СТОРІНКА 8
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
Понеділок, 11 квітня 1983 р.
Творці нашої історії
Громадський діяч Тимофій Корейчук
Хто вступає до житлового кооперативу
Буковина дала цілий ряд діячів і активістів українському робітничо-фармерсько-му організованому рухові. Серед них одно з перших .місць займає Тимофій Корей-ч>-к. Цілком засл>'жено і спра-ведливо Петро Кравчук у своїй книжці «Український соціалістичний рч^х у Канаді» вілмічус його громадсько-.організаційні заслуги. ■■ Ти.мофій Корейчук син Зеленої Буковини і з містечка Кіцмань, -до. Канади прибув у 1912 році. Як і інші селянські сини, він через матеріальні умови не міг закінчити навчання у гі.мназії, мусив шукати кращого життя дзг леко від рідної Буковини
— аж за тридев'ять земель
— у Канаді.
Але ше на Буковині. він просякнувся радикальними ідеями, познайомився з тво-ра.ми Юрія Федьковича, Оль-ти Кобилянськок знав : він ,і твори Тараса Шевченка, і Івана Франка.
• Поселився, він в Алберті, можливо тому, шо.на території цієї провінції осілось багато його земляків-буко-вмнців — з Ошихлібі .Шипин-. шв.Мамаївців, Єтавчан, Брід-ка... Можливо його Алберта притягнула .ше й тим, шо тоді тут був :ДОСить сильний український .соціалістичний рух, в який він поринув все-ціло, бо хотів підняти на ви-, ший рівень громадської свідомості своїх земляків; заг .тучити до боротьби за жит- ; .т€ві' інтерххи, за людські права.
Недовго прожив Тимофій Корейчук \ Канаді, але за тих кілька років він зробив такий вагомий вклад, так : відзначився своєю -гро.мад--ською діяльністю, шо зали, шив по собі хорошу пам'ять серед людей старшого покоління, людей з першої хвилі. української еміграції до Канади.
У 1914 році, коли вже шаліла, перша світова і\шеріа- : лістична війна, Екзекутивний • Комітет Української соціал-де.\гокра.тичної партії вислав . Тимофія -Коренчука на організаційну поїздку в Західну Канаду. Він організував Захід-ноканадсвкий з'їзд УСДП у Кол.мені 15 листопада.
Але Ти.\юфій Корейчук скоро мусив прикоротити. свою легальну діяльність в УСДП, бо 'За~ПніТм~ почала вганяти поліція, і: він перейшов на нелегальне становише — переховувався серед своїх земляків-іфарліерів у Ворвик, .Албсрта. Однак на донос за-
пеклих політичних ворогів він бч'в заарештований і відо-сланий до концентраційного табору у Вернені, Британг ська Колумбія, де і помер у ранніх роках свого життя. Так швидко пішов умогилу юний талановитий тромад-сь к и й д і я ч -— Ти .\юф і й Корейчук.
Мало прожив у- Канаді Ти.мофій Корейчук і не багато написано про його діяльність. І з нагоди 75-річчя української прогресивної преси, яке минуло в 1982 році,: я постановив дещо зібрати інфор-мацій про. нього від його племінниці.
Тиліофій Корейч>тс з своєю трирічною племінницею Па-расиною Юрчак. Фото зняте в 1911 році у Кіцмані( Буковина).
У ■1912 році до Канади також прибув швагер Тимофія Корепчука — Михайло Юрчак: Згодом він спровадив до Канади дружину Ва-сішнну з шестирічною донечкою Парасиною. Коли Пара-сині (тепер Гі в Канаді звуть Джесі) було три роки, то Гї вуйко/ Ти.\юфій Корейчук
взяв на руки і сфотографу-рався на пам'ятку в місті Кіцмані. І ця фотографія збереглася по сьогодні.
П ід час пресової. ювілейної кампанії я зайшов до Танаска і Джесі (Парабини) . Корчинськісч, довголітніх членів українських прогресивніьх. організацій і читачів «Життя і слова» і ми розговорилися про Тимофія Корейчука. Джесі мало пам'ятає свого вуйка, однак Гї мама, Васи-лина Юрчак багато розповідала про свого брата, який організував українських трударів у Канаді і за те був запроторений за колючий дріт під час першої світової війни і там скінчилося його молоде життя.
Як і Танаско Корчинський з Джесі, так,Михайло Юрчак з Василіжою £ членами і беруть участь в діяльності л-країнськцх прогресивних, організацій. М1^xайло близький з своїм швагром Тимофієм — їх єднали спільні ідеї; ;
Хочу підкреслити, шо я близько. знайомий з сім'єю Юрчаківшез 1930 року.
Джесі з своїм чоловіком Танаском -відвідала могилу свого вуйка Ти\юфія у Вер-нон. Вони в пам'ять свого вуйка і на пошану своїх родичів,. Михайла і Василини Юрчаків, пожертвували 100 доларів на ювілейний пресовий фонд.
Пам'ять про таких-як Тимофій Корейчук, які були творцями нашої історії, не зітреться, бо їхні діти або племінники завжди будуть їх згадувати і.шанувати.
Микола ЛЛЕКСІЄВИЧ, член Ювілейного пресового .комітету в Едмонтоні.
