СТОРІНКА 8
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
Понеділок, 12 липня 1982 р
МІСТО — МУЗЕЙ
(СТОРІНКИ ІЗ БЛОКНОТА)
Нате олномісячно персб>вания у' Ралянському Сою ?і завсрш\сі ься.
Сьоголиі ноліля 2"^ вересня 198Г року. ^^Ь ловпґі лх'інніп ле«ь. Сонячно. Гсп.іО. Ілемо ло Переяе.іава.-\мель-ігииького. Це мої ітеріні вілвілчи цгн^іо і^.іавпої о міста, яке- іаГімас . иажлипсмісце іс і орі'г У'країїпі, бо
СИОК^ гене П вино Пі 1Ь і СІ ОЯІІКЛІ \піс- .
...іпіиїїи на мамонтів, пю ніахоли.іа.ся , на- внсокіїмх бере н . Слп,окV 15-10 г.нс.чч рокії^ -то.му--: їа ;2()кі:іомс 1 рів НІ.і , 1 сііерппиьої о 1 Іеі^яслава-Хме.іь- . і!.ииькоі.,о.
І'оч'ікі лага кісн>вання. міста ■ певі.юма. Л:іе \!Ісі о Переяс.пав-Русь-кші \ же ^галуелься у. логоворі кііяая Олеіа Святославнча г Візантією 91 1 рок;у. За князювання Володимира • Святославича Переяс.іав став мішюю '
фортецею .— ОСНО.ВНИЛ1 опорни.м пунктом Київської Русі в її' боротьбі
проти ПОЛОВЦІВ. , :
Як бачимо — Переяслав старинне.
: місто. '
Звідки походить назва" міста? Давня легенда розповідає, що змагались два богатирі — печенізький і руський. Юнак Кожум'яка поборов печеніга і перейняв його славу. Звідси й пішла назва,міста: Переяслав (у 1943 році перейменований на Переяслав-Хмель-ницький). Це, звичайно, легенда, яка передавалась з покоління в покоління, як це біуло і з іншими містами у різних країнах світу.
: Зі мною Микола Чубук — журналіст Товариства «Україна», який тут був уже не раз і може бути авторитетним гідом пля людини, яка сюди завітала вперше.
Коли ми прибули на центральну плошу імені Богдана Хмельницького, то на нас уже чекав завідуючий відділом культури міста — Микола Григорович Допіра. Саме з цієї площі і почалася наша екскурсія. На площі встановлено красивий монумент, який символізує дружбу українського і російського народів. У місті створена ще друга площа, на якій споруджений пам'ятник В. І; Леніну, засновнику радянської держави, що мав бути відкритий 7 листопада під час відзначення річниці .Великої Жовтневої соціалістичної революції. Біля, цієї площі буде споруджений Будинок культури на 800 місць, з бібліотекою на 300 тисяч книг. Також
тут ролмістяться алмінісгративні бхлинки на 9 поверхів.
~ Порівняно місто невелике — має всього 27 гисяч населення, хоч за Київської Русі було одно з найбільших, бомало 35 тисяч жителів, а- в XII віці було навіть більїгіс за Київ. Т\ І нереб>вав %штронолит Київської Р\сі.. силілп: в. ньому на престолі
' княлі ВО.іоли.чшр Мономах і Юрій. Долі оі^\кііГі. '
Місто мас сільськогосноларський профіль — на його терії торії с два ралІ осп 1 і. Xоч у Переяславі-Ххїель-нйцьколїу с пр.охніс.іові заводи, але вони ііевеликі, в яких нрацюіоть переважно жінки і дівчата: це хлібніїй лавол, швейна фабрика й фабрика, художніх виробів, якої продукція (скатерті, рупіРіикііу'виїнив.ки) йде на експорт. .
Заплановано збудувати два великі промислові підприємства. Коли вони будуть споруджені, то жігіоче. населення збалансується з чоловічи.м. .
Минаємо колишній Вознесенсь-кий собор, що був споруджений у ХУІІ столітті. Біля церкви знаходить-. ся будинок, в якому жили ченці в келіях, а тепер в/ньому приміщується музей-діорама. На подвір'ї біля музею є виставка зброї — танки, літаки.
Переяс.іав-Хмельиииький. Центральна площа ім. Богдана Хмельницького.
Зовнішній виг.і.чс) колегіуму: в якому примішується Мсморіа.іьиий музей Григорія Сковороби.
катющі, гармати, з допомогою яких воїни Радянської Армії форсували Дніпро і визволили Переяслав від гітлерівців. Микола Допіра інформує нас, що за п'ять років музей відвідало 700 тисяч осіб — це більше 26 тисяч екскурсій, в тому 140 делегацій- із-за кордону. Для такого міста це дуже багато-. ,
У дзвіниці Вознесенського собору буде встановлений планетарій.
