, пише газета «Правда», відображає насамперед кризу зовнішньо]ї політики американської адміністраііії. Останнім часом ця криза виявлялась щораз виразніше, підрив а юч и д о в і р 'я до політики , Сполучених Штатів Америки щодо широкого спектру міжнародних проблем, і викликаючи відчутне невдоволення як за.кордоном, так і в середині країни.
Зростаюча прірва між Спол>^е,ними Штатами Аме-риюі і Західною Європою гостро виявилась під час недавньої президентської поїздки, особливо у зв'язку зі спробою адміністрації шляхом поширення санкцій на американські філіали іноземних компаній щодо економічного співробітництва між Сходом і Заходом.
Поглибились суперечності Між Сполученими Штатами і Латинською Америкою у зв'язку з демонстративною підтримкою Вашингтоном мальвінської воєнної авантюри в Південній Атлантиці.
Найважливіша причина кризи зовнішньої політики Сполучених Штатів Амершої — це ескалація Вашингтоном гонки озброєнь, небезпечний курс адміністрації, який веде до риску ядерної війни.
За цих умов президентові Рейгену знадобився козел відпущення. Однак ніяке переміщення в американській адміністрації не допоможе затушувати небезпечний характер і неспроможність зовнішньої політики Сполучених Штатів Америки, яка не враховує прагнення народів до миру, до ліквідації воєнних об'єктів, гонки озброєнь і загрози ядерної війни.
Гейг мотивував свою від-
ставку розходженнями з адміністрацією щодо зовнішньої політики. За його сло
вами останнім часом політика Сполучених Штатів
Америки почала відхилятися
від встановленого курсу.
Гейг, як відмічають американські оглядачі, належав до чіісла яструбів. Але незважаючи на це, він розумів необхідність діалогу з Радянським Союзом, встановлення контролю на озброєння і врахування позиції західноєвропейських країн відносно торгівлі з Радянським Союзом.
А ось міркування політичного оглядача радянського телебачення Валеріана Зоріна. Д>тика, заявив він, що справа полягає в нестерпному характері Гейга, його зарозум-гості, невірна. Головне: в іншому: зовнішньополітичний курс Вашингтона викликав проти себе опір. Дипломатичні прорахунки в ході англо-аргентінськ:ого конфдік-ту...викликали обурення в країнах Латинської Америки. Не увінчався успіхом вояж президента Рейгена по країнах Західної Європи. Явна спів^ участь в ізраїльській агресії проти Лівану загострила відносини між Сполученими Штатами Америки і арабськими країнами.
"Неспроможність зовнішньої політики адміністрації Рейгена стала доконаним фактом. На когось ' за це треба покласти відповідальність. Коли літак починає втрачати висоту, то його пілоти- намагаються рятуватись тим, що скидають за борт вантаж. Цього разу, як непотрібний баласт, у Білому домі вирішили використати Гейга.
Відставка Гейга є не тільки усунення високопоставленого чиновника з відповідального поста, але виявом серйозної кризи зовнішньополітичного курсу Вашингтона.
Понад 250,000 людей в Марші миру в Парижі
Більш як 250,000 осіб взяли участь у загальнонаціональному Марші миру, що відбувся в Парижі: Такої грандіозної маніфестації французька столиця не пам'ятає давно. Майже сім годин нескінченним потоком йшли колони маніфестантів від пагорба Монпарнас до площі Бастілії. Демонстранти різного віку, різних професій, різних політичних переконань несли тисячі паперових голубів ^ символів миру, безліч транспарантів з напи-
сами: «Мир -—переговори — роззброєння», «Ми хочемо, ми доб'ємось миру на землі!», «Ні — ракетам, ні — нейтронній бомбі!»; «Ні ---політиці Рейгана — політиці війни!».
Для участі в Марші до Парижа приїхали представники всіх департаментів Франції.
В Марші миру взяли участь визначні діячі науки і культури, в тому числі відомий французький письменник Луі' Арагон.