Понеділок^ 28 січня 1991 р.
«ЖИТТЯ Г СЛОВО»
СТОРІНКА 9
Гарно попрацювали в прескампанії в Гемилтоні
Гемилтон, Онт. — Гемил--тонці, як завжди, гарно по-
працювали в преекампанії «Життя^ і слова» і зібраїти в минулій кампанії поважну суму для забезпечення своєї газети. При допомозі читачів, членства і зарядів відділів ТОУК, РЗТ і Клубу пенсіонерів та старань пресового комітету, ми зібрали в Гемилтоні і околиці $2і307, з того $700 відновленої передплати і $1,607 пресового фонду.
Успіх Б пресовій кампанії ми завдячуємо нашим дорогим^ щирим і щедрим читачам, які в більшості вже в похилому віці і вже не в силі працювати в кампаніях і організації, як в минулому. Але все одно, вони дорожать своєю пресою і доклали всіх зусиль для їі втримання і забезпечення. Пресовий комітет і заряди відділів висловлюють щиру подяку усім працівникам і жертводавцям за участь в кампанії і за значні особисті і організаційні пожертви на пресовий фонд «ЖіС».
Під час кампанії відділ ТОУК пожертвував $100, як також відділ РЗТ і Клуб українських літніх громадян пожертвували з каси по $50 на пресовий фонд газети, за що складаємо подяку.
З.віт нашої праці
Відновили свої передплати по $25 і склали пожертви по 5100 на пресовий фонд слідуючі читачі і будівничі:
Степан Карлаш, довголітній секретар Прескому, Василь Пальчеський, Калина Бажанська, Анна Мисько і Михайло Мицик.
Марія Онишків зібрала пресового фонду на лісту в сумі $122. На її лісту жертвували: Марія Беда $30, Марія Онишків $25; по $10 ^ Неллі Онишків, Катерина Павлишин, Ольга Палсен, Анна Петраченко, Н. Аллен і Лері Сеал; В. Врайт $5, Дж. Риба$2.
Анна Сякалюк відновила передплату $25 і пожертвувала $75 на пресовий фонд. Анна Матвієшин відновила передплату $25 і пожертвувала $50 на пресовий фонд.
Відновили передплату $25 і пожеізтвували по $25 на_пресовий фонд: Марія Стефанишйні Марія Федор-чак, Кароліна Мероник, Катерина Долгун, Текдя Боцян і Анна Грабовецька. ^_
Юлія Лукасевич відновила передплату Ч пожертвувала на фонд $20. Відновили передплати і пожертвували по $15 на фонд Юрій Евоняк і Текля Липка. Відновили передплати і пожертвували на пресовий фонд по $10: Бер-
нісЛніцька, Євгенія Грицюк і Марія Пелович. Відновили передплати Софія Сироїжка і Іван Макарій. —
Марія Біттий пожертвува-^ ла на фонд $25, Новорічне поздоровлення від відділів ТОУК. Анна Бандура пожертвувала $20, Анна Шнай-дер $15.
Пожертви з-поза Гемилтону
Гримзбі, Онт.: Василь Олі-ярчук відновив передплату і пожертвував $105 на фонд, разом $^30V Юрій Безручак відновив передплату і пожертвував $5 нафонд .~Ра-зом$160.
Стоні Крік, Онт.: Іван Струсь відновив передплату $25 і пожертвував на фонд $50. Степан Слободян відновив передплату $25 і пожертвував на фонд $25. Разом $125.
Бурлінгтон, Онт.: Марія Ридз відновила передплату і пожертвувала $100 на пресовий фонд «ЖіС».
Надія Підручна пожертвувала $50 на пресовий фонд.
Дорогі друзі-читачі! Пресовий комітет «ЖіС» в Гемилтоні висловлює щиру подяку всім працівникам і жертводавцям за їхню участь в кампанії. Ми високо цінимо їх вклад для забезпечення нашої преси. Велике спасибі всім!
За Преском в Гемилтоні, Надія Підручна, голова; Степан Карлаш, секр.
ЗВІТ з БРОД ВЕЛЕЙ, МАМ.
Дорогі друзі! Прийміть наше поздоровлення всім читачам «ЖіС» в Новому
РОЗПОВІДЬ ПРО БАТЬКІВ
АНЕЛЯ І МИХАЙЛО КОСТИНЮКИ
З цим висилаємо вам наш коротенький звіт з пресової кампанії «ЖІС». З обмеженим числом читачів, ми старались якнайкраще для утри^ мання нашої преси і зібрали загально $575, з чого $170 відновленої передплати і $405 пресового фонду.
Ми дуже вдячні всім друзям, які склали щедрі пожертви на пресовий фонд.
Михайло і Анеля Коети-нюки відновили передплати $65 і пожертвували $200 на пресовий фонд.
Анна Запорожан — $25 відновленої передплати і склала $200 на ПЕ)есовий фонд.
Катерина Смит — $25 відновлення передплати і пожертвувала $5 на фонд.
Бажаю усім здоров'я і щастя в житті.
Михайло Костинюк, секр.
ЗВІТ З ОШАВИ, ОНТ.
Дорогі друзі! Висилаємо вам наш звіт з пресової кампанії в користь «Життя і слова». Наші читачі щиро віднеслися до своєї преси і загально зібрали $710, з чого $125 відновленої передплати і $575 пресового фонду. В цю суму зараховуються пожертви $200 від Ошавського відділу ТОУК і $100 від відділу РЗТ.
