Понеділок, 17 жовтня 1983 р
<<життяг слово»
СТОРІНКА 5
ПЕТРО КРАВЧУК
МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ СЛАВІСТІВ
(Заміткн учасника IX Міжнародного з'їзду славістів)
Що собою становлять Між- ни, де скликається черговий народні з'їзди славістів? з*!зд славістів. '
Слов'янство— це сукуп- Міжнародний комітет сла-
шсть наукових дисциплін, що вивчають життя слов'янських шфодів в історичному, історико-літературному, лінгвістичному й етнографічному аспектах.
вістів скликає зізди кожні 5 років. Від 7 по 14 вересня IX Міжнародний зізд славістів відбувався в столиці України — в місті Києві; Місто Ки[в обрано місцем
Так визначує слов'янство з'їзду не випадково. Адже
Українська Радянська Енцик- лише минулого (1982) року
лопедія (Кїйв 1963, том. 13, КнЕв відзначав 1500-ріЧчя від
стор. 252). часу свого заснування. Київ
Але слов'янство не слід був ваясливим/Центром роз-
змішувати з панславізмом, витку культури східних сло-
який виник як громадська і в' ян на протязі багатьох сто-
політична течія серед слов'янських народів, головним чином в кінці 18 і на початку 19 століть, що відображала прагнення до об'єднання слов'ян. Та течія виникла в умовах визвольної боротьби слов'ян проти турецького й австрійського поневолення, але буржуазно-поміщицькі кола використали панславізм, його ідеї, у своїх реакційних цілях, прагнучи до об'єднання слов'ян під владою російського царизму.
літь. Він і сьогодні є важливим центром, де зберігаються цінні пам'ятки слов'янської культури, які були тут створені літописцями і вченими.
IX Міжнародний зізд славістів був великою подією у науковому і культурному житті України; Майже 10 днів (від 5 до 15 вересня) Київ перебував у святковому настрою. Всюди було видно делегатів з жетонами з'їзду і відзнаками (ім'я делегата і
Ще до другої світової війни його країна). В місті були
виникла ідея проведення між- розвішані транспаранти з
н^юднихз'Ьдів славістів для словами привіту для деле-
знайдення способів і форм гатів зізду.
обміну науковою інформа- Делегати були розмішені
цією і визначення найважли- у різних готелях: з Канади і
віших проблем, розробка яких вимагала спільних зусиль учених-славістів різних країн. Перишй Міжн^;юдний ЗІЗД славістів відбувся у Празі 1929 року.
Оюлучених Штатів Амо>ики, Англії^ ФрашШ, Швеції; Норвегії, Італії, Швейцарії, Фінляндії, ФРН і Японії -г в готелі «Русь», з Польщі, Чехо-словаччини, Югославії^ Бол-
У 1955 році на Міжнарод- гарії, Угорщини. Румунії,
ній нараді славістів у Бєл- НДР — в готелі «Славутич»,
граді (Югославія) був утво- радянсью делегати — в го-
реннй Міжнародний комітет телях «Дніпро», «Україна»,
славістів, до складу якого «Москва» і інших,
входять представники СРСР; Делегатів на пленарні і
Болгарії, Польщі, Чехосло^ ваччини, Югославії та тих країн, в яких ведеться значна
Оттави, Ватерлю, Келгарі,
серед них професори П. Р;
Магочіі Б. К. Медвидський Г. Польова, І. Герус-Тарно-вецька й інші. До участі в з'їзді були запрошені Марія Скрипник, Петро Кравчук, Тереза Польова.
Відкриття зізду відбулося 7 вересня в Палаці культури : «Україна» о 10 годині ранку. Зізд відкрив виконуючий обов'язки президента Міжг народного комітету славістів академік АН УРСР Петро Тронько (президент МКС академік АН СРСР А. П. Алек-сєєв помер між з'їздами).
В президії з'їзду були голова Ради Міністрів УРСР О. Ляшко^ секретар ЦККПУ О. Капто, заступник голови . Президії Верховної Ради УРСР В. Шевченко, заступник голови Ради Міністрів УРСР Марія Орлик, віце-президент АН СРСР П. Фе-досєєв, президент АН УРСР Б. Патон, міністр закордонних справ УРСР В. Марти-: ненко, голова Українського товариства-дружби-і культурних зв'язків з закордоном В. Оснач, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР Ігор Дзеверін, директор Інституту мовознавства ім; О. Потебні АН УРСР В. Русанівський, циректор Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії ім. М; Рильського АН УРСР С.Зубков, члени Міжнщюдного комітету славістів, радянського організаційного комітету.
З привітними промовами виступили голова Ради Міністрів УРСР О. Ляшко він також оголосив привітання Ради Міністрів СРСР учасни-
Делегати IX Міжнародного зізду славістів у Києві.