На території Вознесенського монастиря зберігся, будинок колегіуму (ХУІМ ст.), в якому викладав мандрівний філософ Григорій Савич Сковорода. У 1972 році на відзначення 250-річчя з дня народження українського філософа-гуманіста, просвітителя і видатного поета в цьому будинку був відкритий Меморіальний музей Г. С. Сковороди. За вісім років існування музей відвідало 300 тисяч осіб.
У великій кімнаті-вестибюлі коле-гіуму розміщена експозиція^ яка розповідає про літературну спадщину Григорія Сковороди. Велике зацікавлення викликає портрет філософа роботи невідомого художника ХУІІІ століття і книги, видані у тому ж часі. Деякими цими книгами користувався просвітитель у своїх лекціях піїтики.
Григорій Сковорода був також обдарованим музикантом. Він сам складав музику. Мав гарний голос. В експозиції, музею виставлені музичні інструменти ХУІІІ століття — ліра, цимбати, цитра, скригіка, кобза, бандура, сопілка, якими вміло володів поет. -
Відвідувачі музею зверну гь увагл' па одяг того часу, коли філософ мандрував по Україні, Росії.і інппіх країнах Сврони.
Сковорода ніісгь.роківпрожив на Переяславщині і толі написав багато літературних творів — переважно в і р Ці і в. Ту г н а гш са в в іи і с ю ш и р о -ковідому пісню. «Всякому городу
прав і права», яку Іван Котляревський ввів у свою безсмертн>' «Наталку Полтавку», що Гї співає у п'єсі возьний Тетерваковський.
Ви заходите До ще однієї кімнати колегіуму/В ній філософ читав лекції спудеям: тут розставлені столи, лавки, на стіні висять іко^ни, стоїть кафедра, біля неї крісло вчителя, дОщка; Все так, як було тоді, коли\ Григорій Сковорода читав їм свої вірші або грав на сопілці українські \ народні пісні.
У бібліотеці зібрана велика кількість унікальних книг. Ними користувався учитель і його учні.
У музеї багато картин українських радянських художників, на яких відображені різні періоди життя і просвітительська та наукова діяльність Григорія Сковороди.
Філософ написав «Рассуджения . о поезии и руководство к искусству оной» для колегіуму, його, лекції любили слухати спудеї. Але застосовані Сковородою нові методи навчання викликали невдоволення єпископа і він прогнав учителя з колегіуму, а його книжка (єдиний примірник) була знищена. Отже, філософ не пробув навіть цілого року у колегіумі.
Коли Сковорода навчав у колегіумі, то сам жив у келії Вознесен-ського монастиря. (В музеї відтворена келія і відвідувачі бачать Григорія Сковороду за книгою).
Супроводили нас по музеї наукові співробітники Венера Дем'янчук і Галина Боровик.
Відвідуємо ще один музей, що входить до комплексу Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника. Він знаходиться в будинку лікаря Андрія Козачковського — друга Тараса Шевченка. Старший науковий працівник Людмила Доброскок інформує нас, що це основний музей, в якому іюказано історію Переяславщини з найлав'ніших часів аж до' нинішніх днів.
Заходимо до кімнати,- в якій ек-спогшти .. відображаю І ь визволт/ну . вії'шу українського народу віл польської шляхти, яка !ірохолііЛа_\: 1648-1654 роках.. ПІЛ проводом Бог.лДна Хме.илпіцького. На стіні; бачимо портрет гсі-'ьмана невідомого художника ХУІІ століття. Тут -зібрано багато речей з жи тгя і побуту україн-
ських козаків: позолочене сідло, козацькі пояси, червоний жуїіан, зброя, порохівниця. На столі лежить Сван-геліяХУП століття — оздоблена позолотою.
На картині сучасного художника зображена чайка — козацьке судно, яким запорожці перепливали Чорне море за 46-48 годин. В ньому приміщувалося 70 ; чоловік і 14 гармат. В кімнаті виставлена і трофейна зброя .захоплена козаками від польської шляхти.
Переходимо до кімнати, в якій експонати пов'язані з історією Переяславської ради. На великій картині сучасний український радянський художник Михайло Дерегус передав момент, коли було оформлено акт про єднання України з Росією 8 січня 1654 року о 3-й годині дня. Тут є унікальний експонат — особиста шабля Богдана Хмельницького і біля неї лежить гетьманська булава.
На стіні красуються портрети видатних козацьких полководців — Івана Богуна і Максима Кривоноса.
Навесні 1656 року Богдан Хмельницький важко захворів і в липні 1657 року помер. Похований у Субо-тові на Черкащині. Як це не дивно, але дотепер ще не встановлено точної дати його народження. Лише припускають, що народився він 1595 року. ;■...
В інших кімнатах численні експонати розповідають про різні періоди історії Переяславщини. Але ми не маємо часу довго зупинятися у кож-
Пим'ятиик видатному українському просвітителю, філософу і посту Григорію Сковороді.