СТОРІНКА 6
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
Понеділок, 12 липня 1982 р.
ЗА ДРУЖБУ НАРОДІВ І МИР У СВІТІ
Промова МИХАЙЛА КОРОЛЯ, заступника голови КВК Т()> К, на урочистому зібранні коло пам'ятника Т. Г. Піовченку в Палермо в нелілю 27 чс43вня 1982 року.
□еаг ^гіепсіз, КопоигесІ диезіз!
- \Л/е дгееї уои оп їЬе еие ап ИІ5ІОГІС бзу їМе опе Нипсігесі апсі П^їеепГЬ аппіVе^5а^у оі тЬе ЬіггМ оі Сап а сі а!
ЕVе^ 5іпсє іКе ипуеіііпд оі їЬе то п итп е пі і:о Та га з 5 Ь е V с Ь е п к о о п т Ь е 5 е дгоипсів 31 уеагз адо, гпапу икгаіпіап Сапасііапз I^аVе
, сотЬіпесі їИі5 єуєлї \л/іїИ тМе о^ЯсіаІ ееІеЬгагіоп Сапасіа
, Бау.
. АПСІ 50, оп ЇІ-|І5 ИІ5ІОГІС
сіау, \л/е аге ргоисі То ипсіегзсоге їЬе ітрогтапї со п г г і Ь и Гі о п г Ь а і X И е икгаіпіап реоріе.іпауе тасіе ігі ЬиіИіпд Сапасіа, іп ІідИїіпд іог \х, а псі іп ирИоІсііпд ііз Иівіогіс Ггасііїібпз а псі сіетосгатіс гідЬїБ.
Л/Уе дгеет биг іаіептесі апсі Нагсі \л/огкіпд. реорІе. \Л/е заіиіе оиг ріопеегз — їИе Ьиіїсіегз о( Сапасіа. УУе рау оиг сіеерезт гезресі то іИозе \NЬо Ьауе сіерагтесі ^гот сиг ППІСІ5Г апсі ріесіде то сЬегізН Тйеіг тетогу алеї тЬеіг сіеесіз То кеер Сапасіа оп тіпе гоасі о^ ргодгезз апсі реасе. :
Шановні зібранії Дороі:і гості! ■
Ми зібралися на цьому священному місці, щоб вшанувати пам'ять великого сина українського народу, геніального поета, борця за волю і правду усіх народів — Тараса Григоровича Шевченка, який весь свій талант і усе своє життя присвятив боротьбі за свободу і дружбу народів. Його творчість стає живим учасником сьоголніш-нил битв трудяцдого людства проти імперіалістичної реакції, за світле майбутнє народів, за торжество справи миру і прогресу.
Дозвольте від імені Крайового Виконавчого Комітету Товариства Об'єднаних Українських Канадців, Комітету Музею Тараса Шевченка, Робітничого Запомогового Товариства, Клубів Пенсіонерів, читачів і прихильників прогресивної преси, сердечно привітати Вас ■■. з приводу нашого великого державного свята— Дня Канади!
Уже близько третина століття минає, як 1951 року, в День Канади, на цій же землі, де ми стоїмо, відбулася велика" історична подія, коли в тон ніколи незабутній день, за ініціативою Крайового Виконавчого Комітету ТОУК і з участю десятків тисяч прогресивних українських канадців, які зібралися на завершення святкування
60-річчя свого поіїуту в Каналі, своєї творчсії прані і боротьби, — з великим і рішісним хвилюванням прийняли дарунок віл нарсуду України — прекрасний пам'ятник Тарасу Шевченкбві. Ось він стсУіть, наїп славний, наш мс^гутній Тарас на канадській землі в Палермо-Овк-вилл — цей перший пам'ятник Великому Кобзареві на американськс:>му континенті!
І від того часу рік річно сотїіі і тисячі людей шдвТду-" . ють це.святемісце безсмертного Кобзаря.
