Понеділок, 21 лютого 1983 я.
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКА 5
ЯК ВШАНОВУЮТЬ ШЕВЧЕНКА В СРСР
ДО РІЧНИЦІ ВІД дня НАРОДЖЕННЯ КОБЗАРЯ
_ Творчість геніального ук^ раїнського поета є надбанням всіх народів багатонаціональної Радянської країни. У Київському центральному державному музеї Тараса Шевченка знаходяться численні експонати — фотодокументи, плакати і» малюнки, книжкова література тощо, — шо свідчать про велику любов народів Радянського Союзу до Кобзаря.
Вже в 1918 році засновник радянської держави Володимир Ленін підписав декрет, в якому було ухвалено встановити пам'ятники найвидатнішим вітчизняним діячам минулого. І серед них стояло ім'я Тараса Шевченка. Відкриття першого пам'ятника Кобзарю в Москві; спорудженого тзагїроектомПіа-тиського ■ ск-ульптора Я. Тіль-берга, відбулося З листопада 1918 року.
У надзвичайно тяжкі роки громадянської війни на Україні з'явилися пам'ятники Шевченкові в Ромнах, вста^ новленіїй у 1918 році, в Києві, споруджений 1919 року. Другий пам'ятник Шевченкові в Києві було -відкрито в 1920 році; 1 липня ^923 року в Каневі на могилі Шевченка
було відкрито чавунне ПОфУДт
дя Кобзаря, а в 1925 році територію, де. похований поет, оголошено державним заповідником (згодом тут було організовано музей). Знаменною подією стало встановлення нам' ятника Шет-ченкові , у Харокові в 1935 році. Пам'ятники Кобзарю. з'являються в інших республіках ЄРСР, так, в 1925 році
ЩЕ ОДИН МУЗЕЙ
Тернопіль. — Історико-к ра є з н а в чий музей в ід-крито в райцентрі Ланівці Тернопільської області. Експонати розповідають про минуле і сучасне району. Особливу увагу відвідувачів привертають ^матеріали про боротьбу трудящих за возз'єднання з а хі д н о у кр а ї н с ь к и X з е -мель з Радянсь;кою Україною, про величні зміни, які відбулися тут за роки народної влади.
Окремий розділ присвячено перспективам економічного і соціального розвитку господарств району.
Крім краєзнавчих^ на Тернопільщині є музеї революційної, бойової і трудової слави, дружби нар одів, атеїсти ч ні. Всього в області на громадських засадах працює 320 музеїв.
- нам ятник українському поетові було відкрито в Туркменії.
На картинах, міалюнках, фотографіях, що експонуються в Київському музеї, звідки ми ведемо нашу розповідь, бачимо пам'ятники поетові в Моринцях, Шевченковому, Одесі, Умані, Донецьку, Дніпропетровську, Івано-Франківську.
На відзначення 125-річчя з дня народження Тараса Шевченка ще один па.м'ятник поетові відкрився у Києві та новий (замість погруддя) на могилі Шевченка, вся країна у 1939 році святкувала цю славну дату. В Києві, Каневі, Москві, Ленінграді, Мінску та інших містах з успіхом проходили великі ювілейні Шевченківські віїставки, в столицях братніх республік відбулися урочисті Шевченківські вечори.
Радянська держава взяла під свою охорону всі культурні пам'ятники й визначні місцяі пов'язані з Кобзарем. В 20-30-і роки були встановлені меморіальні дошки в багатьох містах і селях, де побував Шевченко, ім'я поета присвоюється підприє.мсгвам, вулицям,- науковим та культурним закладам.
З перших же років = Радянської влади рукописи та малярські твори поета почали зберігатися в державшос сховищах. 1933 року при Інстиг туті Тараса Шевченка в Харкові було створено, а наступ^ ного року відкрито галерею картин Т.. Г. Шевченка. 20 вересня 1^40 року в Києві організовано Центральний державний музей 'Тараса Шевченка. У будівництві цього закладу та поповненні його фондів допомагали братні народи СРСР.
Мирне будівництво радянських людей перервала війна. В експозиції представлені книжки із безсмертними поезіями Шевченка, які разом зградянеькими воїналш пройшли вогненними дорогамн Великої Вітчизняної війни, плакати тих суворих часів з віршами Шевченка, що закликали народ не коритися' супостатам. В 1944 році радянські: бійці різних національностей визволили Канів від гітлеревських загарбників і першими поклали вінки квітів на могилу Кобзаря.
Широко вшановувалося прогресивним людством всього світу 100-річчя з дня смерті Шевченка та 150-річчя з дня його народження. Ці.-дати урочисто відзначали народи- СРСР. Ювілейні тор>-жества стали ще одним яскравим свідченням всенарод-\ної шани до великого україн-
са»когоі1:оета. Вийшли в світ ювілейні видання літературної та малярської спадщини Шевченка, монографії, наукові дослідження про життя і творчість Кобзаря тощо. Було встановлено Державні премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури, журналістики, мистецтва та архітектури.
Дітерат-ори-а-усіх братніх союзних республік- взяли участь в Об'єднаному ювілейному Шевченківському пленумі Спілок письменників СРСР та УРСР, який відбувся, в Києві в травні 1964 року. Було відкрито нові пам'ятники та меморіальлі дошки, присвячені поету. Так, у Москві, на набережній вулиці, що носить ім'я Кобзаря, був відкритий монумент Шевченку.
Численні музейні експонати — урядові постанови, фотографії, ювілейні медалі афіші, привітання, подарунки від трудящих братніх республік СРСР — немовби переносять відвідувачів у дні шевченківських свят.
Окремі розділи музею висвітлюють теми —^ «Шевг-ченко й музика», «Шевченко й театр», «Шевченко й кіно»; Вони розповідають, як твори Кобзаря та його велична постать надихають радянських композиторів, театральних режисерів, кінематографістів на створення нових опер, балетів, спектаклів, кінофільмів, шо стали значним здобутком, багатонаціонального мистецтва СРСР.
У музеї представлена і художня Шевченкіана, створена живописцями та скульпторами за радянський період.
Нині багато сіл і міст Радянської країни носять ім'я Тараса Шевченка. Одне з шіх. виросло недавно на тому безводному місці, де провів своє заслання український пізет. Сьогодні тут знаходиться великий сучасний обласний. центр Казахської РСР > — місто Шевченко.
За життя поета було надруковано менше третини його творів. Дореволюційний тираж його кциг. становив мільйон примірників, у радянський же період загальний тираж творів Шевченка пере-^ г вершив 25.5 мільйона при-; . мірників. Тарасові книги видаються в СРСР 68 мовами. В музеї представлені його твори, починаючи від 1917 року і до останнього часу, шо вийшли в братніх ресг публіках Радянського Союзу.
Спадщина Тараса Шевченка по праву належить вільній сім'ї радянських народів-братів.
Марія МИКОЛАЄНКО.
ся-?!»-
Пам'ятник Шевченкові в Києві. Ще під час громадянської війни в 1918 році Володимир Ленін підписав декрет, щоб встановити пам'ятники найвидатнішим вітчизняним діячам Минулого. Серед них було і ім'я Тараса Григоровича Шевченка. З тог-о часу споруджено пам'ятники Великому Кобзареві по всьому Радянському^^ою^г та в багатьох зарубіжт них країнах^