«дог ПІК \ і
4"»
III Ції ЛМИ N0 І'ГГИІ І П 1 Ч І »Л Г< > ЦЖІ І ПІП
ким*і ПІи>!и мс«и <>
іоіікл <>іі;ім)( iii»
і Л і»і пч>і»і 11 ч
ЗАМІСТЬ ПОДАЧОК ПРАЦЮ
піртс^ря м^пьйої.ья Ор.тіроСИни^ і (р ічяиОіпьііір Ор'^роГлії і п ^^ІЛ чясу ПРПМКі">і РК(>і,-іпмімн(>'| лрпррг.ії п 1РЛО ч "рокях Воно ПримР(М10 ТП-Ч<І<і -Ч^ЯЧГІИР! нясп.ІЛкИ дп.п т<тг-ірй.
уоірі крпіни . : .
ГЛо уг'х біпьиіич. містяч Канапи помапо ііівидко зростати чисп.о. пюдеи. що гтримуіііені Гіти на "сошіап-вепфейр" - урядову, допомогу/ щоб вижити, Оо не можуть знайти праці і їхня асекурація по безробіттю вже вичерпапась Асекурація по безробіттю виплачується до 12 місяців Після того безробітний з своєю сімєю залежить від "сошіал-велфейр" — міських урядових подачок, які значно менші від виплат асекурації по безробіттю. Недостатньою є асекурація по безробіттю, а ''сошіал-велфейр'', ще менший дає для сім'ї безробітного дуже мізерний прожиток,
в Торонто, як подає пресове звідомлення, число сімей на міській допомозі за місяць серпень збільщилося на 8,000 — з них велика більшість вдалася за допомогою в результаті того, що вичерпалася асекурація по безробіттю, і безробітний гадувальник сім'ї примушений був йти на "сошіал-велфейр". 'Чисгіо лЮдей на міській допомозі в Торонто збільшилося вдвоє в порівнянні до минулого рокулПодібнб мається справа і в інших містах Канади.■
Виплата допомоги безробітним стала додатковим фінансовим тягарем для ;міст і вони Домагаються, щоб кошти цієї допомоги покривав федеральний уряд, бо він несе відповідальність за творення робіт для людей, а коли він неспроможний це робити, то повинен покривати кошти міської допомоги для безробітних.
Зростаюче число людей на "сошіал-велфейр" по містах Канади в результаті безробіття нагадує про велике число безробітних на "реліфг" в часї великої економічної кризи в 1930-х роках. Тоді не було ніякої асекурації по безробіттю і безробітні з втратою праці зразу опинялися без засобів до життя. Не легко було дістати будь-яку урядову доломогу. Безробітні зводили велику боротьбу і остаточно одержували допомогу — "реліф", як тоді назвали цю мізерну доломогу. щоб безробітні і їхні сім'ї могли якось прожити.
., Від того часу минуло понад 50 років. Робітничі організації, при підтримці широких кіл громадськості, добилися уведення в Канаді асекурації по безробіттю. Але нині масштаби економічної депресії і безробіття прибрали таких розмірів, що різко зростає чясло безробітних, яким вичерпуються виплати асекурації по безробіттю і вони примушені йти на "сошіал-велфейр". так, як йшли безробітні на "реліф" в 30-х роках, бо немає
: для них роботи. Дотакого"лоступу"привели ліберальні і консервативні уряди в Канаді.
Безробіття — велике лихо для людей, для усієї країни. Марнується, пропадає людська сила, яка повинна використовуватися для дальшої розбудови і розвитку країни, для поліпшення добробуту народу; -Опубліковані в пресі повідомлення говорять, що з великим ростом безробіття виплати по асекурації від безробіття: зросли до 4.1 мільярда доларів за перших шість місяців 1982 року, а до кінця року вони становитимуть понад 8 мільярдів доларів. Крім цього, як підраховують, 4 мільярди доларів, піде на "сошіал-велфейр" дня безробітних, яким вийшла асекурація. Це ' тоді, коли усі ці працездатні люди шукають праці.
Замість: подачок, для безробітних повинні бути роботи.. Вони хочуть .працювати і жити гідним людським життям, мати економічне забезпечення, а не бути на обм.еже.ній асекурації по безробіттю або на принижуючому "сошіал-велфейр".
