Понеділок, 26 вересня 1983 р
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКА 7
КВІТКА ПОЛІССЯ
Самодіяльний ансамбль танцю "Полісянка" з міста Ровнр давно ВІДОМИЙ на Україні. Він неодноразово успішно виступав по Центральному та Українському телебаченню, здобував найвищі нагороди на міжнародних, всесоюзних і республіканських фестивалях і оглядах-конкурсах.
Увага, Вінніпег!
ВІДКРИТТЯ НОВОГО СЕЗОНУ КУЛЬТУРНООСВПНЬОЇ ДІЯЛЬНОСП ТОУК
ПоЦломлясмо про відкриття нсюого сезону культурно^ освітньої дішіьності в Украі^^ Робітничому Домі, на Причард і МекГрегор. Розклад програми такий:
Праця Школи танців; музики і українсько! мови при ТОУК: кожного понеділка — навчання української мови від год^ 6.30 вечора;^' в/в/по/70іс — навчання музики (мандоліна) від год. 4.30; танці — група «Юність» кожної середи від 7-ої години, Дитяча школа танців -г-кожмоГс^^/піі від ІОгОІ год. ранку; дитячий хор і КЬуіЬт Ьаші — кожної суботи від год. 11.30 перед полуднем.
РЕПЕТИЦІЇ ХОРІВ І ОРКЕСТІ^У:
Хори «Барвінок» і «Бандурист» —^«гожмого понеділка о год. 7.30.
Молодіжний хор -^четвергами о год. 7.30. Оркестр — кожної середи о год. 7.30.
Просимо учасників мистецьких колективів і учнів школи прибувати на репетиції і на навчання на визначений час.
Конференція «Життя і Слова» Б Торонто
Повідомляємо читачів «Життя і слова», членів і членкинь ТОУК і РЗТ й клубу старших громадян, що в неділю 25 вересня від 2-ої години пополудні в Українському Робітничому Доміі 300 Бетгорст Єт. відбудеться пресова конференція для започаткування сьогорічної пресової кампанії «Життя і слова».
Прескампанію почнемо, як і минулого року, — від 1-го жовтня.
З промовою на конференції виступить редактор «Життя і слова» Микола Гринчишин. Тема його промови — сьогорічна прескампанія «Ж|С» і теперішні світові події ^
Закликасмо^^всіх взяти участь в цій важливійлірес-конфе-ренції «Життя і слова».
Рада ТОУК і Преском.
ІДе повторювалося вже не разі особливо під час гастрольних поїздок по Югославії, У горщи ні. Німецькій Демократичній Республіці, Болгарії. Щойно вони виходили з концертного залу, як їх обступали:
—- У якому навчальному закладі вас готували?
— Невже ви не професіонали?
— Розка,жіть про свій колектив і про місто Ровно...
І доводилося знову і знову розповідати про те, як майже двадцять п'ять років тому балетмейстер Фаїна Земел ь-ська, яка тоді працювала в Ровенському міському будинку культури, зібрала групу юнаків і дівчат і запропонувала їм заняття в танцювальному гуртку. І як згодом гурток переріс у самодіяльний ансамбль танцю та став кращим на Ровенщині, якздобув почесні звання народного і заслуженого художнього колективу, і як він до сьогодні гуртує обдарованих танцюристів з числа молодих робітників, службовців, студентів та учнів міста.
Своєрідність, неповторний колорит ансамблеві надає його репертуар і манера виконання. Художній керівник колективу Віктор Марущак головну увагу сконцентрував на створенні широкої програми "Мій край — моє Полісся^.її відкриває велика, яскрава 'хореографічна композиція "Полісся вітає", створена на основі
б ага т ю щ о г ом і с ц е в о г о фольклору. У цій композиції відтворена неповторна краса рідного краю,~його багатство, чарівність природи і насиченість її кольорів, щедрість душі поліщуків —; працелюбів і співунів, людей гордих, сильних духом і ніжних серцем; відтворено соціалістичне оновлення древньої землі, показано її дивноквітну молодість.
Постійно удосконалю-ют ьс я, п о п о в н ю ют ьс я новими рухами, характер-ними елементами такі "фільмові" роботи колективу, як "Дівчина Уляна", "Поліська полька", "Шалан-ту X " та і н ші, зап иса ні безпосередньо у села х області; До речі, саме "Дівчина Уляна" була одним із трьох танців, що їх демонстрував ансамбль на с це ні К иїв с ького палацу культури "Україна" під час творчого звіту майстрів мистецтв ; і художніх колективів Ровенщини, п р и с в я ч е н о г о 6 о - р і ч ч ю утворення Союзу (1982 р.)