ними промовами виступили віце-президенти МКС Ві-тольд Гензель (Польща) і Дін Ворт (СІЛА).
На пленарному засіданні було заслухано три дуже цікаві доповіді. Видатний радянський вчений, історик і археолог; дослідник історії Ктвської Русі, академік АН СРСР. Б. Рибаков розповів про виникнення міста Києва на Дніпрі і його великий вклад у розвиток загаль-ноєщюпейської культури. Він також підкреслив той великий вплив, який мав КШв на культуру Московіі.
Значенню письменницької спадщини Івана Тургенєва і
повідачі мали право відповідати виступаючим. Всі доповіді були писані і також записувались на магнітофонній плівці. Особливо це відносилось до виступаючих, які говорили експромтом, не маючи заздалегідь приготовленого тексту своїх промов.
Інколи були досить гострі суперечки, які, однак/не виходили поза рамки прийнятих норм на таких наукових форумах.
Дововіді славісти виголо^ шували своїми рідними мовами або мовами тих країн, з яких вони походили. Багато славістів неслов'янських краг їй; США, Швеції, Норвегії,
Марка Вовчка, їх ролі в істо- Федчзативної Республіки Ні-
ріі європейської літератури меччини виголошували свої
іожвятив свою доповідь ака-; доповип російськсмо або укра-
демік Братко Крефт (Юго- їнською мовою. Також учас-
славія). чники дискусії виступали або
Життєвий і творчий шлях РІ2ШИМИ, або однією з сло-
письменника і вченого Юрія в'янських мов. У цьому не
Крижанича,300^річчя з дня було ніяких обмежень, смерті якого учасники зізду До IX Міжнародного зізи^у
відзначили на засіданні кругг славістів видавництво «Нау-
с«кціш іцфіаявя вщ^зцлц і привозили спешально закріплені за ними комфорта- кам IX Міжнародного зізду; праця в галузі слов'янознав- бельні автобуси. академік П. Федосєєв, акаде-ства (ИДРі ФРН, США, Участь в ЇХ ЛСжнародному мік Б. Патон, голова КМв^ Франція, Англія, Канада, зізді славістів узяло 1840 де- ської міської ради В. Згурсь-Італія, Японія та інші); До легатів із 26 країн. З Канади кий, ректор КМвського дер-МКС входять представники було понад 15 делегатів: з жавного університету ім. 27 жраНн. Головою МКС оби- Кінгстонаі Торонто, Війні- : Т. Г. Шевченка М. Білий, рають щхдставника тієї Ц)а1- пегу, Венкуво>а, Ецмонтону, Від делегатів зіздів з віталь-
лого стола^ докладно висвітлив у своїй доповіді «Древність і сучасність про Юрія
ка» (Москва) випустило со^ лідний том «Резюме доповідей і письмових повідом^
Крижанича» академік Йосиф лень». На 596 сторінках вмі-Гамм (Австрія). щено резюме сотень допові-
Після пленарного засідання дей і письмових повідомлень.
делегати з'їзду працювали в секціях і підсекціях: мовознавства, літфатурознавства; літератуїню-лінгвістичної щю-блематики, фольклористики, історичної проблематики;
Засідання секцій і підсекцій відбувалися в аудиторіях Кійвського державного уні-
заіфопонованих вченими сла-^ вістами з 27 країн світуі різними мовами.
Київське видавництво «Наукова думка» випустило до з^зду збірник доповідей українських вчених П; 3. «Слов'янські літератури». Український комітет сла-
Президія IX міжнародного зізду славістів у Києві 7 вересня 1983 р. (Пленарна с^^
верситету (в червоному кор- вістів і Центральна наукова пусі). Участь в цих засіданнях бібліотека випустили дво-брали делегати з'їзду за своїм томник п. з. «Слов'янська науковим профілем. В такій- філологія на Україні» (1977-то аудиторії, -О такій-то го- 1981 рр_), дині почюіалося засідашія. ^ звернути увагу на Заоданням керували 2 голови ^. д^^овіді, які були вш-о-1 2 секретарі. Виступали (за ^^^^^ ^^^^ 3.^3^^ встановленою програмою) в,ешіми славістами України доповідач, - по 15 хвилш,. ^ ^^^^ 3 заголовків Присутш на засідашп зголо- ^^^^ побачити і зрошувались шсля доповідей до 3^^^ ^ иктамня обгово-дискусіІ.-по5хвилин._Висгу- зз^,ь на ш.ому міжна-паючі а^ оспорюваіш до- радному форумі, повш, або робили до них 7-,
доповнення. Після того дсь (Докінчення на 9гІй стор^)
V