Канада повинна йти вперед з поліпшенням добробуту ,для народу, а не повертатися до тяікких 1930-х років великої економічної депресії.
ну НО рі^Г'і»' 1МП лип іі"мр<і пч<г)піч пі;іі^т\^\' Р \ Т( ргтгпс ї^тм ч о
ІппіГ(»тімп Чтп>т>( і,тм>і р її гтс»
ПОМ ІТрр ЙОГіУ 1 Піір'їІі 1 і- п,<^ К Ц1ТІІ ?,М>^^\ рпПІРІИ^ИірІ П<> •гП чп'їіп і;і т<прііРПОК5 ПМ( т\ пмп іір<^ ^;»'іт< ио'іРпимир Чпр
ріпі КМІїП
Гріч> м< пня т прмп(і;и Н(\
рІММЧ ИПрРПЖГТтЧ І<>]'>ІЧ Ямоп
» ьічої р Гп'па прт\;іжгмя пер іпя лі ггря т \ рма пргліія йогр імені п та.плті пояглісгммі іп І^НЛ-й рік киїпськ«іму пр<г яя.їк\ ( яі сну 1 Чма.'топі.
11і( ї почсч-мим иаюілопи Стх ген ІЧ'ііяло удрстогнмм та цикл оітоиілань, прііепячспих сучасності.
В ПАМ'ЯТЬ
гтгоріЯ СКОВОРОДИ
Скульптурний барельєф Григорія Сковороди прикрасив привокзальну плоШу Золочева — районного центру Харківської області. Це данина пам'яті, земляків видатному українському філософу-. просвітителю і письменнику. Звідси починається новий туристський маршрут «Ско-вородинів ііілях», який про-стягн>вся до Села^ що носить його ім'я. -
у цих місцях мандрував «народний філософ»^ знайомився з побутом простого ЛЮДУ; вивчав уклади його життя, збирав матеріали для своїх книг, в яких виступав проти експлуатації людини людиною, оспівував вільну працю. :
Маршрут закінчується біля будинку, де провів свої останні дні Григорій Сковорода. Тепер тут музей.
ДОБРЕ СКАЗАНО
Скажи мені, які ти лікар-ства приймаєш, і я скажу, хто твій друг.
* * . * ■
Зжитися можна з ким завгодно, коли живеш окремо.
* * *
Між радістю і грішми лише та відмінність, шо радістю хочеться поділитися...
* * *
Свої люди не завжди бувають потрібні, зате потрібні — завжди свої;
Можна ро'з.мовляти одною \ювою. і не розуміти один одного. "'
Ловив себе на думці та й не вловив: було нічого ловити!
мг('>;«'чгиі>1 р п іі І (>ріі чіі.^п» гт>;^ ріптіп '(><1 ппчі.прпіц !і(>п:і І>ІП Н<М (1 1 V 1 іімп\пп т и< п . ГНО V ИП> ііМОПЯ\ нп плянгіі ПСМіНЯ 1 рг ! П ПІРІІМНП ІТРїПяр ЛГНЯ р ПГМеН ГПрН(>Г МГПММН(^Ї
и, ночіня нчія не іииьмгння, кржня іпсх ія не прїля» ІЦп|>Рк\ '^О мі ЛІ, йрчі'^ мРлопіт^Лмнр.яіоі ь піл т (ч.лрл\ ^1^л^ЙРIн^ О міїн-йрни геі"»плчіь піп 1ЛИГЧ>/НПП криз".
Тим чясРМ було б д<н:"іь піппс частини нмнінм^іх п«хн-ни\ вилаткіп для того, щоб пом'якнитти або цілком лік. вілупати найгостріиіу проб-лсм>'. що стосується і голоду, і недостачі житла, і гарантії людей від хвороб; пю стосується і такої проблеми, як безробіття, яке охопило десятки мільйонів людей в країнах капіталу.
Катастрофічні масштаби цього лиха, яке щодень загрозливими темпами зростає. В зоні Організації економічного співробітництва і розвитку, до якої входять 24 найбільш розвинуті капіталістичні країни, за прогнозами економістів з початком наступного року безробітним стане кожна десята працездатна людина. Вже нині на кожні три мільйони робочих місць припадає десять мільйонів претендентів. Якщо це не зміниться, то нові мільйони людей чекає безрадісне завтра.