' Д б а й л и в о з бері гаю чи набуте, колектив старанно призбирує все краще з народної скарбниці. Разом з тим учасники ансамблю створюють нові танцювальні ка р тин и, к о м п о з и ц і ї, розробляють цілі хореографічні полотна, в яких мовою танцю прагнуть відтворити обриси Ровенщини. Нині ансамбль веде роботу над масштабною хореографічною композицією "Поліське жниво", в основу якої покладено давній народній
обжинковий обряд, який, збагатившись новйми формами і новим звучанням; і досі побутує в поліських селах.
"Полісянка" постійно поповнює свій репертуар танцями народів Радянського Союзу та зарубіжних країн, які збагачують мистецьку палітру колектив ву, дають змогу ансамблеві повніше розкрити свої творчі можливості. Нині в репертуарі "Полісянки" близько тридцяти танців і хореографічних композицій.
За чверть віку в ансамблеві танцювали сотні ровенчан. Кожного року приходить у колектив молодь на зміну тим, хто за віком чи сімейними обставинами залишає "Полісянку". Проте ветерани не поривають зв'язку з рідним колективом — ні-ні та й зайдуть на репетицію, поцікавляться справами, а при нагоді в колі друзів не проминуть похвалитися:
— Я танцював у "Полісян-ці".
І всім зрозуміла гордість людини, яка має право с к а з а ти ц і слова. Бо "Полісянка" для Ровенщини, і найяскравіша квітка в її мистецькому вінку.
Ким тільки не працюють вихованці " П о л і ся н к и "!, Робітниками, вчителями, інженерами,' лікарями... Та кожен з них несе в душі високе почуття любові до прекрасного. І це почуття о дух от в орю є, с п о в н ює життя глибоким змістом.
Євген ШМОРГУН.
СЛОВ'ЯНСЬКА ОЗДОРОВНИЦЯ
у новому санаторії-про-філакторії, який виріс серед чудової природи курортної пфлини Донбасу — Слов'янську,—щороіог відпочиватиме більше тисячі чоловік. У санаторії передбачено всі вигоди для відпочиваючих. До їх послуг також фізіотерапевтичне, водо- і бальнеологічне лікування, інгаляція, масаж тощо.
Для шахтобудівника путівка на 24 дні коштує» лише 22 карбованці.
ЛІСИ СТЕПОВОГО КРАЮ
Ш Донбасу дорожні знаки- з зображення лося, фазана, сірої куріпки з'явились на щосейних трат сах, біля масивів молодих хвойних насаджень; Ці пог садки охоче «обживаються» дикими тваринами і птахами.
3114 тисяч гектарів лісів в індустріальному краї більше половини посаджено людиною. Молоді-дерета вкрили схили балок і ярів, кам'янцс^ ті грунти відрогів Донець-
Біосфера промислових міст
Очищається повітря над заводськими димарями у Дні-продзержинську -^великому індустріальному центрі Уіфа-Іни майже: з трьохсоттисяч-^ ним населенням. Це г>езугаї-тат відмови від старих технологій на Дніпровському металургійному заводі і в хімічному об'єднанні «Азот». Тут стали до ладу нові вироб-ництва^ на яких повністю ліквідовано шкідливі викиди в повітря і в басейн Дніпра;
Охорона біосфери ведеться у Дніпродзержинську за комплексною програмою, розробленою колективами підприємств спільно з Ака^" демією наук України.
кого кряжа.
Лісонасадження надійно захищають грунт від водної і вітрової ерозії, перешкоджають замулюванню річок, а також стають місцями масового відпочинку трудящих.
З початку нинішньої п'ятирічки С1981-1985) лісовий фонд степового краю збільшився натесать тисяч гектарів. (РАТАУ).
— В реалізації ці€ї широкої програми, — сказав, кореспондентові РАТАУ віце-президент Академії наук УРСР Костянтин Ситник^ — разом з виробничниками беруть участь 34 науково-дослідних установи. Нагромаджений у Дніпродзержинську. досвід буде покладено в основу рекомендацій по боротьбі з забрудненням біосфери; Вони розробляються для всіх індустріальних центрів, розташованих вздовж Дніпра, у Донбасі, Криворізькому залізорудному басейні, на узбережжі Азовського моря.
ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ НАРОДНОГО ПОБУТУ
Унікальний в Полтавській області музей народного побуту створено учнями та вчителями середньої школи №24 міста Кременчука. Експонати—піч; оздоблена самобутнім орнаментом, прядка, гребінь, лава, одяг, зшитий з домотканного полотна, керамікаі:— ніби перет носять відвідувача у минулі століття.