СТОРІНКА 8
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
Понеділок, 15 серпня 1983 р
У Рашшському Союзі щораз біль-ще уваги зв^[>тають на канадську літературу. Про неї опубліковано^ ряд статей у періодичних виданнях,' Уже від деякого часурадянський літературознавець Аліса Голишева досліджує англ<жанацську літературу. Вона написала на цю тему кілька статей, а в 1973 році видавництво «Вьісптая школа» у Москві випустило її книжку «Совремошая англо-канад-ская литература». Аналізували ан-глоканадську літфатуруй інші російські радянські літературознавці і критики, особливо ті, що писали вступні статті до перекладених творів англрмовних канадських прозаїків — Ні Заславська до «Виживание» Маргарет Етвуд,С. Бєлов — до «Мир чудес» РобертсонаДейвіса,: Л. Баграмов — до «Любимая и по-терянная» Морлі Келлегена, В. Си^ доренко до «У подножия вулкана» Малкома Лаурі й інші.
З&ичайно, до канадської літч5атури входить й творчість франкомовних письменників^ & також досліджують у Радянському Союзі. У Москві 1969 року вийшла' монографія Н. Ваннікової — «Канадская литература на французском якьіке».
Однак дуже рідко цій справі донедавна присвячувалось уваги на Україні. Правда, журнал «Всесвіт» час від часу друкує, твори канадських прозаїків і поетів (Морлі Келлегена, Фарлі Моуета, Джорджа Ригиі По^ лін Джонсон, Дороті Лайвсей, Джо-ва Воллеса). Появилось кілька статей і закгіток про канадську літера- : туру на сторінках журналу — і все. Значно більше уваги в українських радянських періодичних виданнях (■«Всесвіті», «Вітчизні», «Жовтні», «Радянському літературознавстві» і колишній квавській«Літературній газеті») присвячувалось українсько- ~ канадським письменникам.
Тому поява монографії .Наталії Овчаренко «Англоязьічнгія проза Канадьі» («Англомовна проза Канади») на мою думку, чималою подією в українському радянському літературознавстві. Монографія вийшла у кшвському видавництві-«Нау-кова шумка» цього (1983) року. Вона має велику цінність як для радянських дослідників-літературознавців, так і для канадшв, що вивчають творчість своїх письменників. Зокрема і для українськоканадських дослідників-літературознавців, бо ж багато канадських письменників увели вже у свої твори українські персонажі, порушують соціально-економічні і політичні проблеми населення, які безпосередньо заторкують життєві і громадські. інтеі>еси українських поселенців.
Наталія Овч^>енко, молодий український радянський літературознавець, розглядає прозу багатьох англомовних прозаїків нашої країни/ На творах одних письменників вона зу^ пиняється^ так би мовити^ мимо-ходом, але грунтовніше і всебічніше розглядає оповідання, повісті і, особливо, романи сучасних провідних письменників, яких вона відносить до письменнтав^реалістівV до про^ гресивних письменників: Морлі Келлегена, Маргарет Етвуд, Маргарет Лоренс, Гю Мекленнена, Малкома Лаурі, Вильяма Митчела, Да^она Картера, Джорджа Риги.
ДУЖЕ ЦІННА І ПОТРІБНА
Кгшаді щЬраз агі^^^ звучаїї» голос» на захист прав есжімосів^шуітш)^ <<Найшвйі<ші£аіій шцюд ші земМ, 'гг-гов<фйть Натаім ескімоси )^ до суворих Умов
жігггя. Але як і індіанця, піставс^ життя супроводить ескімоса^ Ста^ ринне чудове ескш і фольїшор добконалістіо Дуже цікавий другий розділ моно- лаконічшстіо і разом з тим
графії; в якому Наталія Овчаренко гіоетитасггю та розглядає той вплив, який зробили ^^^^^^^^Ґ^^ Моркузі пише
легенди і міфи корінного населенюі івшглійською^ м Він ЇШТОР рОг
Канади, індіанців і ескімосів (інуітів), ману «Нагрорп оГІЬе Нипі^ на розвиток художньої штератури іі^н^^^^^к^ У своєму тв^
країни. Першими, які звч)нули увагу кузі реалістично передає образ життя ніоном Великобританії: Вона одер-   на індіанський фольклор, були слу- ескімосів, їх обичаї, характері сфор-
^ Монографія «Англомовна проза Канади»^ складається з чотирьох розділів: 1) Джо)ела традшШ.^ Людина і природа. 2) Легенди і сучасність. 3) Особа і суспільство. 4) Соціально-критичний роман.
