І Ь>ііеяілок. 11 порсгич 1987 р.
пі?» г (^лпим 1 кращих міст .V спііі. я уміх кінпіп
іпіпмх тсряїн іірпїі/іяіь СЮДИ: І ОСІ і, иіоГ» мамилл' патмся піироким Хрсмьт тиком. п;и>іцямі!. (міояие-цимч сонця й попіл ря, 1СЛСМИМИ бульпарами та мросґісктами. сучасі^ими ар X і те к т ур м и ми а нса м -б л я ми і в с л и ч е з и и м и іта м. * я ти и ка м й сиво ї давнини.
Кінець X початок XI століття, коли правили Володимир Святославич і Ярослав Мудрий, називають періодом найбільшого розквіту Древньої Русі. И тоді іноземні ма ндр і в н ики були у захваті від Києва. Вони порівнювали його з '^цар-городом" Константинополем. А літописець середини XII століття писав: "...вся честь і слава і велич і глава всім землям руським Київ".
На Старокиївській горі — у Верхньому городі височіли величні собори, князівські та боярські тереми, а внизу, в долині Дніпра та Почайни, стелився Поділ. Його доля була нерозривно пов'язана з долею усього міста, а трудовий ритм і господарська діяльність диктували життя Києву.
"Над Почайною терпко пахло смолою, скрізь попід берегом так густо, що можна було переходити з лодії в лодіюу стояли великі, довгі ушкуї, які припливали сюди з північних морів, шнеки й буси з Чуді, струги й учани з Н о в гор ода, важкі морські хеландії грецькі. А всі люди, що здалеку їхали ними до Києва, поспішали в одне місце^^ на Поділ, на торг.
Торг на Подолі кипів, шумів, вирував. Уже здалеку було видно багатолюдний натовп, що колом громадився навкруги великої площі, п о с е р е д якої с то яв високий стовп, палахкотів
МАЙВУТНЄ СТАРОВИННОГО ПОДОЛУ
вогонь
читаємо
романі Семена Скляренка ""Святослав".
У ті часи Поділ займав майже половину площі Києва — близько 200 гектарів. Там містилися майстер н і та ос е лі давньоруських ремісників, жили купці, смерди.
Але дикі орди Батия спалили квітуче місто, знищили його високу культуру. На довгі ^іки завмерло життя на "Горі". А на Подолі, як повідомляв мандрівник Плано Капріні, що прибув до
міс-ги черг-» ціпикй рпкіп після иапігп я 1 я таро м он І о л і п . ж т< ге л і я ж г пі д 6 V д у п яли и ос я д І
ПІ1ТИІПГ СІСІК^ПІ КОМІПИТ1[КИ
кілька ряліп (Ліалтопали. Нижнг місі (1. але поио іиопу і іи(>пу відроджу
вялося 1 поислу. Т ільки після воіг'слнання УЧра-1 и и з Р ос і сю з н и к ла исбез пска с 11 >'стоц І л ті в и х набігіп .
ст орІ ЧМ Я кя м "яТІи и
П Р р Р Д: М я 1 і С 1 р я 1 м
І и я хз> д и п с я мі с ь к и и Коподя"«ь-фотгтя н. Я<лдя до тіього II <і да пя л я с я по дсрсп'яиих ірУбях і джерела, то било бі пя підніжжя Замкової гори. ТІЇ з и і и 1 е а р X і тс к т ст р їв а и І р и го р (1 в и ч - Ба р с ь к и й с п о р У д и в надкол о д я з е м п а в і л ь й о и - р о тон л у, В середині його оздобили
ТІ рос К т ом р і ;і о ЛІ о Г о я р > і 1 ск т (•» ря Пі л ь я мя І сете Піїг лміиив обриси
І () ЧОВИОІ ИЛОИ1І П одо ПА
.1 лрикутної вопя СІ я ля ирчмокутиоил Ча ироск 1 ом архіїскторя Луїджі Р >• с к я т V л и об у;\ у в а л и новий кам'яний ї остиний двір. А з північної о боку мав з'явитися запроекто-в а н и й с а м н м ' Г ест с ансамбль громадський
Ще з часів Київської Русі у центрі Подолу сформувалася; площа. Тоді вона називалася — Пирогоща, або Житньо-торжська. На ній здіймалися X рами Ус пені я-Пирогощі, Новгородська і Турова божниці, містилися торгові склади, будинки купців, церкви.