З приходом до влади ад--мініетрації Рейгена у Сполучених Штатах Америки і ряді країн їх приятелів стала з новою силою поширюватися неспроможна теза про те ніби гонка озброєнь- має якийсь світлий бік, що вона, мовляв, допомагає знизити безробіття. Це або навмисна брехня, або прояв неуцтва. Досить подивитися, що відбувається там, де гонка озброєнь набрала особливо великих розмірів—- у Сполучених Штатах Америки. Тут воєнні видатки досягли рекордного рівня — 226 мільярдів доларів у нинішньому бюджетному році. А як з безробіттям?! За час влади нинішньої адміністрації навіть за офіційними даними ще З мільйони чоловік були викинуті на вулицю.
Президент Рейген, виступаючи недавно на мітингу в штаті Моитаиа, обплаку-. вав майже 1 Імільйонів безробітних американців. На ду.мку профспілок він забув обплакати ще бмільйонів, бо фактично"в Сполучених Штатах Америки тепер налічується 17 мільйонів зайвих людей.
о. і ррті;і пінп іч X »пи«'< про
і|>рК.1^ ПГ(\ ПОГ'МНГН ПЛМІНІ»!
р.>Гм 1 пН'-И'П т( мя< т<\>я'тн Пім»
МПМ\ ІІЯЛГЇИ' НІГ нг Р'ч' Р'>'
І орти І І прі' >н лрн 1 ом Р« шя л
П<>М Рі'Оі «'МО^І і ІЬ М о ИР( пі Л(>Т>
ннпялім І' інтих іц:>яїня> рр<цмі прін «,'• І V т»я?тп ( 1ЯПІ1Я1І. пі.'і 1ЯІ рр »л ііг І і пьпн роГ>рчі мі< Гін. ( РПІЯЛЬНІ "РТо(^\ 1 И1І 1 р\
л«пп»\. іЛрГп іі п гяжт<ій Г>р
р(і т ьбі. я ЛГ ТЯІ р(>М<ЛЛО І», няй 1-ПЯІІІ1ІРМ\ пряпу ЛІОПННН
ня жп 114 Ллг не торкяг 1 ьгя не тільки я\іернкянніп я р^мл ліопеи ня іемлі Снряп ді. не для тої Р Л ііолучс?п Ш1 атн Америки і ЛАТС^ пиі-лому нп]"<оиіуигіь погниє ви ррбниПгпр, випускають дедалі смертоносиіпіі засоби знншсння. іиоб розсмоктати безробіття? Вони плекають божевільну мрію силою зброї повернути назад суспільний розвиток. Звідси доктрини «обмеженої» або «затяжної» ядерної війни, спроби дбби^ тись переваги над рештою
світу.
;Як вузько дивляться ці мілітаристи різних мастей, на можливість роздування кривавих конфліктів, показують трагедії багатьох народів, згадаємо про Сальвадор, Гватемалу. Згадаємо про вторгнення Південно-Африканської Республіки в Анголу. Нарешті згадаємо про американо-ізраїльську агресію у Лівані. Ось куди веде гонка озброєнь, особливо небезпечний етап якої нині почали Сполучені Штати Америки та їх союзники по НАТО. Наслідки Ті для людини праці катастрофічні! Вона вимушена на своїх плечах несхи весь тягар воєнних приготувань, жертвуючи своїми елементарними умовами . життя. Разом -з тим вона перша жертва, якщо злочинною рукою мілітаристських маніяків буде запущена жахлива машина війни. Не допустити цього — святий обов'язок усіх націй!
П.С.
ПРИХОВУЮТЬ ПОЗИЦІЮ СРСР
Як повідомляють з Вашингтона, адміністрація Сполучених Штатів Америки зробила все, щоб приховати ВІД американської громадськості радянську позицію в питанні роззброєння. її виклав недавно міністр оборони СРСР Дмитро Устинов у відповідях на запитання кореспондента ТАРС.
Додержуючись рекомендації Білого дому, провідні американські газети поки що не публікують цього матеріалу.