Анна Неміш, довголітня і заслужена читачка нашої газети, відновила свою передплату $35 і пожертвувала $100 в пам'ять покійного мужа Адама Неміша, який. помер 9 лютого 1985.
Марія Гут, також довго-
літня 1 заслужена членкиня, відновила передплату і пожертвувала $100 на пресовий фонд в пошану і пам'ять свого дорогого і незабутнього мужа Івана Гута, який відійшов з наших рядів 27 квітня 1977 р.
Друзі Володимир Більсь-кий, Марія Метрополит і Михайло Василик відновили свої передплати і пожертвували по $25 на пресовий фонд «Життя і слово».
Пресовий комітет складає щиру подяку всім працівникам і жертводавцям та тим, які відновили передплати.
За Пресовий комітет, Михайло Василик, секр.
АННА НЕМІШ
МАРІЯ ГУТ
Вінніпег, Мав. — З приводу 100-річчя українців в Ка^ наді хочу написати дещо про моїх батьків — Дмитра і Марію Царик, якПбули українськими щонерамр і допомагали будувати українські організації для ведення культурної діяльності.
Батько Дмитро Царик народився-20 жовтня 1877 р. в селі Пархач Сокальського повіту на Західній Україні. Він став сиротою в дитячих роках і його забрали в монастир, навчили української мови і ремесла направляти черевики. Навчився він також стригти волосся.
Мама — Марія з роду Меди народилася 5 березня 1890 р. в тому ж селі Пархач, що і батько.
Важким було життя народу під пануванням на західноукраїнських землях австро-угорської імперії. Люди почали виїжджати до Канади і Сполучених Штатів Америки в пошуках кращого життя. Мій батько виїхав до Німеччини заробити дещо грошей і в 1904 році з іншими, односельчанами виїхав до Канади. Виїхали вони німецьким кораблем з порту Гамбург. Тяжкою була подорож через Атлантичний океан. Деякі люди так хворіли, що не знали чи допливуть до бег регів Канади. Корабель при-^ був до порту в Галіфакеі. Звідси іммігранти з Західної України виїхали поїздом на Захід --- до Вінніпегу/ Тут кожний влаштовувався, як міг. У Вінніпегу тоді йшла посилена будова мешкаль-них домів і вулиць, прокладення водопроводів і можна було дістати працю на цих будовах, але зарплата була дуже низька. Мій батько дістав працю в одного з кон-тракторів, а пізніше став до праці в залізничній компанії Сіпіяра — працював.на «секції» при будові залізних доріг. В 1907 р. батько познайомився з Марією Медою і вони одружились.
У Вінніпегу швидко зростало число прибуваючих українців. Почали творитись українські товариства, мистецькі гуртки, будувались церкви. Першою українською церквою була церква святого Миколая на розі вулиць Стелла і МекГрегор. Пізніше було куплено франт цузьку церкву через дорогу і Ті було названо іменами свя-'^ тих Володимира і Ольги. В \цій малій^церкві одружилися /мої батьки З листопада 1907 року.
При церкві св. Володимира і Ольги організовано церковний хор. В 1911 році в підвалі церкви св. Миколая було засновано освітньо-драматичний, співацький гурток імені Марії Занько-
вецької. До цього гуртка вписався мій батько. Він брав активну участь в хорі, виступав як соліст. В нього був" гарний голос— тенор.
_У вересні 1916 рюку відбулося відкриття Українського' народного дому у Вінніпегу, а в березні 1919 р. відкриття Українського робітничого дому, на розі вулиць Причард і МекГрегор. Вони стали важливими центрами українців в Канаді. В Українському робітничому домі проводилася широкорозга-лужена культурно-мистецька праця.
В 1926 році мій батько, який належав до церковних товариств, розчарувався діяльністю лідерів цих това-ристві вважав, що вона не була для добра народу. Він почав читати робітничу газету «Українські робітничі вісті», яку діставав від свого сусіди Харчнини, і полюбив Гі і став передплатником .Ця газета бореться за інтереси робітників і її треба підтри^ мати, говорив він.
В 1926 році мої батьки вписалися до Робітничого запо-могового товариства. Пізніше мій батько вступив в члени Товариства український робітничо-фармерський дім (ТУРФДім)у брав активну участь в діяльності в Українському робітничому домі. „Вій любив українську культуру і мистецтво, брав участь у мистецькій діяльності, співав в хорі.
Моя мама Марія Царик вписалася до Жінвідділу ТУРФДім, стала передплатницею журналу «Голос ро^ бітниці», пізніше перейменованого на «Робітницю».
Своїх дітей — Йоакима, доню Євгенію і наймолодшого сина Йосифа ^ батьки вписали до Секції Молоді ТУРФДІМ.
Наші батьки дали нам хороше виховання, спрямували нас на правильний шлях. Ми вдячні їм і шануємо їх.
Мені 6 листопада 1990 р. сповнилося 78 років.
ЙоакимСДжек) Царик.
ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА БОЛГАРІЇ
Президент Болгарії Жель Желєв заявив, що його країна починає побудову сучасної ринкової економіки. Він виступив на зустрічі з главами дипломатич^них місій, , акредитованих у Софії, і Президент підкреслив, що Болгарія широко відкривається перед зовнішнім світом і насамперед Сполученими Штатами Америки; Канадою і Японією, за допомогою яких розраховує прилучатися до світових політичних і економічних структур.