Канадські українці своєю працею, свої\пг зусиллями доказали, шо вони вміють цінити : свою національну
культуру, що вони гідно'
вшановуютіь своїх великих предків, і що пам'ятник і Му з е й Ш е в ч е н ка, З О-ту р і ч -нішю, якого ми сьогодні відзначаємо — є великим зба-таченням культурного надбання, українського народу в Ка>іаді, а тим аімим і дорого ціншім , надбанням усьсіго канадського нарс:)ду. .
Все, що перед нами — пам'ятник, музей, прекрасні дерева в-парку, квіти, пліт — все це зроблено завдяки
добровільної праці членів ТОУК, членів Музейного к о м і т е т \ •, я к и й о ч о л ю в а в п о -кінний Петро Прокопчак, членів РЗТ та пенсіонерів, і завдяки щедрих пожертв членів і прихильників. За це все їм щира подяка і вічна шана.
Дорогі друзі, гості!
шановні
В цих днях по усій країні проходять святкування у відзначенні заснування нашої держави 115 років тому.; Колосальний вклад зробиліг наші люди в розбудову і розвиток Канади. А особливий вклад зробили прогресивні українці за проводом Товариства Об'єднаних Українських Канадців і його попередників в плеканні культури і переданні культурних надбань нашого народу для усього канадського народу. А найбільш винятковий вклад в розвиток Канади зробили прогресивні - українці в розбудову робітничо-фармер-ських рухів; в боротьбі за демократичні права, за сталу працю, проти визиску і дискримінації і в боротьбі проти фашизму-нацизму в минулій війні.
І сьогодні, відзначаючи 115-річчя заснування канадської держави^ ми прил учуємось до всіх тих канадців, які діють і боряться за мир і за кращу Канаду; які визнають, що перед людством
стоїть найважливіше завдання, а це відверну гч небезпеку третьої світової війни, домогтися припинення гонки озброєння і всгановлення тривалого миру в світі. Сьогодні в світі розвйва-• ється ^гитанічна боротьба між. протилежнимії силами — між тими, які готуються: лс) війни і між могутніми силами народних мас, які ставлять рішучий опір проти війни. Масові демонстрації проти війни по усьому світі свідчать про те, що народи відкидають і не принимають воєнну політику імперіалізму під проводом США. Вони беруть справу миру в свої руки і не допустять до знищення цивілізації в атомній • війні.
Шановні друзі! Зібравшись коло пам'ятника бе;зсмерт-ного Кобзаря, ми висловлюємо сердечні вітання всім людям доброї волі, всім піо-нераіМ -—будівникам Канади, всім членам і прихильникам українського і загального прогресивного руху.
Хай живе історичний день відкриття пам'ятника і музею Великому Кобзареві на канадській землі!
.Хай міцніє дружба і братерство між народами, а зокрема дружба між Канадою і Україною і усім Радянським Союзом!
Хай світ знову поверне на шлях . миру і дружби між народ а.ми світу!
РЕСТАВРОВАНА ПАМ'ЯТКА
Під промінням весняного сонця заграли золоті бані церкви Спаса на Берестові, зарожевіла пліна п древніх кладок забіліли строги фасади. Закінчилась ре^;таврація однієї з найдревніших пам'яток вітчизняного зодчества часів Київської Русі, що входить до комплексу Киево-Печер-ського державного історико-культурного заповідника.
Завершилася реставрація інтер'єрів Троїцької церкви —єдиного староруського надбрамного храму, що зберігся без будь-яких архітектурних змін. У трапезній, оформленням якої керував відомий архітектор і художник Олексій Шуссв, відновлено чудові твори прикліадного мистецтва — іконостас, багату люстру, а також численні розписи. Незабаром під склепінням цієї споруди за зв у ч~Ить старовинна му зика, відбудуться концерти відомих художніх колективів і виконавців.
з РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ
Промова СТАНІСЛАВА ЛАЗЕБНИКА, голови делегації з України, заступника голови Товариства «Україна», на урочистому зібранні коло пам'ятника Т. Г. Шевченку^ в Палермо в нелілю 27 червня 1982 року.