У Вступі автор розглядає історичний фон Канади, коли вона за Паризьким миром перейшла у 1763 році під владу Англії; і понад 1(Ю років була її колонією. У 1867 р. був визначений батьками Конфедерації державний статус Канади — вона стала домі-
теряим представником лцюго нащ>ям-ку в англомовній канада»кій літературі є Фарлі МекГшіл Моует. І саме розгляду його творів присвячує в цьому розділі чималу увагу автор монографії.
жала своєрідну самостійність лише у сфері внутрішнього правління, а всі її зовнішньополітичні функції залишила за собою Великобританія.
НаталіяОвчаренко підкреслює, що в Канаді існує чітка внутрішня межа між двома національними групами: англо- і франкоканадцями. Між ними далі існують конфлікти і супоречнос-ті, які колись виникли в Європі між їх предками.
«Все це, підкреслює дослідниця, — залишило глибокі слідки к ідеологічній і культурній сферах життя країни і, диктуючи специфіку і спрямованість канадської культури, послаблювало П опір проти напливу культур сильніших, впливовіших держав. Пфш усього^ Англії і СШІА».
Далі вона наводить факти цього напливу з боку Сполучених Штатів Америки^ Тому, завважує Наталія Овчаренко, невипадково канадська літературна^ музична, художня критика відзначує, що єдиною протидією американському впливові може стати інтенсивний розвиток канадського народного мистецтва.
Вже самий Вступ монографії, який викладається на 49 сторінках, дот сить; широко насвітдює той період історії Канади, в якому зародилась і розвивалась канадська національна література (англо-і франкомовна).
«Природа в літературі Канади, — підкреслює автсф монографії,— завжди займала першорядне місце, бо з перших ішів заселення країни оточувала канадців своєю північною суворістю». Адже найголовнішим питанням для євіюпейських пфеселе»^ щв на т^[>иторії Канади було вижити
жителі церкви -г— вони записали його
мований у суворих умовах канадської півночі. Дослідниця зараховує роман
зразки ще в другій половині ХУІІ століття. ЕІелика роль у встановлені Маркузі до соціальних творів.
індіанської літ^агури належить відомій канадській поетесі Полін Джонсон (Техагіонвейк). Й заслуга в тому, що вона популяризувала індіанський фольклор серед англоканадського
У третьому розділі, «Особа і сус^ пільство», автор монографії розглядає творчість цілого ряду сучасних канадських письменників, які у своїх книгах відобразили роль особи по
населення. її «Легенди Венкувера», віхшошенню до суспільства. Канад-дають широку уяву про стариниі ський літературознавець Джан Мосс романтичні індіанські легенди. Але поділив канадську літературу на чо-індіанський фольклор мав вплив і на тири фази ізоляції, що відповідали творчість письменника Томаса Галі- чотирьом періодам історичного бортона.
