СТОРІНКА 12
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
Понеділок, 11 липня 1983 р.
ДУМКАМИ В НАШЕ МИНУЛЕ ЖИТТЯ   Звіт з прескампані! у Вернон
Ліс   шу мить   гус т ий.
зелений.
Хатка в нім стоїть мала — 1 облуплена, й обдерта.
Обезлюднена й сумна.
X т о   з майс тру вав цю
хатинку. Де і річка, і сосняк? Ріика^ собі далі в'ється. А хатинка ця — мертвяк.
Про що мріяв будівничий. ^ Як хатину майстрував? . Чи надіявсь на щось добре. Що на думці майстер мав?
Чом   той   майстер цю
хатинку Серед лісу залишив? Чи живе він і що робить Та чи долю поліпшив?
Та хатинка не говорить. Двері сумно скрипотять; У вікні шибки побились. Сумно дерева шумлять.
Слід господаря прикрився Травами і бур'яном. Всі стежки позаростали Молоденьким сосняком.
В печатках нашого господарювання на гомстст дах на кожнім "кводрові" стояла хатинкач з одним віконцем, чи просто з шибкою в стіні. Згодом часу ці хатинки почали обезлюдню-ватися, . а їх жителі або переходили до нових хатів, збудованих на іншому місці, або покидали гомстеди і виїжджали до містів шукати; кращої долі.
Ще й тепер стоїть де-не-де хатинка нашого слов'янського гомстедника.
Коли наша людина йшла на гомстед, то йшла там, де були ліси. Ідучи в ліс, гомстедник брав з собою: сокиру і пилку .Цим знаряддям він насамперед будував собі хатинулі плянку.
К о ж н и й г о м с т е д н и к платив $10 за 160 акрів землі. Коли він це заплатив і побудував собі хатину, то вже уважався господарем.
Палива на гомстеді не б раку вал о. Ци м ті ш и вс я господар, бо колись за в'язку хворосту з панського лісу одержував нагаї по плечах і куди попало від лісничого. А де через гомстед протікала повноводна річка, або витікав з джерела потічок, то це вже було щастя для гомстедника. Хто не Мав у себе води, той їхав биками до далекого сусіди за водою. Інші копали криниці і по 40 стіп  вглибшки, але тяжко
було натрапити на воду. _ Часами джерельна вода траплялася не глибоко під землею. Така криниця була славна на цілу околицю. Коли таку криницю треба було прочистити, то цією роботою займалися всі,' що користувались джерельною водою.
Літом чоловіки із своїми жінками і дітьми працювали на гомстедах. Під осінь чоловіки виїжджали на жнива, щоб заробити кілька доларів, а жінки з дітьми продовжали працю на цілинній землі.
■ Батьки й сини верталися зо жнив з мішками на плечах. Несли муку, цукор, крупи, сірники, нафту. Ці речі вживалися дуже ощадно, бо за ними треба було йти 60 і більше миль до містечка. С і р н и к и п р и X о д и л ос ь розколювати на 4 частини. Та й грошей не було, щоб можна було все подостатком купувати. Прийшлось зимою на мусів полювати і живитися їх м'ясом. Як пощастило деяким мисливцям, то ціла околиця живилася цим М'ЯСОМ, Але іноді було дуже скруто, бо нашим мисливцям не завжди щастило. Трапля-^ лося навесні таке, що жінки виймали з землі посаджені картоплі, бо не мали що дати дітям їсти.
Як не було на гомстеді пшениці,; а був ячмінь, то прийшлось молоти його на жорнах, щоб спекти хліб. Та й жорен не було в кожного— треба було іти молоти до далекого сусіда.
Спогади Надії Певної з Ерод Велі "Думками в наше минуле життя" вперше були надруковані-вг'' Українському Слові" за 8 липня 1961 року:
Здається тепер, що це все неймовірне. Подивишся тепер на ці самі околиці, які колись були в дикому станів а вони вже не ті. Тут і дороги вже є, і автомобілі на них побачиш. Деякі фермери вже ;й телевізори мають, бо ці речі є на продаж —-і то на сплати.
Минає час, проходять зміни... Колись молодь жила на фармах, бралася до господарки. А тепер вона відпливає з фарміву як вода, і назад не вертає. І що ці зміни нам принесуть? Як подумаю, ТО; аж страшно робиться. Діти приїжджають до нас лише на відвідини. Чимало: наших піонерів відііішли на вічний спочиноКі а є й такі, які залишили фармерські околиці.
Коли йдемо чи проїжджаємо фармерськими околицями і побачимо в .ліску обезлюднену хатину без вікон, то згадаймо, що в ній жили   наші  піонери, які
взялися до праці7~ щоб перетворити лісисті землі на урожайні фарми. Згадаймо до б рим словом н а ш и х піонерів і їх тяжку працю на гомстедах в Манітобі, Єаскечевані, Алберті.
Надія ПЕВНА.
БродВелі, Манітоба.
ВИПРОМІНЮЄ КВАЗАР
Австралійські та англійські вчені відкрили но^ий квазар, що випромінює надзвичайно потужний пучок світла. Йому дано назву "РК82000 мінус 300". К в а з ар п єре буває на відстані 18 мільярдів світових років від Землі і є най більш в ід дале ним серед відомих нам космічг них об'єктів. Він існував задовго до виникнення нашої Сонячної системи. К в аз а р и на й я с к ра ві ш і об'єкти у космосі, вони випромінюють у сотні разів більше енергії, ніж її мають цілі галактики. Цей квазар випромінює стіль-^ ки ж" енергії, скільки сто мільярдів наших сонць.