Дорогі друзі! Сь"огодні. у це й ї 1 а м 'я т н и й де н ь, кол и ми всі зібралися на >' р о ч и с т е с в я то - - З О - л і т т я з часу відкриття в Палермо Музею Т. Г. Щевчснка, я хочу від імені нашої делегації передати , найсердечніші братерські вітання з Радянської України Тарасової землі, що розквітла пишним цвітом "в сім'ї вольній, новій", як того прагнув, як про те мріяв Великий Кобзар українського народу.
Прийміть найидиріші поздоровлення з нат6ди_ славної річниці визначного осередка канадської культури від Товариства "Україна", яке об'єднує широкі кола громадськос-ті .нашої республіки, зокрема, від колективии.х членів нашої організації — державних музеїв Т. Г. Шевченка в Києві і Каневі, багатьох інши.Ч' закладів культури.
Ваш Музей вносить вагомий вклад у примноження всеземної шани К о б з а р е в і, світової Шевченкіани, популяризації с п а д щи н и великого поета, мислителя серед іромадян Канади, Сполучених Штатів Америки, інших країн, які добре знають про пам'ятник і музей Тараса В' Палермо.
Більш як три десятиліть т я то м у с ю д и , до мальовничого куточка канадської землі, була прокладена стежка з усіх кінців північноамериканського континенту: До пам'ятника і Музею Шевченка приходьять ті, хто бажає вшанувати його світлу пам'ять, більше знати про подвижницьке життя п о е та - б о р ц я , правду про Тарасову Батьківщину, кого притягає, мов земне тяжіння, сила незламного воле-; гю б н о г~ о, і н т е р н а ці о н а л ь -ного духу Кобзаря, який невто.мно закликав до "сдиномисл ія" і "брато-любія". У ]"араса Григоровича і сьогодні ЛЮДИ' чер па ють насна гу в боротьбі за соціальну справедливість, за чисте небо над землею - мир і дружбу між народами.
Хотілося б підкреслити, що Ваш Музей послідовно поширює ідеї інтернаціоналізму і єднання трудових людей планети.
здійснюючи священний заповіт Шевченка, який мріяв про той час, коли л ю д й ; '' м и р м и р о «і подарую т ь... і с л а в у вовіки!"
Відомо, що під "сім'сю-всликою, новою" Шевченко розумів, дружню міжнародну сім'ю трудя-, щих різних національностей,^ спільну "оновлену землю", на якій "врага не буде, супостата, а буде син. і буде мати, і будуть люди на землі".
Музей в Палермо дбає, аби спадщина Шевченка : -слдіж и л а _н а м е ри ка н -ськом\ континенті наіі-вищим ідеалам людства, справі миру ї прогресу, справі дальшого розвитку світової куДьтури.
Сьогодні ми свяТкусмо річницю Музею напередодні великого' національного свята — Дня Канади. Не випадковим є той факт, що цей величний монумент було відкрито І липня - в день найбільшого торжества країни кленового листу.
Шевченко у Канаді став символом людей волі — т р у д я щ и x у к р а ї н ц і в, громадян інших національностей. З його іменем Ви, ваші батьки і діди, починали розбудовувати Канаду, з іменем Кобзаря, його ідеалами ви назавжди пов'язуєте свій сьогоднішній і прийдешній день.
Х а й мі цні ю ю т ь і розвиваються культурні зв'язки між Товариством "Україна" і ТОУК!
X а й ж и в е мирі д р у ж ба народами СРСР і Канади!
^між
Хай живе мир в усьому світі!
ОНОВЛЕНИЙ ПАМ'ЯТНИК КОБЗАРЮ
Київ. — Перед трудівниками древнього міста Ромни на Сумщині постав у бронзі образ великого українського поета-революціонера Т. Г. Шевченка. Київські реставратори дали друге життя пам'ятнику, створеному з ботону скульптором Іваном Кавалерідзе в жовтні 1918 року.
Велична фігура Кобзаря височить на пагорбі в центральному парку міста, де не раз бував поет.