Переважна більшість населення на Україні отримує житло від держави. Проте в останні роки будується чимало квартир і на кооперативних засадах- У НЇШІШНЬОЧЇУ році їх в Києві буде споруджено майже на тр)етину більше, ніж торік. Про цю фор.му участі населення у роз в' язан н і свого житлового питання — бесіда з заступником голови Київського міськвиконкому Євгеном Ясинським.
— Чому люди йдуть на витрати по будівництву кооперативного житіа, якщо держава надає його безплатно?
— Одразу зауважу: дер-
жавну квартиру одержує не кожен і не того ж дняі коли захоче: В країні, житлова - проблема повністю поки шо не розв'язана. Тому іс-н\'ють певні норми заселення, на підставі яких ведеться облік ТИХ; хто потребує поліпшення житлових у.мов. Оскільки таких, незважаючи на інтенсивне будівництво житла, більше, ніж його зводиться. _по_^іешкання надається у порядку черги. Ті ж, хто хоче прискорити його одержання або ж мати його дешо кращим від загальноприйнятого стандарту державного сектору і вступають до житлово-будівельних кооперативів.
Для цього подається заява до райвиконкому. Житлові управління райвиконко.мів контролюють хід будівництва, вони ж після заселення будинку займаються усіма його проблемами, починаючи від утримання і кінчаючи капітальним ремонтом, погоджуючи свої дії з правді нням кооперативу. Останнє обирається на загальних зборах пайшиків.
— Яку участь бере член кооперативу в будівництві? ,
ЩЕДРІСТЬ ПІСЕННОЇ НИВИ
«Важко: дібрати епітети для відзначення майстерності українських артистів, не знаєш, шо хвалити, більше — музикальність співаків, віртуозність танцюристів чи талант ТОГО; хто зібрав разом яскравий цікавий ансамбль». У цій оцінці, яку рецензенти багатьох країн світу давали Державному заслуженому академічному українському народному, .хору імені Григорія Верьовки, немовби сфог. кл'совані головні, ознаки творчості уславленого колективу; шодосяг висот художньої довершеності піл'керівницт-во.м лауреата ДержашТог премії Української РСР і.мені
Тараса Шевченка Анатолія Авдієвського. Заслуги невтомного збирача і пропагандиста пісенних скарбів, який прпн н я в естафету від заснов-ника хору, відо\юго композитора і диригента Григорія Верьовки, відзначені нині почесним званням народного артиста СРСР.
Відтоді, як зазвучали голоси хористів, минуло майже чотири десятиріччя. їх перший концерт відбувся в Києві в 1944 році. Слухачів захот пила. й полонила невідома до того часу в професіональних колективах манера виконання,дужсблизька до народного співу. Взяті з4>ольклор- .
ніьх джерел пісні повернулись до людей по.молоділйми і філігранно відшліфованими.
Нива, засіяна ентузіаста.ми в ті далекі дні; дала: шедрі:
.пісенні сходи і Тепер у репертуарі колективу більше тисячі номерів. Поряд з пісня.ми танці і хореографічні ко.м-позиції, .хороводи і сценки. Артисти знайомили з ними трудящих усіх братніх республік СРСР, любителів пісні з 35 країн світу. І всюди
відзиви зводились ДО.ОДНОг
стайного висновку: «Хор імені Верьовки якнайкраще представляє народне пісенне мис-
тецтво»Г~'
"(РАТАУ).
— Передусім ту, що він фінансує його, тобто вносить кошти за майбутню квартіфу. Перший; внесок — ЗО процентів її вартості .Останню счтиу кредитує банк з розрахунку 0.5 процента річних; її власг ник квартири виплачує протягом 15 років. Розцінки на будівництво такі, як при спорудженні житла за державні кошти. Такими ж є витрати і на експлуатацію. ■ ^ відрізняються кооперативні будинки від державних?
— Як правило, зводяться такі, як і в державному секторі. Проте намітилася ТЄН-; денція їх спорудження за індивідуальними, проекта.ми. На своїх зборах члени кооперативу наголошують, що вони готові понести витрати, щоб тільки мати певні дог даткові зручності. 1 держава йде їм назустріч. Це, наприклад, встановлення у кухнях електричних плит замість традиційних газови.х, більш швидкохідних ліфтів, кращого сантехнічного оснащення тошо.
-г— Яка вартість к^роперй-тивної квартири?
Вона залежить від про-, екту і, природної від розміру помешкання. При цьо.му, зауважу, не враховується розмір холу, кухні, ванної кімнати. В середньому квадратний .метр площі коштує 240-260 карбованців: Скажімо^ двокімнатна квартира коштує приблизно 7 до 7.5 тисячі; карбованців. Зауважу, шо Гї вартість не залежить від того, де будинок зводиться — у центрі міста чи на околиці: земля у Радянському Союзі належить державі і не є предметом .купівлі ^ продажу. Томл ДІЛЯНКИ'^під будівництво кооперативного житла на-; даються безплатно.
Члени кооперативу самі • обирають місце спорудження: будинку з тих аілянок, які їм пропонує .міськвиконком.
гг- Які квартири користуються, найбільшіш попитом?
— Відчувається більший попит на двокімнатні. А на три, чотири чи п'ятикімнатні черги немає.
Віталій ГНАТЕНКО (РАТАУ).
ЗРОСТАЄ АРМІЯ БЕЗРОБІТНИХ
Армія безробітнн.х у країнах Спільного ринку перевищила 12,430,000 осіб. ІІе становить процента усього працездатного населення «десятки». Про це по-відомило статистичне управління Європейського економічного співтовариства.