Після нащестя татаро-монголів, коли життя в Києві 6 б м е ж увал ос я Подолом, вона набула функцій громадського і адміністративного центру, почада забудовуватися на йбільш значним и, парадними будівлями. Тут було споруджено магістрат — спершу дерев'яний, а в кінці ХУИ — на початку ХУИ І
Головна площа Подолу XIX століття.
Самсона з
скульптурою левом.
На східному боці площі 1615 року започаткувалося Київське братство, що відіграло велику роль в історії боротьби українсь-кого нар о ду п р о ти цольсько-шляхетського панування. При ньому велика щкола, котра з часом перетворилася на колегію, а піз-ніше — на Києво-Могилянську академію — перший науковий центр країни.
Велика пожежа 1811 року знищила на Подолі 1240 дворів, три монастирі, дев'ятнадцять церков, магістрат, Гостиний двір, магазини. Згорів майже увесь житловий фонд. Відбудова розпочалася за
центр з трьох оудівель: н о вого магістрат у, Контрактового дому і пошти. Та задум не був з д і йснен ий по вніс тю. Гостиний двір мав бути двоповерховим, а звели тільки перший поверх, з ансамблю Тесте збудували один Контр а кто вий дім. Отже обриси площі лишилися не завершеними. Наступні часи мало відбилися на характері її і ма с щ табах. Виникли поодинокі будівлі у стилі модерн, І в наші дні — кілька споруд, серед яких найзначнішою є палац культури "Славутич".
Не буду оригінальною, коли скажу, що люблю блукати старими затишними вуличками Подолу,
бо чясто 1 річяіо іія них багато киян і і осі г\\ К и« пя . ?<оірі по ПІЛП І \ (чоять л'л чяровяио пгреп ;іиповиж мими виїпорями
р(^Д\-МД і р\к ЛЇОДСЬКИХ
ярXі І ск тл )'>ними пям'яі п и к я м и А І с в с і м о і мандрівки ис і"і :\\ 1 ь ні в яке порівняння т 1ІГІО. кс»ір\ іюіиасіило здійснили п това рисі ві Ва лей тип и ПІ с в " єн к о , ! о л о вно І о ар X і тс к 1 ора пр о ск т у рсс та в ра ції Черво н о і площі, керівника науково-реставра нійноіо відділу Л' к р а ї н с ь к о г о с п е н і а л ь -и о г о н а >' к о в о - р с с т а в р а -ц і й н о г о в и р о б н и ч о г о управління Державного Комітету Ради Міністрів УРСР у справах будівництва.
-— Ніколи не їжджу на Поділ міським транспортом, — відразу зауважила Валентина Шевченко. —
Червона площа. Контрактовий дім.
Завжди ходжу пішки, бо тільки в такий спосіб м о ж н а п о б а ч и т и в с ю й о г о велич і красу.
Ми обігнули площу Богдана Хмельницького, пройшли повз історичний музей і рушили вниз Андріївським узвозом.
— з усіх архітектурних пам'яток Києва три чверті м і стяться на Подолі. Отож ми, архітектори, вважаємо, що до цього району підхід має бути особливим, обережним, дійсно науковим, — мовила моя супутниця. — Ще 1967 року затверджено Генеральний план забудови Києва аж до 2000 року. Лише Поділ лишився на цьому білою плямою. Вчені дійшли висновку; що тут потрібно провести, перш за все, велику дос Л ідни цьку ро боту. Нашій майстерні і доручили її.
Ми вирішили почати з інвентаризації забудови старої частини району. Це була справді титанічна робота. За чотири роки обстежено і дано характеристику майже трьо м тисячам будівель. Крім 26 пам'яток в зятих під охорону держави раніше, виявлено 180 видатних пам'ятників історії та культури, 434 старовинних будинків, що теж мають велику архітектурну цінність.
Ми вийшли з-за рога будинку і перед нами ві дкр илася Червона площа. Будівлі різних епох створили тут неповторний ансамбль. Сьогодні Червона площа чи не єдина в місті, котра повністю зберегла свої містобудівні функції. Тут вдало вирішені комунікації, що з усіх боків
(Докінчення на 12-ій стор.)