"ЛЮДЯМ НА ДОБРО"
У Світловодську (Кірово-градщина) пройшов конкурс фільмів кіноаматорів республіки, що був організований правлінням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Серед 70 стрічок нагосюджено роботи любителів з Дрогобича (Львівська область) за стрічку «Колиска генія» (про му-зей-садибу Івана Франка) та з Ровно за фільм «Людям на добро» (про збереження визначних пам'яток історії та культури області).
СВЕРДЛОВИНА ПІД ВОДОЮ
Найглибшу свердловину на дні океану вдалося пробурити з американського дослідного судна "Гломар Челлінджер" в Атлантиці. Після того, як був пройдений 275-метровий шар найміц-ніших осадових порід, бур заглибився в базальтовий шар на 1075 метрів. Отже загальна глибина свердловини становить 1350 метрів. У судновій лабораторії проведені перші геофізичні, Xі мі ч ні і ~ петр о гра фі ч ні дослідження. Вони показали, що океанічна кора за своєю будовою нагадуе_ так звані офіоліти,::і^поклади: яких є на острові Кіпр.
Вернон,   Б.   К.   — В
ю в і л е й н і й п р е с ка м п а н ії "Життя і Слова" ми завдяки працівникам і жертводавцям добилися гарного успіху; зібравши $850 відновленої передплати і $2,102 79 ювілейного і пресового фонду, як також $50 від М. Шпікули на "ЮК", -отже разом зібрано $2,222.79.
В каміїанії працювали і пожертвували:
Стах Маланчук зібрав $320 відновленої передплати і $1,015 фонду, разом $1,335. На пресфонд пожертвували: Степан Маланчук $180, Миайло Гац $ 180, Василь і Марія Олексій $ 150, Михайло і Марія Шпікула $130, Йосип Бабій $80, Микола Колик і Н. Воронюк по $75.
І. Адамець пожертвував $30, М. Гнида $25, Іван Гулид $25 ("ЮК"). Анна Пахота $20, Михайло Гац $15, В. Господарець $10; по $5: В. Мальований, В. Ватаманюк, Роман Кувіца і Дж. Гільовський.
Петро Гнкавий зібрав $170 відновленої передплати і $185 фонду, разом $355. На пресфонд пожертвували: Петро Гнкавий $150; С. Климчук $10; по $5: Настя
Слемко, Марта . Трачук, Петро, Лис, Мре. І. Балаш і Іва Креста.
Василь Драбюк зібрав $140 відновленої передплати і $102 фонду, разом $242. Пожертвували: Василь Драбюк $75, Петро Михаль-ський і Пилип Ковальський по $ 10; Т. Базів $5, Р. Величко $2.
Ліетро Пахота зібрав $140 відновленої передплати і $65 фонду, разом $205. Пожертвували: Марія Клим $20; по $10:Н. Стратинський, К. Крестин, Федір Козилюк і Петро Пахота; Юстин Сінкевич $5.
Василь Олексій зібрав $40 відновленої передплати і $55 фонду, разом $95. Жертвували: ФренкРоджис $20, Василь Олексій і Марія Олексій по $15: Анна Павчук $5.
При щирій участі читачів і членства ТОУК і РЗТ в ювілейній пресовій кампанії і завдяки щедрих пожертв на ювілей і пресовий фонд ми у Вернон якнайкраще стара^ лися допомогти нашій пресі. Ми дякуємо всім працівника м і же рт в ода в ця м. Бажаємо їм здоров'я і успіхів.
За пресовий комітет ФренкРоджис^ секретар.
Звіт з прескампаніі у Вікторії
Вікторія,   Б.   К.   — В
ю в і л е й н і й п р е с к а м п а н і ї "Життя і Слова" ми зібрали $140 відновленої передплати і $626 фонду, разом $766:
Всі наші читачі вже в похилому віці, і ми не могли зробити для нашої преси так, як в минулих роках. Але все ж таки ми старались зібрати якнайбільше пресового фонду, для матеріального забезпечення нашої преси.
В прес ов і й к а м п а н і і збіркою зайнялися друзі А. Ковалик і А. Онищук. Наш звіт такий:
А.   Ковалик   зібрав $80 відновленої  передплати і $360   фонду,  разом   $440;' Пожертвували: Михайло
Перейма, довголітній будівничий нашої преси п о же рт в у в а в $ 2 00 н а ювілейний пресфонд, Алек і Павліна Ковалик пожертвували $75, О: РомаНдо $30; по $10 склали: Тетяна Якимо^ вич, Тетяна СавчукV М. Мирон, В. Прімак і Д. Мороз; А. Чеков $5.
А. Онищук пожертвував $100; організаційна пожертва $100; по $10 склали: П. Онищук, В. Приймак, П. Пелешатий іТ. Якимович; по $5: С. Слюсаренко; Дороті, Боб Кор і К. Крилов; по $2: С. Нот, Филлис і нечітке.
Всім жертводавцям складаємо щиру подяку.
,А. Комлнк, секретар.
Звіт з прескампаніі в Пентиктон
Пентиктон, Б.  К.— В.
Ю в і лей н і й п р ес ка м п а н і І "Життя і Слова" ми зібрали $20 нової передплати, $205 відновленої передплати; і $ 170 пресфонду, разом $395;
Збіркою занявся Р. Тучак. На пресовий фонд пожертвували:
ВасшНі Купіна пожертвував на ювілейний пресфонд $75. ІІо $20 склали: Рой
Тучак,   Пилип Гуменний,
Степан Джосул і Анна Попович.
Петро Новак пожертвував $10, а Микола Дубій $5.
Всім жертводавцям складаю щиру: подяку.
За пресовий комітет, Рой Тучак, секретар.
ТРУДЯЩІ! Вступайте в ряди своєї допомогової організації — Робітничого Запо-могового Товариства.