НФ ОВЧАРЕНКО
АНГЛОЯЗЬІЧНАЯ ПРОЗА
КАНАДЬІ
іи53витку ^ ^ к^^ досвід і^ршзрн-ного життя у фортецях, згшою^вання рубежа, кОлонІа;ц>ний і іммігрантський досвідній ^ Коли Френсис Бі^ук в «Історії Емілі Ліонтсг» (1769 р.) втЬ люс психологію людини, згмкнутб у вузькому Маленькому світі, то у ТРЦлогії <<ВЙис^ (1832 р.) /^кан Ричардсон доаіідзісу? пфіод до заг зок>вання;руі&їж:а.'';
Третій тип ІЗбіЦІ^ лОніаільвиЙ» піфіод, коли ш землі   пфЮпонували^^^^^ в^ нового сусшль^^ з привнесенними з старої батькі^^ поря^р^^^ с»бичаями і іі>адщіі^^ лише тілііШі зігіщо з Дж£^^ Моссом, на четвертій ста^ встановлюється сусшльвий порш <зш«ов^^ аязнан^ Каівшш як оіфемсЯ деїж^ Тема п від свого Кіину-
лого V відчуженної особи на чужій земліу сгата од^^  велсУ'чих у кан^ сьюій тт^ат^  І; ця теміа відобра-^ жена^^в^^ Проблемі канадських індіанців при- «ІТіе ргцішгі^^^^ <^ іЬе святили свої твори письменники Мар- («Барабащцики: цілого світу>)^), Ри-гарет Лоренс (романи «Птиця в бу- чарда Райтіч<Іп ІЬе М«^ динку» і «Перебуваючі у вогні»), («По середині життєвого шляху»), в умовах дикої природи. І саме це   Джесі Бітті («Розбрат в небі»), Виль- Леонарда Коєна <<Т1іеГа\діігі(е (Зате» відобразила сучасна письменниця   ям Митчел («Точка пересікання), Б. («Улюблена гра»), у збірці оповідань
Вилсон («Андре Том Мекгрегор»).  Малкома Лаурі «Ііпсіег іЬе Уоісапо» Наталія Овчаренко вказує, що у  («У пщі^^ своїх романах ці письменники роз-  багатьох іншик канадські^ повідають про становище індіанців  ^ Маргарет Етвуд, Робергсона Дей-у канадських резерваціях., віса, ї^ррі Бойлаі,
Зупиняється дослідниця на твор^ Монографія кінчається четвертим був Ернест Сетон-Томпсон. Найбільш чості письменника-індіанця-^ Сірої розділом — «Соціально-крйтичний відомі його книги «Дикі звіри, відомі   Сови ((Згеу О^І), якого справжнє   роман». , ^
мені», «Тварини-героІ»і «Життя ди-  індіанське ім'я Ва-ша-кьон-асін. Його      Натіалія Овчаренко на початку кихтвгфин», «Мої знайомі», «Малий   найбільш відомими книгами стали   цього розділу пише, що в творах дикун» користуються великою по-   «Саджо і її бобри» і «Казки пустої  таких письменнюав; як ДайсонКар-пулярністю не тільки у Канаді, але  халупи». Для автора Канада --це   тер; Гюбертів^ й в різних країнах світу. Деякі були  дикий, не заторкнутий цивілізацією перекладені й на українську мову.       край, який становить велику північну Наталія Овчаренко говорить, що   частину країни. На думку письменника індіанці чесні, прості, добрі і гостинні лзодіз» В       : щшілізаїШ, яку іфивезли з собо
Маргарет Етвуд у своєму романі «Зигуіуаі» («Виживання»).
У цьому періоді виникає і розвивається анімалістична література. Найвидатнішим творцем цього літературного жанру того часу: у Канаді
велика заслуга Ернеста Сетона-Томпсона в тому, що «він вперше в канадській літературі визначив основні риси й особливості жанру
1 ряду інших прогресивних письменників «особисті проблеми героїв тісно пов'язані з проблемами громадськими, структурою суспільства».
Письменникгреаліст Морлі Кея-леган завважив, що «кожен пись-
анімалістичиоі літератури».
До речі, анімалістична тема в ан- Порівняно невелике число індіанців
гломовній літ^;>атурі актуальна і зуміло пристосуватись до життя
на сьогодні, хоч вона, завважує до- білих, до непривичного для них по^
менник повинен кфуватися грома-ІФаси і е^зотикиішііансі^ по дянським боргом», «сіїравзкшй пись-
менник повинен не тільки бачити
шодину^^^Гт^
спідниця, «прибрала ряд нових рис  буту і культури, і особливостей».: Найбільш харак-     -В післявоєнних
десятиліттях у
якою вона повинна бути».
Дослідниця довше зупиняється на творчому шляху, лю-якому пройшов